Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4596)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4286)
Українці мої... (1717)
Резонанс (2367)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1462)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (255)
Бути чи не бути? (476)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (282)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НЦ╤ ВИТРИМАЛИ ДЕСЯТКИ СПРОБ ЗАВОЮВАННЯ, УКРА╥НА ВИСТО╥ТЬ ╤ ЗАРАЗ ПРОТИ РОС╤╥
Президент - п╕д час заход╕в ╕з нагоди Дня захисник╕в ╕ захисниць…


У НЬЮ-ЙОРКУ ПРЕЗИДЕНТ УКРА╥НИ ПРОВ╤В ЗУСТР╤Ч ╤З ПРЕЗИДЕНТОМ США
Л╕дери обговорили к╕лька перспективних ╕дей для наближення миру. Укра╖на розрахову╓, що вони...


НЕМА╢ ╤НШИХ ГАРАНТ╤Й БЕЗПЕКИ, ОКР╤М ДРУЗ╤В ╤ ЗБРО╥
Виступ Президента п╕д час загальних дебат╕в Генерально╖ Асамбле╖ ООН у Нью-Йорку.


БЮДЖЕТ ОДНОГО РОКУ В╤ЙНИ - 120 М╤ЛЬЯРД╤В ДОЛАР╤В
Президент Володимир Зеленський заявив, що бюджет одного року в╕йни становить 120 млрд долар╕в…


МИ ЗРИВА╢МО ВС╤ РОС╤ЙСЬК╤ ПЛАНИ – ПЛАНИ ЗНИЩЕННЯ НАШО╥ ДЕРЖАВИ
Звернення Президента Укра╖ни.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 09.06.2017 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#23 за 09.06.2017
Богдан Бенюк, народний артист Укра╖ни: МИ – НАЦ╤Я ТУГОДУМ╤В, АЛЕ Й БОГ НАС ЗА ПРОМАХИ ТЕЖ НЕ ОДРАЗУ КАРА╢

 ╤з Богданом Михайловичем ми зустр╕лися в Мукачев╕, де в╕н разом ╕з Анатол╕╓м Хост╕ко╓вим закривав театральний фестиваль «Етно-Д╕а-Сфера» знаменитою виставою «Швейк». Це спектакль, який живе на сцен╕ вже понад двадцять рок╕в ╕ був з╕граний б╕льше 300 раз╕в. Власне, розмова ╕з паном Бенюком вийшла ╕ про «Швейка» – його в╕чн╕сть та актуальн╕сть, ╕ про укра╖нц╕в та рос╕ян, ╕ про в╕йну, й нав╕ть про президента. Богдан Бенюк розпов╕в, зокрема, чому актор завжди повинен мати свою позиц╕ю, бо насправд╕ брехня, що мистецтво – апол╕тичне. Сказав, чим насправд╕ укра╖нцям корисна ця в╕йна, яка висмокту╓ кров ╕ сили.

