Версiя для друку Обговорити в форумi

Ми з щирою повагою ставимося до людей, які в роки Великої Вітчизняної війни захищали Батьківщину. Серед них - Дмитро Петрович Малий. У 17 років він став солдатом. А зараз він відомий композитор.
Дмитро Петрович прожив плідно довге життя. Народився він у 1923 році в Оренбурзі (тоді м. Чкалов) у вчительській сім’ї. Любов до музики і хист проявились ще в дитячі роки. Дмитро співав у шкільному хорі та грав на баяні, а після вступив до музичного училища. Коли він був на другому курсі, почалась війна, і молодий музикант пішов на фронт з агітбригадою. Війна носила його по різних дорогах: Ташкент, Алма–Ата, Пенза, військове артилерійське училище. Молодшим лейтенантом потрапив на Ленінградський фронт, де пройшов випробування боями та госпіталями. Артилерійську дивізію, у складі якої рахувався командир взводу розвідки Д. П. Малий, перекинули на Білоруський фронт, де йшли запеклі бої. Знову поранення, госпіталі.
Тепер його мундир прикрашають бойові нагороди, а ще — кольорові планки: червона — легке поранення, жовта — важке, блакитна — контузія.
Після демобілізації загартований війною молодий чоловік пішов до Московської консерваторії, а потім повернувся додому в Оренбург.
Там і почалась його трудова діяльність в ансамблі пісні та танцю Південноуральського військового округу як диригента і баяніста.
Трапилось так, що Дмитро Петрович переїхав до Криму. З 1961 року очолював Сімферопольське училище культури (зараз музичне). Багато хто з теперішніх відомих кримських музикантів — його учні, якими він по праву пишається. Д. П. Малий співпрацював з багатьма кримськими поетами: В. Субботенком, Є. Єремеєнком та іншими.
Композитором написано понад 60 музичних творів у різних жанрах, багато з яких входять до репертуару відомих виконавчих колективів та солістів.
У вересні Дмитро Петрович відзначив свій 91-й день народження. До великого букету вітань приєднується і це: натхнення, щастя і довгого й щасливого життя!

Ганна ТРЕТЬЯК,
студентка 2 курсу факультету журналістики ТФУ ім. В. І. Вернадського

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #42 за 17.10.2014 > Тема "Українці мої..."