Версiя для друку Обговорити в форумi

БОРІТЕСЯ - ПОБОРЕТЕ,
ВАМ БОГ ПОМАГАЄ!
ЗА ВАС ПРАВДА, ЗА ВАС СЛАВА,
І ВОЛЯ СВЯТАЯ!
Шановна Катрусю Шмєль, познайомився з вашою статтею "Шароварный патриотизм". Дуже здивований, що ви такі далекі від історії великого народу, який в своїх шароварах захищав не тільки свою землю, але й землі своїх сусідів.
Якщо Богдан Хмельницький був батьком нації, то її матір'ю була мова.
Про прилучення України до Московщини говорилось у "російській історії" в тому сенсі, що поляки почали, мовляв, силоміць навертати козаків до католицизму і вже було запровадили унію. Б. Хмельницький підняв козацтво до повстання і доправив справу до Переяслава, а в Переяславі на козацькій раді всі однодушно постановили "піддатися під царя восточного, православного". Слів "навєки поддаться" в тій історії ще не було. Це доповнення належить уже до винаходів пізніших, московсько-більшовицьких "істориків".
На допомогу цьому "скромному" витворові російської "науки" історії приходила "русская словесность", тобто історія московської літератури! Початки цієї "словесності" сягали також безцеремонно старого Києва, забираючи звідти рішуче всі надбання усної і писемної літературної творчості нашого народу з билинами, літописами, "Повчанням князя Мономаха", ба - навіть із "Словом о полку Ігоревім".
О. С. Пушкін своєю поемою "Полтава" дуже зміцнював позицію російської історії. Згадана поема, як відомо, починається тим, що описує українського козака, який удень і вночі скаче на північ, везучи зашитий у своїй шапці
Донос на гетмана-злодея
Царю Петру от Кочубея.
Пушкіна "русская словесность" ставила на п'єдестал, вище якого не стояв жоден поет на світі. А чому? Бо в ті часи, коли жив Пушкін, грузини та інші кавказькі народи упродовж 45 років одчайдушно боролися із зброєю в руках проти нахабного нападу москалів на їхній край, які  силою хотіли прилучити Кавказ до московських володінь. Наш Тарас Шевченко тоді в своїй поемі "Кавказ" підтримував славних борців за свою волю, підбадьорюючи їх словами:
Борітеся - поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава,
І воля святая!
Зовсім інакше дивився на цю справу "свободолюбивый" московський поет Пушкін. На адресу тих самих кавказьких борців за свою волю він вигукнув у своїй поемі:
Смирись, Кавказ!
"Полтава", хоч і називала Мазепу "злодеем", все ж говорила про те, як
"Украйна глухо волновалась",
Як козаки схилялась
"Пред булавой и бунчуком
Малороссийского владыки".
Сама постать гетьмана-"злодея", хоч і як її очорнював московський поет, була для мене безмежно любою і привабливою.
Вам, мабуть, червоні шаровари так діють на психіку, як іспанському бику на арені червоне полотно. А нам, українцям, цікаво, як білоруси і росіяни в лаптях танцюють, і ми поважаємо культуру інших народів й не плюємо в їхні душі, як ви в нашу національну совість.
Тележурналіст Олександр Польченко має театральну освіту, прекрасну дикцію.
А оскільки професійна та громадянська позиція Олександра Олексійовича дуже активні, бо він не обмежувався суто журналістською діяльністю, а був організатором національних дійств, то йому потрібна цензура на всі програми, а "Рідну хату" зняли з телеекрана.
Дорога Катрусе, такі люди, як О. Польченко та В. Чекаліна (не "из глубокого пенсионного небытия всплыла бывшая директриса...") - зразок для вас.
Адже ми хочемо, щоб нас поважали, а для цього, як писав Борис Грінченко, насамперед, треба бути українцями "думкою, мовою, ділом".

м. Сімферополь.

ШАНОВНІ кримчани! Навіщо нам така вакханалія в ЗМІ?  Навіщо нам розпалювати міжнаціональну пожежу? Навіщо нам інформаційна війна? Українці з розумінням ставляться до своїх братів-слов'ян - росіян. Після розвалу Радянського Союзу перед всіма росіянами, що проживають в колишніх радянських республіках, виникли, в першу чергу, мовні проблеми. В СРСР державною мовою була російська. Росіянам не потрібно було вивчати ні українську, ні грузинську, ні казахську мови. Але історія рухається вперед, обставини змінюються. Може, вже пора вилікуватися від ностальгії за Радянським Союзом і вивчити мову тієї держави, в якій живете?
Не потрібно боятися України української, патріотичної. Не потрібно боятися українців-патріотів. Патріотизм - це велика духовна сила. Без патріотизму народу не може існувати жодна держава. Патріотизм народжує героїв, політиків, митців. Без відродження духовності, культури, мови, патріотизму Україна не зможе стати економічно сильною, цивілізованою європейською державою, тож мусимо всі бути її патріотами...
З листа до редакції Олексія ЗУБА, голови Ялтинського відділення УРП "Собор".

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #23 за 04.06.2004 > Тема "Резонанс"