350-річчя Переяславської ради. Здається, ми вже не раз дивували і світ, і себе непослідовністю й нерозумінням того, чого ж ми насправді хочемо і що для нас справді важливо: День незалежності чи день, з якого - "навіки разом". Однак можна зрозуміти, чому ця дата - 8 (18) січня - широко відзначається в Росії: конференції, симпозіуми, семінари. Нинішні російські вчені трактують Переяславські угоди, виходячи з нинішньої політкон'юнктури, зміст якої в тім, що "Малоросія перейшла під високу руку російського государя". У Москві згадують тези ЦК КПРС 1954 року, коли з розмахом святкувався 300-літній ювілей події, де "з'єднання" перетворилося на "возз'єднання". То що ж саме підписали в Переяславі гетьман Богдан Хмельницький і московський посол Бутурлін? Це питання досі залишається без відповіді. Мало того, обнародування оригіналу Переяславських угод може завдати шкоди державним інтересам Росії. У середині XVII століття і Росії як такої ще не було, існувала лише Московська держава, з якою Військо Запорозьке вступило в якісь договірно-правові відносини. На відміну від Московської держави, Україна в ті часи мала власного виборного президента (гетьмана), власну армію (яка проіснувала ще 121 рік після Переяслава), свою адміністративну, судову та фінансову системи і т. д., і т. п. А таку місцеву особливість, як магдебурзьке право (міське самоврядування), вдалося знищити лише Миколі І у 1831 - 1835 роках. Що ж було записано у статтях договору і скільки було статей? Офіційно вважається, що 11. Але, наприклад, російський архівіст Шафранов упевнений, що в договорі було 14 статей. І в 1654 році московський цар постатейно гарантував українській державі повну незалежність, а потім усі ці обіцянки були грубо розтоптані ідеологами "великої і неподільної" царської Росії... До сьогодні і українцям, і росіянам пропонують лише дозовану правду. Офіційно вважається, що документ не зберігся. В усякому разі, так твердять чиновники російського зовнішньополітичного відомства. Але є й інша версія. Переяславський договір входить до переліку документів, досі недоступних нікому. Подейкують, ще Ленін наклав на нього гриф "таємно". Правда, те, що справжній текст Переяславського договору загубився, малоймовірно. Ні піддячі Посольського приказу, ні чиновники царського МЗС, ні тим паче радянські дипломати не могли знищити чи загубити такий важливий документ. І ті, й ті були люди дуже серйозні - особливо з огляду на те, що недогляд міг обернутися "позбавленням живота". Словом, у московських наукових колах дедалі більше гомонять про те, що договір десь припадає пилом в архіві. А в Росії вміють берегти таємниці. Численні царські договори було розголошено лише після революції 1917 року. А загадкова історія з таємними протоколами до пакту Молотова - Ріббентропа? Адже їх існування категорично заперечували партійні бонзи з ЦК КПРС. Можливо, долею договору час поцікавитися і офіційному Києву, коли вже ми тут щось відзначаємо. Правда, ще самі не знаємо, що. м. Москва.
ГОЛОВНИЙ П╤ДСУМОК 31-го «РАМШТАЙНУ»:
«РОЗМОВА ДАЛА ЗНАЧНИЙ ПРОГРЕС»?
РЕАБ╤Л╤ТАЦ╤Я В╤ЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦ╤В ╤ ВЕТЕРАН╤В
ЯК РОС╤Я СТИРА╢ УКРА╥НСЬКУ ╤ДЕНТИЧН╤СТЬ
ПОКРОВА БЕЗ М╤Ф╤В: ЩО МИ ЗНА╢МО ПРО ЦЕ СВЯТО