У С╤Р╤Й ЗОН╤ КОЛОСАЛЬН╤ БУДИНКИ КУЛЬТУРИ ПУСТУЮТЬ, ВСЕ ЖДЕ УКРА╥НСЬКИХ АРТИСТ╤В
- Вашому «Швейков╕» – рок╕в ╕з двадцять. Пам’ята╓те, до реч╕, котрий раз гратимете ╖╖ сьогодн╕? Ведете л╕к Швейку?
- Аякже! ╤ не т╕льки ц╕й, я веду обл╕к ус╕х сво╖х вистав, як╕ граю з 1977 року, коли власне почав виходити на сцену. Я кожну виставу записую – тому знаю, коли ╖╖ грав, як╕ були репетиц╕╖, як пройшов спектакль. Щодо  «Швейка» – йому перевалило за 300 – триста з чимось, з чим точно – не скажу, боюсь збрехати, треба записи дивитися.
- Чи грали ви ╖╖ хоч би раз у зон╕ АТО – зважаючи на актуальн╕сть твору, його геро╖в?
- Н╕, ми грали ╖╖ на Майдан╕ в 2004-му, ми грали ╖╖ на р╕зних майданах у р╕зних кра╖нах п╕д час фестивал╕в у ╢вроп╕ й Укра╖н╕, у р╕зних театрах. В зон╕  АТО саме цю не грали.
- А треба би?
- Думаю, що треба би – але тут питання до тих, хто може дати машину, аби привезти туди декорац╕╖ та артист╕в. Ми то можемо ╖хати хоч завтра. Я бував там не раз, ╖здив до фронту, зокрема, в Авд╕╖вку, мав творч╕ зустр╕ч╕. Там колосальн╕ будинки культури пустують, з неймов╕рним осв╕тленням, з ус╕м – все готове, жде.
- ╤ нема кому?
- Справа не в тому, що там н╕хто не проводить заход╕в – бо якщо оголосити, що там буде вистава, ╕ з╕брати людей – то точно туди гримнуть снарядами. Тому ц╕ реч╕ не можна робити на самому краю – ма╓ бути хоча б 50-60 км в╕д фронту. ╤ знаю, що М╕нкультури плану╓ це робити – аби так╕ зустр╕ч╕ укра╖нських артист╕в з укра╖нцями, як╕ живуть у так зван╕й «с╕р╕й зон╕» були пост╕йн╕. Але ми ж кра╖на тугодум╕в...
- …Ми все ще довго запряга╓мо?
- Так, на 25-му роц╕ незалежност╕ ми нарешт╕ почали робити декомун╕зац╕ю – хоча з цього сл╕д було починати взагал╕. Ми до цього часу не сказали, що у нас в╕йна йде, не чуха╓мося дос╕ про рос╕йську мову, а тяга╓мося з нею, як ╕з писаною торбою – ╕ дос╕ спереча╓мося про не╖. ╤ тому, що ми так╕ от тугодуми, мабуть, Господь нас милу╓ – ╕нша нац╕я давно постраждала б в╕д ц╕╓╖ безд╕яльност╕, або ╖╖ б уже давно не стало. А нас, можливо, в╕д того, що ми так довго сто╖мо й длуба╓мося в нос╕, й карають не так швидко.

МИ В╤ДМОВИЛИСЯ ╥ХАТИ З╤ «ШВЕЙКОМ» ДО М╤НСЬКА, ЯКИЙ ВИЗНАВ ЯНУКОВИЧА
- Повертаючись до вистав та глядач╕в – ваш╕ вистави звучать у р╕зних рег╕онах по-р╕зному? Сприймаються якось ╕накше? Питання про парадигму «сх╕д-зах╕д» – от ви на гастролях ╖╖ в╕дчува╓те?
- Ми привозимо матер╕ал ╕ гра╓мо його за сценарним планом – завжди. А те, що справд╕ вистава щоразу р╕зна – це тому, що вона народжу╓ться на глядачевих очах. Тому щоразу це звучить, як уперше.
- З╕ старим добрим «Швейком» теж щоразу як уперше?
- Зв╕сно, це ж запов╕дь акторська, одна ╕з головних: щоразу ти гра╓ш виставу, як перший раз.
- Можете пригадати якийсь ключовий момент ╕з ╕стор╕╓ю саме ц╕╓╖ вашо╖ вистави?
- Один ╕з таких ╕нтонац╕йних момент╕в в ╕стор╕╖ «Швейка» був ще на першому Майдан╕, в 2004 роц╕. Ми напередодн╕, п╕д час, власне, вибор╕в по╖хали в Мукачево, де Балога був начальником штабу Ющенка. ╤ ми сюди при╖хали з виставами на п╕дтримку Ющенка, виступили проти масових фальсиф╕кац╕й, були на виборчих д╕льницях, а тод╕ по╖хали назад у Ки╖в. ╤, повернувшись, ми не по╖хали на гастрол╕ з театром ╕мен╕ ╤вана Франка до М╕нська – адже Б╕лорусь була тод╕ серед перших, хто прив╕тав Януковича з обранням на президентство, ╕ ми мали саме Швейка там грати. Натом╕сть в╕дмовилися публ╕чно у ЗМ╤ – що, мовляв, не будемо п╕дтримувати Януковича, який незаконно став президентом, ╕ в╕дмовля╓мося в╕д гастролей у М╕нську, який перший п╕дтримав Януковича, а натом╕сть будемо грати «Швейка» на Майдан╕ – ╕ ми в той день грали таки «Швейка» на Майдан╕ Незалежност╕. Пот╕м нас мали вигнати з роботи з театру ╕м. ╤вана Франка, готували нав╕ть необх╕дн╕ документи, але цього не сталося, зрештою. Життя бере сво╓ – бо позиц╕я в актор╕в завжди повинна бути.
- А кажуть навпаки, що мистецтво – апол╕тичне...
- Брехня. Актор, який виходить на сцену, в╕н повинен мати громадянську позиц╕ю. Якщо в╕н ╖╖ ма╓, цю позиц╕ю, будь-який матер╕ал в╕н гра╓ на сцен╕ правдиво. На сцен╕ гра╓ артист польський – в╕н тягне польську л╕н╕ю, чеський – чеську, укра╖нець ма╓ гнути свою л╕н╕ю. Укра╖нський актор повинен бути укра╖нцем.

З В╤ЙНОЮ ВИСТАВА НЕ ЗАЗВУЧАЛА ╤НАКШЕ, ВОНА Й РАН╤ШЕ МАЛА ТАКЕ Ж НАВАНТАЖЕННЯ
- Можете пригадати, як грали «Швейка» вже за час╕в укра╖нсько-московсько╖ в╕йни? Зм╕нилося сприйняття у глядач╕в чи, може, ваше в╕дчуття матер╕алу?
- Справа в тому, що вс╕ акценти, як╕ ╓ у ц╕й вистав╕ про Першу св╕тову в╕йну – вони й ран╕ше завжди лунали, просто зараз стали гостр╕ше сприйматися глядачами. Це так. Але власне наша ситуац╕я в держав╕ не надто зм╕нила сприйняття – бо в той час, коли у нас були «мирн╕ дн╕», коли ми мали старшого брата, який нас душив ╕ висмоктував кров заочно – то нав╕ть тод╕ все одно спрацьовувала емоц╕йн╕сть людей. Адже те, що ╕стор╕я в╕дбува╓ться м╕ж цими двома героями тут на сцен╕, виклика╓ величезну к╕льк╕сть емоц╕й. Позитивних, насамперед. Люди розум╕ють, що той вагон везе геро╖в не т╕льки на в╕йну, а везе у майбуття, на зустр╕ч ╕з нашим творцем, ╕ н╕хто того не зна╓, яка вона буде.
Тому я, розум╕ючи ваше запитання, чи почала ця вистава звучати по-╕ншому з початком в╕йни, сказав би, що н╕, вона мала таке навантаження й до того часу.
- Чим «Швейк», його образ, можливо, схожий ╕з нашими сучасниками?
- Не можу це сказати, не маю права узагальнювати. Той персонаж, в╕н тут видуманий нами, ╕ солдати т╕, як╕ зараз ╓ – ми ще багато чого про них не зна╓мо, аби ╖х ╕з кимось ототожнювати. Це рос╕йськ╕ ЗМ╤ завжди придумували вс╕ляких там Тьорк╕них та ╕же з ними. У нас це не прийнято робити. У нас ╓ ╕нш╕ люди, справжн╕ геро╖ й Небесно╖ сотн╕, ╕ геро╖ в╕йни – як╕ справжн╕, як╕ справд╕ стали героями. ╤ ми до к╕нця не зна╓мо, як вони загинули ╕ чому. Це ще попереду для нас – осмислити так╕ реч╕. Але зараз свого персонажа ми не можемо тут пор╕внювати. Ц╕ дво╓ людей з╕ «Швейка» ╓ в будь-який час – ╕ за в╕йни, ╕ за миру. ╢ дух людський, який робить людей однодумцями. Ми говоримо тут про дружбу – справжню чолов╕чу дружбу. ╤ вистава саме тому й ма╓ такий довгий в╕к – «Швейку» понад 20 рок╕в – тому що вона зам╕шена на класичних речах, як╕ при будь-яких пол╕тичних чи в╕йськових ситуац╕ях ╓ актуальними.

