Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 10.02.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#6 за 10.02.2012
«ТЕМРЯВУ ШАБЛЮКОЮ НЕ ЗДОЛА╢Ш…»

Рима з Криму

З Юл╕╓ю Бережко-Кам╕нською познайомився, можна сказати, випадково. В одн╕й ╕з газет При╕рп╕ння прочитав ╖╖ в╕рш╕ ╕ не зм╕г залишитися до них байдужим. Розшукав поетесу (допомогла редакц╕я), ╕ ми обм╕нялися к╕лькома листами. Домовилися: якщо доля знову закине мене до ╤рпеня, то неодм╕нно зустр╕немося. На щастя, в курортному ╤рпен╕, улюбленому м╕ст╕ укра╖нських письменник╕в, ╓ дек╕лька наших передплатник╕в — надзвичайно ц╕кавих людей. ╤ тому довго чекати на зустр╕ч не довелося. Вона не розчарувала. А коли я прочитав книжечку ╖╖ в╕рш╕в «М╕ж видихом ╕ вдихом», передмову до не╖ лауреата Народно╖ Шевченк╕всько╖ прем╕╖ ╤горя Павлюка (той про Юл╕ю сказав надзвичайно тепло: «ЗАПОВ╤ДА╢ТЬСЯ НА ВИСОКИЙ, СИЛЬНИЙ, КРАСИВИЙ ╤ ДОБРИЙ ШЛЯХ…»), то зрозум╕в, що треба неодм╕нно розпов╕сти людям про цю небайдужу й активну людину. З недавнього часу ще й директора ╤рп╕нського будинку культури (бачив план надзвичайно ц╕кавих культурних заход╕в на с╕чень), а ще дивовижну поетесу, викохану тавр╕йськими в╕трами ╕ запашними травами укра╖нського степу. Тому пропоную читачам нашу розмову.

— Юл╕╓, укра╖номовних поет╕в не те, що в Херсон╕, але й п╕д Ки╓вом небагато… Тому законом╕рне запитання: чому пишете укра╖нською? Щоб так гарно писати, треба, як м╕н╕мум, дуже любити мову!
— Ну, по-перше, я — укра╖нка, батьки мо╖ — укра╖нц╕... До того ж моя мама з Моринц╕в, а це батьк╕вщина Тараса Шевченка. Кажуть, що колись при╖здив досл╕дник з Ки╓ва, мого д╕дуся тод╕ викликали в с╕льраду ╕ сказали, що в╕н ╓ нащадком по л╕н╕╖ сестри Тараса Шевченка Катерини. Але спец╕ально ми не досл╕джували це питання.

— А яка мовна ситуац╕я на Херсонщин╕ зараз?
— Село ╓ «царством» суржику, причому довол╕ зрос╕йщеного. Не менш як 50% сл╕в рос╕йськ╕, решта ж — сутт╓во перекручен╕ укра╖нськ╕. Принаймн╕, така картина у тих селах, де я побувала. Херсон же практично на 100% рос╕йськомовний, укра╖нською там говорять х╕ба що при╖ждж╕ та ще, може, як╕сь викладач╕... Коли я при╖здила до Херсона з╕ столиц╕, де навчалася на факультет╕ журнал╕стики, то в╕дчувала себе дещо н╕яково. Адже саме в Ки╓в╕ я вир╕шила розмовляти лише укра╖нською, а на мою правильну л╕тературну мову херсонц╕ в╕дразу звертали увагу...

— Отже, столиця допомогла Вам прийти до укра╖нства? А чим саме — може, сво╓ю в╕дносно високою — пор╕вняно з Херсоном — культурою?
— Просто, в╕д╕рвавшись в╕д звичного середовища, мен╕ легше було зробити св╕й перший крок, реал╕зувати св╕домо зроблений виб╕р. До того ж на журнал╕стиц╕, де я навчалася, укра╖номовних студент╕в було не менше половини, тому н╕якого дискомфорту я не в╕дчувала.

— А в самому Херсон╕ тепер ситуац╕я зм╕нилася?
— Так, на мову реагують спок╕йно. Зна╓те, для мене мовно╖ проблеми взагал╕ не ╕сну╓. З╕ сво╖ми в╕ршами я виступала ╕ в Херсон╕, ╕ в Криму, ╕ на багатьох м╕жнародних фестивалях, де було дуже багато людей з Рос╕╖, а також рос╕йськомовних автор╕в з Укра╖ни. ╤, тим не менше, ставлення до мо╖х в╕рш╕в завжди було теплим, прихильним.

— А де саме Ви були в Криму?
— В С╕мферопол╕, Ялт╕, Коктебел╕… Нещодавно в Ялт╕ був фестиваль «С╕нан╕-фест», на який при╖хали москвич╕, петербуржц╕, харк╕в’яни, не кажу вже про самих кримчан. Я там була, мабуть, ╓диною, хто розмовляв укра╖нською. Все ж пос╕ла друге м╕сце, на що зовс╕м не спод╕валася… Люди говорили: ми сприйма╓мо не мову, а в╕рш╕. Чомусь в народ╕ усталилася думка, що наш╕ «вор╕женьки» так╕-сяк╕ ╕ нам пост╕йно заважають... Але якщо робити свою справу з любов’ю, якщо творити вишуканий мистецький продукт у рамках сво╓╖ культури, то люди це вс╕╓ю душею сприймуть. Темряву шаблюкою не здола╓ш… А ось культура ма╓ неабияку притягальну силу, шкода, що не вс╕ це розум╕ють. Треба творити продукт на такому р╕вн╕, щоб люди, сприймаючи ваш тв╕р, сприйняли ╕ полюбили вашу мову.

