"Кримська Свiтлиця" > #30 за 25.07.2014 > Тема "Крим - наш дім"
#30 за 25.07.2014
КИ╥В МА╢ НАОЧНО ПОКАЗАТИ СЕПАРАТИСТАМ, ЩО ТАКЕ КРИМ БЕЗ УКРА╥НИ
«Покращення» по-кримськи...
Днями довелося бути випадковим св╕дком тако╖ сцени. Л╕тня ж╕нка у маршрутц╕ довол╕ голосно розмовляла з╕ сво╓ю сус╕дкою. Вона розпов╕ла ╖й, що з червня пенс╕ю ╖й зб╕льшили вдв╕ч╕, ╕ що тепер вона отримала 10, а ╖╖ приятелька — 8 тисяч рубл╕в. «Тепер я першою в╕зьму автомат ╕ п╕ду воювати з хунтою Укра╖ни за св╕й добробут!» – завершила вона свою розпов╕дь. Можна довго й аргументовано сперечатися з ходом думок ц╕╓╖ б╕долашно╖ пенс╕онерки – ╕ що пенс╕ю п╕двищили вдв╕ч╕, а ц╕ни зросли в середньому в 2,5 раза, тож на колишн╕ гривн╕ за старих ц╕н вона могла б купити б╕льше товару. ╤ те, що ан╕ 10, ан╕ тим б╕льше 8 тисяч рос╕йських рубл╕в – це зовс╕м не добробут при споживчому кошику в 15-16 тисяч, ╕ ще з багатьох ╕нших питань. В ╤нтернет╕ з’явився вдалий жарт – якщо до Криму вв╕йде арм╕я З╕мбабве ╕ пооб╕ця╓ пенс╕ю на три долари б╕льшу за рос╕йську, кримчани також закидають ╖╖ кв╕тами, проведуть референдум ╕ верещатимуть на кожному роз╕, що вони — спадков╕ негри ╕ «мр╕яли померти» саме у З╕мбабве. Не можна сперечатися лише з одним – ц╕лком очевидно, що така психолог╕я у Криму ╓ довол╕ поширеною, ╕ надто багато гол╕в за допомогою «зомбоящика» та в╕дверто╖ «╕нформац╕йно╖ в╕йни» (передача держтелерад╕окомпан╕╖ «Крим») переконан╕ в тому, що Укра╖на – це виключно зло та «фашизм», «хунта, яка вбива╓ св╕й народ», а Рос╕я – це виключне благо, що принесло в Крим «добробут». Особливо переконан╕ в цьому пенс╕онери, яких у Криму понад 550 тисяч! Та й хто був би проти, якби н╕ с╕ло н╕ впало, абсолютно без зусиль з його боку його утримання раптом зб╕льшили вдв╕ч╕? Як же сформувалася ╕ в чому кор╕ниться фальш ц╕╓╖ системи думок?
Годуватимемо вбивць «всього укра╖нського»?
