Версiя для друку Обговорити в форумi

У КИЄВІ ПРЕЗЕНТУВАЛИ ПЕРШИЙ В УКРАЇНІ ПІДРУЧНИК З ІСТОРІЇ ГЕНОЦИДІВ ХХ СТОЛІТТЯ
Студенти українських вишів зможуть вивчати вияви геноцидної політики та урядового насилля завдяки спеціальному підручнику. Книга історика Андрія Козицького «Геноцид та політика масового винищення цивільного населення у ХХ столітті» — перша спроба комплексно розглянути та проаналізувати причини, особливості та наслідки страшних злочинів проти людства в минулому столітті.
Поштовхом до досліджень геноцидів в Україні для Андрія Козицького стали родинні перекази, в яких були зафіксовані історії про втікачів від Голодомору 1932-1933 років у Галичині та про винищення нацистами євреїв у роки Другої світової війни. У 2000 році історик почав читати курс лекцій про геноциди у Львівському національному університеті імені Івана Франка. З того часу й розпочалась робота над книжкою, перший варіант якої був готовий ще 2009 року. Але, зважаючи на важливість теми, ще рік після цього весь матеріал дослідник випробовував у роботі зі студентами, під час якої було внесено чимало коректив.
«Я вирішив написати цю працю, бо не можу мовчати, знаючи про цей складний злочин — геноцид. А знати правду й не говорити про неї — означає лише сприяти тому, що пам’ять про людей зникає, що людям відбирається навіть посмертна гідність. Книжка є важливою, бо той, хто її прочитає, буде уважніше ставитися до тих моментів, які можуть призвести до геноциду в майбутньому — культурного, духовного», — каже автор посібника.
Особливість цієї книжки в тому, що вона написана не як наукова праця, а як посібник для студентів, тому буде легкою для сприйняття будь-якому читачеві. Видання проілюстровано великою кількістю архівних фотографій, значна частина яких походить із фондів Галузевого державного архіву Служби безпеки України.
Книга Андрія Козицького розповідає про масове винищення вірмен в Османській імперії, Голодомор 1932-1933 років в Україні, Голокост європейських євреїв, організоване нацистським режимом Третього рейху переслідування циган, примусові переселення малих народів СРСР у роки Другої світової війни, воєнні злочини періоду Другої світової війни та перших повоєнних років, соціальні експерименти та геноцид у Камбоджі 1975-1978 років, політику «етнічних чищень» у період етнополітичних конфліктів на Балканах 1992-1999 років, геноцид 1994 року в Руанді.
У книзі окремо розглянуто ті випадки масового винищення цивільного населення, які ще не визнано геноцидом, хоча й містять виразні риси екстермінаційної політики.
«Важливо, що інформація про геноциди тут подана не відірвано, а в контексті всієї історії ХХ століття, є порівняння з іншими подіями. При такому широкому розгляді сумніви, чи був Голодомор 1932-1933 років геноцидом українців, просто зникають. У цьому найбільша заслуга автора», — наголосив історик Володимир В’ятрович.
В. В’ятрович також вважає, що геноцид потрібно аналізувати в історичній, юридичній та політичній площинах. «Коли ми говоримо про український геноцид — Голодомор, — то в жодній із цих площин не зроблено все, аби ця страшна трагедія була цілком вивчена і сприйнята. У науковій площині ще дуже бракує серйозних досліджень, які б ставили Голодомор у ширшому контексті, порівнювали його з геноцидами проти інших народів. На заході є ціла галузь науки, яка називається «genocide studies», а в Україні це без перебільшень перша книга, яка стосується цієї проблематики».
Презентований напередодні 79-х роковин Голодомору, посібник рекомендований Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України для студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів. За ним уже навчаються на історичному факультеті ЛНУ імені І. Франка.

Прес-центр Центру досліджень визвольного руху

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #42 за 19.10.2012 > Тема ""Білі плями" історії"