Версiя для друку Обговорити в форумi

Україна і світ

За оцінкою міжнародних експертів, найвищі темпи розвитку серед держав пострадянського простору належать Республіці Казахстан. Молода незалежна держава за останні півтора десятка років зробила рішучий прорив не тільки в економічній, а й у багатьох інших галузях. Прийняті країною довгострокові стратегії розвитку вражають своїми амбітними цілями та найголовніше – вони послідовно реалізуються. За інвестиційною привабливістю Казахстан входить до світової п’ятірки держав. Нова столиця держави Астана зі звичайного обласного центру перетворилася у місто, яке будується за генеральним планом відповідно до кращих світових стандартів містобудування; розмахи будівництва вражають своєю грандіозністю й продуманістю. Ініціативи Президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва знаходять широку підтримку серед населення республіки й міжнародного співтовариства. У таких умовах державні відносини між Україною і Казахстаном починають набувати стратегічного значення. Економічні, наукові, культурні зв’язки різних рівнів щороку розвиваються й стають міцнішими.
За останні роки Астана перетворилася в культурну й наукову столицю величезного євразійського простору; тут проводяться наукові та громадські форуми, на які з’їжджаються вчені з усього світу.
Серед міжнародних наукових конференцій особливе місце посідає IХ Євразійський науковий форум «Спадщина Л. М. Гумільова та сучасна євразійська інтеграція», проведений на державному рівні в столиці Казахстану у м. Астана 10-11 жовтня 2012 року в Євразійському національному університеті ім. Л. М. Гумільова, де зібралися вчені-гуманітарії з 17 країн світу.
На пленарному засіданні форуму виступили вчені із Санкт-Петербурга, колеги та учні Льва Миколайовича Гумільова, а також вчені, які представляли відомі університети світу. Серед них слід особливо відзначити доповіді професора Туража Атабаке (Лейденський університет, Нідерланди), професора Атілла Тюрка (Будапештський університет, Угорщина), професора Володимира Сергійчука, керівника Платформи «Діалог Євразії» (КНУ ім. Т. Шевченка, Україна), професора Петко Ганчева, посла голови геополітичного центру Євразія-Софія (Софійський університет, Болгарія).
Після пленарного засідання робота форуму продовжилася у п’яти секціях. Зміст доповідей, які пролунали на Євразійському форумі, висвітлили найскладніші періоди історії, а також сучасні досить суперечливі геополітичні та соціально-економічні процеси євразійського простору, які динамічно розвиваються.
Моя доповідь «Вплив наслідків Другої світової війни, тотальної депортації та повоєнної політики тоталітарного режиму на історичну долю кримськотатарського народу» була присвячена проблемам його історіографії.
В ЄНУ ім. Л. М. Гумільова викладачі КІПУ є вже «своїми». Між КІПУ й ЄНУ ім. Л. М. Гумільова підписано угоду про співпрацю, початок якій було покладено в 2010 році, коли ректор університету, Герой України, професор Ф. Якубов, декан факультету мистецтв доцент А. Абдулхаїров і автор цих рядків взяли участь у Міжнародному симпозіумі «Тюркський світ: історія та сучасність». Під час цього першого візиту було проведено також низку зустрічей з керівниками органів освіти та освітніх установ. Основною метою стала організація співробітництва в науково-освітній сфері.
З огляду на вищевикладене та існуючу в університеті практику, ректор університету професор Є. Б. Сидиков і завідувач кафедри євразійських досліджень професор Н. У. Шаяхметов влітку 2012 року направили мені запрошення з пропозицією взяти участь в ювілейному міжнародному форумі і прочитати лекції для магістрантів і докторантів протягом двох тижнів як запрошений професор кафедри Євразійських досліджень, яке я з вдячністю прийняв. Право запрошувати іноземних учених мають тільки провідні казахстанські університети, такі, як міжнародний «Назарбаєв Університет», де весь викладацький склад працює за умовами міжнародного конкурсу, а також провідні національні університети — Казахський національний університет ім. Аль-Фарабі і Євразійський національний університет ім. Л. М. Гумільова; ініціатива запрошення належить кафедрі відповідно до її наукових інтересів.
Слід зазначити, що Євразійський національний університет ім. Л. М. Гумільова має великий досвід взаємовигідного співробітництва з багатьма університетами світу, що має системний характер: іноземних учених запрошують усі факультети, це сприяє налагодженню міжнародних контактів; у свою чергу, викладачі університету виїжджають на міжнародні конференції та стажування за рахунок бюджету університету.
Нас, запрошених іноземних вчених для двотижневого читання лекцій, роботи з магістрами та докторантами, дуже тепло прийняли на кафедрах факультету соціальних наук.
В університеті багато робиться для розвитку взаємовигідного міжнародного співробітництва, в тому числі, між навчальними закладами Казахстану та України. З цією метою створено Український культурний центр.
В Українському культурному центрі доктором історичних наук, професором Зіябеком Кабульдіновим і радником посольства України в Казахстані кандидатом соціологічних наук, доцентом Петром Токарем був організований і проведений «круглий стіл» «Перспективи науково-освітнього співробітництва України і Республіки Казахстан».
У роботі «круглого столу» взяли участь відомі вчені з України – керівник міжнародної платформи «Діалог Євразії» доктор історичних наук, професор Володимир Сергійчук, професор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Шевченка, доктор економічних наук Володимир Вергун, декан економічного факультету ЄНУ імені Л. М. Гумільова доцент Алібекова Балшекер Ашікбаївна, доцент Кримського інженерно-педагогічного університету, кандидат соціологічних наук Рефік Куртсеїтов, а також вчені – представники української діаспори, співробітники університету, громадськість. Учасники «круглого столу» обговорили і запропонували реальні механізми активізації співпраці у цій сфері, розповіли про наявні можливості для підготовки фахівців, наукових стажувань, обговорили спільний план дій.
