Версiя для друку Обговорити в форумi

Невиплата заробленого стала в Криму хронічною

Усе гострішою стає ситуація з виплатою заробітної плати в сільському господарстві Криму. Заступник міністра АПК автономії Володимир Логвин на розширеному засіданні колегії міністерства в селі Фрунзе Сакського  району сказав, що в 60 сільгосппідприємствах республіки  робітники не бачили заробітної плати понад  два роки, а в деяких - і до  трьох. Натуроплата часом схожа на глузування. Людям видають продукти в рахунок зарплати  за цінами, що перевищують базарні.  І хоча в 2002 році середньомісячна  зар-плата селян  в цілому зросла з 130 до 180 гривень, у ряді господарств вона значно нижча. Так, у Джанкойському районі вона складає 128 гривень - на 37 гривень менше, ніж рівень мінімальної зарплати в Україні. А в восьми господарствах цього району платять в  середньому по 74 гривні.  І це, у районі, де і землі добрі, і Північно-Кримський канал поряд. За 8 місяців поточного року тут заборгованість зарплати збільшилася на 800 тисяч гривень. Працівники завалили скаргами вищі інстанції, правоохоронні органи, але пуття поки що мало.
Не може не турбувати, за даними заступника міністра, й те, що 41 відсоток усіх боргів господарств  належить виноробним підприємствам. Виходить, що саме вони - найбідніші з бідних. Хоча,  що стосується  керівників винрадгоспів, цього  не скажеш. Уся проблема, скоріше, в контролі за витрачанням  зароблених коштів, за їх нарахуванням і виплатою.
Як розповів начальник управління сільського господарства Красногвардійського району В'ячеслав Житкевич, керівники господарств дружно обіцяють вжити усі можливі заходи щодо погашення боргів. На жаль, усе це звичайнісінькі обіцянки-цяцянки. Управління змушене було передати матеріали з цих питань на 18 керівників у прокуратуру району, по шістьох - порушені кримінальні справи. Але, як у нас часто ведеться, доки суд та діло, люди залишаються без зарплати і продовжують ледве зводити кінці з кінцями. І хочеться додати: а це тому, що в Криму за невиплату зарплати ні з кого не спитали так, як того вимагає його величність Закон і новий Кримінальний кодекс. Бо якщо, навіть, справа доходить до суду, зауважив начальник сільгоспуправління Бахчисарайського району Володимир Кочетков, то винуватці відбуваються легким переляком. Суди, як правило, змушують їх сплатити 250 гривень штрафу - і все покарання. Зрозуміло, за такої боротьби з неплатниками та з бідністю селян  мало що може змінитися.
Міністр АПК республіки Сергій Дроботов у своєму наказі за підсумками засідання колегії змушений був констатувати, що організаційні заходи  не забезпечують виконання відповідних указів Президента, постанов Кабміну  України і Ради міністрів Криму щодо повного погашення заборгованості зарплати до кінця 2002 року, хоча в половині господарств її вдалося знизити більш ніж на 2,5 мільйона гривень (на початок року борги складали 28,2 мільйона, зараз - 29,2 мільйона). Як не сумно, але в сімох районах і радгоспі-заводі "Феодосійський" заборгованість збільшилася на 3 362,5 тисячі гривень. Серед таких "лідерів" Бахчисарайський, Красногвардійський, Роздольненський, Джанкойський, Сімферопольський райони. Правда, у серпні в усіх районах борг з оплати праці все-таки знизився на 13 відсотків. Можна сказати, що лід байдужності до долі людей почав танути.
Однак суми погашення боргів минулих років і невиплати поточної зарплати не дуже відрізняються (відповідно 17,6 і 18,3 мільйона гривень). Так що успіхи більш ніж скромні. Залишається невирішеним питання ліквідації заборгованості сільгосппідприємств, що призупинили свою діяльність або оголошені банкрутами, таких  43. Поки що ніхто толком  не  може пояснити людям, якою буде доля їхньої зарплати. І багато селян безнадійно говорять, що плакали їхні грошики і вони разом з ними. Хоча нібито і графіки погашення боргів є. Але в більшості випадків вони не виконуються.
Низькі темпи погашення боргів керівники господарств пояснюють весняною посухою, низькими цінами на сільгосппродукцію та іншими об'єктивними причинами. Але... Як відзначив у своєму наказі міністр АПК, окремих керівників влаштовує наявність заборгованості, тому що вони користуються безпроцентним кредитом і при цьому не компенсують кредиторам індексацію. А перший заступник голови Ради міністрів автономії,  керівник Кримської організації Аграрної партії Анатолій Корнійчук висловився ще більш різко. Мовляв, тому так погано живемо, що керуємо як попало - непрофесійно. І додав, що  за тяганину з виплатою заборгованості  і  порядок в сільському господарстві з кожного спитається. Перші підсумки цього вже є - двоє голів  райдержадміністрацій у Джанкойському та Нижньогірському районах уже замінені. Але, відповідно до існуючого законодавства, за невиплату зарплати деякі  керівники господарств можуть опинитися і на  лаві підсудних.
Заходи, зрозуміло, драконівські. Але ж зарплату, або, як ще кажуть, узяті в працівників гроші в борг, треба ж врешті-решт віддавати. І не завтра, а сьогодні. Чомусь у європейських країнах керівники вважають за честь вчасно і в пов-ному обсязі розплатитися з робітниками. А чим наші гірші?

ТИМ ЧАСОМ... Президент України Л. Кучма підписав Закон "Про внесення змін в статті 41 і 134 Кодексу законів про працю України". Дія цього закону поширюється на керівників підприємств, установ, організацій усіх форм власності. Ним визначено, що керівник, який винний у несвоєчасній виплаті зарплати (затримка більше одного місяця), що призвело до виплати компенсацій за порушення термінів виплати зарплати, несе повну матеріальну відповідальність лише за умови, якщо держбюджет і місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #45 за 08.11.2002 > Тема "З потоку життя"