Версiя для друку Обговорити в форумi

«Це газета для вас!»

Багато років передплачую «Кримську світлицю». Читаю сам і передаю іншим. Газета правдива, наступальна і потрібна всім, хто любить Україну. Надсилаю вірш про подію під Крутами 29 січня 1918 року.

КРУТИ

Ох, і круто життя
повертає не раз!
Так правдиво відверто,
оголено – круто!..
І стрічає за Ніжином
станція нас,
Як епоха, як символ,
як пам’ять: то – Крути!
І збиралася юнь
у козацький похід:
Школярі-гімназисти,
студенти, курсанти,
Бо бряжчала війна,
і кривавився схід –
Перли в край наш
лихі москалі-окупанти.
Зимний Київ. Двірець.
Залізничний перон.
Хлопці спіхом займають
довжезні вагони…
Мчить у темінь, у вічність,
у вир ешелон,
Мчить у бій за Вкраїну,
назустріч червоним.
Ось і Крути.
Застиг на путі паротяг,
«Кріси в руки!» – гукнув
командир Гончаренко,
Хлопці чітко займуть
в обороні місця.
По обидва боки,
де видзвонюють рейки.
А від Бахмача
суне червона орда,
Муравйов-окупант
пропонує їм здатись…
Що ж іди, супостате,
собі на біду,
Ми готові свинцем
тебе тут зустрічати.
Кволий ранок. Червоні
навалою пруть.
Тріскотять скоростріли,
регочуть гармати.
Їм у відповідь кулі
роями несуть,
Сіють смерть москалям
наші юні орлята.
Цілий день не вщухає
кривавий двобій,
Москальня люто преться
в останню атаку.
От і ніч,
і командує сотник «Відбій!»,
«Всі до потяга!
Вернем до Києва, браття!»
Й заблукала у полі
студентська чота,
Вийшла прямо на світло,
на станцію Крути,
А її зайняла вже
червона юрба,
І потрапили хлопці
матросам у руки.
Що було там!
Розлючена, зла москальня
Юнаків розпинала,
колола, стріляла,
«Ето вам, самостійніки,
дари от нас,
Нєт пащади!
Так наша Расєя сказала!».
Вийшов з гурту
рішучий юнак-гімназист,
Заспівав:
«Ще не вмерла Вкраїна,
ні слава, ні воля!»
І проткнув його в серце
катюга-садист,
І упав наш спартанець,
як стята тополя.
Гучна слава про юних
захисників Крут
не пропала, не стерлась –
полинула світом.
На Аскольда могилі
лежите ви тут —
«Вмерли хлопці
в Новім Заповіті»!
Триста нових спартанців –
як вірність добі,
Вірність неньці-Вкраїні,
сумлінню, присязі…
Тож у наших серцях,
у труді, боротьбі
Хай герої-крутянці
навчать нас звитязі!

Святослав ВАСИЛЬЧУК,
просвітянин
29.01.10 р. — 15.03.12 р.
ст. Крути — м. Березне
(Чернігівщина — Рівненщина)

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #6 за 08.02.2013 > Тема "Душі криниця"