Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 10.02.2012 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#6 за 10.02.2012
УКРА╥НСЬКИЙ БАНДУРИСТ З КУБАН╤, ЖЕРТВА БАБИНОГО ЯРУ...

1941 року член Проводу ОУН Андр╕й Мельник орган╕зував у ем╕грац╕╖ Пох╕дн╕ Групи на окупован╕ н╕мецьким збройним вермахтом укра╖нськ╕ терени. Завданням Пох╕дних Груп була нац╕онально-просв╕тницька робота з неевакуйованим населенням Радянсько╖ Укра╖ни.
Найб╕льше в╕домостей ╓ про Ки╖вську Пох╕дну Групу, до яко╖ входила високоосв╕чена ем╕грантська ел╕та: Олег Ольжич (археолог, поет, син поета Олеся Кандиби з Волин╕), ╤ван ╤рлявський (журнал╕ст, брав участь у боях за Закарпатську Укра╖ну), Улас Самчук (визначний письменник з Волин╕), професор Гупало, Олена Тел╕га (вчителька, публ╕цистка, поетеса), ╖╖ чолов╕к Михайло Тел╕га (╕нженер шлях╕в сполучення), молоденький Олег Жданович, осв╕чен╕ сестри Суховерськ╕ ╢вген╕я ╕ Тодос╕я з Буковини, ╤ван та Анна Рогач╕ (брат ╕ сестра з Закарпаття), О. Лащенко, М. Ситник, П. Ол╕йник та ╕н.
Олена та Михайло Тел╕ги прибули з ем╕грац╕йного Кракова до окупованого Ки╓ва п╕знього листопада 1941 року. Члени ОУН — орган╕зац╕╖ укра╖нських нац╕онал╕ст╕в – восени 1941 року сп╕льно ╕з м╕сцевим населенням в╕дремонтували комун╕кативн╕ зв’язки (телефон, електрику), з╕рван╕ Червоною арм╕╓ю при в╕дступ╕, налагодили роботу в деяких укра╖нських школах, б╕бл╕отеках, друкарнях, викладали укра╖нською мовою в ун╕верситет╕, в╕дновили випуск нац╕онально╖ преси: журналу «Волинь» у м. Р╕вному, газети «Укра╖нське слово» та журналу «Литаври» у Ки╓в╕, згуртували неевакуйовану ╕нтел╕генц╕ю, орган╕зували ╖дальню для безроб╕тно╖ голодуючо╖ ╕нтел╕генц╕╖, орган╕зували постачання продукт╕в ╕з навколишн╕х с╕л для голодних в╕йськовополонених червоноарм╕йц╕в, як╕ тисячами здалися в полон вермахту ╕ перебували в холодних бараках за колючими дротами, аг╕тували не коритися н╕мецьким нацистам, поширювали ╕дею самост╕йност╕ Укра╖ни.
Уся нац╕онально-пол╕тична робота укра╖нських патр╕от╕в проводилася глибоко законсп╕ровано, бо в╕дкрита боротьба була неможлива. Збиралися консп╕ративно в сп╕льних ремонтних роботах, в ╖дальн╕, в консп╕ративних помешканнях.
Перед н╕мецькою окупац╕╓ю радянська Сп╕лка письменник╕в на чол╕ з Максимом Рильським евакуювалася в тил Рос╕╖. Олена Тел╕га орган╕зувала Нац╕ональну укра╖нську Сп╕лку письменник╕в ╕з неевакуйовано╖ л╕тературно╖ ╕нтел╕генц╕╖, була обрана ╖╖ головою. На зборах в ╖дальн╕ Олена роз’яснювала р╕зницю м╕ж комун╕стичною позиц╕╓ю ╕ нац╕ональною.
Публ╕цистична та поетична творч╕сть Олени Тел╕ги вивча╓ться у вс╕х навчальних закладах сучасно╖ Укра╖ни, орган╕зован╕ конкурси поетично╖ декламац╕╖ ╖╖ ╕мен╕. Друг ╕ чолов╕к Олени Михайло Тел╕га допомагав ╖й в усьому та, як старший за в╕ком, оп╕кувався нею.
Мало хто зна╓ про роль Михайла Тел╕ги у нац╕ональному становленн╕ Олени. Життя, творч╕сть ╕ праця Олени на ем╕грац╕╖ проходила п╕д впливом Михайла, а в Ки╓в╕ — п╕д його оп╕кою. В╕н був для не╖ прикладом високих нац╕ональних ╕ людських чеснот. Скр╕зь вони були ╕ д╕яли разом: у студентських Подебрадах, в безроб╕тн╕й принижен╕й Варшав╕, в просв╕тницькому Краков╕, в л╕тературних колах окупованого спочатку польського, а пот╕м н╕мецького Львова, в каштановому, траг╕чному Ки╓в╕, в якому Олена провела п╕дл╕ткову юн╕сть, а Михайло брав участь у ки╖вських боях 1919 р. Вони немислим╕ одне без одного, це видно з ╖хн╕х численних фотограф╕й. ╥х ╓днала ╕ р╕днила укра╖нська ╕дея: кожен з них мр╕яв присвятити сво╓ життя боротьб╕ за Укра╖ну.