УСЯ ЦЯ ДРУЖБА, ПРО ЯКУ НАМ ПОСТ╤ЙНО ТОВКЛИ, БУЛА НЕПРАВДОЮ В╤Д САМОГО ПОЧАТКУ
- Як ви особисто сприйма╓те нашу в╕йну? Це б╕ль, це етап, який треба пройти, чи це шлях до перемоги…
- Я, без сумн╕ву, давно розум╕в, що так╕ загострення повинн╕ бути. Ця вся дружба, про яку нам пост╕йно товкли, – вона була неправдою в╕д самого початку ╕ вона мала колись перерватися. Це торпедували рос╕яни сво╓ю нагл╕стю та сво╖ми гегемон╕чними претенз╕ями. ╤ це добре, бо наш народ такий, що ми ще дос╕ да╓мо тр╕щинку в цьому герц╕. Багато ╓ дос╕ людей, як╕, живучи в Укра╖н╕ ╕ вважаючи себе укра╖нцями, нав╕ть будучи л╕дерами ц╕╓╖ нац╕╖, – до глибини душ╕ не люблять цю нац╕ю, ненавидять ╕ цю мову, ╕ цю землю, разом узят╕. ╤ тому-то в╕н такий ефемерний, цей народ Укра╖ни – тому що нема того нац╕онального духу, який вс╕х ╓дна╓, бо не ус╕ хочуть ╓днатися. Воно, видно, ще не пройшла достатня к╕льк╕сть рок╕в, аби це усв╕домлення настало. ╤ треба розум╕ти, що це все в╕дбува╓ться також ╕ тому, що нема╓ м╕цно╖ кер╕вничо╖ руки на чол╕ держави – в образ╕ президента, зв╕сно, який обраний на цю посаду народом. Але добре, що в╕н у нас все-таки ╓ – хоча б отакий, як в╕н ╓. Бо дос╕ ми мали президент╕в, як╕ гралися у псевдодемократ╕ю ╕ дурили нам голови. Тому-то народжу╓ться зараз нове покол╕ння, ╕ пов╕рте, згодом багато чого забудеться ╕ звучатиме зовс╕м по-╕ншому. Звичайно ми б хот╕ли мати такий соб╕ пульт управл╕ння – яким би, користуючись, ми змогли перескочити, перемотати багато момент╕в… 
Негаразди, випробування з нами пост╕йно ╕снуватимуть – до того часу, поки не буде ╓дност╕ в народ╕ щодо ключових момент╕в – мови, ╕стор╕╖, нац╕╖
- Аби не так усе це було боляче?..
- Але воно так не бува╓. Ц╕ муки, ц╕ випробування, ц╕ смерт╕, ц╕ негаразди – треба пам’ятати, що вони з нами пост╕йно ╕снуватимуть – до того часу, поки не буде ╓дност╕ в народ╕ щодо ключових момент╕в – мови, ╕стор╕╖, нац╕╖. Бо ж розум╕ння та в╕дчуття цих момент╕в ╓ р╕зне – на Сход╕ воно р╕зке, тут, у вас на Закарпатт╕, взагал╕ не в╕дчува╓ться, що кра╖на в стан╕ в╕йни. Але ця далек╕сть в╕д в╕йни з Рос╕╓ю – вона дуже ефемерна ╕ швидко може зак╕нчитися. На Закарпатт╕ тим паче ма╓ бути це в╕дчуття – через питання з угорцями, русинами.

НАМ ТРЕБА НАВЧИТИСЯ ДИВИТИСЯ НА СЕБЕ ЗБОКУ
- О так, тут пост╕йно ╕н╕ц╕юються скандали з цього приводу – причому ╓ ст╕йке в╕дчуття ╕ докази щодо участ╕ в цьому рос╕йсько╖ руки. 
- Ну й пам’ятаймо, що Закарпаття, кр╕м усього, – ще й форпост руського православ’я – це теж гра╓ роль. Бо ж це не агенти Кремля, закинут╕ сюди, а м╕сцев╕ жител╕, як╕ мають свою якусь позиц╕ю, яка трошки ╕накша в╕д загальноукра╖нсько╖. Тому поки не буде отого в╕дчуття часу у вс╕й кра╖н╕ – в╕д одного кордону до ╕ншого, ╓дност╕, сп╕льно╖ позиц╕╖ – доти й триватиме ця в╕йна. Розум╕ймо, що ця ситуац╕я очищу╓ нас. ╤нколи ╓ така людська вада – коли ми не можемо збоку на себе глянути, чи не ум╕╓мо цього робити…
- Або й не хочемо…
- Ну, життя все одно примусить – як би не впиралися. Р╕чка тече – ╕ ╓ два береги, треба приставати до одного – до правого або л╕вого. От уже б╕льше не можна просто пливти за теч╕╓ю, прийшов час приставати до берега.

