Нещодавно у столичному Будинку вчителя було вручено прем╕ю ╕мен╕ Василя Стуса. Почесну нагороду вручав в╕домий дисидент ╢вген Сверстюк, який був одним ╕з ╕н╕ц╕атор╕в ╖╖ заснування. П╕сля обговорення та затвердження кандидатур у кол╕ попередн╕х лауреат╕в прем╕ю у 2012 роц╕ вручено: ╢вгену Захарову — за багатор╕чну системну роботу у сфер╕ захисту прав людини та видавничу д╕яльн╕сть, зокрема, за третю частину «М╕жнародного б╕ограф╕чного словника дисидент╕в. Укра╖на». Володимиру В’ятровичу — за розкриття та╓мниць арх╕в╕в радянсько╖ спецслужби в╕д ЧК до КГБ та актуальну публ╕цистичну працю «╤стор╕я з грифом «Секретно». ╤рин╕ Жиленко — за поетичну творч╕сть та книгу спогад╕в «HomoFeriens», ун╕кального л╕топису ш╕стдесятник╕в. Нараз╕ лауреат╕в прем╕╖ Василя Стуса — близько 60 ос╕б, серед яких л╕тератори, митц╕, вчен╕, громадськ╕ д╕яч╕. Критер╕ями в╕дбору кандидат╕в слугують активна присутн╕сть в укра╖нському культурному простор╕, мистецький р╕вень та виразна громадянська позиц╕я — дух Василя Стуса. «Для мене це велика честь та велика в╕дпов╕дальн╕сть, — сказав ╢вген Захаров. — Честь, тому що Стус — м╕й найулюблен╕ший поет ╕ отримати прем╕ю його ╕мен╕ дуже багато значить. Велика в╕дпов╕дальн╕сть, тому що сьогодн╕, коли повернулися пол╕тичн╕ пересл╕дування, знову актуальн╕ його слова — «за мною стояла Укра╖на, м╕й пригноблений народ, за честь котрого я мушу обставати до загину». Це в╕дпов╕дальн╕сть кожного з нас, коли знову п╕д загрозою основн╕ ц╕нност╕ свободи ╕ прав людини, ц╕нност╕, яких був позбавлений Стус, ╕ як╕ ми повинн╕ в╕дстояти». Поетеса ╤рина Жиленко сказала, що зараз абсолютно в такому в╕ц╕ ╕ ма╓ такий характер, що жодн╕ прем╕╖ ╖╖ мало стосуються. «Але прем╕я Стуса — це дуже почесно ╕ дуже важливо в мо╓му житт╕. Замолоду ми — як зернятка, ╕ т╕льки С╕яч зна╓, що з нас виросте. Треба було пройти житт╓ве горнило, щоб видно було, з кого посиплеться поп╕л, а з кого — алмази. Таким алмазом першо╖ величини я бачу Стуса. Не можна бути песим╕стом, якщо на св╕т╕ були так╕ люди. Якщо вони ╓ — значить, ще будуть, значить, людство ма╓ перспективи на майбутн╓». ╤сторик Володимир В’ятрович зазначив: «В╕дзнаку, яку я маю честь отримувати сьогодн╕, не зачепила моральна ╕нфляц╕я. Запорукою цього ╓ саме ╕м’я Василя Стуса, людини, яка н╕коли не йшла на компром╕си ╕з власною сов╕стю, яка здатна була протистояти несправедливост╕ у формат╕ — сам проти злочинно╖ ╕, здавалося, нездоланно╖ системи. Високу планку нагороди не дозволяють понизити його побратими-дисиденти, як╕ оп╕куються нею сьогодн╕». Прем╕я ╕мен╕ Василя Стуса заснована 1989 року Укра╖нською асоц╕ац╕╓ю незалежно╖ творчо╖ ╕нтел╕генц╕╖. Вперше вручалася у Львов╕, а 1990 року набула столичного статусу. Прем╕я присуджу╓ться авторам, як╕ мають визначн╕ усп╕хи у сво╖й галуз╕, займають виразну громадянську позиц╕ю, активно присутн╕ в укра╖нському культурному простор╕.
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
