Версiя для друку Обговорити в форумi

Ти в вогні не згорів,
Не загинув у вирі-пучині,
Як на тебе Той рік
Кинув стільки і лиха, й незгод!
І, здавалося, доля твоя
Догорає, неначе лучина,
Але вистояв мужньо
Мій кримськотатарський народ!
Травень сорок четвертого.
Радість визволення розквітла.
Але чом вартові не відходять від наших дверей?!
Чом із рідних осель,
Де було стільки щастя і світла,
Автоматники гонять
Жінок, стариків і дітей?!
І неспішно на схід,
Ніби гусінь, повзли ешелони,
А з вагонів - прокляття
Катам, і вождям, і вікам...
А в вагонах "телячих"
І крики, і плачі, і стогін...
Не ховали померлих -
На поталу лишали вовкам.
Дикі хащі лісів
Крижаного Уралу
І гінка далечінь
Азіатських гарячих степів...
Новим захистком тут,
Батьківщиною другою стали
Для таких непокірних і гордих,
І дочок твоїх і синів.
Як над нами знущались,
Глумились і люто ганьбили
Коменданти і їхні прислужники
ситі, пихаті і злі.
Слово "кримський татарин"
Навіть згадувать забороняли,

Начеб кримських татар
Не було і нема на землі!
Але вистояв ти, мій народе,
На зло всім намовам.
І легкого шляху
Не шукав у своєму житті.
Не зламали борців
Ні тюремні іржаві закови,
Ні Сибір, ні ГУЛАГи,
Ні етапи жорстокі й круті.
Скільки їх,
Тих, хто мужньо боровсь за свободу,
Полягло у борні
За священне за право своє!
Щоб вернуть на віки
Чесне ім'я мойого народу
І сказати усім:
Ми - живі,
Ми не вмерли, ми - є!
День сьогодні сумний.
День сьогодні трагічний і чорний.
Шістдесят літ тому
Нас погнали назустріч вітрам.
Ми вертаємось в Крим.
Він, як мати, зігріє й пригорне,
Тільки ж хто відповість
За все зло, заподіяне нам?!
Будьте ж прокляті ті,
Хто прирік нас на горе і муки,
Хто засіяв між нас
Дике поле із розбрату й чвар.
- Ми відродимось! - Клятву урочу
Дають наші діти і внуки,
Ми розкажемо правду про трагедію
Кримських татар!
Переклав з кримськотатарської Данило КОНОНЕНКО.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #20 за 14.05.2004 > Тема "Крим - наш дім"