— До вашого Будинку культури приходять р╕зн╕ люди. Чи можна якось впливати на це середовище, тобто збирати, п╕дтримувати, «концентрувати» навколо себе кращих?
— Якщо дитина добре гра╓ на скрипц╕ чи фортеп╕ано або любить поез╕ю, вона часто почува╓ себе «б╕лою вороною». Тому ╖й потр╕бне «сво╓» середовище, а не те, в якому живуть з гор╕лкою, пивом ╕ матом… Дуже важливо, що так╕ люди тягнуться до нас. А ми охоче гурту╓мо творчих ╕ небайдужих до сусп╕льних проблем громадян незалежно в╕д в╕ку. На мов╕ ми не акценту╓мо увагу. Бо у нас у вс╕х ма╓ бути сп╕льна мова — мова музики, поез╕╖, добра ╕ краси…

— Хочеться, щоб Ви, степовичка, роблячи добр╕ справи в ╤рпен╕, не забували про Тавр╕ю, контактували з кримською ╕нтел╕генц╕╓ю…
— А я контактую! Мене переклада╓ ц╕кавий поет Микола Ширя╓в ╕з С╕мферополя. Переклав уже п’ятдесят мо╖х в╕рш╕в, на що п╕шло дек╕лька рок╕в. У нього ╓ вже дек╕лька книжок, куди ув╕йшли мо╖ твори. Плану╓мо видати окрему книжечку, але поки що на це катастроф╕чно не вистача╓ часу… До реч╕, в Рос╕╖ мо╖ в╕рш╕ переклада╓ Володимир Артюх. У «Московському в╕снику» ╓ доб╕рка поез╕й ХХ-ХХ╤ стол╕ть. ╢ там цикл «╤з укра╖нсько╖ поез╕╖», туди ув╕йшло дев’ять автор╕в, серед них ╢вген Плужник, Л╕на Костенко, Василь Симоненко… А моя доб╕рка завершу╓ цей цикл.

— А чому москвичам ╕ с╕мферопольцям так подобаються Ваш╕ укра╖нськ╕ в╕рш╕?
— Не знаю, це треба у них попитати… Кажуть, що мо╖ в╕рш╕ «дихають», вони не в╕дпускають, беруть у полон…

Серг╕й ЛАЩЕНКО

Юл╕я БЕРЕЖКО-КАМ╤НСЬКА

КОКТЕБЕЛЬСЬКИЙ ЦИКЛ
1
В╕д не╖.
В╕д нього.
В╕д жесту.
В╕д пози.
Н╕кого.
Н╕чого:
Н╕ м╕ста,
Н╕ крик╕в.
В╕д кислого погляду,
Що — до короз╕й,
Без строку,
Без м╕ри,
Без точного л╕ку.

В╕д куряви погляду,
Диму ╕ гар╕.
В╕д черги ╕ натовпу —
Пузом у спину.
В╕д мату.
╤ осуду.
Бруду.
Базар╕в.
В╕д фальш╕.
В╕д клину,
Того, який — клином.

В╕д того, що не
╤ того, що не дуже.
В╕д глянцю слизького
╤ реву мотор╕в.
Туди, де живуть
Наш╕ думи ╕ душ╕
Усе ще без нас:
До моря.
До — моря!..

2
Море точить леза хвиль.
Дно в╕дкрите, як в╕трина.
Ранок.
Серпень.
Море.
Штиль.
Вибирай соб╕ перлину!

Н╕ч п╕д кам╕нь залягла.
Сонце — наче д╕жка меду.
Я — сама соб╕ пра-пра,
Ти — соб╕ далекий предок.

У краю лаванди — с╕ль
На к╕нцях строкатих китиць.
Спробуй — втримай
повний штиль
У як╕м — не повторитись!

3
Не повторитись
у соб╕ самому.
Вчорашн╕й — луска.
Луска в╕д ядра.
На мор╕ — шторм,
╤ хочеться додому,
Туди, де протяг
з запахом метра.
Туди, де грав╕й,
╕ бетон, ╕ клумби
Петун╕й б╕лих.
Де жоржин пора.
Засмаглим повертатися Колумбом,
Стр╕чать провулки
рад╕сним «Ура!»
Приймати ос╕нь
 ╕ дощ╕в гостини,
Людей ╕ будн╕, отак╕, як ╓.
╤ не шукати в ╕ншому
 причини,
╤ не вважати, що усе тво╓.


ОБЕРЕЖНО

Як жоржини в мороз
 несуть,
Як — уперше дитину
 беруть на руки,
Як — кульбабу од в╕тру,
Як — скло,
як — ртуть,
Фото коханого у розлуках,
Сни, як╕ б в╕ями не злякать,
Коней, що рук ╕ вуздечок не знають,
Як Бога свята,
Як золото тать
Несу
Тво╓ перше
Зронене випадково,
н╕жне ╕ щире «кохаю».
3.08.2010 Тарханкут

*   *   *
Жовтень п╕дступно теплий:
Себе уявля╓ л╕том.
Гра╓ться сонце, себто —
Гр╕╓ кота на плитах.

Мружиться в лист╕ клена
Пром╕нь, на ласку щедрий.
Кров ще не стигне в венах
Через тоненький светр.

Л╕та зм╕л╕ла ц╕вка:
Пр╕лого листя запах…
Звечора ос╕нь — д╕вка.
На ранок — стол╕тня баба.

9.10.2009 С╕мферополь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 10.02.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9930

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков