"Кримська Свiтлиця" > #9 за 01.03.2019 > Тема "З потоку життя"
#9 за 01.03.2019
ГОЛОСУВАННЯ У В╤ДБОР╤ НА ╢ВРОБАЧЕННЯ: ЧИ ВСТИГНЕМО ВИНЕСТИ УРОКИ ДО 31 БЕРЕЗНЯ
Нацв╕дб╕р ╢вробачення-2019 як символ╕чне в╕ддзеркалення власно╖ виборчо╖ аморфност╕: не голосу╓ш, коли потр╕бно – отриму╓ш зам╕сть президента якусь «maruv»..
Протягом чотирьох д╕б скандал ╕з перемогою сп╕вачки Ганни Корсун, в╕домо╖ як MARUV, у ф╕нал╕ нацв╕дбору ╢вробачення-2019 добряче перемоловся у жорнах громадських дискус╕й. ╤, здавалося, п╕сля заяви Сусп╕льного мовника: пан╕ Корсун в Тель-Ав╕в в╕д Укра╖ни не по╖де – варто б уже поставити в ц╕й ╕стор╕╖ крапку. Та г╕ркий присмак усе ж залиша╓ться. Не лише в╕д усв╕домлення орган╕зац╕йного провалу, що призв╕в до участ╕ сумн╕вних претендент╕в. А й в╕д безв╕дпов╕дальност╕ за виб╕р. Сп╕вачка, яка ╓ уособленням пор╕ддя “какаяразн╕ца”, виграла нав╕ть п╕сля того, як з ╖╖ “шафи” з гуркотом вивалилися ус╕ концертн╕ “скелети”. Але ж знайшлися люди, як╕ проголосували. Де були вс╕ т╕ “патр╕оти”, хто мав сказати р╕шуче “н╕”? Легковажно махнули рукою на голосування в музконкурс╕, а пот╕м влаштовували фейсбук-срач╕. А тепер подума╓мо, ск╕льки у нас таких, хто не збира╓ться ╕ти на б╕льш важливе голосування, яке чека╓ нас у березн╕? Невже пояснюватимемо свою “аморфну” позиц╕ю чимось, на кшталт: “Г╕дного серед кандидат╕в нема╓”, “Вс╕ козли” або ж ”Мен╕ не хочеться”, “Мен╕ все одно”?.. У президентських виборах, на в╕дм╕ну в╕д музичного конкурсу, р╕вень в╕дпов╕дальност╕ за долю кра╖ни значно вищий, тим б╕льше зараз. ╤ не буде пот╕м на кого ображатися: “Я за нього не голосував!.. Знову обрали “нег╕дника”. Це не м╕й президент!..” Окр╕м, як на самих себе. Тож ма╓мо два прост╕ запитання: 1) З огляду на звичку перекладати в╕дпов╕дальн╕сть за виб╕р (у будь-яких голосуваннях) на когось ╕ншого, як уникнути повторення результат╕в нацв╕дбору ╢вробачення на прийдешн╕х президентських та парламентських перегонах? 2) На що потр╕бно звернути увагу, зокрема, громадянам, щоб пот╕м не плюватися ╕ не голосити про зраду?
«Укр╕нформу» в╕дпов╕дають: Олекс╕й М╕наков, пол╕толог: “Виявив байдуж╕сть чи л╕нь ╕ не прийшов на вибори – пот╕м не ображайся, що поганого президента обрали” Враховуючи реал╕╖ в╕йни Рос╕╖ проти Укра╖ни, ╢вробачення – це б╕льше, н╕ж просто п╕сенний конкурс. Принаймн╕, для нас. Адже це ще один м╕жнародний майданчик, на якому представник Укра╖ни через сво╖ виступи та ╕нтерв’ю сотням журнал╕ст╕в доносить певн╕ меседж╕ та ц╕нност╕ усьому св╕ту. Х╕ба можна п╕сля Джамали з ╖╖ п╕снею про страждання кримсько-татарського народу, яку схвально прийняла ╢вропа, допустити, щоб на ╢вробачення в╕д Укра╖ни по╖хав хтось доносити в╕дверт╕ меседж╕ рос╕йсько╖ пропаганди про «братськ╕ народи», недоц╕льн╕сть в╕йськового протистояння та необх╕дн╕сть домовлятися з Пут╕ним. Сучасн╕ регламентн╕ норми нацв╕дбору не враховують, на жаль, громадянську позиц╕ю артиста щодо кра╖ни-агресора. Але, очевидно, ╕ншого шляху для унеможливлення повторення нин╕шньо╖ ганебно╖ ситуац╕╖ просто нема╓ – потр╕бно запроваджувати додатков╕ критер╕╖ щодо в╕дсутност╕ у артиста гастролей у РФ. Переконання артиста можуть бути р╕зними – на це держава вплинути не може, а от концертна д╕яльн╕сть – дещо ╕нше. Чи може голосування в нацв╕дбор╕ ╢вробачення св╕дчити взагал╕ про виборч╕ проблеми в сусп╕льств╕? ╤ так, ╕ н╕. Треба завжди тримати в голов╕ той факт, що укра╖нське сусп╕льство неоднор╕дне. У нас ╓ як прихильники НАТО та ╢С, так ╕ противники. ╢, хто в╕рить в ком╕ка, ╕ ╓, хто зневажливо назива╓ його «клоуном». У нас ╓ як рос╕йськомовн╕, так ╕ укра╖номовн╕ люди. Вс╕ ми р╕зн╕, ╕ треба сприймати це як дан╕сть. За MARUV проголосували укра╖нц╕, а не рос╕яни чи ще хтось. Звичайно, це нерепрезентативний виб╕р населення – просто в конкретний момент на конкретному конкурс╕ перем╕г такий артист. Подальша д╕яльн╕сть цього артиста н╕як не позначиться на житт╕ виборця. От президентськ╕ вибори – це ╕нше, тут вир╕шу╓ться доля кра╖ни. Якщо хтось виявить байдуж╕сть чи л╕нь ╕ не прийде на президентськ╕ вибори, значить, долю кра╖ни за нього вир╕шить ╕нший. Але не треба пот╕м ображатися, що якогось не такого президента обрали. Хочеш гарного президента – йди голосуй. Впливай на це.
