Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3713)
З потоку життя (6924)
Душі криниця (3717)
Українці мої... (1514)
Резонанс (1617)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1757)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╤СТОР╤Я КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ МА╢ ШАНС ЗАЗВУЧАТИ УКРА╥НСЬКОЮ
30 липня на платформ╕ “Велика ╤дея” стартувала кампан╕я збору кошт╕в про╓кту...


ФЛЕШМОБ «БУДЕМО РАЗОМ»
У Ки╓в╕ запущено флешмоб «Будемо разом» на п╕дтримку людей, що проживають на...


«ДИВОВИЖН╤ ╤СТОР╤╥ КРИМУ» У МИСТЕЦЬКОМУ АРСЕНАЛ╤
26 лютого у Мистецькому арсенал╕ в╕дкри╓ться виставка «Дивовижн╕ ╕стор╕╖ Криму».


УРОКИ КРИМУ: ПОПРИ ТРАВМУ, МИ МА╢МО ЗНАЙТИ СИЛИ ДЛЯ РОЗВИТКУ
Виступ учасника Нестор╕всько╖ групи ╢вгена Гл╕бовицького у Кримському дом╕ п╕д час вечора,...


ОДИНОЧН╤ П╤КЕТИ В КРИМУ: ВИКЛИК ОКУПАНТАМ
Б╕льше 80 суд╕в у справах кримськотатарських патр╕от╕в провела в один день т.зв. "кримська влада"...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 17.02.2012 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#7 за 17.02.2012
МР╤Я З Ж╤НОЧИМ ОБЛИЧЧЯМ