ПРО УЛЮБЛЕНЕ М╤СЦЕ У ВИСТАВ╤
- Що, на вашу думку, «Швейк» сказав би, якби був оце зараз в Укра╖н╕ – про нас, нашу ситуац╕ю? Можливо, з╕мпров╕зу╓те?
- Не знаю, бо роман не зак╕нчений, в╕н не ма╓ к╕нця…
- А придумайте!
- Не хочу. До нас один такий “придумщик” прийшов був на гастролях у Петербурз╕ – каже, от, мовляв, рад╕йте, я вам зак╕нчення до вистави написав. В╕н справд╕ створив сценар╕й завершення цього роману ╕ припер нам його за лаштунки. Але коли подивився виставу (ми ╖╖ грали в БДТ), то пот╕м попросив пробачення, забрав св╕й сценар╕й ╕ п╕шов. Тому що кожен тв╕р ма╓ авторство, яке не можна п╕дм╕нити думкою ╕ншого.
- «Швейк» – спектакль, який давно вже розтягли на цитати. Скаж╕ть, яка ваша улюблена?
- Я вам скажу про мо╓ улюблене м╕сце у вистав╕ – таке точкове м╕сце, де ми п╕дн╕ма╓мо проблему ╕дентиф╕кац╕╖. Проблема Чех╕╖ на той час, коли живуть наш╕ геро╖ – це мовна проблема, бо чеська фактично була знищена н╕мецькою за панування Австро-Угорщини. Ми стара╓мося цю л╕н╕ю прокреслити в наш╕й вистав╕, де звучить не н╕мецька та чеська, а рос╕йська й укра╖нська. ╤ це прочиту╓ться, ╕ глядач╕ ц╕ м╕сця прекрасно в╕дчувають. Ми ╖х продумали спец╕ально, ╕ вони мають викликати – ╕ викликають – т╕ емоц╕╖ в переклад╕ роману на наш╕ рейки, ╕ це вистр╕лю╓.
(П╕зн╕ше маю змогу в цьому переконатися: коли п╕д час спектаклю Шпик пита╓ Швейка: «А почему вы все время говорите на чешском?» – той з г╕дн╕стю в╕дпов╕да╓: «Тому що я чех!» – у зал╕ хвиля аплодисмент╕в та вигуки «Браво!» –  авт.).

НАША В╤ЙНА ЩЕ Т╤ЛЬКИ БУДЕ!
- Як ви дума╓те, коли завершиться наша в╕йна?
- А вона ще не почалась. На жаль, наша в╕йна ще т╕льки буде.
- Що треба нам зробити вже зараз, аби цей пер╕од прожити ╕з меншими травмами?
- Якби 26 травня 2014 року Богдан Бенюк став президентом Укра╖ни – я би вам зараз це сказав. Значна б╕льш╕сть тих питань, як╕ можуть зм╕нити ситуац╕ю в держав╕ вже зараз, залежить в╕д президента. Усе це можна вир╕шити в ручному режим╕, ╕ в╕н на це ма╓ право. ╤нша р╕ч, що ручний режим вимага╓ в╕дпов╕дальност╕. Але, зрештою, в╕н в╕д не╖ все одно н╕куди не д╕неться. Саме життя його змушу╓ м╕няти позиц╕ю, ╕ в╕н зм╕ню╓ться в б╕к укра╖нства – але надто пов╕льно. Нараз╕ наш президент ╓ таким, яким в╕н ╓. ╤ нац╕я його вихову╓ – ╕ в╕н вихова╓ться, зрештою. ╤ в╕йна ця буде йти, ╕ в╕н очолюватиме кра╖ну, ╕ на його дол╕ написано багато речей радикальних, як╕ в╕н ╕ще повинен буде зробити. Не боятися, що на це скаже св╕т, ╕ як його будуть ображати. В╕н повинен буде це зробити – ╕накше ми не витрима╓мо як держава ╕ народ у ц╕й ситуац╕╖.

Тетяна Когутич
«Укр╕нформ»

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 09.06.2017 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18651

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков