Версiя для друку Обговорити в форумi

НАДІЯ ВІКТОРІВНА ЯК НОВИЙ ФАКТОР УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ

Перша прес-конференція Надії Савченко очікувалася з великим неспокоєм, зрозумілим для країни, яка зазнала за роки незалежності два Майдани, чотирьох президентів (не рахуючи бігуна на довгі дистанції) і пережила гори нездійснених надій. Здається, країна в цілому зрозуміла, що не потрібно чекати месію, потрібно просто працювати, тиснути на владу і вимагати від неї. Але нікуди не діти і те, що потрібна політична воля. Потрібен моторчик для цієї волі в тому, що називають, то політикумом, то політичною елітою (а у нас це разом з тим часто і еліта економічна). Дуже схоже на те, що Савченко готова і може стати таким моторчиком.

І «НАДЯ», І «НАДІЯ ВІКТОРІВНА»

Дворічне перебування в тюрмі, найчастіше в одиночній камері. Неймовірна любов до життя і одночасно істинно солдатська готовність щохвилини цим життям пожертвувати. Тривалі голодування, і сухі також. Постійна зміна оточення, великі «перепади» висот (поруч - то тюремник, то президент). Це все великі випробування для психіки. Але і не тільки в цьому справа.
Потрібно володіти великим розумом, самовладанням, швидкістю мислення і хорошою реакцією, щоб в тих умовах, в яких опинилася Савченко, не помилятися, не запинатися. Відповідати швидко, чітко. І правильно. Не знижуючи планку того героїчного образу, який зуміли вибудувати в Україні, в світі, політичні адвокати, які програли її справу в російському суді, але виграли його на світовій арені. Після першої прес-конференції можна сказати: так, поки, на даний момент, Надії Вікторівні все вдалося. Вона залишається на рівні свого образу.
До речі, про саме про це ім’я-по батькові Надія Вікторівна. Захисники почали використовувати його дуже давно. І в перший час здавалося, що в цьому виключно надлишкова адвокатська поважність до свого клієнта. Але потім з часом, коли процес почав розгортався зацікавленому глядачеві різними сторонами, стало ясно - тут інше. Адвокати, як розумні люди, бачили, що їй належить бути і «Надією Вікторівною». Що зовсім не скасовує «Наді» та «Надії», як вони її також називали в ході інтерв’ю.

СКЛАДНИЙ ПОЧАТОК

Українській традиції демократії відомі як сильні сторони, так і слабкі. У якихось неоднозначних ситуаціях майже відразу - «ганьба» і «зрада» (добре ще, якщо обійдеться без акуратно складених шин).
Не обійшло щось подібне і прес-конференцію Савченко, яка проходила в прес-залі Палацу «Україна». Приміщення маленьке, а крім журналістів прийшли активісти і просто прихильники, шанувальники. В зал, як і попереджали, пропускали лише за акредитацією та журналістськими посвідченнями. Тому організатори проявили наполегливість, а ті, що не потрапили в зал, голосно показали образу. Але Надія вирішила проблему просто і витончено, в дусі анекдотів про армійську кмітливість. Савченко відразу сказала, що готова відповідати на питання хоч вісім годин, хоч до ранку. Але одне прохання - щогодини вона буде виходити на десятихвилинний перекур, де до неї зможуть підійти ті, хто в зал не потрапили.
Після цього відпала сама можливість якогось конфлікту і подальших спекуляцій на ньому.

СКЛАДНІ ПИТАННЯ

Професійним журналістам завжди потрібен інформаційний привід, бажано, якомога більш гучний. Бажано так, щоб на обкладинку, на першу сторінку і на самий верх інтернет-сайту та великими літерами.
Савченко задавали дуже слизькі питання: про президента Порошенка, про «Батьківщину» і Тимошенко, про Мінський процес і «Айдар». І вона кожного разу відповідала на них бездоганно. Шанобливо казала про топ-політиків, про те, що вони зробили для її звільнення. Але зайвих авансів нікому не роздавала. Тобто акуратно проходила між натяком на конфронтацію і підозрами на втрату самостійності.
А в Росії, до речі, була велика надія на Надію саме в такому сенсі. Савченко, повернувшись в Україну, вносить смуту в місцеву політику: починає грати з кимось, або під кимось, або проти когось. Але, схоже, і тут «піймали облизня».
Надія особливо підкреслила, що є членом команди «Батьківщини» і не збирається бігати з партії в партію. Але якщо її щось буде не влаштовувати в політиці «Батьківщини», то вона постарається у чомусь її скоригувати. Коли кореспондентка «Громадського» недбало сказала, що Савченко нещодавно, нібито, подякувала Мінським угодам, та одразу ж перейшла на тон практично юридичний, адвокатський: «Я не пам’ятаю, щоб говорила слова подяки. Я сказала: «Добре, що Мінські домовленості є. Було б гірше, якщо б їх не було». Судячи з усього, це школа спілкування з адвокатами, школа участі в судовому процесі, в жорсткому російському варіанті. Але як же швидко пройшла Надія цю школу, як вона чітко виділяє ключове слово, яке опинилося не на місці.
Приблизно та ж ситуація і з питанням про батальйон «Айдар». Той, хто ставив його, схоже, хотів, щоб Надія потрапила в пастку: або почала лаяти своїх побратимів, або почала оспівувати «Айдар». Але Савченко і близько не підійшла до цього капкану. Вона віддала хвалу мужності своїх однополчан, в першу чергу, загиблих. Але визнала, що «на війні святих немає», буває всяке, і всі випадки потрібно розбирати конкретно.
Приблизно така сама ситуація з питанням про СБУ, яка нібито заважала процесу звільнення Савченко. Надія відповіла ідеально точно, що СБУ не заважало і не могло заважати її звільненню. Могли заважати і заважали окремі люди. Але це вже чиновницькі недоліки. Так, на нещодавній прес-конференції в «Укрінформі» Полозов і Фейгін приблизно так і сказали, назвавши перешкодою одну конкретну фігуру есбеушника - генерала Вовка. Навряд чи Савченко читала або дивилася «пресуху» своїх адвокатів. Але відповіла абсолютно так само.

ВСІ ЖАНРИ ХОРОШІ, КРІМ НУДНОГО

Велика, багата, сильна Америка, не вся і не зовсім, але все ж «купилася» на Трампа. На його підкреслену неполіткоректність, на його грубуваті жарти, які доходять до прямого хамства та ксенофобії. Чому він сподобався виборцям республіканців? Бо говорить те, про що інші мовчать або в кращому випадку шепочуть. Та тому, що з ним не нудно.
На прес-конференції Савченко не було нудно ні секунди. Але на відміну від зірки американських праймеріз, у неї не було ксенофобських заяв і спеціальних - для цитування - піарівських грубощів. Савченко - не Трамп, вона щира і природна кожну секунду. Просто у неї вроджена така манера поведінки, що їй віриш і її хочеться слухати. Це і є в найчистішому вигляді те, що за кордоном назвали словом «харизма».
Два слова про грубощі з вуст Савченко. Її вже знаменитий анекдот про горобця, треба сказати, досить точно описував ситуацію, обговорювану в питанні-відповіді. І тому все це в купі, як не дивно, грубістю взагалі не виглядало. Це за іншою графою - природного, як повітря, народного гумору. Так в українських хатах часто скоренько позначають ситуацію однією фразою («Хто вср...ся? Невістка!»), зовсім не вважаючи, що це хамство, і хтось може мати підстави для образи.
Зізнатися, мені і раніше, на судових засіданнях Савченко, доводилося стикатися з чимось подібним у її виконанні. Під час якихось чергових судових крутійств Савченко просто говорила судді: «Та що ви тягнете того кота за яйця? Судіть вже мене скоріше!». Тоді і там це теж не здавалося грубістю. Нерозумно в тій конкретній ситуації виглядала не простонародна Надія у вишиванці, а саме вельмишановний суд у мантії.

КУЛЯ ПРОТИ БОГА-ГНИДИ

Окрема історія - про Путіна. Так, Надія на цей раз не просто назвала його давнім прізвиськом з п’яти букв, а й уточнила, що якщо прізвиська так приростають, то значить, вони добре відповідають об’єкту, до якого приліплені. Потім Надія почала підбирати свій образ для президента сусідньої країни. І уточнила, що «ось є воша, а є гнида», так от, на її думку, він більше схожий на друге.
Звичайно, тут Савченко можна було б звинувачувати в неакуратності. В тому, що їй, можливо, не варто так говорити про уразливого Путіна. (За чутками той за одне лише «Ліліпутін», сказане якось Саакашвілі, пообіцяв підвісити того за те, за що Савченко пропонувала не тягнути кота).
Адже якщо чекати від неї політичної... Ну от, треба б написати кар’єри. Але якось не пов’язується з нею це слово. Якщо чекати від Савченко політичної роботи, то їй доведеться мати справу з Путіним. (А вона чітко сказала, що готова вести переговори хоч з чортом, лише б була Україна і мир у ній). Так ось, можливо, з урахуванням цього, і справді не варто було прямо говорити грубість на адресу сьогоднішнього «російського всього».
Але, з іншого боку, Савченко сказала, що Путін сильний і розумний, що для Росії - і судячи з російського телебачення - він Бог. А вона сама ще зовсім недавно в армії була всього лише «Кулею». Тож Надія в якійсь мірі все ж урівноважила свою грубуватість.
І Путін, випускаючи її (особливо після знаменитого «Ось моє останнє слово! Всім добре видно?»), добре знав, на що йде. І якого спікера (опонента, партнера для переговорів) отримує.

