Версiя для друку Обговорити в форумi

Суд над екс-прем'єром України Павлом Лазаренком знову перенесли. Таке рішення прийнято на попередньому засіданні за участю сторін, і розгляд справи "США проти Лазаренка" журі присяжних розпочався у понеділок, 15 березня. Ми пропонуємо читачу повернутись трохи у минуле і пригадати, ким була ця людина, доля якої нині в полі зору правосуддя кількох держав.
Починав Лазаренко, як відомо, колгоспним шофером.
Один із співкурсників Павла Івановича каже, що як був шофером, котрий мимо того, що погано лежало, не проїде, так ним і залишився. Інша річ, що "підбирати" згодом дістав можливість не мішок дерті на узбіччі.
Павло Іванович очолив область і вирізнявся своїми надмірними талантами і воднораз надмірними апетитами. Першим віце-прем'єром Лазаренко йшов під небачені спалахи салюту у вечірньому небі в степу уже розбудованого Юр'ївського району, де з цієї нагоди влаштували справжнісіньке шоу.
Коли Павла Івановича звільнили з посади прем'єра і він повернувся додому, оскільки залишався законно обраним тут головою обласної Ради, мало хто його впізнавав. Багато хто, якщо хочете знати, навіть злякався. Бо Лазаренко одразу згуртував Всеукраїнське об'єднання-партію "Громада" і пішов у наступ проти "грабіжницької чинної влади". Адже якраз розгорталися чергові вибори до Верховної Ради. Мені довелося побувати тоді не на одній зустрічі Павла Івановича з народом. Його слухали, наче заворожені. Йому аплодували.
Лазаренко фатально повірив, що зможе стати наступним Президентом України, отож у гарячці і не зміг зупинитися. Більшість сходиться тепер на тому, що він реально не оцінив, "із ким зв'язався", а тому сам і виніс собі вирок.
Хоч би як там, зрештою, було, та настав грудень 1998 року. Це тоді, якщо пам'ятаєте, Лазаренка затримали у Швейцарії. Повернувся він до Дніпропетровська на невеликому літаку, як розповідають свідки, на себе не схожий. Якщо і не зломлений, то вельми пригнічений і навіть розгублений. Раніше його завжди зустрічало кільканадцять чоловік, а цього разу ніби лише один. Мало з ким, стверджують, потім спілкувався Павло Іванович й поза аеропортом. Найпевніше, з ним не всі йшли на контакт.
Кульмінаційний же момент досяг свого апогею в середині лютого наступного 1999 року. Коли Верховна Рада збиралася розглядати подання Генпрокурора України на дозвіл притягти Лазаренка до відповідальності. То уявіть собі, навіть для найближчих з місцевого оточення Павла Івановича виявилося несподіванкою, що в останню мить (у ніч, якщо тут не помиляються, з 16 на 17 лютого) він вилетів літаком до Греції з Дніпропетровського аеропорту. Більшість нібито лише через тиждень про це дізналася. Так стверджують принаймні тепер. Хоч напередодні тутешні тележурналісти одного київського телеканалу одержали "вказівку": саме з Дніпропетровська Лазаренко
о 2-й годині ночі вилетить, не-відомо куди, то бажано зняти його відліт на відео. Одначе о 2-й ночі ніхто нікуди не вилетів. Запевнили, що й не збирається цієї ночі ніхто нікуди відлітати. Журналісти залишили аеропорт. А потім дізналися, наче Павло все-таки вилетів - о 5-й ранку. Разом із двома чоловіками, один з яких був громадянином Греції.
Відліт обслуговувався "лівим сектором" аеропорту, що тоді належав авіакомпанії "ЄЕСУ-авіа". То нині, коли персонал цього "сектора" змінився геть повністю, з'ясувати подробиці давньої лютневої ночі практично неможливо. Пригадали мені імена тільки двох, котрі тоді працювали в "ЄЕСУ-авіа". Одначе спроби відшукати їх не увінчалися успіхом. Давній знайомий з-поміж аеропортівського начальства врешті-решт сказав, що "інакше і бути не може, бо ці люди, вийшовши у відставку, тепер ніколи не погодяться світитися". Якщо один із них потім очолював компанію "Дніпроавіа" і навіть встиг стати людиною року в масштабах усієї України, але згодом "безслідно зник, наче його зараз і немає", то що ви хочете?! Пізно. Та й чи це тепер головне? А якщо Лазаренко насправді відлетів не з Дніпропетровська? Адже тут досі наче так і не з'ясували, хто ж замовляв "коридор". Та хіба це спростовує сам факт його втечі?
У Дніпропетровську сьогодні якщо хтось і вірить, що Лазаренко вислизне із тієї халепи, до якої потрапив у Сполучених Штатах, то лічені одиниці. Більше тих, хто вже навіть не сумнівається: суд над Лазаренком відбудеться і в Україні.
І тільки один, узявши з мене письмове підтвердження, що не посилатимуся на нього, заявив, буцімто ми ще дізнаємося всю правду, чому "Павло пішов кривою стежкою", а нинішня Україна "безжально викинула його геть". І що дізнатися всю цю правду потрібно, корисно й повчально. Отож дуже важливо дізнатися вчасно, щоб не було пізно.

("Голос України").

* * *

Суд Каліфорнії вирішив долучити записи майора Миколи Мельниченка як докази при розгляді справи колишнього українського прем'єр-міністра Павла Лазаренка.
Про це інформує прес-служба партії "Громада", посилаючись на адвоката Даніеля Горовіца. За його словами, адвокати мають намір використати записи Мельниченка для захисту П. Лазаренка.

ТИМ ЧАСОМ...

На кому шапка горить?

Лідер Комуністичної партії України Петро Симоненко минулого тижня в інтерв'ю журналістам заявив про те, що колишній Держсекретар США Мадлен Олбрайт повинна бути оголошена персоною нон-грата в нашій державі, "тому що вона загрожує Україні", повідомляє "Інтерфакс-Україна". А загрожує тим, що, за словами П. Симоненка, дозволила собі ось так говорити про нас: "Якщо в Україні не пройдуть вибори так, як ми хочемо, ми закриємо рахунки фізичних і юридичних осіб за рубежем". "Це нахабство, якого світ давно не бачив. А у відношенні України це просто хамське ставлення", - заявив лідер комуністів.
Першопричиною такого обурення головного українського комуніста стала недавня публікація в американській газеті "Нью-Йорк Таймс" статті М. Олбрайт, у якій колишній Держсекретар США виразила стурбованість ситуацією зі свободою слова в Україні і подив тим, що Сполучені Штати занадто стримано реагують на це.
Український переклад статті М. Олбрайт був опублікований у минулому номері "Кримської світлиці".

А У НАС?
Чесний - лише кожен четвертий?
З початку року в Криму обов'язкову декларацію про доходи, отримані у 2003 році, подали тільки 9 000 чоловік, або 25% кримчан, зобов'язаних це робити. Про це повідомила заступник голови Державної податкової адміністрації в АРК Ольга Тулякова на засіданні прес-клубу ринкових реформ у Сімферополі.
Як пояснила О. Тулякова, декларацію подають громадяни, які отримали доход не за місцем основної роботи. Таких за підсумками 2003 року в Криму було 268 тис. чоловік, з них 36 тис. отримали доход понад 1 095 грн. і тому декларацію повинні подати в обов'язковому порядку. "У цих громадян залишилося всього 12 днів, щоб задекларувати свої доходи, - підкреслила О. Тулякова, - інакше до них будуть застосовуватися адміністративні заходи".
У 2002 році доходи не за місцем основної роботи отримали 240 тис. кримчан, подали декларацію в податкову інспекцію 82 тис. чоловік, з них 28 тис. - в обов'язковому порядку. Громадянам, які надали декларації, було повернено близько
6 млн. грн. прибуткового податку і близько 1 млн. грн. було донараховано для оплати.

Куди поділися мільйонери?

Торік троє кримчан подали декларації про доходи за 2002 рік у сумі від 500 тис. грн. до 1 млн. грн.
За інформацією заступника голови кримської податкової адміністрації, у республіці фізичні особи поки не декларували доходи більше 1 млн. грн. "До мільйонерів потрапляють, як правило, тільки підприємства", - відзначила О. Тулякова.
"Контекст-медіа".

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #12 за 19.03.2004 > Тема "Ми єсть народ?"