Версiя для друку Обговорити в форумi

Декілька годин спілкування - і вона стала для редакції "Світлиці" "нашою Сюзі". Адже так потужно випромінюється її природна щирість, притягуючи до себе, наче магніт. Приваблює й безпосередність, відкрита посмішка і глибина чорних сяючих очей. 
Для Рузани Карапетян вже позаду і хвилювання, пов'язані з її участю у відбірковому турі Всеукраїнського пісенного фестивалю "Червона рута", і безсонна ніч перед виступом, коли вона вивчала незнайомі їй українські вірші кримської поетеси та писала музику до них. Її виступ на конкурсі був настільки професійним, що Сюзі (це її сценічний псевдонім) відразу підкликали до столика журі. Успіхові цієї милої тендітної дівчини тепер радіють її наставники з Кримського відділення Національної Спілки композиторів України, вірменська громада Криму, нові численні друзі, серед яких і колектив нашої газети.
Рузані пощастило народитися в артистичній вірменській родині, в якій з діда-прадіда співали всі. Відтак з раннього дитинства вона виростала і виступала на сцені. Слова і музику до першої власної пісні "Сонечко" вона написала ще в школі. Від природи обдарована дівчинка неодноразово перемагала на різноманітних творчих конкурсах у Вірменії, в тому числі в 1995 році на єреванському конкурсі краси зайняла перше місце. За допомогою батьків вона наполегливо вдосконалювала свій талант. Закінчила єреванський коледж "Молоді голоси", хореографічне училище, три роки займалася вокалом в консерваторії, а ще заочно закінчила музично-педагогічний інститут. Згодом організувала в Єревані молодіжний естрадний гурт "Зірки в тіні" та фольклорну групу "Алашкерт", де була солісткою і художнім керівником. І ні на мить не припиняла писати музику і вірші.
"Я дарую вам частку своєї душі"
Півроку тому на запрошення республіканського вірменського товариства Сюзі приїхала на гастролі до Криму. Її відразу помітили, прийняли в члени Кримського відділення Національної Спілки композиторів України. Відтепер вона співпрацює зі своїми добрими колегами-наставниками Андрієм Сидоровим та Людмилою Тимошенко, солірує в ансамблі "Салгир", в джазовій групі "Мелос", співає в хорі вірменської церкви в Сімферополі, працює фотомоделлю в агентстві "Алекс". Творче життя в Криму настільки захопило Сюзі, що вона вирішила залишитися тут назавжди. Має намір створити власний естрадний колектив (до речі, її запрошують на роботу в Центр дитячої та юнацької творчості, в Будинки культури). Вона в захваті від нашої природи, буквально всотує в себе місцеве розмаїття національних культур. Закохалась в мелодійність української мови, будь за що хоче опанувати її, щоб співати українські пісні.
Дізнавшись про конкурс "Червоної рути", прибігла до "Кримської світлиці": "Хочу взяти в ньому участь, але ще не знаю українських пісень!" В редакції їй подарували першу збірочку поезій Єви Пономаренко "Вогонь життя". Вірші "Дзвіночок", "Любиш - не любиш", "Ти до мене ідеш" вона миттєво поклала на власну музику і наступного дня вже співала українською.
Її сильний, надзвичайного окрасу голос здатен брати висоти колоратурного сопрано і дивувати слухачів глибиною контральто. А ще вона вміє імітувати чоловічий спів будь-якої тональності. Голосові модуляції Сюзі нагадують рідкісний спів Іми Сумак з Південної Америки. Рузана співає оперні арії, народні пісні, сучасні естрадні твори. Їй однаково вдаються італійські, індійські, арабські, аргентинські, французькі пісні. Але більш за все полюбляє джазові інтерпретації, де найбільше проявляється її природний дар.
У творчому доробку Сюзі понад 500 власних пісень. Перший її аудіоальбом "Сумні спогади" вийшов у Вірменії в 1994 році. Його вона присвятила пам'яті любимого 18-річного брата, який трагічно загинув у Карабасі. Побачив світ і другий альбом "Казка про любов". Вже готовий до студійного запису і третій - "Свята Батьківщина", а до майбутнього - четвертого, під назвою "Нехай буде мир і любов" вже напрацьовано 60 пісень. Американський кінорежисер вірменського походження Грач Кешишян зняв Сюзі з піснею "Не від'їжджай" в її першому відеокліпі, який на вірменському хіт-параді зайняв перше місце. І хоча на велику естраду без серйозних спонсорів молодій співачці пробитися вкрай нелегко, вона зі своїми піснями спромоглася вивести на сцену інших невідомих новачків.
Нещодавно Сюзі випадково познайомилась через Інтернет з американським музикантом Джоном Селманом. На його прохання вислала аудіо- та відеокасети, лазерні диски. Її творчість настільки припала до душі меценату з США, що він запропонував Сюзі своє спонсорство і запросив до Америки. На жаль, не у нас, де на верхівці шоу-бізнесу панують чимало безголосих "метеликів на час", а саме там, в "країні мрій", нашій Сюзі, можливо, вдасться завоювати світову сцену. У всякому разі вона сподівається (і має для цього всі підстави) на свій успіх на північно-замериканському континенті. І каже: "Якщо я поїду до Америки і доб'юся визнання, то ніколи не забуду "Кримську світлицю" і буду допомагати її розвитку".
Вона збирається до США не назавжди, адже хоче повернутися в Україну співачкою зі світовим ім'ям. І служитиме своїй другій Батьківщині, даруючи неабиякий талант українському народу. "Я дуже люблю Україну, її добрих, душевних людей. Обов'язково вивчу українську мову і співатиму українські пісні по всьому світові", - говорить Сюзі. А поки що вона збирається зняти нові відеокліпи в Україні і зробити студійний запис своїх українських пісень. Наразі за допомогою ще одного вірменського друга Аліка (Емсі Джафа) з Америки вже записала у власному виконанні десять українських пісень в стилі "техно" і "диско". Цим Рузана Карапетян освідчується в любові до України, даруючи їй частку своєї душі.

На фото: "дівчина з обкладинки" Сюзі Карапетян в гостях у "Кримській світлиці".

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #44 за 01.11.2002 > Тема "Крим - наш дім"