Я І РОСІЯ

Наостанок дозволю собі кілька особистих вражень у стилістиці «Я і Ленін».
Як же все перевернулося. Перебуваючи на київській прес-конференції Савченко, я відчував себе журналістом з глибокої провінції, якогось районного «Голосу Усть-Московська», який дивом прорвався на серйозну прес-конференцію. Навколо була незвична і з незвички лякаюча атмосфера. Вільні люди, які вільно задають питання і отримують щирі відповіді від вільної (з позавчорашнього дня) людини.
Мені було шкода моїх колег з нашого затхлого Усть-Московська. Ось, наприклад - Павло Лобков з «Дощу» (хто не знає - це такий малотиражний телеканал; ні-ні, його навіть в домашніх антенах немає - тільки в Інтернеті можна подивитися, якщо хтось захоче). Кругленький, працьовитий Лобков так старався, пробивався до мікрофона. Пробився, поставив питання. Надія відповіла - і досить докладно. В пристойних медіа (і пристойних країнах) в таких випадках ставлять аршинні заголовки і тут же вивішують питання-відповідь «нашого кореспондента з місця подій». А тут мовчок. На каналі «Дощ» ні гу-гу. Чому? Та тому, що в Усть-Московську, знаєте, цензура. І з такою відповіддю, яку дала Савченко на питання, навіть і цей маленький телеканал прикриють.
Поділився своїми відчуттями з адвокатами Марком Фейгіним і Миколою Полозовим. І вони повністю підтвердили: «Так, після Росії - тут надзвичайна атмосфера. Ні тут, ні там цю різницю ще цілком не розуміють...».
Я і сам винен. Питання в фіналі прес-конференції поставив найпровінційніше. Попросив не забувати про тих москвичів, що підтримували Савченко, ходили до неї на всі засідання, кидали слідом квіти і кричали «Слава Україні!», стояли з пікетами за її волю, за що неодноразово були затримані.
Але з іншого боку, це теж непогано - дбає про своїх земляків-провінціалів. І хто, врешті-решт, сказав, що журналістика районного рівня - це обов’язково погано?..
Ну і щодо єдиної помарки, допущеної Савченко. Одного разу, злегка збившись, вона неакуратно розставила слова «Україна», «український», «для українців». Потім Надія пояснила, розшифрувала думку - і тут все було в порядку. Але той слоган, що у неї вийшов на початку, без розшифровки, поганий, неправильний. І може бути ефективно використаний проти неї.
Однак, погодьтеся, одна помарка для дебютної прес-конференції - блискучий результат.

