"Кримська Свiтлиця" > #19 за 09.05.2014 > Тема "Душі криниця"
#19 за 09.05.2014
МУЗИКА — ЯК ОГОЛЕНИЙ НЕРВ ЧАСУ
Фе╓р╕╓ю живого звуку називають спец╕ал╕сти ╕ любител╕ симфон╕чно╖ музики цикл концерт╕в «Прекрасний св╕т музики» в Кримському академ╕чному укра╖нському музичному театр╕. В атмосфер╕ сп╕лкування ведуч╕ ознайомлюють глядач╕в ╕з творч╕стю композитор╕в св╕тово╖ величини. ╥хню розпов╕дь доповню╓ в╕дпов╕дно п╕д╕браний в╕деоряд на задн╕й частин╕ сцени. Змах диригентсько╖ палички Олександра Коваленка, заслуженого д╕яча мистецтв Криму, лауреата Прем╕╖ АР Крим, ╕ звуки оркестру спрямовують нас до ╕стинних ц╕нностей, радують ╕ возвеличують душу, утверджують висок╕ гуман╕стичн╕ ╕деали, в╕ру в красу. В окремих програмах на сцену разом з музикантами виходять артисти-вокал╕сти та сп╕ваки хору театру. Полюбилися глядачам так╕ концерти, як «╤з музично╖ скриньки ХV-ХV╤╤ стол╕ть», «Музика епохи Просв╕тництва», «Музика фьорд╕в» (життя ╕ творч╕сть Е. Гр╕га), «Вершини св╕тового музичного мистецтва» («Пори року» П. Чайковського), «Пушк╕н – невичерпне джерело музичних в╕дкритт╕в». У концерт╕ «Шедеври укра╖нсько╖ класично╖ музики» прозвучали ар╕╖ та сцени з ком╕чно╖ опери «Запорожець за Дуна╓м» С. Гулака-Артемовського, увертюра з опери «Наталка Полтавка» та ар╕я з опери «Тарас Бульба» М. Лисенка, хоров╕ м╕н╕атюри М. Леонтовича та романси А. Кос-Анатольського. У програм╕ «Мелод╕╖, народжен╕ Кримом» глядач╕ послухали ряд твор╕в Алемдара Караманова, Олександра Лебед╓ва, Олександра Штанька та Бориса Синчалова. В ╓дине ц╕ле злилися поез╕я ╕ драматург╕чне мистецтво, м╕м╕ка ╕ танц╕, декорац╕╖ ╕ костюми, голос та ╕нструмент у програм╕ «Несумна опера», в яку включен╕ ар╕╖ та парт╕╖ з таких твор╕в, як «Трав╕ата» Д. Верд╕, «Ромео ╕ Джуль╓тта» Ш. Гуно, «Сев╕льський цирульник» Д. Росс╕н╕, «Чар╕вна флейта» В.-А. Моцарта, «Норма» В. Белл╕н╕, «Кармен» Ж. Б╕зе та ╕нш╕. В к╕нц╕ кв╕тня театр порадував кримських меломан╕в прем’╓рою ново╖ програми з циклу «Прекрасний св╕т музики» — концертом «Через терни до слави». Серг╕й Прокоф’╓в, Дмитро Шостакович, Арам Хачатурян – велик╕ композитори, ╕мена яких стали класикою ХХ стол╕ття. ╥хня музика ув╕рвалася, як вихор, як щось неповторне, новаторське в бурхливий час минулого стол╕ття. ╥хня творч╕сть привертала пост╕йну увагу музикознавц╕в, профес╕йних музикант╕в ╕ просто любител╕в музики. В ╖хн╕х творах в╕ддзеркалилася складна ╕ суперечлива епоха сучасност╕. Цих композитор╕в називають л╕тописцями ╕стор╕╖. ╥хня музика – це оголений нерв свого часу. Першою у концерт╕, який вела лауреат Прем╕╖ АР Крим Алла Серга╓ва, прозвучала симфон╕я № 1 «Класична» у чотирьох частинах С. Прокоф’╓ва, укра╖нця за нац╕ональн╕стю, який родом ╕з Донецько╖ област╕. Це один ╕з шедевр╕в його ранн╕х твор╕в. Симфон╕я створена в 1917 роц╕ ╕ ╓ зразком «ново╖ простоти». Вона в╕дзнача╓ться гротесков╕стю та енерг╕йн╕стю в ритм╕чному в╕дношенн╕. — Я хочу, щоб п╕сля виконання симфон╕й слухач╕ виходили з думкою: життя прекрасне! – говорив Д. Шостакович, музика якого ╓ одн╕╓ю з найб╕льш виконуваних у св╕т╕. Його твори – це ╕стинне вираження внутр╕шньо╖ людсько╖ драми ╕ л╕топису жахливих страждань, як╕ випали на ХХ в╕к, де глибоко особисте перепл╕та╓ться з трагед╕╓ю людства. Серед найпопулярн╕ших – 5 ╕ 8 симфон╕╖. У 30-т╕ роки Шостакович створив три балети: «Болт», «Золотий в╕к» ╕ «Св╕тлий струмок», в яких осп╕ву╓ться нове життя кра╖ни. Згодом музика з них вв╕йшла в партитуру балету «Баришня ╕ хул╕ган», л╕брето якого написано за мотивами сценар╕ю В. Маяковського. В його основ╕ – траг╕чна ╕стор╕я кохання. ╤стинна любов зм╕ню╓ людину, пробуджу╓ в н╕й все найкраще, чисте, св╕тле. Однак навколишн╕й св╕т жорстокий, наповнений злом, ╕ любов потр╕бно захищати. Ця гама почутт╕в ╕ настро╖в у фрагментах з балету «Баришня ╕ хул╕ган», як╕ виконав оркестр, передана з властивою музиц╕ Шостаковича масштабн╕стю, глибиною ╕ виразн╕стю. Дуже яскраве оркестрове письмо ╕ Арама Хачатуряна. Його «Танець ╕з шаблями» – один ╕з найпопулярн╕ших твор╕в нашого часу. Симфон╕чний оркестр театру з╕грав фрагменти музики з балет╕в «Валенс╕анська вдова» ╕ «Спартак», в яких особливо виразно виражено потяг композитора до артистичного ╕ натурального по╓днання сх╕дних народних мелос╕в ╕ ритм╕в з традиц╕йними ╓вропейськими формами. Як╕ р╕зн╕ дол╕ в цих трьох композитор╕в, як не схож╕ творч╕ устремл╕ння! Однак ╖хн╕ житт╓в╕ та творч╕ шляхи при цьому неодноразово перетиналися, доводячи, що ╖хн╓ кредо – залишатися в╕рними сво╖м принципам. ╥хн╕ твори – це завжди джерело високо╖ естетично╖ насолоди!
Валентина НАСТ╤НА
ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 09.05.2014 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13273
|