"Кримська Свiтлиця" > #32 за 10.08.2012 > Тема "Резонанс"
#32 за 10.08.2012
НЕ ДО Д╤АЛОГУ…
«КОЛО ЗАПИТАНЬ» ПРОЙШЛО У СЕВАСТОПОЛ╤ БЕЗ УЧАСТ╤ ВЛАДИ
3 серпня у конференц-зал╕ готелю Reikartz в╕дбулось ток-шоу «Коло запитань» проекту «Рад╕о Ера FM» – ╓диного рад╕о в Укра╖н╕, що працю╓ по рег╕онах. Мета таких дискус╕й – п╕дняти ╕снуюч╕ проблеми рег╕он╕в. Головне завдання проекту – вивести на загальнонац╕ональне обговорення проблему, про яку ран╕ше мовчали, зробити в╕дносини м╕ж людьми ╕ владою прозор╕шими. Формат ╜рунту╓ться на концепц╕╖ авторитетно╖ програми ВВС Radio 4 «Аny Questions». Розмова в╕дбува╓ться в прямому еф╕р╕ з перервами на рекламу. Ток-шоу «Коло запитань» виходить в еф╕р╕ «Рад╕о Ера» з 2007 року. Треба зауважити, що в Севастопол╕ практично в╕дсутня в╕льна трибуна для обговорення нагальних питань: ╕снуюч╕ програми на державному чи приватних телеканалах не в╕дпов╕дають нормам журнал╕стсько╖ етики ╕ ╓ або обслуговуючими владу, або власник╕в, як╕ прагнуть до влади. Профанац╕╓ю ╓ ╕ начебто прям╕ еф╕ри, бо п╕дб╕р учасник╕в проходить жорстку цензуру, а глядачу неможливо подолати перешкоду у вигляд╕ цербера-редактора на телефон╕, який сумл╕нно викону╓ свою, хоча ╕ заборонену законом, роботу цензора. Монологи депутат╕в з телеекрану чи згадан╕ кваз╕дискус╕╖ не в╕дпов╕дають вимогам часу ╕ демократичним нормам, не ╓ трибуною з р╕вними правами промовц╕в, а, отже, не сприяють вир╕шенню проблем. Так╕ ж недол╕ки мають ╕ б╕льш╕сть загальнокримських телеканал╕в. Навпаки, д╕яльн╕сть ток-шоу «Коло запитань» ╜рунту╓ться на принципах об’╓ктивност╕, достов╕рност╕ ╕нформац╕╖, компетентност╕, профес╕йно╖ етики та на загальнолюдських ц╕нностях. Орган╕затори ток-шоу анонсували ц╕лу панораму питань, як╕ були п╕дготовлен╕ для обговорення самими учасниками. Для обговорення було вид╕лено к╕лька тем: вза╓мод╕я м╕ста та Чорноморського флоту Рос╕╖, еколог╕чний стан м╕ста та акватор╕╖, неконтрольована забудова Севастополя, стан п╕дпри╓мництва. Планувалось розглянути ╕нвестиц╕йний потенц╕ал м╕ста, дотримання законност╕, дозв╕льн╕ процедури для п╕дпри╓мц╕в. Останн╕ роки, скаржиться ведучий Серг╕й Сулим, кер╕вництво м╕ста не ходить на дискус╕╖. Ось ╕ цього разу до участ╕ в обговоренн╕ м╕ських проблем були запрошен╕ голова Севастопольсько╖ м╕ськдержадм╕н╕страц╕╖ Володимир Яцуба, заступник голови СМДА Володимир Арабаджи, голова м╕сько╖ ради Юр╕й Дойн╕ков, кер╕вники митниц╕, податково╖, депутати в╕д Парт╕╖ рег╕он╕в, але вони не змогли взяти участь в прямому еф╕р╕. Лише прокурор м╕ста прислав ц╕лу делегац╕ю з р╕зних напрямк╕в правоохоронно╖ д╕яльност╕, був заступник м╕сько╖ м╕л╕ц╕╖. Незважаючи на такий бойкот, ведуч╕ програми Серг╕й Сулим та Валер╕я Веденьйова, на м╕й погляд, усп╕шно провели ток-шоу. Засп╕в у передач╕ д╕стався ╓диному присутньому депутату Севастопольсько╖ м╕сько╖ ради, комун╕сту Василю Пархоменку, який себе та депутат╕в «Русского блока» назива╓ не ╕накше як опозиц╕╓ю. В╕н розпочав ╕з в╕тання Харк╕вських угод по Чорноморському флоту, пов╕домив, що Укра╖на в╕д перебування ╕ноземних в╕йськ отримала м╕льярди долар╕в, на його думку, ця дислокац╕я рос╕йських моряк╕в ╓ манною небесною. ╤ треба робити все, щоб рос╕йський флот почував себе комфортно. Але м╕сту, незважаючи на навантаження, пов’язане з перебуванням ЧФ РФ, д╕ста╓ться мало грошей в╕д бюджету. Слухач╕в у конференц-зал╕ та й аудитор╕ю «Рад╕о Ера FM» комун╕ст засипав незрозум╕лими ╕ нев╕домо зв╕дки взятими цифрами. ╤ опротестувати це не було можливост╕. Голова громадсько╖ орган╕зац╕╖ «╤н╕ц╕атива» Серг╕й Корн╕╓нко нагадав, що в Конституц╕╖ ╓ стаття про заборону розташування в╕йськових баз на територ╕╖ Укра╖ни. М╕сто справд╕ стражда╓ в╕д флоту через пог╕ршення еколог╕╖. ╤ справедлива аренда мусила б вартувати за м╕жнародними нормами 3–4 млрд. долар╕в на р╕к. На думку автора статт╕, проблема, п╕днята комун╕стом Василем Пархоменком, насправд╕ лежить в ╕нш╕й площин╕. Депутат╕в м╕ськради, тим б╕льше комун╕ст╕в, можна зрозум╕ти – вони хочуть розпод╕ляти якомога б╕льше кошт╕в. Але ж в Укра╖н╕ нема╓ адекватного закону, який би справедливо регулював м╕сцеве самоврядування, тому розвиток м╕ст залежить в╕д лояльност╕ ки╖вських чиновник╕в, як╕ можуть дати, а можуть не дати кошти. На думку журнал╕ста Миколи Недогибченка, ЧФ не таке вже й благо для м╕ста. Зайнята чимала прибережна смуга, земл╕ у власн╕сть громади не передаються. Колишн╕й командир корабля управл╕ння ВМСУ «Славутич» Олекс╕й Кисельов додав, що буд╕вництво в бухт╕ Козача ╓ процесом п╕дкилимним. У другому блоц╕ питань, присвячених розвитку Севастополя, директор центру «Номос» Серг╕й Кулик зауважив, що у влади фактично нема╓ стратег╕╖ розвитку м╕ста – ╓ 29 програм розвитку рег╕ональних програм, як╕ в╕н знайшов на сайт╕, але вони стосуються окремих напрямк╕в. ╢ програми, як╕ прийнят╕, але забут╕. Туризм в м╕ст╕ не розвива╓ться – адже на вулицях антисан╕тар╕я. Василь Пархоменко зупинився на тимчасовост╕ кер╕вник╕в у влад╕ ╕ назвав це одн╕╓ю ╕з причин невиконання стратег╕чних задум╕в. Ведучий Серг╕й Сулим запитав Серг╕я Кулика, яким той уявляв би соб╕ Севастополь як м╕сто майбутнього. Той в╕дпов╕в, що хот╕в би бачити м╕сто як рок╕в 30 тому – чистим, красивим ╕ з нормальним бюджетом. Наявн╕сть Чорноморського флоту не заважа╓ в глобальному план╕, але в╕дляку╓ ╕нвестора. Фах╕вц╕ виявили, що одн╕╓ю з проблем росту ╓ 38 причал╕в ЧФ, як╕ не використовуються – адже флот скорочу╓ться. Зрозум╕ло, що угоди по розпод╕лу флоту ╓ м╕ждержавн╕, ╕ п╕дписувались вони 1997 року, але з того часу багато що зм╕нилося ╕ нов╕ проблеми треба вир╕шувати в╕дпов╕дно вимогам часу. При розгляд╕ питань п╕дпри╓мництва кер╕вник туристично╖ компан╕╖ Наталя Остапенко зауважила, що м╕сто ма╓ ун╕кальний потенц╕ал для розвитку туризму. Але, на ╖╖ погляд, у результат╕ багатор╕чно╖ боротьби адм╕н╕страц╕я перемага╓ – туристи в м╕сто ╖дуть мало. ╤ невир╕шених проблем щодо цього багато. Севастополь – це м╕сто, яке в╕дв╕дують з п╕знавальною метою. Тобто тут необх╕дна безпосередня робота з кл╕╓нтом. П╕дпри╓мець пов╕домила, що ╕сну╓ не передбачений н╕яким законом оф╕ц╕йний побор – за один ст╕л з рекламною туристичною продукц╕╓ю ╖х змушують платити в так зван╕ ц╕льов╕ фонди район╕в м╕ста 30 тисяч гривень. Не заплатиш – не отрима╓ш дозв╕л. Присутн╕й в зал╕ в. о. начальника в╕дд╕лу захисту конституц╕йних прав ╕ свобод громадян та ╕нтерес╕в держави прокуратури м. Севастополя ╤гор Шевченко в╕дпов╕в, що зараз орган╕зована гаряча л╕н╕я щодо корупц╕╖ – звертайтесь – приймемо в╕дпов╕дне р╕шення. На це п. Остапенко в╕дпов╕ла: «Звертались – реакц╕╖ н╕яко╖. В╕дпов╕дають: це ваш╕ проблеми, звертайтесь до суду». Василь Пархоменко не витримав ╕ пов╕домив, що на Приморському бульвар╕ вимагають в╕д кожного п╕дпри╓мця щом╕сячно 300 долар╕в. На кожн╕й сес╕╖ м╕сько╖ Ради незаконно вилуча╓ться власност╕ на десятки м╕льйон╕в гривень, в╕н нав╕в конкретний приклад про земельну д╕лянку розм╕ром 3 гектари в район╕ бухти Омега, яка виставлялась на конкурс ╕ могла принести в бюджет 5–6 м╕льйон╕в гривень. Не пояснюючи н╕чого, д╕лянку зняли з конкурсу ╕ в╕ддали м╕ськ╕й прокуратур╕… Учасники говорили про неконтрольован╕сть забудов у м╕ст╕, зокрема, про суц╕льне порушення закону, який забороня╓ будувати в 100-метров╕й берегов╕й смуз╕. Констатувалось, що нин╕ смуга переважно для багатих людей, а не для громадян. Громадський актив╕ст Серг╕й Корн╕╓нко назвав м╕сця, як╕ незаконно, на його думку, забудовуються: урочище Ласп╕, буферна зона Херсонеського ╕сторико-археолог╕чного музею-запов╕дника у Севастопол╕, який ном╕ну╓ться в ЮНЕСКО, будинок «Вершина усп╕ху». ╤ це незважаючи на те, що Президент Укра╖ни В╕ктор Янукович 22 грудня 2010 року наголошував: таке буд╕вництво в буферних зонах запов╕дник╕в заборонене. Про незапитан╕сть роботи науковц╕в розпов╕ла вчений секретар морського г╕дроф╕зичного ╕нституту НАН Укра╖ни, доктор географ╕чних наук Олена Совга. Вона зауважила, що в ╢вросоюз╕ б╕льша зац╕кавлен╕сть в наукових розробках ╕нституту, н╕ж в м╕ст╕ чи з боку Чорноморського флоту. Це стосу╓ться, зокрема, бу╖в, як╕ дають показники тиску, швидкост╕ теч╕╖, температури морсько╖ води тощо. Ця ╕нформац╕я пода╓ться через супутники в режим╕ on-line, яку Франц╕я, наприклад, оплачу╓. Не зац╕кавлен╕ м╕сцев╕ орган╕зац╕╖ ╕ в природно-кл╕матичних прогнозах, як╕ можуть надавати науковц╕. «Р╕вень культури сусп╕льства визнача╓ться ╕ тим, як воно ставиться до людей з обмеженими можливостями», – сказала ведуча Валер╕я Веденьйова, п╕дводячи до останнього питання, яке стало емоц╕йною крапкою, а, можливо, й знаком оклику прямого рад╕оеф╕ру. Мешканка П╕вн╕чно╖ сторони м. Севастополя п. Марина, яка ╓ ╕нвал╕дом, не змогла отримати належну медичну допомогу в пол╕кл╕н╕ц╕ №4, зокрема, звинуватила у в╕дмов╕ з боку зав╕дувачки ж╕ночо╖ консультац╕╖ Тетяни Воронцово╖. За словами пац╕╓нтки, в╕дбулось також ╕ порушення правила конф╕денц╕йност╕ бес╕ди при зверненн╕ до л╕каря. До ж╕нки п╕дс╕ли представники прокуратури, записали контакти, порадили, як ╕ куди звернутися. З’явилася над╕я, що справедлив╕сть щодо ваг╕тно╖ ж╕нки буде в╕дновлена, а д╕╖ посадово╖ особи отримають належну оц╕нку. ╤нш╕ ж проблеми ╕ порушення стали в╕домими для слухач╕в «Рад╕о Ера FM». Чи почула ╖х влада ╕ чи вир╕шаться вони на користь севастопольц╕в – покаже час.
Микола ВЛАДЗ╤М╤РСЬКИЙ
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 10.08.2012 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10610
|