«Арзи» (мр╕я) — так назива╓ться перший на п╕востров╕ кримськотатарський журнал, ╕ присвячений в╕н ж╕ноцтву. А те, чому «Мр╕я», то саме так звали д╕вчину ╕з одн╕╓╖ з красивих кримськотатарських легенд, та й журнал був тривалий час мр╕╓ю ╕н╕ц╕аторки його створення Лентари Хал╕лово╖ та ╖╖ колег по перу ж╕ночо╖ стат╕. А лог╕ка зрозум╕ла: багато довелося витерп╕ти кримськотатарським ж╕нкам, ╕ не лише тим з них, хто зазнав депортац╕╖, але й тим, кому довелося пережити  жадане ╕ водночас таке тяжке повернення на Батьк╕вщину, процес облаштування на як╕й для декого розтягнувся на довг╕ роки. До того ж кримськотатарськ╕ ж╕нки здеб╕льшого були за тепер╕шн╕ми м╕рками багатод╕тними, з душею, в першу чергу, повернутою  до с╕м’╖, до родини.
А мати — це берегиня вогнища, в╕д яко╖ залежить атмосфера в с╕м’╖, те, якими виростуть д╕ти, особливо, д╕вчата: чи збережуть вони традиц╕йн╕ для мусульманок моральн╕ ц╕нност╕, чи забудуть св╕й р╕д, мову, традиц╕╖ ╕ поринуть у розпусту сучасного св╕ту. Чула, ран╕ше для кримськотатарських д╕дус╕в та бабусь взагал╕ виключалася перспектива «казенного будинку», нав╕ть практично безр╕дних хтось-таки брав доглядати у свою родину. Сьогодн╕ ╕ сюди втрутилася «цив╕л╕зац╕я». Вона ж погнала цнотливих кримськотатарських ж╕нок за кордон на зароб╕тки, а матер╕ почали залишати сво╖х малят у пологових будинках.
Про одну ╕з таких ситуац╕й розпов╕ла головний редактор «Арзи» Лентара Хал╕лова:
 — Це було ще тод╕, коли я працювала кореспондентом у газет╕ «Голос Криму», у  2004 роц╕. До нас звернулися ╕з пологового будинку з тривожною зв╕сткою: вже шестеро кримських татарок в╕дмовилося в╕д новонароджених. Ми разом ╕з Саф╕нар Джем╕л╓вою, головою Л╕ги кримськотатарських ж╕нок, почали вивчати це питання. У результат╕ народилася газетна стаття, за яку я одержала перше м╕сце в конкурс╕, що проводився пом╕ж представниками кримських ЗМ╤. Але важливо ╕нше: проблема набула великого розголосу, ╕ про под╕бн╕ випадки тривалий час уже було не чутно. Тож вважаю, що наш╕ зусилля були не марними ╕ певн╕й к╕лькост╕ д╕тей ми зберегли родину.
Сама Лентара-ханум теж мати, ╕ зростала вона в багатод╕тн╕й с╕м’╖. А ще вона сусп╕льно активна людина, певне, тому ╕ зм╕нила профес╕ю економ╕ста на ту, що да╓ б╕льше можливостей бути почутою, зак╕нчивши школу журнал╕стики при газет╕ «Крим».
╤ ось, набувши вже досв╕ду роботи у в╕дд╕л╕ пол╕тики та економ╕ки газети «Голос Криму», вона звернулася до голови ком╕с╕╖ з м╕жнац╕ональних стосунк╕в та депортованих громадян ВР АРК Ремз╕ ╤льясова з приводу бажання кримськотатарських ж╕нок мати св╕й журнал, зауваживши, що в╕н би у природний спос╕б успадкував ╕де╖, якими свого часу керувався великий просв╕титель ╤сма╖л Гаспринський, створюючи разом з дочкою Шеф╕ке журнал   «Алем-╕  Н╕сван»  (Св╕т ж╕нки).
Але довго переконувати депутата не довелося — в╕н н╕бито оч╕кував на под╕бну пропозиц╕ю. Залишалося лише залагодити матер╕альний б╕к проблеми, тим б╕льше, що хот╕лося мати журнал красивий, багато╕люстрований, ╕з розряду тих, що тепер називають «глянцевими».
Таким в╕н ╕ став. А ф╕нансування взяв на себе Республ╕канський ком╕тет у справах м╕жнац╕ональних стосунк╕в та депортованих громадян на чол╕ з Едемом Дуда╓вим. Щодо його стаб╕льност╕, то тут бува╓ по-р╕зному. Але поки що «Арзи» вда╓ться випускати чотири рази на р╕к — щоквартально, починаючи з 2010 року. Журнал — безкоштовний. Поширю╓ться через м╕жб╕бл╕отечну систему та меджл╕си.
Пров╕дними рубриками в ньому ╓ соц╕альна, медична, присвячен╕ представницям нац╕онального руху, в╕домим сучасницям (сп╕вачкам, композиторам, актрисам, художницям, ученим тощо) ╕, звичайно ж, збереженню кримськотатарських нац╕ональних традиц╕й, популяризац╕╖ ╕ без того популярних нац╕ональних страв, одягу, народних промисл╕в.
Переважна к╕льк╕сть статей ╕ п╕дготовлених матер╕ал╕в належить тут сам╕й Лентар╕-ханум. Ось вона розпов╕да╓ про ж╕нку-патр╕отку Ведж╕╓ Кашку, яка нав╕ть записала в паспорт╕ днем свого народження дату повернення з м╕сць вислання до Криму. Разом з тим, ╕з ц╕╓╖ проникливо╖ статт╕ можна зробити висновок: у пово╓нн╕ часи ╕ п╕зн╕ше вс╕ народи Криму жили дружно, чим могли, допомагали тим, хто потрапив у немил╕сть до влади. ╤ це теж — урок нам ус╕м.
З ╕ншо╖ публ╕кац╕╖ можна дов╕датися практично про вже зникл╕ види кримськотатарського декоративно-прикладного мистецтва: це р╕зьблення по каменю ╕ дереву, чеканка по металу, керам╕ка, моза╖чн╕ вироби з кольорово╖ шк╕ри, повст╕, килимарство.
╢ в журнал╕ ╕ просто чимало корисних порад, в основному медичного спрямування, оск╕льки кримськотатарськ╕ ж╕нки традиц╕йно байдуж╕ до свого здоров’я — на нього не вистача╓ часу. А ось просто випивши натщесерце склянку холодно╖ води, виявля╓ться, можна нормал╕зувати травлення, а опущена в воду магн╕тна паличка робить ╖╖ л╕кувальною, здатною впливати на увесь орган╕зм. Корисно носити також магн╕тн╕ прикраси.
А ще в журнал╕ велика к╕льк╕сть красивих художн╕х фотограф╕й, на яких зображен╕ кримськотатарськ╕ красун╕, про яких д╕йсно хочеться сказати: це не ж╕нки, а просто мр╕я — арзи! Тож якщо к╕льк╕сть публ╕кац╕й рос╕йською мовою (приблизно чверть) когось не задовольнить, можна доповнити враження ╕люстративним матер╕алом.
Промовистими, зокрема, ╓ фотограф╕╖, що розпов╕дають про щор╕чний тюрксько-кримськотатарський фестиваль у Румун╕╖, куди було запрошено ╕ Лентару-ханум, котра презентувала там св╕й журнал. Вона розпов╕ла, що в Румун╕╖ мешка╓ багато кримських татар, як╕ мають ╕ сво╖ журнали, ╕ газети.
А серед заход╕в, проведених у Криму, ╖й особливо запам’яталася р╕чниця журналу, яка урочисто святкувалася в кримськотатарському театр╕ при повн╕й зал╕, та нагородження переможц╕в у р╕зних ном╕нац╕ях (за творчою ознакою), що в╕дбулося в результат╕ опитування, проведеного прац╕вниками «Арзи», — це один ╕з елемент╕в зворотного зв’язку з читачами.
Ц╕кавим було ╕ в╕дв╕дування Польщ╕, куди, в числ╕ ╕нших журнал╕ст╕в Криму, запросили ╕ Лентару-ханум для участ╕ у сем╕нар╕, орган╕зованому редакц╕╓ю журналу «Республ╕ка нова».
Редактор журналу «Арзи» ╓ також активною учасницею ус╕х заход╕в, пов’язаних з╕ збереженням звича╖в, обряд╕в та традиц╕й кримськотатарського народу. ╤ це надзвичайно важливо, бо народов╕, який, попри ус╕ негаразди, повернувся-таки на свою Батьк╕вщину, треба повернутися ще й до самого себе. ╤ це теж його запов╕тна мр╕я — арзи!

Тамара СОЛОВЕЙ
Фото О. Носаненка

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 17.02.2012 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9955

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков