Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4614)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4306)
Українці мої... (1722)
Резонанс (2385)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1875)
Крим - наш дім (1519)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (259)
Бути чи не бути? (488)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (290)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОКИ МИ ТУТ, УСЕ БУДЕ ГАРАЗД
Виставка м╕стить розпов╕д╕ про те, як творч╕сть ╕ д╕яльн╕сть Василя Стуса вплинули на становлення...


ПАМ'ЯТНИК ГЕРОЮ
Олег Куцин боровся за те, щоб Укра╖на стала укра╖нською...


СЛОВО ПРО ГОЛОВНОГО КОЗАЦЬКОГО ПИСАРЯ
6 листопада виповню╓ться 170 рок╕в в╕д дня народження видатного укра╖нського ╕сторика Дмитра...


НАГОРОДА ДЛЯ ТИХ, ХТО Ц╤НУ╢ Р╤ДНЕ СЛОВО
«Обличчя Незалежност╕» – в╕дзнака для тих, хто виборював ╕ продовжу╓ виборювати...


ОДЕСИТ – ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ЦЕНТРАЛЬНО╥ РАДИ УНР
У жовтн╕ в╕дзнача╓ться 140 рок╕в в╕домому пол╕тичному д╕ячев╕ час╕в визвольних змагань та...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 04.11.2016 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#39 за 04.11.2016
ВШАНУВАЛИ ПАМ'ЯТЬ РОЗСТР╤ЛЯНИХ КОМУН╤СТАМИ В'ЯЗН╤В СОЛОВК╤В

Б╕льшовицьк╕ кати розстр╕лювали в'язн╕в Соловецького табору в урочищ╕ Сандармох у Карел╕╖ з 27 жовтня по 4 листопада 1937 року. 3 листопада були розстр╕лян╕ понад 100 "укра╖нських буржуазних нац╕онал╕ст╕в" – ел╕та л╕тературно-мистецького покол╕ння 1920-1930-х.
У рамках наймасов╕шо╖ сов╓тсько╖ чистки в╕д "антирадянських елемент╕в", як╕ заважали "побудов╕ комун╕зму", з 27 жовтня по 4 листопада 1937 року було розстр╕ляно понад тисячу в'язн╕в Соловецького табору особливого призначення. У двох так званих Соловецьких етапах, якими бранц╕в вивозили з остров╕в, були близько 300 укра╖нц╕в. Серед них представники того явища в укра╖нському мистецтв╕, яке згодом назвали Розстр╕ляним в╕дродженням.
Найб╕льше розстр╕л╕в припало на перш╕ дн╕ листопада. Жертвами радянських кат╕в стали: поет-неокласик Микола Зеров, творець театру "Берез╕ль" Лесь Курбас, драматург Микола Кул╕ш, письменники Валер'ян П╕дмогильний, Павло Филипович, Валер'ян Пол╕щук, Григор╕й Еп╕к, Мирослав ╤рчан, Марко Вороний, Михайло Козор╕с, Олекса Сл╕саренко, Михайло Яловий, науковц╕ Микола Павлушков, Василь Волков, Петро Бовсун╕вський, Микола Трохименко, колишн╕й м╕н╕стр осв╕ти УНР Антон Крушельницький та його сини Остап ╕ Богдан, ╕сторики академ╕к Матв╕й Яворський, професор Володимир Чех╕вський, професор Серг╕й Грушевський, географ академ╕к Степан Рудницький та десятки ╕нших укра╖нц╕в.
До 1997 року вважалося, що 1116 в’язн╕в, яких вивезли з Соловк╕в у жовтн╕ 1937 року - пропали. Або, наприклад, були затоплен╕ у Б╕лому мор╕. Як пише "День", могильник в урочищ╕ Сандармох розшукав 1997 року Юр╕й Дм╕тр╕╓в — досл╕дник ╕ правозахисник з Петрозаводська (Карел╕я) разом з Вен╕ам╕ном ╤оффе, головою "Мемор╕алу" з Петербурга, який досл╕джував арх╕вну справу ката М. Матв╓╓ва. На територ╕╖ урочища Сандармох площею близько 10 гектар╕в виявили 236 розстр╕льних ям.
www.unian.ua
***
ЗГИНУВ ЦВ╤Т КАЛИНИ НА СОЛОВЕЦЬК╤М МОРОЗ╤...
До 75-х роковин Великого Терору на Соловках побувала укра╖нська делегац╕я, про що «Кримська св╕тлиця» писала к╕лька рок╕в тому:
http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=10710
http://svitlytsia.crimea.ua/ks_36_12.pdf
http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=12419
http://svitlytsia.crimea.ua/ks_42_13.pdf

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 04.11.2016 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17579

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков