Версiя для друку Обговорити в форумi

До редакції віднедавна загостювала Сюзі Карапетян - мила, привітна  вірменочка. Першого ж дня прямо в приймальні передплатила "Кримську світлицю". Попрохала допомогти їй сконтактуватися з "Червоною рутою" - у Сімферополі саме проходив відбірковий тур цього популярного україномовного пісенного фестивалю. Власне, дякуючи газеті, таки встигла виступити на цьому конкурсі - співала українською мовою. Сюзі пише музику на українські тексти. "У вас такая мова приятная, мягкая. Мне ваша газета нужна, чтобы научиться украинськой мове. Я вам за это свои украинськи писни на касcету запишу", - так і балакає. Ми подарували співучій гості наше редакційне передплатне ноу-хау - буклетик із текстами популярних українських народних пісень і окремо на касеті - мелодії до них. Сюзі просто в захваті - це ж така їй підмога!

А тепер подивіться на оцю плакатну писанину і... Ні, краще помовчіть. Просто подумайте, чому вірменину, кримському татарину, болгарину, туркові, греку, єврею (у нас же в Криму народів - як квіток у лузі)  не кортить понаписувати щось схоже своєю мовою і випхатися з тим добром на площу. Чому "балакать на мове не привык" саме народ  російський?

А може, і не народ зовсім? Хто і коли уповноважував оту купку "лозунгоносіїв" із заздалегідь заготовленими "стишатами" виступати від імені народу? Автора!!! Хто матерію на лозунги дав, фарби хто купував і розбовтував? Бабусі-пенсіонерки по гривні стягнулися? І написали самі - дивіться, як рівненько!

Давайте вже, нарешті, державу будувати, "господа оформители"! Ту, в якій живемо. Беріть приклад із Сюзі Карапетян - вона славна дівчина. Ми обов`язково розповімо про неї більше - в наступному номері. Не пропустіть! Бо хто ж вам ще пояснить, як відкрити своє серце Україні...

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #43 за 25.10.2002 > Тема "Резонанс"