Остап Дроздов, журнал╕ст, ведучий авторського шоу “Прямим текстом” на телеканал╕ ZIK: “Ми – на початку велико╖ битви м╕ж внутр╕шньоукра╖нською ватою, як╕й усе по барабану, ╕ проукра╖нською Укра╖ною, як╕й все болить” Важко чекати чогось як╕сного в╕д пострадянського нап╕вватного натовпу, який дос╕ не годен роздуплитися, в як╕й кра╖н╕, ╕ в який ╕сторичний час в╕н живе. Я про це вже якось писав, що половину мого народу, на жаль, складають нащадки тих, хто в ХХ стол╕тт╕ прийшов на нашу землю ╕ прин╕с ╕з собою “меншоварт╕сну”, “шансонну”, “ковбасоор╕╓нтовану” культуру життя й повед╕нки типових “урк╕в”. ╤ наша сп╕льна трагед╕я поляга╓ в тому, що вони нав╕ть не збираються примикати до укра╖нського простору. Вони хочуть лишитися в совковому “туалет╕” ╕ “ср*ти” вс╕м ╕ншим, б╕льш притомним та ╕дейним, на голову. Власне, вони це з задоволенням роблять через зеленських, через гордон╕в, через нап╕вватн╕ телеканали, через рос╕йськомовну попсу, через весь той масив контенту, який обслугову╓ пострадянську ╕стоту. ╤ ╖х ан╕ск╕льки не драту╓ те, що Maruv концерту╓ в Рос╕╖, ╕ я певен: вони в душ╕ дос╕ вважають рос╕йський народ братн╕м. П’ята колона Москви – це не лише певн╕ депутати чи телеканали, а й значна частина латентних ватник╕в, як╕ за “м╕р во всьом м╕р╓” ╕ яким щелепа не дозволя╓ опанувати державну мову кра╖ни, яка ╓ буц╕мто ╖хньою р╕дною. Ось якраз для такого контингенту «народцю» розрахований Зеленський у пол╕тиц╕, NewsOne у телепростор╕, Лобода та ╖й под╕бн╕ в музиц╕, "Русское радио" в автомоб╕л╕ ╕ так дал╕. Питання не до пропозиц╕╖. Питання до попиту. На жаль, безпринципних нап╕вватник╕в плодиться щоразу б╕льше, тому вся проукра╖нська частина сусп╕льства повинна пост╕йно напружуватися ╕ псувати ╖м життя сво╖м лементом на тему «чи може конкурсант в╕д Укра╖ни концертувати в держав╕-агресор╕», а також «чи може Президентом кра╖ни стати пророс╕йський клоун, який розтоптаних на Майдан╕ актив╕ст╕в пропонував «терти ебон╕товою паличкою задля б╕льшого виробництва електронерг╕╖». Ми – лише на початку велико╖ битви м╕ж внутр╕шньоукра╖нською ватою, як╕й усе по барабану, ╕ проукра╖нською Укра╖ною, як╕й усе болить. Ця битва мусить початися ╕ в музиц╕, ╕ на виборах, ╕ у вс╕х ╕нших сферах, де ф╕гуру╓ ватне засилля.
