Версiя для друку Обговорити в форумi

У чому полягає головна мета праці будь-якого державного закладу? Певно, у тому, щоби за шумовинням щоденних турбот не забути основну ціль свого створення. Централізована бібліотечна система Маріуполя нараховує понад 15 районних бібліотек, котрі щодня приймають десятки відвідувачів. Як тут згадувати про якісь глобальні проблеми? Однак директор Централізованої бібліотечної системи нашого міста, заслужений працівник культури України Людмила Гуркова – досвідчений лоцман у вихорі буденних турбот і завжди пам’ятає про державні завдання, покладені на культурні заклади України.
У 2012 році в межах Державної цільової програми поширення та розвитку читання ЦБ імені В. Короленка спільно з Маріупольським гуманітарним університетом (МГУ) розглядала проблеми, пов’язані з мовною культурою народів Приазов’я. Треба зазначити, що Донеччина – це регіон, на теренах якого багато років у мирі та дружбі мешкає понад 100 різних народів. Кожен має свою неповторну яскраву культуру, але світові процеси глобалізації стрімко знищують їхню оригінальність. Багато англійських й американських новітніх термінів, захопивши наш мовний простір, деформують національну мову, змушують вживати модні, але чужі слова, створюючи сленги.
Завдання сучасних бібліотек – надати можливість жителям України, особливо молоді, побачити красу і барвистість різних мов, що складають загальну духовну скарбницю нашої Соборної Незалежної держави.
До Міжнародного дня рідної мови у ЦБ ім. В. Короленка відбулося велике літературно-музичне свято. Відкрила збори його ведуча Олена Харабуга. Вона розповіла про історію виникнення цього свята, наголосила, що серед 5 тисяч мов світу нині більшість перебуває під загрозою зникнення через те, що їх не вживають у побуті. Її цікава доповідь супроводжувалась показом відповідних слайдів, дбайливо підготовлених працівницями бібліотеки.
Шануючи нового консула Грецької республіки у Маріуполі пана Димитріуса Папандреу, перше слово було надано голові Маріупольського товариства греків Надії Чапні. Вона розповіла про стан румейського та урумського діалектів новогрецької мови, що побутує в Приазов’ї. Нині в Маріуполі створена кафедра новогрецької мови при МГУ, яка займається проблемою її збереження, тісно контактуючи з навчальними закладами Греції. «Головне, що в Україні ми маємо можливість розвитку грецьких діалектів без конфліктів за суттєвої підтримки державних органів влади», — наголосила пані Чапні.
Зібрання із великим задоволенням послухало мелодичні грецькі пісні «Вранішня зірка» та «Чабан» у виконанні фольклорного ансамблю «Бір тайфа» з селища Старий Крим під керівництвом Олени Акритової. Молода красуня Валентина Шаповалова, студентка 5 курсу МГУ, в чудовому грецькому національному вбранні розповіла, як брала участь улітку минулого року в проекті «Тарас Шевченко мовами світу», що відбувся в місті поховання Великого Кобзаря – Каневі. Там вона читала славетний «Заповіт» новогрецькою мовою.
Оксана Мороз – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української філології МГУ представила змістовну доповідь про молодіжні сленги в україномовному побуті. Вона підкреслила: «Молодь завжди прагне бути нестандартною, вигадуючи нові слова та вислови. Деякі з них із часом входять у широке коло використання та збагачують старовинну українську мову відповідно до вимог нової доби. У тому полягає гнучкість та витривалість нашої рідної української мови».
Чудові українські пісні, тужливі й запальні, були тому підтвердженням. Їх майстерно виконали співаки з народного ансамблю «Живі джерела», який працює при Будинку культури «Чайка» (керівниця Лідія Клименко). Особливо розвеселила слухачів гумореска Павла Глазового «Язик та мова», котру яскраво розповіла Марія Возьницька – дипломант «Сорочинського ярмарку» 2011 року.
Як голова Маріупольського осередку Союзу Українок я виступила від української громади Маріуполя. Наголосила, що українська мова, яка є рідною для половини населення міста, водночас і державна мова України. Маріупольська «Просвіта» під головуванням Анатолія Мороза проводить велику роботу з її збереження та поширення. Кілька років при «Просвіті» діють безплатні курси з вивчення української, збираючи по 30-40 осіб, які бажають їх відвідувати. З 1989 р. з ініціативи «Просвіти» на шпальтах газети «Приазовський робочий» виходить сторінка «Джерело». Вона ознайомлює громаду міста з видатними постатями українства, новинами інших областей, поповнює їхній словниковий запас. Я представила зібранню багато україномовних газет, що виходять на Донеччині та в Києві, й закликала частіше звертатися до них за інформацією.
Російський блок заходу був представлений читанням віршів. Галина Плигач, вихователь санаторію ім. Н. Крупської та студентки кафедри української мови Дарина Сазонова, Катерина Попенко й Анна Федоренко прочитали чудові вірші класиків про російську мову.
Насамкінець Олена Харабуга висловила сподівання на продовження подібних зустрічей у читальних залах бібліотеки, оскільки вони поглиблюють знання про духовні набутки різних народів нашої великої спільної Батьківщини – України!

Ірина МОЛЧАНОВА, член НСЖУ
м. Маріуполь

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #8 за 24.02.2012 > Тема "З потоку життя"