Олег КУДРІН
www.ukrinform.ua

Вся надія – на Надію?
САВЧЕНКО ОБІЦЯЄ «ОСВІЖАТИ» ПАМ’ЯТЬ НАРДЕПАМ

Народний депутат від фракції «Батьківщина» Надія Савченко заявила, що не дасть нардепам забути про Небесну сотню та бійців АТО, які віддають життя за Україну. Про це вона сказала у своєму першому виступі з парламентської трибуни, повідомляє кореспондент «Укрінформу».
«Я не дам забути вам, тим, хто сидить у цих кріслах Верховної Ради, про тих хлопців, які починали лягати за Україну на Майдані і продовжують зараз помирати на Донбасі. Не дам вам забути, бо якщо хтось із вас був на кладовищі, то ви могли відчути все, що відчула я - вони не лежать, вони стоять. Вони стоять за Україну і не ляжуть у могилу, доки ми не отримаємо Україну, за яку померли вони і про яку мріємо ми», - сказала Н. Савченко.
Вона наголосила, що нічого не забуто, ніхто не забутий і нічого не пробачено. «Народ України не дасть нам сидіти в цих кріслах, якщо ми будемо зраджувати їх. Україна понад усе, а для нас, у цій залі, Україна - вище за життя кожного з нас», - сказала Н. Савченко.
Водночас вона вибачилася перед матір’ю Вадима Пугачова - українського військового, який загинув у тому бою з російськими диверсантами під Щастям, коли були захоплені ГРУшники Александров і Єрофеєв.
«Я хочу попросити вибачення в матері Вадима Пугачова за те, що її син віддав життя за мою волю. Вибачте, що я жива, а ваша дитина мертва», - сказала Н. Савченко.
Вона також подякувала українцям в усьому світі, які підносили свідомість громадськості і підтримували її під час перебування у російському полоні. Свій виступ народний депутат завершила виконанням Державного Гімну України.
Після свого першого виступу в парламенті вона зазначила, що знімає плакат з власним зображенням і закликом звільнити її, натомість Н. Савченко розмістилп тут плакат із зображенням інших українських політв’язнів.
* * *
Народний депутат від "Батьківщини" Надія Савченко заявляє, що швидко всьому вчиться в парламенті. Про це вона повідомила журналістам у кулуарах Ради.
"Я швидко вчуся, входжу в ритм швидко, без лірики", - описала Н. Савченко свої враження від перших робочих днів.
"Перший тиждень після в’язниці, я не пішла у відпустку.. Я сплю по 2-3 години в день. Я перший тиждень тягну тільки те, що всім важливіше, це те, щоб наші залишилися живі. Давайте розберемося з першою темою, далі, я розумію, що важливо все, корупція важлива. Якщо я зрозумію, що з понеділка я зможу потягнути ще одну тему, я в неї включусь і будемо говорити про неї. Я поки не включаюся, тому що якщо я включусь, то я выключусь десь в іншому місці", - відповіла вона журналістам.

Вся надія – на Надію?
ПРЕЗИДЕНТ ПРОВІВ ЗУСТРІЧ З НАДІЄЮ САВЧЕНКО

Президент Петро Порошенко зустрівся з депутатом Верховної Ради, делегатом Парламентської асамблеї Ради Європи від України Надією Савченко.
Глава держави передав вітання Надії від Віце-президента США Джозефа Байдена та Президента Європейського парламенту Мартіна Шульца. При цьому Глава держави наголосив, що в США та країнах ЄС акції з вимогою визволення української бранки в Росії зіграли вагому роль.
Президент подякував звільненій льотчиці за чітку публічну підтримку Мінських домовленостей, зазначивши, що це є державницькою позицією. Надія Савченко розповіла, що мала можливість і уважно стежила за переговорами в Мінську у лютому 2015 року: «Я вам вдячна за те, що ви їх зробили».
Глава держави також обговорив з Надією санкційний список «Савченко-Сенцова» та скоординував спільні дії щодо прискорення звільнення українських в’язнів. «Ми знаходимся в активній фазі звільнення наших заручників. Не маємо права припиняти цю роботу. Навпаки, ми маємо активізуватися», - наголосив Президент.
Крім того, Петро Порошенко скоординував з Надією Савченко перспективи представлення позиції України в Парламентській Асамблеї Ради Європи та Європейському Парламенті. Відповідаючи на питання про готовність включитися до роботи на міжнародному напрямку Надія Савченко зазначила: «Готова працювати. Моє бажання залежить від бажання України. Оскільки ви їх зараз втілюєте, то я готова працювати скрізь, де ви скажете». Президент запропонував Надії відвідати ряд європейських країн та провести зустрічі з європейськими лідерами.
Петро Порошенко також обговорив з Надією Савченко ситуацію на лінії зіткнення, зокрема її загострення та загибель командира батальйону 72 бригади Андрія Жука.
В зустрічі також взяли участь заступники Глави АПУ Костянтин Єлісєєв та Андрій Таранов, прес-секретар Президента Святослав Цеголко.

Вся надія – на Надію?
«НІ НАДІЄЮ, НІ УКРАЇНОЮ Я НЕ ТОРГУЮ І ТОРГУВАТИ НЕ ЗБИРАЮСЬ...»