Айдер Муждаба╓в, журнал╕ст, заступник гендиректора телеканалу АТР: “Якщо перекладемо в╕дпов╕дальн╕сть за виб╕р на когось ╕ншого – ризик втрати незалежно╖ Укра╖ни дуже скоро виявиться реальною загрозою” Через так╕ загальнонац╕ональн╕ в╕дбори, через концертн╕ та спортивн╕ виступи в кра╖н╕-агресора, через толерантне ставлення до таких людей/под╕й, в кра╖н╕ методично форму╓ться “сусп╕льний запит” на “мир за будь-яку ц╕ну”. “Мир”, який означа╓ повернення Укра╖ни п╕д контроль Рос╕╖ ╕ Пут╕на. Тож укра╖нц╕ повинн╕ нарешт╕ усв╕домити, що з них “л╕плять” дурн╕в, пропонуючи заздалег╕дь шлях до кап╕туляц╕╖. Через м╕сяць нас чекають президентськ╕ вибори, ╕ якщо так зван╕ “толерасти” на них, а пот╕м ╕ще й на парламентських, переможуть, то ризик втрати незалежно╖ Укра╖ни дуже скоро виявиться реальною загрозою. А т╕ патр╕оти, що захищають кра╖ну в╕д ворога, виявляться “марг╕налами” на тл╕ “миролюбного” мейнстр╕му. Черговий крок до пророс╕йського перевороту в св╕домост╕ укра╖нц╕в був зроблений п╕д час цього в╕дбору на "╢вробачення", ╕ в╕н – лише один ╕з багатьох. Йде повзуча зрада нац╕ональних ╕нтерес╕в, яку небезпечно не пом╕чати. Якщо зараз перекладемо в╕дпов╕дальн╕сть за виб╕р, зокрема, п╕д час президентських вибор╕в, на когось ╕ншого – допоможемо ворогу в подальш╕й анекс╕╖ Укра╖ни. Скаж╕ть, ви готов╕ чесно розпов╕сти сво╖м д╕тям, що коли вир╕шувалася доля кра╖ни, ви сид╕ли вдома ╕, вибачте, чухали свою дупу?
Наталя Бел╕цер, експерт ╤нституту демократ╕╖ ╕м. Пилипа Орлика: “Будемо спод╕ватися, що укра╖нське сусп╕льство таки «подоросл╕шало» ╕ виявиться здатним на в╕дпов╕дальний виб╕р” Необачлив╕ голосування за того чи ╕ншого кандидата в╕д Укра╖ни на п╕сенний конкурс певною м╕рою в╕дображають брак в╕дпов╕дальност╕ за св╕й виб╕р ╕ збентежену реакц╕ю постфактум, коли ста╓ в╕домим результат. Мабуть, под╕бн╕ почуття були у багатьох з тих, чия «противс╕хна» позиц╕я або неучасть у виборах привели до влади Януковича. З ╕ншого боку, ╓ п╕дстави спод╕ватися, що в╕дпов╕дальн╕сть за св╕й виб╕р на прийдешн╕х виборах президента ╕ парламенту Укра╖ни буде значно вищим, оск╕льки на карту поставлене, без переб╕льшення, майбутн╓ нашо╖ кра╖ни чи нав╕ть саме ╖╖ ╕снування як д╕йсно незалежно╖ сучасно╖ держави. Тод╕ як у вибор╕ фаворит╕в на ╢вробачення значну роль в╕д╕грають естетичн╕ критер╕╖ (як╕, на жаль, виявилися довол╕ низькими), музичн╕ смаки й уподобання тощо, тобто т╕ чинники, як╕ не працюють у ╕нших виборчих процесах. Хот╕лося б також знов привернути увагу до в╕кового фактору: участь/неучасть молод╕. Ц╕лком ймов╕рно ╕ природно, що у в╕дбор╕ на ╢вробачення брали найактивн╕шу участь молод╕ люди, як╕ б╕льше ц╕кавляться сучасною популярною музикою й п╕снею ╕ до того ж, склада╓ться враження, майже не розлучаються з╕ сво╖ми гаджетами ан╕ на хвилину. Але саме цей важливий прошарок населення зазвичай виявля╓ значно меншу активн╕сть п╕д час загальнонац╕ональних ╕ м╕сцевих вибор╕в, що сутт╓во вплива╓ на результати голосування. Показовим в цьому сенс╕ ╓ приклад останн╕х парламентських вибор╕в у Республ╕ц╕ Молдова, що в╕дбулися ц╕╓╖ нед╕л╕, 24 лютого. 32% виборц╕в, що взяли участь у голосуванн╕, складали особи в╕ком понад 56 рок╕в, в той час як в╕дсоток молод╕ (18-25 рок╕в) сягав лише 8% з тих, хто проголосував. На цю ж «хворобу» стражда╓ Укра╖на та й низка ╕нших кра╖н, тому громадським актив╕стам варто прид╕лити особливу увагу р╕зноман╕тним молод╕жним осередкам, можливо, ╕з залученням популярних серед молод╕ митц╕в, поет╕в ╕ письменник╕в. Будемо спод╕ватися, що укра╖нське сусп╕льство п╕сля Революц╕╖ Г╕дност╕ таки «подоросл╕шало», ╕ в ц╕ критичн╕ буремн╕ часи, на тл╕ в╕йни з Рос╕╓ю, ╕ трагед╕й тимчасово╖ окупац╕╖ Криму та частини Донбасу, виявиться здатним на в╕дпов╕дальний виб╕р. Опитав Мирослав Л╕скович
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 01.03.2019 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20912
|