Версiя для друку Обговорити в форумi

Дівчата в національному українському вбранні зі стрічками в косах. Букет маків у руках і таке ж квітуче макове поле, за яким видніються гори. Ця картина «Квіти серед квітів», створена заслуженим художником України і Криму, лауреатом міжнародних конкурсів і премій Тетяною Шевченко в 2010 році, перекреслювала образ українки-козачки, солдатки, сусідки з репертуару вокально-хореографічних колективів, на якому виросли післявоєнні покоління. Витонченість і граціозність дівочої постави, ясний погляд очей, в яких — радість і ніжність, мрійливість і загадка.
Картина запам’яталася. І в неї з’явилося продовження: портрети і композиції жінок різних національностей у народних костюмах. Об’єднані в художній етнокультурний проект «Вінок кримських грацій», вони були презентовані нещодавно в Будинку художника Сімферополя. На сьогодні це 21 картина. В створенні колекції взяли участь четверо учнів-любителів пастельного живопису, які торік під керівництвом Т. Шевченко взялися освоювати цю техніку письма фарбами і включилися в реалізацію задуманого нею ще два десятиліття тому проекту про багатонаціональну усмішку кримчанок.
— Робота над ним розпочалася спонтанно, але вона настільки захопила всіх, що ми не могли зупинитися, — розповідає художниця. – Часу було мало, ритм – швидкісний…
— Я тільки в серпні минулого року доторкнулася до цього прекрасного малюнка в техніці пастелі, раніше ніколи не малювала, — говорить Наталія Єфетова, лікар-стоматолог поліклініки Сімферопольської міської лікарні № 7. — Але навкруги така краса, що хочеться зупинити кожну мить і викласти на аркуші паперу чи полотні. А які прекрасні дівчата! Вони просто заряджені енергією сонця, тепла, яку випромінюють на інших.
Вона – автор чотирьох картин, юрист і підприємець Дугма Михайлова – трьох, інженер-геолог за фахом Ірина Погорєлова – однієї. Єдиний чоловік у творчій групі «Тетяна Шевченко та учні», інженер-механік, дизайнер і маркетолог у минулому, а нині – арт-менеджер проекту Валерій Новицький є співавтором п’яти картин.
Кожна жінка зображеної національності – це цілий світ особливої духовності, властивої її народу з багатовіковими традиціями і звичаями. Приміром, одна з авторок — Д. Михайлова — є представницею рідкісного на нашому півострові ассірійського етносу. В автопортреті вона не лише передала Ассірії чаруючі таємниці, а й виконала на презентації акапельно древню мелодію арамійською мовою, якою розмовляв Ісус Христос.
Для створення образів національних характерів Т. Шевченко з учнями провела велику дослідницько-пошукову роботу, проаналізувала масу інформаційного матеріалу. Представники національно-культурних автономій півострова розповіли про особливості та характерні деталі побуту, кухні та одягу. Виявилося, наприклад, що шапочку в одних народів носять на голові вище, а в інших – нижче. Естонці показали свої прикраси, що виконують функцію оберегів. Француженка з Ніцци, член Кримського французького товариства, надіслала раритетну фотографію 1900 року, на якій добре видно різні варіанти носіння хусток, які є невід’ємною частиною одягу французьких жінок.
Усі ці подробиці та характерні ознаки кожного народу Т. Шевченко передала в диптиху «Вінок кримських грацій», що розміщений у центрі експозиції. В його лівій частині зображені росіянка, українка, іспанка, кримчачка, узбечка, в правій – француженка, грузинка, циганка, кримська татарка, грекиня.
Кожна картина за сюжетом і колористикою не повторює іншу. Приміром, кримські татарки зійшлися біля джерела, азербайджанки зустрілися за питтям чаю. Голубінь моря поєднується з волошковими мріями естонок, вірменок зачарував гранатовий вечір…
Скільки в цих творах світосяйності! І ця палітра природних барв і людських емоцій з урахуванням того, що на півострові проживають представники 175 національностей, буде розширюватися. В цьому художницю та її учнів підтримують генеральний спонсор – Сімферопольська єврейська національно-культурна автономія за сприяння регіональної громадської організації «Міжнаціональний центр культури і творчості «Жінки Криму». А презентація, проведена за участі Державного комітету у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян РК, Будинку дружби народів, дитячого вокального ансамблю «Радониця», перетворилася в справжнє свято єднання культур і народів, відкритих назустріч дружбі та взаєморозумінню.
Подібного проекту, за словами виступаючих, немає ніде в світі. І Тетяна Шевченко виявила намір показати його в майбутньому в різних регіонах Росії та за кордоном.
Крім «Вінка кримських грацій», мета якого – збереження традицій і віковічного культурного зв’язку народів, що населяють сучасний Крим, на виставці демонструються й інші живописні твори Т. Шевченко, зокрема, відомі в світі «Венеціанський карнавал», «Весь світ – театр», «Світанок над Карадагом», «Батьківщина вина», а також пейзажі, натюрморти, портрети, жанрові композиції, біблійні сюжети, оголена натура, марини. Особливе місце, безсумнівно, посідає «Імператорська серія» — портрети членів сім’ї останнього російського імператора Миколи ІІ.
— Тетяна повертає нас своїми картинами до початків моралі та духовності, чого нам так не вистачає в сьогоднішньому житті, — говорить народний художник України Леонід Герасимов. – Якби не було того царевбивства, за яке нам потрібно попросити вибачення в людства, можливо, й історія країни розвивалася б по-іншому.
Ці картини Т. Шевченко – немов сльози очищення художників, немов церковний молитовник. Дивлячись на них, хочеться стати доброзичливішим, кращим, благороднішим, щоб духовний світ зцілювався, а в теплохолодності земного покриття завжди світив промінь краси і надії.

Ірина ЛІСНЕНКО

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ!
Оскільки жодних офіційних наказів або розпоряджень, що стосуються зміни формату випуску «Кримської світлиці», з моменту окупації Криму ми не отримували (а згідно з українським законодавством, такі рішення узгоджено приймаються лише співзасновниками засобів масової інформації або судом), продовжуємо готувати до друку щотижневі номери газети і направляти їх до київської друкарні. Як і раніше, починаючи з 2002 року, на редакційному сайті щоп’ятниці виставляється електронна версія тижневика, зокрема у pdf-форматі. Розміщену нижче інформацію про умови передплати «Кримської світлиці» та інших культурологічних видань продовжуємо публікувати як нагадування «борцям» за інформаційний простір України про їхні держслужбові зобов’язання перед читачами і державою.
Редакція «КС»

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукраїнську загальнополітичну і літературно-художню газету «Кримська світлиця» та інші культурологічні видання ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура і життя», журнали «Українська культура», «Український театр», «Театрально-концертний Київ», «Музика», «Пам’ятки України: історія та культура») можна в будь-якому поштовому відділенні зв’язку України. У країнах далекого зарубіжжя оформити передплату на ці видання можна через сайт www.presa.ua на сторінці «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окремі примірники видань в електронній версії можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-якій країні світу. Довідки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura@gmail.com

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #17 за 22.04.2016 > Тема "Душі криниця"