Люди не зомбован╕, здатн╕ анал╕зувати оточуюч╕ ╖х факти та проблеми, вже мали можлив╕сть переконатися, що ан╕ Рос╕я, ан╕ тим б╕льше тепер╕шн╕й мар╕онетковий уряд Криму не здатн╕ забезпечити нормальну житт╓д╕яльн╕сть Криму вс╕м необх╕дним – водою, енерг╕╓ю, продуктами. ╢ лише два види ресурс╕в, як╕ Рос╕я постача╓ до Криму безперешкодно ╕ щедро, – це зброя та грош╕. Крим уже напханий в╕йськовослужбовцями та в╕йськовою техн╕кою, завалений грошима. Грошове утримання багатьох, насамперед, головно╖ електорально╖ сили Рос╕╖ – пенс╕онер╕в, зб╕льшене на м╕н╕мум 10 ╕ нав╕ть на 100%, а той факт, що цю додачу вже з’╖ло або незабаром з’╖сть зростання ц╕н, мало хто усв╕домлю╓. Вс╕ проблеми, як╕ виникають, пояснюються традиц╕йною причиною – «Укра╖на встромля╓ палиц╕ в колеса», «хунта хоче вбити Крим», ╕ «приберемо з нашого життя все укра╖нське», як нещодавно п╕дкреслював «сп╕кер держради» Константинов, ╕ налагодиться щасливе життя. Коли ж мова заходить про забезпечення Криму житт╓во необх╕дними ресурсами, ╕ Константинов, ╕ Аксьонов хваляться – незважаючи на те, що Укра╖на весь час встромля╓ нам «палиц╕ в колеса», «ми досягли, ми орган╕зували, ми забезпечили». Насправд╕ ж без постачань з Укра╖ни вони б давно збанкрутували, ╕ Москва давно сама й без Укра╖ни посадила б ╖х до в’язниц╕ за т╕ злочини, як╕ вони ско╖ли вже за час «рос╕йського Криму», – незаконну «прихватизац╕ю», оборудки з грошима та ╖хн╕м обм╕ном, банк╕вське шахрайство, створення незаконних во╓н╕зованих формувань, зловживання владою. У нещодавньому ╕нтерв’ю в╕домого кримського блогера Л╕зи Богуцько╖ щодо постачань до Криму харч╕в з Укра╖ни ╓ так╕ слова: «Доки Укра╖на годуватиме окупанта, в╕н н╕коли не зрозум╕╓, що Укра╖на – це мати р╕дна, в╕н спок╕йно це ╖стиме ╕ дал╕ звинувачуватиме Укра╖ну в ус╕х б╕дах, як╕ з ним сталися останн╕м часом. А Рос╕я – ╕нша мат╕р, яка дала грош╕». П╕д цими словами могли б п╕дписатися десятки й сотн╕ тисяч тих кримчан, як╕ розум╕ють, що в╕дбува╓ться. Позиц╕я Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни та Адм╕н╕страц╕╖ Президента Укра╖ни, сп╕вроб╕тники яких якось заявляли, що, забезпечуючи Крим, уряд Укра╖ни оп╕ку╓ться не сепаратистами, а громадянами Укра╖ни, як╕ живуть у Криму, не витриму╓ критики. Р╕ч у т╕м, що, по-перше, кримськ╕ громадяни Укра╖ни, як╕ прагнуть чимшвидше повернутися на батьк╕вщину до Укра╖ни разом з Кримом, хочуть отримувати ц╕ ресурси в╕д сво╓╖ держави, а не з рук окупант╕в ╕ сепаратист╕в Константинова та Аксьонова. По-друге, постачанням ресурс╕в з Укра╖ни Ки╖в году╓ не кримських громадян-патр╕от╕в Укра╖ни, а конкретно сепаратист╕в Константинова та Аксьонова, як╕ про ц╕ постачання або мовчать, або заявляють, що Укра╖на «встромляла палиц╕ в колеса», але, тим не менш, шляхом «наполегливих зусиль» особисто вони питання постачання вир╕шили, ╕ приписують ус╕ заслуги соб╕. По-трет╓, кого справд╕ ощасливила Рос╕я грошима, то це особисто тих сепаратист╕в у так званих «держрад╕» та «рад╕ м╕н╕стр╕в», як╕ «загр╕бають» ст╕льки, що якби бабуся з╕ сво╖ми 8-10 тисячами пенс╕╖ почула, вона втратила б св╕дом╕сть. Недарма Москва дозволила кримським сепаратистам те, що заборонила в сам╕й Рос╕╖, – не багато й не мало, але мати рахунки в закордонних банках ╕ займатися б╕знесом. 17 липня 2014 року «Крымская газета» опубл╕кувала статтю «Вез╕ть нам натуральне ╕ як╕сне – ╕ жодних проблем». Газета вустами «Росс╕льгоспнагляду» заклика╓ постачати поб╕льше укра╖нських продукт╕в до Криму. Того ж дня газета «Крымская правда» публ╕ку╓ дв╕ зам╕тки, суть яких здоровий глузд нормально╖ людини ан╕ зрозум╕ти, ан╕ прийняти не може. Перша. «Б╓с»: треба було вбити Порошенка. Один з командир╕в «ополчення Донецько╖ Народно╖ Республ╕ки», «комендант» Горл╕вки ╤гор Безл╓р (псевдо «Б╓с») шкоду╓, що не вбив чинного Президента Укра╖ни Петра Порошенка п╕д час його по╖здки до С╕мферополя в лютому. «Я шкодую лише про те, що у Криму, коли я його гнав з╕ сво╓ю ротою в╕д буд╕вл╕ Верховно╖ Ради до вокзалу, коли кричав «посад╕ть його до сцяно╖ електрички», йому лише дв╕ч╕ по пиц╕ дав. Знав би, що майбутн╕й президент, убив би», – заявив Безл╓р, розпов╕вши також про сво╓ кримське походження. У другому допис╕ до пов╕домлення прес-служби про замах на Арсена Авакова газета уточила заголовок «Шкода, що промахнулися». У цьому випадку ╓ очевидним, що Укра╖на в Криму ма╓ справу як з реальними вбивцями, як «кримчанин» «Б╓с», так ╕ з тими, хто п╕дбурю╓ терорист╕в ╕ заклика╓ «вбити у Криму все укра╖нське».
Парадокс: Укра╖на допомага╓ окупантам Криму робити окупац╕ю усп╕шн╕шою
До цього кримськ╕ сепаратисти вигнали гривню, закрили банки, л╕кв╕дували укра╖номовн╕ школи, зараз намагаються витиснути оператор╕в мереж моб╕льного зв’язку. Спочатку вони намагалися нав╕ть припинити постачання Криму продуктами харчування з Укра╖ни та перекрили доступ авт╕вок на Перекоп╕ та Чонгар╕. Але налагодити постачання Криму продуктами з Рос╕╖ в них, ц╕лком законом╕рно, не вийшло з дуже багатьох причин – ╕ негаразди з транспортом, ╕ з ц╕нами, ╕ з як╕стю, ╕ з постачальниками. У результат╕ «Ашан» ╕ «Метро», постачання до яких ╕де з Рос╕╖, стоять практично без покупц╕в, а «Фозз╕» та багато ╕нших мереж ╕ крамниць, як╕ постачаються з Укра╖ни, забит╕ чергами. Хто з торговц╕в не зм╕г знайти постачальник╕в в Укра╖н╕, той або закрився, або мириться з деф╕цитом споживацьких товар╕в. Так, частково перекрили постачання водою через П╕вн╕чно-Кримський канал, але лише тому, що кримськ╕ «спец╕ал╕сти» не впоралися з техн╕кою ╕ не зум╕ли запустити насоси. Це дещо протверезило сепаратист╕в. З прокляттями на голови Укра╖ни, щоправда, але це змусило ╖х в╕дмовитися в╕д ц╕ло╖ низки галузей у с╕льському господарств╕. Вони й дос╕ шукають спос╕б зам╕ни дн╕провсько╖ води, аж до таких екзотичних проект╕в, як опр╕снення Азовського моря, повертання кримських р╕чок, опилення дощових хмар з’╓днаннями ср╕бла, але реального зам╕щення ПКК так ╕ не знайшли. Врятували рясн╕ червнев╕ дощ╕, але настала спека, яка за два м╕сяц╕ випару╓ вс╕ запаси води, ╕ незрозум╕ло, що сепаратисти робитимуть восени. Б╕льш критичним для Криму ╓ забезпечення електроенерг╕╓ю. Вимкнення електроенерг╕╖ з материка могло би стати найсильн╕шим аргументом для повернення Криму Укра╖н╕ без жодного в╕йськового втручання, але Укра╖на ним так ╕ не скористалася, хоча ╕ншого реального вир╕шення ц╕╓╖ проблеми, окр╕м постачання через Укра╖ну, в природ╕ не ╕сну╓. «Нова влада» провела навчання – на нетривалий час вимкнули дв╕ л╕н╕╖ з материка, щоб подивитися, що вийде. ╤ згасло все! Якби це тривало тижн╕ два-три, Крим би повстав. Кримськ╕ сепаратисти дуже боялися, щоб, як писала одна газета, «хунта не смикнула рубильника», заготували купу пересувних електростанц╕й. Нема╓ сумн╕в╕в, що вс╕ вони вийшли би з ладу за першу ж добу-дв╕, та й паливом ╖х не так просто забезпечити, та й ц╕на п╕дскочить у багато раз╕в. ╤ в╕дсутн╕сть енерг╕╖ змусила б сепаратист╕в усв╕домити ╕ визнати, що переп╕дпорядкування Криму було фатальною помилкою. Якби до «енергетично╖ кризи» додалося ще й повне перекриття продовольчих постачань – то в╕дом╕ «народи Криму», яким тепер╕шн╕ окупанти