Версiя для друку Обговорити в форумi

Наші традиції

Ще з давніх часів чомусь саме з днем Митрофана (17 червня) пов'язували традицію передавати старшим поколінням молодшому знання, навички, уміння, словом — народну мудрість. І саме на Митрофана матері ділилися зі своїми дочками, навіть зі сусідками-молодицями найрізноманітнішим досвідом: як краще доглянути за городом, як смачніше приготувати обід, як вести хатні справи, шити, ткати, вишивати, а ще — діток доглядати... Та чимало у жінок своїх клопотів і таємниць!
Звісно, кожна мати прагнула, аби її донька, коли вийде заміж, а тим паче, коли піде в іншу сім'ю — до родини чоловіка за невістку, гідним чином показала себе: на належному рівні продемонструвала свої знання та навички, а відтак не осоромила своїх батьків. Бо злі язики насамперед запитають: “Тебе, мабуть, цьому мати не навчила?!.”.
Від того, наскільки вправною, моторною, кмітливою виявиться в господарстві молода невістка, залежало, чи поважатимуть її свекруха і свекор, їхня родина, сусіди, зрештою, уся громада. Тож уважно слухали дівчата материні поради, настанови, намагалися все запам'ятати, до найдрібнішої деталі. Вважали, що це сам Святий Митрофан допомагає матерям навчати дівчат уму-розуму...
За аграрним календарем українців, на Поліссі у цей день завершували посів гречки, бо “посіяна після Митрофана гречка в кашу не годиться...”.

ЛЯГАЮТЬ ТРАВИ У ПОКОСИ...

Починаючи з другої декади червня, але тільки через тиждень після Трійці, майже на всіх теренах України починали косити сіно. “До Зелених свят коса трави не торкається”. Однак кажуть: “Не те сіно, що в покосах, а те, що в стіжку чи оборозі”.  Звісно, тут багато залежить від погоди. Якою вона буде, як спланувати селянину роботу — завжди підказували прогностичні спостереження та давні народні прикмети:
- Зелені свята з дощем — добре трава підросте. (Навіть на малій ділянці можна накосити багато сіна).
- У перші п'ять днів червня падав дощ, а потім встановилася суха погода — буде сприятливо для сінокосу.
- Ввечері посилився вітер — вранці погода погіршиться. (Поспішай збирати сіно!).
- Міцно (крепко - є такий народний вислів) парить  - дощ ушкварить.
- Гарячий вітер дме з півдня протягом усього дня — наступного дня буде дощ.
- Вітер за сонцем — на добру погоду.
- Мурахи, бджоли активні навіть у хмарну погоду — дощу не буде.
- Раптово зірвався сильний вітер — перед зливою.
- Голуби туркочать — буде гарна днина.
- Горобці веселі, жваві — чекай гарної погоди.
- Горобці купаються у поросі — дощ буде.
- Місяць новий настав з дощем — протягом місяця падатиме дощ.
- Вечірня веселка — на гарну погоду; ранкова — на недобру, дощову.
- Сонце при сході відразу зайде за хмару — буде дощ.
Визначали погоду і за окремими днями церковного календаря. Наприклад:
- Дощ на Харитона (14 червня) — то до кінці місяця; сонячно — добре сіно косити.
Косили зранку, бо “коси, коса, поки роса”. Завершивши сінокіс, заготовивши вдосталь сіна, примовляли: “Червень з косою луками пройшов, а липень з серпом по полю пробіжить...”. Завжди намагалися заготовити сіна “із запасом”. Якщо у твоїй господарці не знадобиться, то, може, сусідам бракне. Ті завжди віддячать сторицею. Так вже повелося в селі!..
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #24 за 15.06.2018 > Тема "Душі криниця"