Версiя для друку Обговорити в форумi

Здається, немає в Україні краю з такою давньою й такою насиченою історією, як Крим. Коли лише зароджувались найдавніші з відомих нам цивілізацій, він буяв життям і розвивався. Через півострів пролягали маршрути численних народів, важливі торговельні магістралі. Так судилося долею, що саме тут стикалися різні племена, етноси, держави, релігії. Завдяки ґрунтовним історичним розвідкам ми тепер можемо простежити нашарування прадавніх епох, їх взаємовпливи.
Дати знання з історії і культури від часів кіммерійців і таврів до розквіту середньовіччя покликана книга, що вийшла у видавництві "Таврія" 2001 року - "Крим: дорога тисячоліть". Це стисла розповідь про кримську давнину, що ґрунтується на дослідженнях вчених-археологів та краєзнавців, створена на основі популярного видання, підготованого авторським колективом під керівництвом знавця рідного краю О. І. Домбровського.
Хороша поліграфічна робота, кольорова обкладинка, ілюстрації не заважають побачити усього жаху граматичного наповнення. Складається враження, що книжку, забувши відредагувати, віддали до друку. У ній в середньому на аркуш припадає по дві - три орфографічні помилки (треба взяти до уваги, що книжка налічує 304 сторінки), а в передмові, обсяг якої менший одного аркуша, їх аж шість. А в анотації сказано, що книжку випущено на замовлення Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України за національною програмою випуску суспільно необхідних видань.
Що ж то у нас за інформаційна політика?! На обкладинці великими літерами написано Італійки колониї, в інших місцях читаємо - скіфскі цари, плужноє землеробство, звичаї тавров, у впускном похованні... і безліч-безліч таких і інших помилок. Найгірше те, що у більшості випадків вони атипові, українські слова чомусь перекручені на російський манер. Невже "на замовлення Державного комітету?"
Яке національне суспільство ми виховуємо з такими горе-книжками? Це знову ще один крок назад на шляху поступу, це ляпас українській рідній мові і просто ганьба для держави! Хочеться вірити, що подібні видання більше не побачать світ, інакше - варто задуматися, що ми робимо і куди йдемо.
Мирослава ЛУЧКА,
студентка 2 курсу факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #30 за 25.07.2003 > Тема "Резонанс"