Версiя для друку Обговорити в форумi

Бібліотеку «Кримської світлиці» поповнила подарована письменником із Закарпаття Мирославом Дочинцем книга «Многії літа, благії літа», яка за рейтингом «Книжка року-2010» увійшла до списку найпопулярніших видань України. Пропонуємо вашій увазі уривок з цієї книги і запрошуємо до нашої «Світличної» бібліотеки!
(Замовити книжку можна за тел.: (03131) 2-20-02 в м. Мукачеві або моб. 050-671-37-17. Є також переклад російською мовою.
Дочинець Мирослав Іванович, вул. Луки Дем’яна, 5, м. Мукачево, 89608
е-mail:mido.mukachevo@rambler.ru)

(Продовження. Поч. у № 14)

НЕ РОБИ З ЛЮДЕЙ СОБІ НІ ВОРОГІВ, НІ ДРУЗІВ

Сонце сходить і заходить — для тебе. Робота спориться після сходу сонця. Звикни до цього — і буде міцним тіло і здоровим дух. А мозок найліпше відпочиває і яснішає у вечірньому сні. Так чинять монахи і вояки. І мають силу служити.
Добре серед дня подрімати півгодини горілиць, щоб кров освіжила голову і лице. Але краще не після їжі, бо тоді кров густа і жир ліпиться до судин. Чоловік дочасно старіє, гасне пам’ять.
Менше посижкуй, але спи вдосталь. Літній чоловік, котрий не при роботі, має ходити, прогулюватись щодня по 2 години без огляду на погоду. Це його здоров’я.
Намагайся більше бути просто неба. Привчи себе жити в прохолодному помешканні. Досить, щоб ноги і руки були в теплі, зате голова — в свіжості. Тіло марніє і старіє від тепла. В уссурійських лісах я знав старезного китайця, що завжди ходив у ватяному одязі, зате в хижі майже ніколи не топив.
Здоровому і поважному в літах (коли не піст!) не зашкодить краплина вина чи ковток чистої горілки. Але не більше, ніж на палець-два в келишку. Так, щоб лише рот сполоснути. Краще вживати настоянку на хріні, часникові, павутинні, на глоді, калгані. А не питимеш — нічого не втратиш. Багато питимеш — утратиш усе. Будь завжди в такому стані, щоб Богу не було огидно навідатися до тебе.
Кволе, мерзлякувате тіло кріпи травами. Жменьку трав, ягід, листя, гілок смородини, малини, суниці запарюй джерельним окропом і пий цілий день. Зимою від цього великий хосен.
Не забувайте про горіхи. Горіх схожий на мозок наш. У ньому сила для мозку. І сила чоловіча. Добре щодня вживати горіхової олійки чайну ложечку.
Якщо маєш добру жінку, радій. Це дарунок небес. Не сходься з багатьма — і для тіла мерзота, і для душі виснаження. Чари жіночі скороминущі, а туман в очах довго стоїть. Якщо немає жінки, не переймайся. Це другий дарунок долі. Так більше наблизишся до небес. Бо мало яка жінка настановлює чоловіка на благодатне.
Натомість одинокі жінки (вдовиці, розлучені) живуть довше, ніж ті, що коло чоловіка.
До людей будь рівно добрий і уважний. Кожен з них, навіть найпустіший, чогось навчить. Не роби з людей собі ні ворогів, ні друзів. І тоді не матимеш з ними клопоту.

ЧЕРЕЗ ПОЛЕ СМИРЕННЕ ПРИЙДЕШ ДО ТИХОЇ ВОДИ

Дослухайся свого серця — і тобі відкриється те, для чого тебе «покликано», в чому міра твого призначення. Може, ти прислужишся одній людині, може, — світові, а може, — Богу.
Виховуй волю розуму і спокій душі. Це — щастя.
Те, що тобі належне, само дасться. Лише навчися смиренно чекати. Те, що тобі не належить мати, і чекати не слід. Нехай душа буде легкою.
Не вір у забобони, не переймайся звіздарством, не вдавайся до ворожби. Тримай душу і серце в чистоті. Мене теж, бувало, називали знахарем, але то від незнання, маловірства, від очікування чуда. Найбільші чудеса — Божі дари.
Коли прикро на душі, треба багато ходити. Краще полем, лісом, над водою. Вода понесе твою журу. Але пам’ятай: найкращий лік для тіла і душі — піст, молитва і корисна робота для рук.
Розпочинай і завершуй день з подяки. А перед відходом до сну довірливо вручай Господу свою душу до нового дня.
Приймай радощі і знегоди з подякою. Все це милість Божа. Навіть випробовування. Бог ніколи не посилає більше, ніж ми можемо знести. Що більші випробовування, то більше від тебе хочуть. Через поле смиренне прийдеш до тихої води. Благодать буде найвищою тобі заслугою.
У тиху годину сідай у самоті і споглядай світ природи, намагаючись розчинитися в ньому. І серце наллється спокоєм.
Кожна ранкова зоря для мене є ніби новим життям. Прагну, щоб кожен день залишив по собі любовно зроблене діло, набуте знання, якесь добре зусилля над собою. Так за роки, десятиліття я перекраяв себе заново, зародив у собі нову людину. Хоча замолоду не було гріха, який би мене не обтяжував.
Нині я раджу тим, хто курить, п’є, гуляє, лихословить, вдається до грошових ігор, — не впадайте у відчай! Досить викорінити один порок, а інші три самі зникнуть. Лише прислухайтесь до своєї душі. Усі добрі закони записані там.

ПИТИ ЧИ НЕ ПИТИ?

Слов’яни взагалі слабі і потяжливі до пиття, хоча воно прийшло до нас на тисячу років пізніше, ніж до азійських і південних народів.
Пити спиртне в малій мірі можна, але користі з цього ніякої. А втрат і клопоту може бути багато. Найрозумніше чинить той, який майже не п’є. Найгірше чинить той, що п’є рідко, але багато водночас. Великі дози спиртного руйнують.
Якщо пити, то що? Горілка збуджує кров, туманить розум і відбирає сили. Пиво в’ялить мозок і довго бродить у тілі. Вино в невеликій кількості звеселяє серце і гріє тіло.
Спиртне до 12 години — на ганьбу. Після 20-ї — на шкоду. До 30 років краще не пити взагалі. У похилому віці з розумом можна дозволяти собі погарчик. Багато моїх ровесників кажуть, що це їм радше на хосен, ніж на шкоду. Кожен тут сам собі ґазда.
Якщо куриш, кинь одразу й назавжди! Це буде першою великою перемогою твоєю. За нею, побачиш, будуть інші. Бо найбільші і найрадісніші перемоги — над собою.

КАМІНЬ, ЩО КОТИТЬСЯ, МОХОМ НЕ ПОРОСТАЄ

Не нарікай на нужду, нещастя і невдачі. Це твої найкращі вчителі. Я помічав, що в таборах, де було голодно і холодно, молитовні люди чулися здоровими і міцними духом.
Будьте, як вода. Нема перепон — вона тече. Гребля — вона зупинилася. Прорвалася гребля — знову потече. У круглому посуді вона кругла, у чотиригранному — чотиригранна. Тому вона й найсильніша. І дерево живе доти, доки гнеться. Будь і ти гнучким і м’яким. І тілом, і душею.
Приймай усе, що випадає тобі на долю, як хворі приймають ліки. Уздоровлення тіла — ось смисл цих ліків. Приймай смиренно все, що з тобою стається, навіть найгірше, бо смислом гірких прикростей є духовне здоров’я і цілісність життя.
Не бійся смертного часу. Це ж тільки поклик від земної юдолі. І ти завжди мусиш бути готовий віддати Богу те, що від нього одержав.
Більше рухайся. Камінь, що котиться, мохом не поростає. Клопоти нас тримають на землі. Не ухиляйся від них, але й не дай їм панувати над тобою. Ніколи не бійся починати і вивчати нового діла — і обновишся сам.
Але рухайся — із смислом.
Ми дивуємося, чому так легко плаває риба у товщі води... Чому так легко літає, майже не махаючи крильми, птах у повітрі... Чому такий спритний кріт у твердій землі... Тому що вони знають свій ритм — чергування сили і спокою. Усе життя цьому треба вчитися й нам, усвідомлено вслухаючись у кожну клітинку — чого вона хоче. А найкраще це робити при ходінні пішки. Навчишся володіти своїм ритмом — і будеш, як риба у воді, як птиця в небі. І все задумане здійсниться, а життя буде легким.
Відвідуй церкву, допомагай людям, провідуй знайомих, не забувай про родичів, мандруй пішки околицями, читай щодня мудрі книги, сам записуй думки... Як ревний чернець завжди перебуває в молитовному стані, так і ти перебувай у стані пізнання.
Я ніколи не був на курорті, жодну неділю не пролежав. Мій відпочинок — це зміна занять. Нерви відпочивають, коли трудяться руки. Тіло відновлює сили, коли працює голова.
Мене питають молоді: «Діду, не набридло вам стільки жити?» — «Ні, це не моя жура. Але мені однаково, чи проживу я 100 днів, чи 100 років. Я однаково проживу їх у тихій радості, вгадуючи кожної хвилини, що від мене чекає Бог. Я дивлюся на світ Його очима, Його вухами слухаю».

ТУТ МІЙ СКАРБ, ТУТ МОЄ СЕРЦЕ

Будь прив’язаний до тої землі, де прийшов на світ. Де вродився, там знадобився. Бадилина там найліпше росте, де впала насінина. Так і людина. Небесам було завгодно, щоб на цьому місці і в цей час з одної насінини батькової ти народився. Тому ти не сирота і не нікчема на цьому світі, а обраний. Бог дав нам через свого Сина усе.
Не забувай, що в тобі росте велике дерево роду. Хребет духу твого народу. Проникай внутрішнім зором у його коріння і піднімайся з живими соками вгору і вгору... Поминай померлих і загиблих родичів і близьких, просячи для них блаженного спокою і прощення гріхів, яких вони допустилися на цьому світі. І вони допоможуть тобі звідти.
Добре, якщо маєш дяку і маєш за що мандрувати. А якщо не виходить — нічого не втратиш. Усі світи можна в собі побачити, усі знання можна відкрити в собі. Схимник у темній печері пізнає мудрість світу. Заглядай у себе, як до криниці. З уважним спокоєм і чистими думками. І втамуєш душевну спрагу.
Добре, якщо там, де живеш, є простір. І око не чіпляється за огорожі, хліви та інше. Огорожею мають бути дерева, кущі або поперечні жердини. Вона має дихати, не замикати тебе. Такі оселі вибирали наші предки. Якщо цього немає, частіше виходь на околиці, в просторову природу. Щоб око і душа відпочивали.

(Продовження в наступному номері)

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #15 за 13.04.2012 > Тема "Душі криниця"