Версiя для друку Обговорити в форумi

З депортації – в резервацію?

САФІНАР ДЖЕМІЛЄВА ПРО ЖИТТЯ В КРИМУ ПІСЛЯ АНЕКСІЇ

Дружина національного лідера кримських татар Мустафи Джемілєва Сафінар залишилася в Криму. Її розлучили з чоловіком. Зараз вона живе в будинку в Бахчисараї і майже 20 років очолює Лігу кримськотатарських жінок. Сафінар іноді влаштовує екскурсії заїжджим журналістам – показує кабінет чоловіка, де скрізь документи, газети, книги, компакт-диски, і справжній музей у мансарді – шаблі, картини, книги, посуд. Однак найцінніший експонат – радіо, подароване академіком Андрієм Сахаровим радянському політв’язню Мустафі Джемілєву. Сафінар була поруч із чоловіком і під час заслання до Сибіру. Зараз вона намагається обстоювати інтереси свого народу, залишаючись громадянкою України в анексованому Криму. В інтерв’ю Радіо «Свобода» вона розповідає про життя на півострові.

– Вони зараз «розконсервували» людей, які під час України десь на чомусь попалися. І ці люди дуже зручні. Вони їх тримали. А зараз їх починають використовувати, щоб розколоти наш народ і створити видимість того, що якась частина підтримує російську владу.
– Що це за люди?
– Наприклад, Бальбек – один із них. Він працював у туристичній фірмі в Туреччині. Він десь на 400 тис. доларів їх обікрав. На нього завели справу під час України. Потім його родичі прийшли до Мустафи і сказали – допоможи нам, щоб справу закрили, не саджали його. Мустафа туркам каже: «Молодий чоловік помилився, давайте не будемо через ці гроші його саджати». Вони сказали, що це — погана людина, Мустафа, ти дарма його захищаєш. Через деякий час він зібрав собі подібних. Вони палили опудало Мустафи в Криму. Це ще за України було. І вже, видно, вони готувалися. Тепер він виринув з-під цього. І тепер його взяли в уряд.
(Віце-прем’єр самопроголошеної Республіки Крим Руслан Бальбек, як стверджує Мустафа Джемілєв, був засуджений за звинуваченням у розкраданні великої суми у туристичної фірми «ТЕС-тур». Бальбек спростовує заяви Джемілєва про наявні у нього судимості).
Сафінар Джемілєва, з точки зору нової влади, – неофіційна особа. Вона не перереєстровувала свою організацію «Ліга кримськотатарських жінок» згідно з російськими законами. Сафінар розповідає про тиск на неї з боку спецслужб:
– І прослуховують вони нас, і стежать не тільки за нами. Якщо 3 людини десь говорили, тут же ФСБ дізнається, про що там говорили. Я кажу, вони «розконсервували» своїх донощиків, які були у Криму, а їх чимало.
– Ви знаєте їхні прізвища?
– Ми їх не знаємо, ми просто здогадуємося хто це. Адже ми вже справу мали з органами 30 років.
– Як ви розпізнаєте «стукачів»? Адже це ж неприємно – підозрювати людину в зраді.
– Наприклад, якщо хтось планує збори якісь, ось уже вставляють туди свого. Ми здогадуємося, але ми ж не скажемо йому – сусіде, ти що там, доповідаєш?! Навіть якщо він і доповідає, його просто змусили, поставили його в таке становище. Коли все підле, все брудне у людини спливає, вона змушена співпрацювати з ними, щоб її не посадили.
– Чому ви не перереєстрували вашу організацію?
– Робота організації у нас була заснована на зв’язку з громадськими організаціями України, Туреччини. Ми працювали з «Червоним півмісяцем». Ми працювали з діаспорою Румунії, Болгарії. Ми працювали з американським відділом з гуманітарної допомоги. І весь Крим отримував гуманітарну допомогу. Тепер усе закрите. Якщо в Крим неможливо заїхати і виїхати, яка може бути робота?! Приходжу на роботу, і у всіх одна розмова: «Коли вони підуть?».
– Ваш чоловік – засновник Меджлісу кримськотатарського народу, сьогодні він — депутат Верховної Ради України. Що від нього чекають кримські татари? Чим він їм може допомогти?
– Ухвалили закон у Верховній Раді України, що ми — корінний народ Криму, що без дозволу, без згоди корінного народу Криму ніхто не має права встановлювати тут свою владу і вважати цю землю своєю. Це — основний закон. Кримські татари знають, що будь-яка анексія іншої території – це війна. І те, що ми бачимо на Донбасі, і те, що діється тут... Коли анексували Крим, ми думали, що нас будуть висилати, нас будуть розстрілювати, вбивати, але вони обрали інший шлях – вони створюватимуть тут такі умови, щоб люди самі звідси бігли і рятували своїх дітей. Зараз дуже маленький відсоток кримських татар виїхав на материк, в Україну. А основна маса сидить і вичікує.
– Ви стежите за економічною ситуацією в Росії?
– Дуже навіть стежимо і за рублем, за доларом, за нафтою. Все це говорить про те, що в Росії своїх проблем вистачає. Крим для них — тягар. Ми бажаємо, щоб російський народ був благополучним, був економічно розвинений, щасливий і не заздрив іншій державі, не хотів захоплювати чужі території. Ми росіян любимо, але любимо їх там, у себе, в Росії, але не в Криму.
– Я тут розмовляв із представниками російськомовного населення. Не всі позитивно ставляться до татар. У деяких є питання, зокрема, у зв’язку із захопленням земель.
– Влада завжди поширює ту ідеологію, яка їй вигідна. І коли насаджується певна думка про кримських татар... Коли ми сюди приїжджали, про нас теж говорили, що ми будемо різати їхніх дітей, не пускати в школу. Але коли пожили, притерлися з кримськими татарами, вони зрозуміли, що це такий же народ, як і вони, працьовитий. Він прийшов на свою землю. Він її любить. І нас не відокремити. Що б вони там не говорили, що б вони не складали, що, мовляв, «вони землю взяли»... Так, ми взяли, тому що нам влада цю землю не давала. Ми не стали виселяти цих же російськомовних, які живуть у наших будинках. Ми просто прийшли. От тут, де ви стоїте, було порожнє місце. Ми прийшли, поставили намети і стали потихеньку будувати. І коли вони зрозуміли, що ми звідси не підемо, вони стали узаконювати. Газ провели, світло провели, воду провели потихеньку. Якось обживаємося, живемо. Половина народу в результаті цієї депортації загинула. За це ніхто перед нами не вибачився.
– Вашому чоловіку — Мустафі Джемілєву — заборонений в’їзд до Росії, зокрема і в Крим. Чи є вихід із цієї ситуації, щоб ви могли побачитися з ним у себе вдома, в Бахчисараї?
– Це все залежить від Путіна. Вони навіть паперу жодного не дали. Без суду і слідства взяли його і не пустили. Виставили автоматників у масках і все. Обличчя в них не видно.
– Що зараз необхідно кримськотатарському народу, щоб він себе відчував більш комфортно в заданих обставинах?
– Нам нічого не потрібно. Ми згодні сидіти на хлібі, воді, без світла, без газу, без усього – тільки дайте нам свободу!

Мумін ШАКІРОВ

УКРАЇНЦІ ЗБИРАЮТЬ КОШТИ НА ФІЛЬМ ПРО ДЖЕМІЛЄВА

Українці пожертвували понад 150 тисяч гривень для зйомок документального фільму про Мустафу Джемілєва, повідомляє прес-служба волонтерського проекту «КримSOS». Проект підтримали 248 благодійників, завдяки яким усього було зібрано 155 300 гривень, передає «Новое время».
За словами керівників організації, зібрані кошти будуть використані на покриття витрат на першому етапі виробництва фільму — на оплату роботи команди, забезпечення експедиційних подорожей, написання сценарію і перші зйомки в кількох країнах світу, а також на оплату прав на використання архівних матеріалів.
«У цьому фільмі ми спробуємо показати глядачеві не політика, а велику особистість, з її слабкостями, подвигами, захопленнями і страхами. Фільм буде будуватися на дослідженні історій з життя Мустафи Джемілєва. Художній прийом дозволить глядачеві пережити ключові моменти долі Мустафи і його очима подивитися, як на радянське минуле, так і на сучасну Україну та світ», — повідомляють організатори.
УНІАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #15 за 10.04.2015 > Тема "Крим - наш дім"