приписують, що вони «самовизначилися на референдум╕», швидко змусили б сепаратист╕в визнати, що референдум був фальшивим, ╕ «самовизначитися» у зворотний б╕к. Але… Укра╖на готу╓ться продавати Криму електроенерг╕ю. Нав╕що? Щоб Аксьонову та Константинову зам╕сть суду та в’язниц╕ комфортн╕ше «керувалося» ╕ щоб Москва дала ╖м ще по одному ордену? Наведемо аналог╕чний приклад. Коли Укра╖на не погодилася на свав╕льн╕ вимоги Рос╕╖ щодо забезпечення газом, Рос╕я, ан╕ на хвилину не замислившись, т╕╓╖ ж мит╕ вимкнула Укра╖н╕ весь газ. Коли Рос╕я окупувала Крим, Укра╖на як постачала спочатку прихованих сепаратист╕в цими ресурсами житт╓забезпечення, так ╕ продовжу╓ сьогодн╕ постачати вже в╕двертих сепаратист╕в Константинова та Аксьонова, яких чомусь ст╕льки часу без усп╕ху розшуку╓ суд ╕ Генеральна прокуратура, ус╕м, щоб н╕ в чому не було труднощ╕в при окупац╕╖ Криму як частини укра╖нсько╖ територ╕╖. Де лог╕ка? Укра╖нц╕ Криму не розум╕ють – х╕ба «натуральне та як╕сне» Укра╖н╕ б╕льше нема╓ де збувати, окр╕м як у Криму? Х╕ба не знайдеться у св╕т╕ споживача на укра╖нськ╕ продукти, як╕ можна було би продати з г╕дн╕стю, а не з приниженням ╕ з погрозами «вбивства»? Врешт╕-решт, чому не кримськ╕ «постачальники» нишпорять теренами Укра╖ни, намагаючись закупити бодай щось ╕з продукт╕в для Криму, а наш╕ виробники не накручують ╖м подв╕йн╕ та потр╕йн╕ ц╕ни? Чому вони сам╕ стоять на кордон╕ Криму з фурами «як╕сного та натурального», принизливо доводячи цим н╕кчемам, що це добр╕ продукти, ╕ благаючи пропустити? Знову ж – де лог╕ка? Крим сьогодн╕ багато в чому обмежений – у транспорт╕, в ╕нфраструктур╕ галузей, у банк╕вському та ф╕нансовому забезпеченн╕, у робочих м╕сцях, у кадрах, але це все фактори не критичн╕, хоча сепаратистам доводиться докладати велетенських зусиль, щоб вир╕шувати, а ще б╕льше, щоб приховувати ╖х. Але ╓ фактори критичн╕ – постачання Криму водою, енерг╕╓ю, харчами. ╤ питання сьогодн╕ сто╖ть так: або Укра╖на, постачаючи сво╖х вбивць у Криму вс╕ма ресурсами, допомагатиме сепаратистам пол╕пшувати та полегшувати процес окупац╕╖, ╕ тод╕ час його повернення пост╕йно в╕ддалятиметься. ╤ тод╕ виника╓ запитання – як це називатиметься ╕ квал╕ф╕куватиметься з боку «постачальник╕в»? Чи ж це не ╓ пособництвом окупантам? Або Укра╖на допоможе нарешт╕ патр╕отам Укра╖ни у Криму, в тому числ╕ кримськотатарському народов╕, повернути п╕востр╕в додому, на Батьк╕вщину, до свого складу, перекривши доступ сепаратистам до вс╕х критично важливих ресурс╕в (чого вони, правду кажучи, давно оч╕кують ╕ б╕льш за все бояться!), ╕ наочно покаже вс╕м, що таке Крим без Укра╖ни. Третього не дано!
Питання про законн╕сть ╕ про гуманн╕сть
Деяк╕ анал╕тики висловлюють сумн╕ви щодо того, що якби Укра╖на застосувала ц╕ засоби впливу на агресора, то чи не призведе це до порушення ╕снуючих у м╕жнародному прав╕ обмежень на застосування техногенних фактор╕в впливу на супротивника, як╕ можуть призвести до гуман╕тарних катастроф. В╕дпов╕дь однозначна – н╕, не призведе. По-перше, ан╕ Кодекс громадянського захисту Укра╖ни, ан╕ Закон Укра╖ни «Про засади нац╕онально╖ безпеки Укра╖ни», як ╕ акти м╕жнародного права, не м╕стять заборони на ╖хн╓ застосування. По-друге, ц╕ фактори ╓ не техногенними, а торговельно-пол╕тичними, ╕ вони не можуть стати причиною загибел╕ для населення. По-трет╓, кер╕вники самопроголошено╖ влади Криму неодноразово заявляли, що вони вже вжили вс╕х заход╕в для того, щоб у випадку авар╕й чи скорочення постачань ресурс╕в на п╕востр╕в забезпечити Крим ус╕м необх╕дним. Тому ц╕ заходи спрямован╕ не проти населення, а виключно на перев╕рку компетентност╕ та працездатност╕ орган╕в влади. По-четверте, не будемо забувати, що вони не cпрямован╕ на людей, а виключно на створення тиску на супротивника, який порушив м╕жнародне право, який утриму╓ п╕востр╕в в╕йськовою силою ╕ ма╓ ядерну зброю, який веде проти нашо╖ кра╖ни агресивну загарбницьку в╕йну на Донбас╕. По-п’яте, метою цих метод╕в ╓ не порушення прав, а навпаки – прагнення в╕дновити законн╕сть ╕ права понад 2 м╕льйон╕в громадян Укра╖ни, як╕ перебувають на незаконно анексован╕й територ╕╖. При цьому не будемо забувати, що цей супротивник, тобто Рос╕я, сам створю╓ неприйнятн╕ умови для торговельно-економ╕чно╖ сп╕впрац╕ з Укра╖ною. Саме тому Прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни Арсен╕й Яценюк на зас╕данн╕ уряду 18 липня 2014 року закликав укра╖нських експортер╕в диверсиф╕кувати ринки збуту продукц╕╖ у зв’язку з перспективою повного обмеження торг╕вл╕ з Рос╕╓ю. Це повною м╕рою, ╕ передус╕м, стосуватиметься й Криму. Яценюк заявив: «М╕й прогноз наступний – треба готуватися до того, що в нас буде практично повне обмеження торг╕вл╕ з Рос╕╓ю у двосторонньому формат╕. Зах╕дн╕ кра╖ни впроваджують санкц╕╖ проти Рос╕╖, закривають двосторонню торг╕влю, також зазнають збитк╕в, а ми гада╓мо, що все так просто мине, – це неправильно, це не в╕дпов╕да╓ нормам м╕жнародного права ╕ це не в╕дпов╕да╓ основному поняттю – наш╕й г╕дност╕. Розум╕ю вс╕ економ╕чн╕ насл╕дки, але так само розум╕ю, що Рос╕я – це не ╓диний ринок у св╕т╕, на який укра╖нська продукц╕я повинна постачатися… ╤накше виходить, що ми у фактичному стан╕ в╕йни кажемо: куп╕ть у нас на м╕льйон долар╕в продукц╕╖. Для мене це ненормально». Голова уряду п╕дкреслив, що Рос╕йська Федерац╕я вже перекрила газ ╕ виставила ц╕ну в 500 долар╕в за 1 тис. куб. м газу. «Знаючи, що кожен з вас стражда╓ ╕ вся кра╖на, торговельне ембарго впровадили на всю продукц╕ю, яку можна ╕ не можна, ╕ залишили т╕льки те, без чого вони просто ф╕зично не можуть об╕йтися. Зате вони дуже впевнено постачають зброю, «Буки», танки, грош╕ та розстр╕люють наших вояк╕в», – п╕дкреслив Яценюк. Точку зору, сол╕дарну з думкою автора т╕╓╖ зам╕тки, висловлюють ╕ в╕дом╕ дипломати, анал╕тики, експертн╕ товариства в Укра╖н╕. Так, 18 липня у Ки╓в╕ в╕дбулася прес-конференц╕я благод╕йного фонду «Майдан закордонних справ» за участ╕ екс-посла Укра╖ни в Туреччин╕ Богдана Яременка та в╕домого кримського експерта Андр╕я Клименка. ╥╖ учасники аргументовано висловилися за застосування проти Рос╕╖ торговельних, енергетичних, економ╕чних санкц╕й. «Рос╕я мусить на сво╖й шкур╕ в╕дчути ц╕ну анекс╕╖ Криму. Тому Укра╖н╕ необх╕дно впровадити секторальн╕ санкц╕╖ проти Криму та Рос╕╖, як кра╖ни-агресора, яка п╕дтриму╓ м╕жнародний тероризм», – заявили вони. «Ми виходимо з тези про те, що Укра╖на може зробити для того, щоб перетворити Крим для Рос╕╖ на дуже дороге задоволення. Ц╕ санкц╕╖ мають бути спрямован╕ на те, щоб Рос╕я слабшала економ╕чно та пол╕тично. Найб╕льш ефективними тут будуть економ╕чн╕ секторальн╕ санкц╕╖», – каже Богдан Яременко. «Укра╖нський б╕знес ма╓ зв╕дти п╕ти, а держава повинна стимулювати цей процес, щоб зберегти ╕н╕ц╕ативний прошарок п╕дпри╓мц╕в», – пояснив Андр╕й Клименко. В╕н п╕дтверджу╓, що проукра╖нське населення Криму готове до жорстких санкц╕й з боку Укра╖ни. «Позиц╕я цих людей з кожним днем ста╓ дедал╕ жорстк╕шою – вони кажуть: впроваджуйте санкц╕╖, бийте ╖х дужче, завдавайте ╖м збитк╕в, ми потерпимо. ╤ це не лише у питаннях електроенерг╕╖, подач╕ води, але й продукт╕в харчування, медикамент╕в ╕ багатьох, багатьох галузей», – пов╕домив Андр╕й Клименко. Учасники благод╕йного фонду «Майдан закордонних справ» стверджують, що укра╖нська влада повинна на законодавчому р╕вн╕ ухвалити р╕шення про те, що вс╕ прибул╕ на територ╕ю Криму п╕сля 1 березня 2014 року п╕сля повернення п╕вострова до складу Укра╖ни не матимуть майнових прав ╕ права проживання в АРК. А весь ╖хн╕й б╕знес ╕ торговельн╕ операц╕╖ в Криму п╕сля 18 березня 2014 року повинн╕ бути визнан╕ нед╕йсними. Експертне товариство в Ки╓в╕ розробило «Стратег╕ю повернення Криму», яку вони пропонують влад╕ Укра╖ни. За словами ╖╖ автора Андр╕я Клименка, Укра╖на протисто╖ть серйозному ╕ сильному агресоров╕, а тому для перемоги необх╕дне застосування вс╕х можливих засоб╕в, не пов’язаних ╕з загибеллю кримчан. «Кримськ╕ укра╖нц╕, – пише Андр╕й Клименко, – буквально викликають вогонь на себе, запитуючи щодня нас, тих, хто по╖хав на материк, – коли, нарешт╕, Укра╖на почне жорстку економ╕чну блокаду п╕вострова? «Економ╕чна в╕йна» не ╓ чимось новим в ╕сторичн╕й практиц╕. У 1939 роц╕, очоливши уряд у перш╕ дн╕ Друго╖ св╕тово╖, британський прем’╓р В╕нстон Черч╕ль створив спец╕альне м╕н╕стерство економ╕чно╖ в╕йни з Трет╕м рейхом. Воно швидко проанал╕зувало вс╕ слабк╕ м╕сця – експортн╕ та ╕мпортн╕ комун╕кац╕╖, активи за кордоном ╕ судна у мор╕, критичн╕ сировинн╕ та ф╕нансов╕ позиц╕╖. ╤ д╕яло – винах╕дливо, жорстко та швидко. З точки зору Клименка, блокада Криму вже ╕сну╓. В╕н вказу╓, що ╖╖ п╕дтримують ус╕ велик╕ банк╕вськ╕ структури, св╕тов╕ туристичн╕ оператори, судноплавн╕ та ав╕ац╕йн╕ компан╕╖, у Криму припинено ╕нвестування. На його думку, Укра╖н╕ та св╕тов╕й сп╕льнот╕ сл╕д зробити транспортну та ╕нш╕ форми блокади п╕вострова повними. Зокрема, на його думку, ма╓ бути повною ╕ торговельна блокада Криму. Андр╕й Клименко пропону╓ зам╕сть формування у Криму «фейково╖ ВЕЗ», раптово запропоновано╖ законодавцями, ц╕лком резонно ухвалити закон Укра╖ни, який би розглядав торговельну д╕яльн╕сть ╕з Кримом як пособництво окупантам. Насамперед тому, що ця д╕яльн╕сть припуска╓ сплату податк╕в у Криму, а «платити податки окупантам означа╓ ф╕нансувати продовження агрес╕╖ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ проти Укра╖ни», – стверджу╓ Клименко. Б╕льше того – продовження будь-яко╖ сп╕впрац╕ Укра╖ни з Кримом «означа╓ дискредитац╕ю звернень Укра╖ни до кра╖н св╕ту з вимогою впровадження ними економ╕чних жорстких санкц╕й щодо агресора». Тому припинення постачання Криму вс╕ма житт╓во необх╕дними ресурсами з боку Укра╖ни – це необх╕дн╕ заходи самооборони, цив╕льного та в╕йськового захисту суверен╕тету ╕ територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Укра╖ни, прийняття яких дикту╓ться умовами в╕йськового часу. Пут╕н «не ма╓ жодного шансу втримати Крим, в╕н його поверне скор╕ше, н╕ж ще щось станеться. Рос╕я поверне Крим, оск╕льки ми ╕сну╓мо у св╕т╕ розуму та перемовин, а не у св╕т╕ танк╕в», – заявив нещодавно колишн╕й президент Польщ╕ Лех Валенса. Вт╕м, кримськ╕ укра╖нц╕ не мають нам╕ру спод╕ватися на «добру волю Пут╕на», яко╖ той не ма╓. У Криму вважають, що обов’язок Укра╖ни – застосувати вс╕ методи економ╕чного впливу на Рос╕ю, для «примусу до в╕дновлення порушеного м╕жнародного права», ╕ нема╓ питання про гуманн╕сть цих метод╕в, оск╕льки вони непо╓днуван╕ з «гуманн╕стю» Рос╕╖, яка збива╓ м╕жнародн╕ цив╕льн╕ лайнери з трьома сотнями пасажир╕в на борту. Тепер╕шн╕й етап розвитку в╕йськово╖ агрес╕╖ Рос╕╖ вимага╓, щоб агресора було зупинено, ╕ для цього будуть гуманними вс╕ методи, як╕ змусять його опам’ятатися, економ╕чн╕ насамперед.
Олесь ЧЕРЕМШИНА, кримський оглядач (Крим.Реал╕╖)
По╖зди вже не ходять. У «рос╕йськ╕й» Феодос╕╖ зал╕зничн╕ кол╕╖ заросли травою...
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 25.07.2014 > Тема "Крим - наш дім"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13641
|