Версiя для друку Обговорити в форумi

Наші традиції

Свято Преображення Господнього, а в народі — Спас, Другий Спас, Яблучний Спас, яке відзначаємо 19 серпня, належить до найвеличніших у церковному календарі. Із усіх трьох Спасів (а це — Маковія, 14 серпня та Перенесення Нерукотворного Образа Ісуса Христа, 29 серпня) його святкують найурочистіше.
З євангельських текстів дізнаємося, що в цей день Ісус Христос узяв Петра, Якова та Івана й повів їх на високу гору Фавор. Там Він прямо на очах у здивованих учнів враз преобразився: обличчя Його засяяло, одяг став білим-білим. До того ж явилися їм Мойсей та Ілля й вони вели розмову з Ісусом Христом. А з неба почувся голос: “Це Син Мій улюблений, у котрому Моє благословення. Його слухайтеся”. Ох, як їм хотілося залишитися тут назавжди, навіть збудувати три намети — для Мойсея, Іллі та Ісуса. Але... Це видіння стало показом того щастя (принаймні, його часточки, крихітки), яке буде для кожного нагородою за вірність Богові.
Преображенням на горі Фавор Ісус Христос виявив апостолам Славу свого Божества, щоб під час Його страждань, які от-от очікують на Нього, і смерті на хресті вони не сумнівалися в тому, що Ісус — Син Божий. Нікому не було дано розголошувати таємницю Преображення Господнього аж до Воскресіння Христового.
У церквах цього дня святять фрукти — яблука, груші, сливи, виноград.., а також мед, жменьки пшениці, жита з нового врожаю. Зважаючи на велич свята, Церква навіть дещо послабила Успенський піст: дозволяється їсти рибу, випити чарку плодово-ягідного вина (краще — домашнього приготування). Сімейний обід починається, звісно, зі свяченого яблука.
Люди по-різному ставляться до перестороги, що до свята Спаса матерям, які втратили діточок, не можна їсти фруктів, аж тільки після освячення цих дарів природи у храмі, бо, мовляв, їхнім діточкам на небі не дістанеться гостинця... Однак, наприклад, УГКЦ вважає таке марновірством.
На Преображення поминають померлих родичів. За повір'ями, це третій день у році, коли “забуті покійники” (ті, кого вже нема кому поминати із живих) можуть вийти на землю. Боятися їх не потрібно, нічого лихого вони не скоять. Найкраще — помолитися за них і згадати добрим словом.
Цікава аналогія: у язичницькій релігії східних слов'ян Спас — це божество, яке втілювало у собі дух врожаю, очолювало пантеон духів лісу, поля, лук...
Народні прогностичні прикмети підказують нам:
- Якщо на Спаса день сухий — осінь буде сухою; а якщо мокрий — восени часто падатимуть дощі.
- Яка погода на Спаса — такою буде на Покрову.
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #33 за 17.08.2018 > Тема "Душі криниця"