Версiя для друку Обговорити в форумi

Над полями - просинь,
Сурми журавлині.
Палахкоче осінь
Вогнищем калини.
Роздяга над шляхом
Вітер з клена батник,
Сонце жовтим птахом
Пада в виноградник.

*  *  *

Зітхають понад річкою луги
І павутина бабиного літа
На жовтокосій осоці розквітла,
Як невимовний знак жалю й туги.
Отаву скошено.
Бредуть тумани в степ
Через ярки, переліски, узвози...
Панує осінь, та гримлять ще грози
Й озимина кільчиться і росте.

*  *  *

В кленів - кучері вогненні,
Небо - в дранті хмар.
І дощі, мов навіжені,
Миють тротуар.
Скиглить вітер між дротами,
Нишпорить в садах.
Вечір боязко з вогнями
Вибіга на шлях.

*  *  *

Бенкетує осінь по садах,
Бенкетує осінь по долинах.
На моїй чудесній Україні
Бенкетує осінь по садах.
Яблуками пахне гожа днина,
Степ баштанний динями пропах.
Музика весільна в селах лине,
Музика весільна й у містах...

*  *  *

Рожева айстра,
ніби в небі зірка,
На клумбі одиноко догора.
Багать осінніх
сизий дим прогірклий
Повзе з села до дальнього бугра.
А на вгородах чується говірка -
Розважлива, неквапна і стара:
Про журавлів над тихими полями,
Про зиму, що уже не за горами.

*  *  *

Згорає день у полум'ї тополь,
Тремтить над полем синій смуток мева.
І різнотрав'ям дише оболонь,
Де гусне в кленах тиша вереснева.
Останній промінь в пелюстках долонь.
Купається, мов усмішка рожева.
А я, мов зачудований, дивлюсь -
Порушить спокій і красу боюсь.

*  *  *

Піду собі один на лови
Вітрів гортанних на зорі,
Де шелестять сумні діброви
Пожовклим листям на горі.
Де річки зблискує підкова
Так урочисто і святково,
Немов веселка угорі.
Піду собі в сумні діброви,
Розшиті пурпуром зорі.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #41 за 10.10.2003 > Тема "Душі криниця"