З╕ святом Маков╕я, яке завжди в╕дзнача╓мо 14 серпня, званого у народ╕ ще Першим Спасом, Медовим Спасом, ми вступа╓мо у фенолог╕чну ос╕нь. У цю пору для людського ока, здавалося б, н╕чого не нагаду╓ про не╖. Однак природа говорить ╕нше: птахи готуються до в╕дльоту, гурмуються у зграйки (поспостер╕гайте хоча б за лелеками та ласт╕вками), на деяких деревах починають багрян╕ти листочки, у водоймах уже год╕ скупатися, а н╕чн╕ роси таки прохолодн╕. Церковна ╕стор╕я свята пов’язана з с╕мома синами Соломон╕╖ – Маккавеями. Про них згаду╓ Старий Зав╕т. Вони в╕дзначилися високим геро╖змом, захищаючи Палестину в╕д чужинц╕в. Тому укра╖нц╕ часто ототожнюють ╖х з козаками. Символом брат╕в Маккаве╖в ╓ дикий червоний мак. Д╕вчата впл╕тали його у в╕нок тод╕, коли хтось з родини загинув за волю Укра╖ни. Тож доречним стало використання цього символу ╕ 8-9 травня. Деяк╕ дискус╕╖ нав╕ть були зайвими. Ц╕╓╖ пори у нас вже збирали досп╕лий городн╕й мак, щоб посвятити у церкв╕. Сп╕взвучн╕сть сл╕в – Маккаве╖, мак ╕ дала народну назву святу, хоч сама його обрядов╕сть сяга╓ ще далеких дохристиянських час╕в. Для укра╖нського селянина день Маков╕я дуже важливий ╕ значущий, бо, кр╕м маку, у храмах освячують хл╕б (зерно) нового врожаю, а також пучечки кв╕т╕в. Так╕ букети називають маков╕йкою. Св╕й смисл ма╓ й к╕льк╕сть мак╕вок у букет╕ – три, с╕м, дев’ять, дванадцять. Найчаст╕ше додають до букета с╕м мак╕вок, адже було семеро брат╕в Маккаве╖в. Кв╕ти ╕ трави для букета збирали рано-вранц╕, ще до початку церковного богослуж╕ння. Це були дерев╕й, петров╕ батоги, полин та ╕нш╕ рослини. Вони мають ╕ ц╕лющ╕ властивост╕. А освячений мак виконував роль оберега. Його збер╕гали за ╕конами. Букети несли на освячення до церкви виключно д╕ти, д╕вчата. Але перед тим вони мали ситно попо╖сти. ╤снувало пов╕р’я: хто несе мак╕вки голодним – у того ╕ р╕к буде голодним. Обрядова ╖жа на Маков╕я – шулики (корж╕) з борошна, зам╕шаного на молоц╕ або сметан╕ з додаванням я╓ць. ╥х неодм╕нно посипали маком ╕ поливали медом. Освячували у церкв╕ й мед, ╕нш╕ продукти бдж╕льництва. Тому Маков╕я (Першого Спаса) називають ще Медовим Спасом. Щедр╕ пас╕чники (а вони завжди повинн╕ бути щедрими, бо ╕накше бджоли не поведуться) неодм╕нно частували медом б╕дних, д╕тей-сир╕т, вд╕в, старих самотн╕х людей. В╕д дня Маков╕я християни сх╕дного обряду вступають в Успенський п╕ст, який трива╓ до Усп╕ння (28 серпня). У народ╕ його називають Спас╕вкою, Спас╕вським постом. В╕н ╓ таким же строгим, як ╕ Великий (Великодн╕й) п╕ст. Тому Церква заклика╓ вс╕х в╕рних обмежуватися в харчуванн╕, тим паче – у споживанн╕ алкоголю. Щоправда, обмеження в харчуванн╕ не поширю╓ться на д╕тей (принаймн╕ в╕ком до 12 рок╕в), ваг╕тних ж╕нок, хворих, людей похилого в╕ку, а також тих, хто зайнятий важкою ф╕зичною працею, як-от, прим╕ром, шахтар╕. Апокриф╕чна легенда стверджу╓, що Спас╕вка ╕ ╓ продовженням Великого посту. Спочатку Бог визначив тривал╕сть Великого посту дев’ять тижн╕в. Однак людям було важко його витримати. Тож Свят╕ Отц╕ почали просити Всевишнього, щоб послабив п╕ст у час╕. Тод╕ Бог розд╕лив його на дв╕ частини: с╕м тижн╕в навесн╕ перед Великоднем ╕ два тижн╕ до Усп╕ння. Ось чому ╕ за народними в╕руваннями, ╕ за церковною традиц╕╓ю у Спас╕вку треба так само постити, як ╕ у Великий п╕ст. У народ╕ кажуть: «Перший Спас ╕ тепло, ╕ дощ, ╕ в╕тер, ╕ холод любить…».
КАРТИНИ, НАМАЛЬОВАН╤ СЕРЦЕМ
ГОВОРИТИ. МОВЧАТИ.
МИСТЕЦЬКИЙ Г╤МН НЕЗЛАМНОСТ╤
