Версiя для друку Обговорити в форумi

Нещодавно в Києві вийшла друком книга Шаміля Алядіна «Мердивен : кримськотатарська проза українською». Книга знайомить українського читача з творчістю класика кримськотатарської літератури, письменника, поета і публіциста Шаміля Алядіна (1912-1996).
26 червня 1941 року він добровольцем пішов на війну, командував взводом, був тяжко поранений. У 1944 році Алядіна затримали і вислали в Середню Азію. В Узбекистані Ш. Алядін ледве знайшов свою дружину й доньку, які помирали від голоду. В Узбекистані Шаміль Алядін почав писати роман «Тугай-бей» про допомогу кримськотатарського війська Богдану Хмельницькому в боротьбі за незалежність. Але не закінчив.
Головними героями роману «Запрошення на бенкет диявола» (завершений 1979 року в депортації) є великий просвітник Ісмаїл Гаспринський і поет Усеїн Токтаргази, про яких заборонялося згадувати протягом тривалого часу.
1994 року письменник повернувся на Батьківщину – в Крим, де 1995 року, окрім автобіографічної повісті «Я - ваш цар і бог», завершив публіцистичний нарис «Жертви Кремля», в якому, описуючи долю кількох відомих діячів кримськотатарської політичної верхівки, розмірковує про наслідки сталінської національної політики щодо народів СРСР.
Кандидат філологічних наук, доцент Таврійського національного університету ім. В. Вернадського Таміла Сеітягієва в статті «Шаміль Алядін – реаліст трагічної епохи» пише про повість «Я – ваш цар і бог»: «Образою, гіркотою і болем пронизані рядки про те, що, коли чоловіки – кримські татари – воювали на фронтах, їхні сім’ї – жінок, дітей, старших людей – щонайпідліше вислали з рідної землі й кинули на чужині виживати. Фронтовиків, які поверталися в Крим з війни, арештовували й перевозили в Середню Азію у вагонах для худоби, тримали їх всередині закритими, подалі від людських очей, на міських залізничних станціях. Частину офіцерів, які не захотіли змиритися з долею виселенців, розстріляли в гірських ущелинах».
Твори Шаміля Алядіна, вміщені в книзі «Мердивен», досить повно представляють творчість одного із класиків кримськотатарської літератури, а також спонукають сучасного українського читача не лише замислитися про історичні події, а й емоційно залучитися до розуміння трагічного минулого кримськотатарського народу.
Анатолій Зборовський
м. Ірпінь

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #1 за 04.01.2019 > Тема "Душі криниця"