"Кримська Свiтлиця" > #8 за 24.02.2012 > Тема "З потоку життя"
#8 за 24.02.2012
ВИЧАВИТИ ╤З СЕБЕ РАБА…
Стосунки влади ╕ народу н╕коли ╕ н╕де не були простими, незалежно — Сх╕д це чи Зах╕д, ранн╓ Середньов╕ччя чи сьогодення. Не надто це залежить ╕ в╕д сусп╕льного устрою. ╢ монарх╕╖, скаж╕мо, т╕ ж Арабськ╕ Ем╕рати, де влада в силу, скор╕ш за все, традиц╕й чест╕ та порядност╕, як╕ ми в нестримному порив╕ до св╕тлого комун╕стичного майбутнього так необачно розгубили, на д╕л╕ п╕клу╓ться про св╕й народ. ╤ ╓ республ╕ки, де кухарчин╕ д╕ти заправляють так, що у п╕дданц╕в (народом це нас╓л╓н╕╓ ╕ назвати важко) аж шкура репа╓ться. Не будемо про арабських шейх╕в з ╖хн╕м прим╕тивним р╕внем мислення та ментал╕тетом, збагнути який не кожному до снаги, тим б╕льше, що ╕ в араб╕в владц╕ здеб╕льшого далеко не янголи. ╤ л╕в╕йськ╕ под╕╖ к╕нця минулого року — саме приклад того, що бува╓ ╕з самозакоханою владою, коли п╕дданц╕, врешт╕, усв╕домлюють, що вони таки громадяни, народ. Що ж в╕др╕зня╓ громадянина в╕д п╕дданця, раба? Якщо коротко, то це усв╕домлення сво╓╖ в╕дпов╕дальност╕ не лише за себе особисто, а й за долю сво╓╖ держави. В стародавньому св╕т╕ все було просто: правом ╕ обов’язком громадянина була його безпосередня участь у вир╕шенн╕ справ свого пол╕су, в управл╕нн╕ ним. Раби цього права не мали. Звернен╕ до р╕вня бидла, вони й мр╕яти не могли хоч якось впливати на х╕д под╕й у держав╕. Зв╕дси ╖х байдуже ставлення до державних справ, бо ж не воляче то д╕ло — вказувати господарев╕, що той ма╓ робити. А тепер перенес╕мося через провалля похмурих в╕к╕в ╕ зверн╕мо погляд на себе: як часто ми долуча╓мося до управл╕ння нашою державою? Раз на п’ять рок╕в, п╕д час вибор╕в? Але ж ╕ цю можлив╕сть багато хто просто ╕гнору╓ або в╕дда╓ св╕й голос, керуючись здеб╕льшого пустими емоц╕ями чи забобонами, ан╕ж тверезою думкою. То чи не упод╕бню╓мося ми, ╕гноруючи потребу впливати на пол╕тику сво╓╖ держави, отому бездумно мукаючому бидлу? Ось де рабство! Справжня демократ╕я просто неможлива без активно╖ та д╕╓во╖ позиц╕╖ громадян, без громадянського сусп╕льства, до якого ми так пов╕льно йдемо. З глибини тисячол╕ть, з сивини стародавнього Риму ма╓мо св╕дчення того, що ╕нод╕ раби, яких за римськими законами власник через к╕лька рок╕в мав випускати на волю, благали його залишити ╖х в себе, бо б╕льш-менш сите рабське ╕снування видавалося декому прийнятн╕шим за виклики й ризики вол╕. Я не в╕рю, що ми здатн╕ аж так знеславити себе та занапастити майбутн╓ сво╖х д╕тей! То яким же чином захистити сво╖ права? Найменше, що можна тут зробити, це поставити всю владу п╕д безпосередн╕й контроль сусп╕льства. Громадськ╕ орган╕зац╕╖, ком╕тети, ╕н╕ц╕ативн╕ групи мають взяти на себе цю коп╕тку, невдячну, але конче потр╕бну роботу. Не треба чекати, що прийде новий мес╕я ╕ орган╕зу╓ все це за нас. Ма╓мо робити те сам╕. Ще не переписана Конституц╕я та Закон про м╕сцеве самоврядування — на нашому боц╕. Змет╕мо з наших душ липку павутину рабського плазування! Не забуваймо, що зг╕дно з п’ятою статтею Конституц╕╖ Укра╖ни, а це закон прямо╖ д╕╖, ╓диним джерелом влади в Укра╖н╕ ╓ ми, народ, ╕ ми можемо зд╕йснювати владу не лише через органи державно╖ влади та м╕сцевого самоврядування, а й безпосередньо. Можемо… Та чи робимо щось для того? Варто пам’ятати, що представники влади за демократ╕╖ ╓ не щось б╕льше, н╕ж обран╕ ╕ найнят╕ нами, народом, на певний терм╕н часу представники наших ╕нтерес╕в. Ма╓мо ставитись до них з повною повагою (бо ж хто ╖х обирав?!), але не забувати, що останн╓, вир╕шальне слово ма╓ бути за нами. На жаль, декларуючи п╕д час вибор╕в свою ц╕лковиту в╕ддан╕сть ╕де╖ служ╕ння народу, ╕де╖ в╕дкритост╕ та прозорост╕, доп’явшись до владних важел╕в, наша «ел╕та» надал╕ дуже хворобливо ставиться до елементарного мон╕торингу з боку сусп╕льства. ╤ тут йдеться не лише про представник╕в центрально╖ влади. Насправд╕, мон╕торинг ефективний лише тод╕, коли в╕н охоплю╓ всю вертикаль влади, починаючи з м╕сцевих рад. Аби не бути голосл╕вними, в╕зьмемо для прикладу невеличке курортне село М╕жводне Чорноморського району АР Крим. За чотири останн╕ роки, з приходом нового та ще й молодого голови, а з 2010 року ╕ нового складу депутат╕в, село разюче зм╕нилося на краще, розцв╕ло. Центральну вулицю вкрили модною тепер плиткою, поставили гарн╕ л╕хтар╕, збудували дитячий майданчик, звели каплицю, неподал╕к мусульманська громада завершу╓ буд╕вництво мечет╕, переплановано центральну площу з водогра╓м у центр╕, ╜рунтовно заасфальтовано ряд вулиць, прокладаються вкрит╕ т╕╓ю ж плиткою тротуари, розпочато роботу ╕з зам╕ни старо╖ системи водопостачання, плану╓ться газиф╕кац╕я села Водоп╕йне, в╕дремонтовано клуб, щор╕чно вкладаються кошти в школи. М╕жводне — одне з небагатьох с╕л в АР Крим, яке ма╓ генеральний план розвитку, тож люди, як╕ протягом багатьох рок╕в чекали в черз╕, нарешт╕ отримали д╕лянки п╕д забудову, меж╕ села значно розширилися — та х╕ба перел╕чиш отак одразу вс╕ т╕ позитивн╕ зм╕ни, як╕ в╕дбулися за цей час! Тим б╕льше, дуже прикро бачити на фон╕ всього цього блискучого, сяючого ореолу темн╕ плямки. Невдячна справа перераховувати ╖х — не помиля╓ться той, хто н╕чого не робить, але деяк╕ моменти ╓ принциповими. Чи не найб╕льше турбу╓ кулуарн╕сть проведення сес╕й. Попри передвиборн╕ об╕цянки нин╕шнього голови щодо прозорост╕ роботи с╕льсько╖ ради п╕д його кер╕вництвом, реал╕╖, на превеликий жаль, далек╕ в╕д того. Власне, вже той факт, що оголошення про проведення сес╕й часто-густо оприлюдню╓ться з порушенням визначеного законом терм╕ну, а порядок денний вив╕шу╓ться часто за два-три дн╕ до сес╕╖, виклика╓ багато запитань. Дал╕ — б╕льше. При спроб╕ отримати якусь загальну ╕нформац╕ю, вас здивовано питають, мовляв, нащо вам це треба, а якщо у вас до того ж раптом виникне бажання потрапити на слухання сес╕╖, його, це слухання… легко можуть зробити закритим! Так, за останн╕й р╕к таких закритих слухань було щонайменше чотири. Нещодавно одна активна пан╕, яка конче хот╕ла реал╕зувати сво╓, освячене законом право спостер╕гати за ходом сес╕╖ з╕ зв╕том бюджетно╖ ком╕с╕╖, була удосто╓на сумн╕вно╖ чест╕, в тому сенс╕, що сес╕ю зробили закритою особисто для не╖. Але ж ╕ бажаючих було не так ╕ багато: лише вона одна. Заява пан╕ про порушення ╖╖ законних прав зак╕нчилась тим, що був викликаний д╕льничний м╕л╕ц╕онер, якому було наказано вивести пан╕ силою, що ╕ було зроблено. Можна сп╕вчувати принижен╕й н╕защо пан╕, можна сп╕вчувати м╕л╕ц╕онеров╕, якому дають протизаконн╕ накази, або сусп╕льству, де м╕л╕ц╕онери не знають, кого насправд╕ мають захищати, ╕ те, що, виконуючи протизаконн╕ накази, ста╓ш сп╕вучасником злочину, але х╕ба то дивина в кра╖н╕, де депутатом парламенту може бути колишн╕й (чи й нин╕шн╕й?) крим╕нальний авторитет, де заступник прокурора з явною вт╕хою викону╓ «Мурку»… Та поверн╕мося до наших овець. Як╕ ж та╓мниц╕ мають в╕д нас люди, яким ми дов╕рили управл╕ння справами сво╓╖ громади? Звернення ╕н╕ц╕ативно╖ групи громадян з письмовим проханням до с╕льради в╕дмовитися в╕д практики перетворення сес╕йних слухань на закрит╕, виставити генеральний план забудови М╕жводного в доступному для громадян м╕сц╕ та в╕дмовитись в╕д план╕в продажу буд╕вл╕ колишньо╖ школи, оск╕льки саме цю буд╕влю можна було б переобладнати в дитячий садочок, якого в сел╕ вже п╕втора десятил╕ття нема, було елементарно про╕гноровано. Насправд╕, село ще до 1996 року мало гарний триповерховий дитсадочок. То де ж в╕н, спита╓те ви, яка корова його язиком злизала? Якщо говорити про саму буд╕влю, то вона н╕де не под╕лася й дос╕ раду╓ око, прикрашаючи кра╓вид нашого села, от лишень вив╕ска на фасад╕ нин╕ дещо ╕нша. Тепер це панс╕онат «Бриз». А дитячий садочок злизала «корова» з головою с╕льради та охв╕стям одного захланного члена громади. Голова, охв╕стя – як╕ алегор╕╖! Що ж тод╕ тулуб то╖ страшно╖ корови? – спита╓те ви. А тулуб, панове, то вже, напевно, злочинна байдуж╕сть самих громадян. З того ж 1996-го тягнеться ще одна темна ╕стор╕я, коли, ╕гноруючи ╕нтереси громади, одним з останн╕х директор╕в радгоспу «М╕жводне» було в╕ддано в оренду за дуже см╕шну натуроплату причал № 14 м╕сцевих рибалок. Причал у подальшому було в╕ддано в суборенду ╕ новий власник фактично перебудував його на панс╕онат, в╕дкрив бар та почав методично прихоплювати прилеглу територ╕ю. Традиц╕йно повит╕ мороком п╕дкилимн╕ справи сес╕й попередн╕х скликань не розкривають нам правду, яким чином без згоди громади, б╕льше того, проти ╖╖ вол╕ новому орендарев╕ було передано ще майже п╕втора гектара парково╖ та пляжно╖ зони, яку в╕н тут же почав обносити огорожею. Було заблоковано нав╕ть алею, що вела з центрально╖ вулиц╕ до моря. Дуже шкода, але й нин╕шн╕й склад с╕льсько╖ ради, схоже, не доклада╓ належних зусиль, аби повернути селу фактично вкрадений у нього парк та добрий шмат пляжу. Не надиха╓ ╖х нав╕ть запропонована громадою п╕дтримка. То як не можуть виникати у член╕в громади запитання нав╕ть до влади, яка ╖м ╕мпону╓?! Нещодавно один з опозиц╕йних депутат╕в ВР Укра╖ни висловив сво╓ нерозум╕ння щодо нам╕р╕в ╢С застосувати санкц╕╖ до Укра╖ни в раз╕ продовження укра╖нською владою практики пол╕тичних репрес╕й. На його думку, санкц╕╖ сл╕д було б ввести проти владоможц╕в, як╕ розв’язали т╕ репрес╕╖. Народ, мовляв, невинний, бо не ма╓ жодного стосунку до того, що чинить ця влада. Нам, мовляв, соромно за не╖. Справд╕, соромно. Але ж хто вибирав оту владу? Може, брати-рос╕яни, поляки чи знову от╕ клят╕ американц╕? Н╕? Тод╕, може, варто в╕дкинути нашу хрон╕чну ╕нфантильн╕сть ╕, вичавивши ╕з себе отого лукавого раба, визнати, врешт╕, що нав╕ть не безлике МИ, а КОЖЕН з нас ОСОБИСТО несе повну в╕дпов╕дальн╕сть за все, що в╕дбува╓ться в ц╕й кра╖н╕, в кожному ╖╖ куточку, ╕ як н╕ ляхи, н╕ монголи не будуть в╕дстоювати вкрадений у м╕жводненсько╖ громади парк, так саме ми, а не американц╕ ╕ не ╓вропейц╕, ма╓мо вказати наш╕й р╕дненьк╕й влад╕ ╖╖ справжн╓ м╕сце й призначення. Кажуть, Мойсей ц╕лих сорок рок╕в водив св╕й народ С╕найською пустелею, аби вив╕трився з нього дух рабства ╕ на об╕товану землю прийшов в╕льний люд. Ми не мали С╕найсько╖ пустел╕, ми в╕дштовхнули свого Мойсея ╕ вже двадцять рок╕в посп╕ль нев╕льники духу з такими ж лукавими рабами на чол╕ намагаються перетворити ц╕лком усп╕шну не так давно Укра╖ну (20-те м╕сце у св╕т╕ за р╕внем економ╕чного розвитку за даними ООН на 1991 р╕к) на таку соб╕ С╕найську пустелю. Вичавлюймо з себе раба, р╕дн╕ мо╖ укра╖нц╕, доки ще не надто п╕зно…
Валентин БУТ с. М╕жводне Чорноморського району в Криму
На фото: огорожа, за якою прихоплена у м╕жводненсько╖ громади територ╕я пляжно╖ та парково╖ зони...
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 24.02.2012 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9990
|