Український культурний центр має у своєму розпорядженні бібліотеку. Серед особливо цінних видань фонду можна виділити тритомник відомого українського вченого, доктора філологічних наук, професора Олександра Гаркавця «Кипчацька писемна спадщина». Олександр Миколайович редагував україномовні видання Казахстану, брав активну участь у житті української діаспори, тепер проживає в Алмати, працює в Інституті мовознавства АН Республіки Казахстан. Він — автор численних наукових праць з кримськотатарського та урумського мовознавства.
Двосторонні відносини між нашими країнами мають велику перспективу розвитку і з часом можуть вилитись у стратегічне партнерство, для цього є всі необхідні умови. На «круглому столі» були розглянуті питання, пов’язані з життям української діаспори в Казахстані. При обговоренні цих питань я зробив деякі уточнення і вніс свої пропозиції, зазначивши, що українська діаспора в Казахстані – це не тільки етнічні українці, а й невелика кримськотатарська діаспора, що складається з декількох тисяч осіб і разом з українською входить до Асамблеї народу Казахстану і якій також необхідно приділяти увагу.
Заселення казахських земель українцями має свою багатовікову історію. Російська імперія, проводячи активну експансіоністську політику, використовувала різні методи її здійснення, зокрема, посилання соціально чужих шарів і етнічних спільнот на недавно колонізовані землі. Тоталітарний режим в СРСР посилив цей процес, масові репресії та депортації народів перетворили землі Казахстану в одну з територій, де був найбільший відсоток репресованих громадян. Освоєння цілини стало новим етапом припливу великої кількості населення в республіку, що призвело до різкого збільшення частки українського населення в північних областях республіки.
Через два тижні після проведеного «круглого столу» казахстансько-українське співробітництво отримало нове продовження. Невтомний учений і хороший організатор професор Зіябек Кабульдінов і керований ним НДЦ «Євразія» спільно з Інститутом культури і духовного розвитку «Алаш» та Посольством України в Казахстані провели «круглий стіл» «Пам’ять трагічного: події, люди, історія», присвячений 75-річчю масових політичних репресій у СРСР. Свій виступ «Політичні репресії в Кримській АРСР у 1920-30-х рр. (паралелі з Казахстаном)» закінчив читанням уривків із віршів репресованих і розстріляних поетів та громадських діячів Амді Гірайбая і Б. Чобан-заде, а збірки їхніх віршів подарував бібліотеці університету. Була організована поїздка до меморіального музею жертв тоталітарного радянського режиму «Алжир» – Акмолінський табір дружин зрадників батьківщини. Вісімнадцять тисяч дружин, матерів, сестер, які не зреклися своїх рідних, пройшли через цей табір. Прізвища всіх в’язнів табору вибиті на чорному граніті. Національний склад в’язнів відображає всю географію колишнього СРСР, серед них – 740 українок. На території меморіального комплексу встановлено пам’ятник дочкам України.
Поряд з академічними та вузівськими науковими центрами, що мають багаторічну історію, в незалежному Казахстані формуються нові дослідні інститути, одним з яких є Інститут історії держави.
На запрошення директора Інституту історії держави академіка АН РК, доктора історичних наук, професора Буркутбая Аягана, співробітники якого в основному займаються проблемами новітнього періоду історії держави, я відвідав цей інститут, де мені була надана можливість виступити перед співробітниками інституту з лекцією про актуальні проблеми історії Криму і кримських татар. У ході зустрічі відбувся дуже корисний і плідний обмін думками з працівниками інституту. Минулого року Казахстан відзначив скорботну дату своєї історії – 80-ту річницю масового голоду, штучно організованого тоталітарним режимом з катастрофічними наслідками для корінного населення, що забрав мільйони життів.
Під патронатом Президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва Інститут торік провів міжнародну наукову конференцію, на яку були запрошені вчені з усього світу, в тому числі з України. Із Криму запросили Абжеміля Абдулхаїрова – історика, кандидата педагогічних наук, заслуженого працівника науки Республіки Казахстан, який багато років пропрацював у системі освіти Казахстану. Голодомор у Криму початку 20-х рр., в Україні та Казахстані на початку 30-х рр. має спільну природу виникнення та наслідків, скорботна пам’ять сьогодні є чинником, що зближує наші народи. Перший заступник директора інституту, доктор історичних наук, професор Жанна Кидираліна провела дослідження й на основі архівних матеріалів опублікувала низку статей у наукових виданнях Казахстану, України та Російської Федерації про депортованих у 1944 році в Казахстан кримських татар. Зокрема, статтю про 3 тисячі кримських татар-трудармійців, які будували Гур’ївський нафтопереробний завод у найтяжчих умовах війни.
Протягом усього часу перебування в Астані у мене було багато зустрічей і виступів перед різними аудиторіями, в тому числі інтерв’ю з провідними державними телеканалами «Хабар» та «Казахстан». На запрошення каналу «Казахстан», що транслює державною мовою, виступив у програмі новин, де з ведучою обговорили сучасні процеси розвитку Казахстану, наші історичні й культурні зв’язки.
Наукові контакти в сучасному світі розвиваються дуже інтенсивно. Основна проблема полягає в наших можливостях, бажанні відкривати для себе ті системи та простори, де ми зможемо співпрацювати на взаємовигідній основі.

Рефік КУРТСЕЇТОВ,
кандидат соціологічних наук, доцент кафедр історії та соціально-гуманітарних дисциплін Кримського інженерно-педагогічного університету, член Правління соціологічної асоціації України

Українська делегація: В. Сергійчук, В. Вергун, Р. Куртсеїтов

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #7 за 15.02.2013 > Тема "З потоку життя"