Президент Петро Порошенко розповів про етапи проведення переговорів та досягнення домовленостей щодо звільнення Надії Савченко.
«Ні Надією, ні Україною я не торгую і торгувати не збираюсь», - підкреслив Президент в інтерв’ю телеканалу «Інтер», відповідаючи на запитання чого Росія хотіла і що вона отримала, відпустивши Надію Савченко.
«Закон, право, правда була повністю на нашому боці», - зазначив Глава держави, наголосивши, що Україна домоглася повернення українки додому.
Президент зауважив, що лише зараз може відкрито розповісти про деталі цієї операції. «З самого початку будь-яке втручання будь-якого політика, особливо необережні коментарі людини, яка абсолютно незадіяна в ці процеси, тягнули за собою зміну рішення росіян і чергове перенесення», - зауважив Глава держави. За останній час, перед звільненням Надії Савченко, було визначено декілька дат – 18, 22 травня, але російська сторона щоразу їх переносила. Загалом спроб її звільнити було близько двох десятків, додав Президент.
«Можу сказати, що сценарій обговорювався дуже довго. Нам пропонували, щоб ми віддали грушників на 48 годин раніше і лише після 48 годин ми б змогли відправляти літак за Надією. Всі ці сценарії були відкинуті. В кінці було домовлено, що зліт літаків відбувається синхронно: наш – із Ростова, їх – з одного із аеропортів Києва. І лише після приземлення ми даємо коментарі для преси», - розповів про подробиці звільнення української льотчиці Петро Порошенко.
«Щодо того, коли я остаточно повірив, що це вже невідворотно, що це відбулося, - я в це повірив тоді, коли оперативний черговий СБУ доповів мені про те, що літак з Надією торкнувся землі. І буквально через 5-6 хвилин Святослав набрав мене по телефону і я вдруге поговорив із Надією і привітав її на українській землі», - сказав Президент і назвав дуже символічним те, як Надію зустрічали в Україні, і те, як грушників зустрічали в Росії.
Глава держави зазначив, що в Міністерстві закордонних справ вже рік діє спеціальний штаб, який займався питаннями звільнення Надії, було проведено сотні годин у координації зусиль, були задіяні спецслужби, дипломати, окремі громадські діячі.
Президент наголосив на важливій ролі в питанні звільнення української бранки українських дипломатів по всьому світу. «Я впевнений в тому, що нам допомагав весь світ. Без санкцій – нічого б не було, без твердої позиції лідерів європейських країн, США, Японії, Австралії – нічого не було б, без рішучої позиції і резолюції Європарламенту - нічого не було б», - сказав він.
За словами Президента, внаслідок інтенсивних переговорів з усіма партнерами з «Великої сімки», на цьому тижні під час саміту у Японії було прийнято рішення не просто про подовження санкцій проти Росії, а й у разі загострення або необхідності – про їх посилення.
Глава держави зазначив, що надзвичайно вдячний партнерам України за таку тверду позицію. Президент додав, що потужна позиція всередині країни, зусилля мами Надії Марії Іванівни та великої кількості людей допомогли йому зробити можливим повернення Надії додому.
(president.gov.ua)

САВЧЕНКО ДЕПУТАТАМ: МИ ВСІ НА «ТИТАНІКУ», НАРОД ВАС ВТОПИТЬ

Депутат Надія Савченко закликала депутатів підтримати комісію щодо розслідування офшорів, назвавши ВР "Титаніком". Про це вона заявила під час обговорення створення комісії з розслідування офшорів, яку після цього ВР так і не створила.
"З цієї трибуни звучать дуже правильні речі. А потім наступають дуже неправильні дії. Кожна влада, яка приходить, починає кричати про корупцію минулої влади… але не було влади, яка б говорила про свою корупцію", - сказала вона.
"Ми всі на Титаніку. Цей парламент – ми всі на "Титаніку". І ніхто з нас не випливе. Ви вже не випливете зараз, якщо ви проголосуєте проти створення цієї комісії. Якщо ви не створите комісію, народ зрозуміє, які ви, якщо ви створите комісію, і вона нічого не дасть, народ теж зрозуміє, які ви. В будь-якому випадку, з цього корабля не втечуть навіть криси. Тому раджу не викручуватись", - зазначила вона
"Замоліть свої гріхи перед народом. Почніть з себе, віддайте, що вам зайве і тоді народ ваш «Титанік» винесе на руках. Якщо ви цього не зробите, то народ вас втопить", - сказала Савченко.
Однак після обговорення депутатам не вистачило голосів на створення ТСК з розслідування офшорів.
«Українська правда»

САВЧЕНКО «РОЗЛЮТИЛА» ДИСКУСІЯ ПРО ПОМ’ЯКШЕННЯ САНКЦІЙ ПРОТИ РФ

Необхідно чинити "масивний економічний і політичний тиск" на президента РФ Володимира Путіна, вважає народний депутат Надія Савченко. Про це повідомляє DW.
"Мене дратує, що в Україні гинуть солдати, а в цей час в Німеччині вже обговорюється пом’якшення санкцій", - заявила вона в інтерв’ю газеті Bild.
На думку Н. Савченко, Заходу не слід пом’якшувати, а, навпаки, посилити антиросійські санкції.
"Я думаю, світ має, нарешті, зрозуміти: жага Путіна ніколи не задовольниться. Він хоче знову і знову захоплювати нові регіони та країни", - заявила вона.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #23 за 03.06.2016 > Тема "З перших уст"