Версiя для друку Обговорити в форумi

Петра і Павла. Цей святодень пов'язаний з літнім сонцестоянням. Найурочистіше його відзначали пастухи. В карпатському регіоні власники тварин організовували святковий обхід ("Петрівку") на вигоні. Гуцули, скажімо, приносили пиріжки з сиром (мандрики, перевертаники), після чого пастухи влаштовували різноманіт-ні змагання, розваги, танці.
В цей день юним попасичам дозволялося зібрати один удій з усіх тварин і вигідно продати. Виручені гроші йшли для власних потреб.
На Івано-Франківщині побутує вислів: "А ти сьогодні копав Петра?"
Напередодні Петра-Павла пастухи та всі інші підлітки на толоках викопували квадратні канавки такої глибини, щоб можна було спускати в них ноги. Землю скидали поруч на купку й прикривали дерном. Середину обкопаного місця, яке правило за стіл, застеляли скатертиною і клали на неї принесені з дому продукти (переважно пиріжки з сиром, капустою та іншою зеленню), а також безалкогольну наливку. Кожен намагався почастувати інших смаковитим їством. Нерідко й самі готували зі сметани та сиру смачні пиріжки - мандрики.
Розмова точилася неквапом. Згадували цікаві бувальщини, забавні історії. Брати участь у таких дійствах було за велику честь для підлітків. До свого товариства приймали не всіх, і вважалося великою ганьбою, коли когось залишали "поза гуртом". Натомість старші чи однолітки нерідко намагалися засипати Петра, а тому за ямкою вели постійний нагляд.
Петропавлівське свято мало і свій пісенний цикл. Ось кілька таких співанок.
А на Петра вода тепла,
Лиш би ся купати,
Ой на Петра личко біле,
Лиш би цілувати!
Ой на Петра вода тепла,
Лишень її пити.
- Який, мамцю,
Петрусь файний,
Лиш би го любити!
Якщо на Прикарпатті "копали Петра" не лише пастухи, то в інших регіонах це було виключно професійне свято. На Подністров'ї відпасувачі ходили селом, а господарі обдаровували їх продуктами та грішми. На Поліссі та Лівобережжі пастухи худоби або господарі спеціально готували мандрики. Особливо урочисто проходив цей обряд на Херсонщині. Кожна господиня призбирувала маслянку - сколотини, які залишалися після збиття масла,- зливала її в горнятко і стоплювала ("створожувала"). З такого сиру, добавивши яєць та муки, робили кругленькі сирники, власне мандрики, які варили в олії чи смальці. Тому й казали: "На Петра зозуля мандрикою вдавилася". Як відомо, з цього часу птаха вже припиняла свої співи.
Крім того, на Петра і Павла виготовляли з ячного борошна нового врожаю обрядовий хліб і несли його до церкви на посвяту. Священик розламував книшини і причащав, наче проскурками, всіх присутніх. В такий спосіб жінки віддячували Петрові, що запровадив цей недовготривалий піст (до речі, на Петра-Павла, власне, й завершувалася Петрівка). Про Петрове свято в народі побутувало безліч прислів'їв:
Раз у рік Петра.
Бабське літо до Петра тілько.
До Петра молочка відерце, а по Петрові глек і той не повний.
До Петра не сподівайся тепла, а по Петрові та й по теплові.
На Петра і душа тепла.
Від Петра красне літо.
Йшло до Петра, а тепер до Різдва.
Полупетра, або Петрового батька
Деякі селяни вважали, що назва ця на честь Петрового батька, інші - лише самого Петра, а дехто і пов'язував з тим, що свято наполовину менше. Що б там було, але на Полупетра вшановували також пастухів і тварин. Деінде навіть не доїли корів, а варили борщ у трьох горщиках, оскільки Петро тричі відмовлявсь од Христа. У цей день пастухи мали змогу відпочити - не відпасували тварин, а тому казали: "На Полупетра щаслива дітвора".
З Полупетром пов'язано чимало молитв, присвячених тваринам. Ось зразок однієї, зафіксованої на Поліссі:
"Христе, Боже наш, оберігай і опасай худобицю нашу вдень під сонцем, уночі під місяцем, під ясними зорями і на пізнім ляганні, і на раннім вставанні, і на досвітніх годинах, де вона роси спасає, де води спиває.
Сохрани її, Боже, від звіра лютого, що її підстерігає, від язика злого, клеветучого, і від гада гадовитого, ненаситного, і від чоловіка лукавого та невірного, і від усякого чорного зла, щоб повсякчас обминало її воно. Щоб зле обминало, а добре зустрічало. Нехай прибуває на нашій худобці усього із роси, із води, із усякого цвіту, що цвіте на нашій землі!"

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #28 за 11.07.2003 > Тема "Душі криниця"