Версiя для друку Обговорити в форумi

Поет і час

ЗНОВУ ОСІНЬ

Царює осінь за вікном,
Лишає ніжну позолоту,
Довкіль ще дихає теплом,
Гаям дарує жовту вроду.
Панує осінь за вікном,
За вітром лине павутиння,
І срібно зблискує разком
В промінні сонячне
 сплетіння.
Чарівна осінь за вікном
Придбала золотії шати,
Тумани, оповиті сном,
Стежиною спішать до хати.
І знову осінь за вікном
Малює барвами пейзажі,
Багрянець сонячним крилом
Летить, здається, в сині далі.

ОСІННЯ МИТЬ

Пахне опалим листям,
Осінню пахне в саду,
І калиновим намистом
Красуються грона в яру.
Впали срібнії роси
На трави пожовклі в лугах,
Вітер розчісує коси
Вербам, берізкам в гаях.
Збираються зграйками птиці –
Летіти у вирій пора,
Задивились у небо криниці,
Щоб вибрать собі журавля.
Злітає багрянеє листя,
Жовте, руде, золоте,
Кружляє собі, веселиться –
Осінь стрічає тебе.
Листяний грає дощик,
Осінь на вітрі шумить –
Це ніжний осінній дотик,
Неповторна чаруюча мить.

ОСІНЬ З НАМИ

Розшумівся під ногами
Різнобарвний килимок.
– Осінь з нами!
 Осінь з нами! –
З вітром бавився листок.
– Осінь з нами!
 Осінь з нами! –
Прокричали журавлі, —
Ми відчуєм за морями
Радість рідної землі.
Звеселився край веселий,
Щедрість людям дарував:
Стиглим яблуком рожевим,
Сонцем-хлібом пригощав.
– Осінь з нами!
 Осінь з нами! –
Золотіє вся земля, —
Я багатими дарами
Ощасливлю всіх сповна!

ОСІНЬ

Вишив хто сорочку клену?
Хто невидимий блукав?
Нитку вів руду, зелену,
Золотою гаптував!
Добирав вогнисто-жовту,
Навіть сіру тонко клав,
Павутинку безтурботну
В коси осені вплітав.
На гілках шипшини, глоду
Намистинки нанизав.
Жовтокосу світлу вроду
Всім берізкам дарував.
Це – художник?
Це – майстриня?
Дуже просто – осінь мила.
В неї є чарівна скриня
Повна витівок і дива.

Валентина КОСТЕНЬОВА,
учителька
м. Сімферополь

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #45 за 07.11.2014 > Тема "Душі криниця"