Олена Шовгенова походить родом в╕д укра╖нц╕в, як╕ жили в Рос╕╖: батько — ╤ван Шовгенов — визначний професор г╕дрометеоролог╕╖ в С.-Петербурз╕ ╕ Ки╓в╕, член уряду УНР, один ╕з орган╕затор╕в Господарсько╖ академ╕╖ в Подебрадах (40 км в╕д Праги), ╖╖ перший ректор. Михайло Тел╕га родом ╕з запорозьких козак╕в, котрих ╕мператриця Катерина примусово виселила ╕з Запорожжя на Кубань. Михайло Тел╕га пройшов усю епопею Укра╖нсько╖ народно╖ арм╕╖ С. Петлюри ╕з гвинт╕вкою у прав╕й руц╕, а бандурою – в л╕в╕й. П╕сля бо╖в в╕н робив перев’язки пораненим стр╕льцям, бо був в╕йськовим фельдшером, навчаючись у в╕йськово-фельдшерськ╕й школ╕ в Катеринодар╕, а зак╕нчив таку у Кам’янц╕-Под╕льському. А п╕сля перев’язок грав на бандур╕, сп╕вав. Пройшовши в╕йськову нац╕ональну геро╖ку в╕д Кубан╕ до найзах╕дн╕шо╖ етн╕чно укра╖нсько╖ Лемк╕вщини, будучи членом особисто╖ охорони головного отамана С. Петлюри, маючи славу блискучого бандуриста, Михайло Тел╕га св╕домо в╕дсунув себе на другий план, а на перше м╕сце висунув свою зд╕бну ученицю, ╕дейну пом╕чницю в орган╕зац╕╖ просв╕тницьких вечор╕в, партнерку у бальних ╕ народних танцях, кохану дружину Олену.
«Спов╕дь» М. Тел╕ги про те, як в╕н став св╕домим укра╖нцем п╕д впливом свого вчителя-бандуриста в Краснодар╕ Михайла Богуславського, п╕д впливом прочитано╖ «╤стор╕╖ Укра╖ни» Миколи Аркаса та ╕сторичних книг Кащенка, як╕ давав учитель, — цю надзвичайно ц╕нну спов╕дь Михайла Тел╕ги збер╕г письменник Улас Самчук. «Спогади» про М. Тел╕гу як бандуриста та його сольн╕ концерти на Лемк╕вщин╕ залишив Серг╕й Литвиненко, укра╖нський скульптор, автор надмогильного монумента «Каменяр» на могил╕ ╤. Франка у Львов╕ на Личак╕вському цвинтар╕ (1933) та укра╖нських пам’ятник╕в по м╕стах св╕ту. Як згаду╓ С. Литвиненко, враження в╕д концерт╕в М. Тел╕ги у м╕стах Криниця, Новий ╕ Старий Санч та селах Лемк╕вщини було могутн╕м: лемки ридали на весь голос повною залою, прокидаючись нац╕онально, в╕ками приспан╕ Польщею. Кожну кобзарську думу бандуристов╕ доводилось повторювати по два ╕ три рази. Концерти просили повн╕стю повторювати другого ╕ третього дня, а продовжувати — просто неба.
Зрозум╕ло, що в траг╕чному голодному й холодному Ки╓в╕ Тел╕з╕ було не до концерт╕в. Члени ОУН та ╕нш╕ укра╖нськ╕ патр╕оти сп╕впрацювали з м╕сцевим населенням у Ки╓в╕ та ╕нших м╕стах (Донецьк) лише п╕д час в╕йськово╖ влади. У с╕чн╕ 1942 року прийшла фашистська влада гестапо – пол╕тична влада охорони окупац╕йних порядк╕в. Члени Пох╕дних Груп були виявлен╕ ними, арештован╕ й замордован╕ у Бабиному Яру п╕д Ки╓вом у лютому 1942 року разом ╕з тисячами жертв ╕нших нац╕ональностей. М. Тел╕з╕ було 42 роки, а Олен╕ – 36.
У сво╖х документальних спогадах п╕д назвою «У вир╕ боротьби» визначний укра╖нський д╕яч з Австрал╕╖ Юр╕й Борець, булавний УПА, опису╓ партизанську боротьбу куреня «Лемко» проти польських ╕ московських поневолювач╕в. У кожн╕й ╕з восьми сотень куреня «Лемко» у 1945 роц╕ було понад 120 озбро╓них партизан╕в. Патр╕отична саможертовн╕сть усього куреня ╕ населення Лемк╕вщини була дуже високою. В цьому велика заслуга ╕ нац╕ональна роль бандуриста з Кубан╕ Михайла Тел╕ги: в╕н перший на початку 20-х рок╕в ХХ стол╕ття ознайомив населення Лемк╕вщини ╕з кобзарським ╕нструментом – бандурою, ╖╖ виглядом, звучанням та нац╕ональним натхненням.
Михайло Тел╕га був скромним, без╕менним, самозреченим Геро╓м Укра╖ни. Без Михайла укра╖нська нац╕я не мала би геро╖н╕, а укра╖нська л╕тература не мала би геро╖чно╖ Поетеси. Про нього мало хто зна╓, а в╕н — вартий пам’ят╕. В╕чна пам’ять борцям за волю Укра╖ни!

П╕дготувала Мирослава ЗАЙКО
м. Зал╕щики Терноп╕льсько╖ област╕
Олена ╕ Михайло Тел╕ги
14 лютого 1928 р., Подебради
*   *   *
(Використан╕ матер╕али: О. Жданович «Олена Тел╕га», Н. Миронець «Матер╕али про Олену Тел╕гу», газети «Л╕тературна Укра╖на», «Слово Просв╕ти», «Укра╖нське Слово», «Шлях перемоги», «Незборима нац╕я», «В╕льне життя»)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 10.02.2012 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9937

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков