Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КАРТИНИ, НАМАЛЬОВАН╤ СЕРЦЕМ
Укра╖нськ╕ митц╕ – це потужна сила, яку не можна знец╕нювати…


СУМНА ОС╤НЬ
Наш╕ традиц╕╖


ГОВОРИТИ. МОВЧАТИ.
Чи здатн╕ ми слухати, коли мистецтво промовля╓?..


МИСТЕЦЬКИЙ Г╤МН НЕЗЛАМНОСТ╤
Автори представлених роб╕т - художники, як╕ п╕шли захищати Укра╖ну…


ПОРА НА В╤ДПОЧИНОК...
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 22.06.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#25 за 22.06.2012
УКРА╥НСЬКИЙ ГОЛОС ПОРТУГАЛЬСЬКО╥ Г╤ТАРИ

Г╕потеза

Р╕к тому, 20 червня у С╕мферопол╕ виступало тр╕о ╕з Сан-Пауло «Бразил» на чол╕ з одним ╕з кращих виконавц╕в музичних твор╕в на португальськ╕й г╕тар╕ професором Р╕карду Араужу.
На традиц╕йну г╕тару португальська не схожа абсолютно. ╤ струн у не╖ не 6 ╕ не 7, а б╕льше, ╕ за формою швидше нагаду╓ бандуру, н╕ж г╕тару, та ╕ звучання багатше, тонше, вона значно сп╕вуч╕ше в╕д г╕тар, до яких ми звикли.
Та найц╕кав╕ше з’ясувалося п╕д час ближчого контакту з музикантами. У професора Р╕карду Араужу, зокрема, були на руках н╕гт╕, як у бандурист╕в, — вони слугували йому зам╕сть мед╕атора.
Спробуймо досл╕дити ╕ пояснити, чому г╕тара саме там зазнала тако╖ трансформац╕╖ ╕ чому португальська г╕тара ╓ популярною в Бразил╕╖. В ц╕й колишн╕й португальськ╕й колон╕╖ сп╕лкуються ╕ сп╕вають португальською. Дуже схожою мовою розмовляють ╕ в ╕спанськ╕й пров╕нц╕╖ — Галиц╕╖. Т╕льки цю мову називають д╕алектом ╕спансько╖: ╕спанц╕ – гальсько╖, а португальц╕ ╕ сам╕ нос╕╖ д╕алекту – галегу. Це т╕льки в Укра╖н╕ можуть називати мову значно╖ частини населення рос╕йською, а не д╕алектом укра╖нсько╖. В ╤спан╕╖ ж ╕ноземних мов не ╕сну╓, ╓ лише д╕алекти ╕спансько╖ мови. В Галиц╕╖ – гальський, у Каталон╕╖, Валенс╕╖ ╕ Балеарес – каталонський, там загальнороманськ╕ корен╕ набувають швидше французьких, а де╕нде ╕тал╕йських характеристик при звучанн╕, ближчому до французько╖.
А тепер до справи. Португаломовна ╕спанська Галиц╕я ╓ фактично продовженням Португал╕╖, розташовано╖ на Атлантичному узбережж╕ П╕ренейського п╕вострова. Вона, за деякими географ╕чними показниками, нагаду╓ ╕ншу кра╖ну, п╕вн╕чна частина яко╖ назива╓ться Галиц╕я. Йдеться про Укра╖ну.
Вт╕м, ╓ в Укра╖ни й ╕нший образ. Це – Палестина, п╕вн╕чна частина яко╖ у давн╕ часи називалася Гал╕ле╓ю. ╤ якщо самаряни, котр╕ жили п╕вденн╕ше, не вважалися ╓вреями, то що вже говорити про гал╕леян. Гал╕леянином був ╕ ╤сус Христос. Й цього н╕хто не заперечу╓. ╤гор Каганець, зокрема, в сво╓му «Ар╕йському стандарт╕» доводить, що гал╕леянин ╤сус Христос розмовляв мовою карпатських лемк╕в. Остання вимовлена ним на хрест╕ фраза насправд╕ звучить не зовс╕м так, як це пода╓ться в ╕нтерпретац╕╖ автор╕в, що розмовляли стародавньо╓врейською мовою. Вона звучить: «О, лельо, о, лельо, лем в мя ся остан╕». ╤ означа╓ це «О, тату, о, тату, лише (ти) в мен╕ зостався». Зовс╕м не те, що здалося ╓вреям, як╕ вир╕шили, н╕бито ╤сус Христос кличе пророка ╤л╕ю. А саме: «Боже м╕й, Боже м╕й, чому ти мене покинув?!» Але це суперечить самому смислу життя, в╕р╕ та д╕янням Божого Сина.
Напрошу╓ться думка, чи не з укра╖нсько╖ Галиц╕╖ двадцять чотири стол╕ття тому гал╕леяни переселилися в Палестину? Не виключено, що саме з укра╖нсько╖ Галиц╕╖ перебралися колись вони ╕ в Галиц╕ю, що сьогодн╕ входить до складу ╤спан╕╖. Ось чому п╕д час гри на португальськ╕й г╕тар╕, яка значно б╕льше нагаду╓ укра╖нську бандуру, використовуються прийоми укра╖нських бандурист╕в.
А те, що бразильц╕, як╕ вважають себе португальцями, називають не лише жител╕в ╕спансько╖ Галиц╕╖, але й Португал╕╖ галегу, може св╕дчити про укра╖нське (галицьке) кор╕ння цих народ╕в. Та ╕ сама назва Порту-гал╕я досить красномовна.

Михайло МАСА╢В,
кандидат ╕сторичних наук
м. С╕мферополь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 22.06.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=10440

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков