Версiя для друку Обговорити в форумi

У Кримському академічному українському музичному театрі завершується робота над постановкою вистави «Оргія» за драматичною поемою Лесі Українки. В цьому творі поетеса використовує образи світової літератури, водночас порушуючи проблеми, подібні до проблем її часу.
Сюжет п’єси розгортається у стародавньому грецькому місті Корінфі, поневоленому римськими завойовниками, які відкрито грабують грецький народ, зневажають його культуру, схиляють до зради кращих представників мистецтва. Спокусившись подачками і різного роду обіцянками, танцівниця Неріса, співак Хілон і скульптор Федон йдуть на служіння до римських вельмож. Співак Антей засуджує їх за це і категорично відмовляється служити завойовникам, що призводить до трагічного фіналу.
Пропонуємо увазі читачів інтерв’ю з режисером-постановником цієї вистави, заслуженим діячем мистецтв АРК Віктором Івановичем ГУМЕНЮКОМ (на фото).

— Що привело Вас до режисури? Як сталося, що Ви почали ставити вистави?
— Я дуже хотів, щоб у нашому театрі поставили В. Винниченка, особливо його психологічну мелодраму «Брехня», і одного разу роздумував уголос про те, кому б запропонувати постановку цього твору. А Ви візьми та й скажи: «Ви досконало знаєте творчість цього драматурга, написали монографію «Сила краси» про цю його драму, багато статей, які опубліковані в наукових збірниках. Чому б Вам не спробувати поставити цю п’єсу?» Я виступив з ініціативою, яку підтримало керівництво театру. Отак з Вашого легкого слова і здійснився мій режисерський дебют, і вперше за всю історію театру прізвище В. Винниченка та назва його драматургічного шедевра «Брехня» з’явилися на афішах театру.
— Леся Українка написала багато п’єс. Чому Ви зупинили свій вибір саме на драматичній поемі «Оргія»?
— Велику роль в цьому відіграло те, що «Оргія» написана на античну тему, якою Леся Українка була захоплена, особливо в період свого перебування у Криму (такі дуже добре знайомі усім її п’єси, як «Кассандра» та «Іфігенія в Тавриді», були написані тут). Привернуло мою увагу й те, що п’єса глибоко психологічна, з гострою інтригою і дуже дійова. Велике значення мало й те, що я побачив у трупі акторів, які спроможні виконати мій задум.
Літературознавці детально розібрали цей твір, відкрили багато пластів у процесі аналізу п’єси. Але більшість авторів трактують її як заклик до пригноблених народів не коритися завойовникам та як заклик до людей мистецтва служити своєму народові.
Традиційних трактувань я не відкидаю. Але хочу загострити увагу глядачів на вічних проблемах збереження національної культури і дбайливого до неї ставлення та важливості вибору, перед яким опиняється художник: чи служити високому та духовному мистецтву (в п’єсі це участь у грецьких оргіях), чи віддати свій хист завойовникам — як це було в оргіях римських.
Головним для себе вважаю чітко прокреслити  лінію поведінки у стосунках між людьми. Ніхто з дійових осіб не хоче чути іншого. Ніхто не хоче йти на компроміс. Немає єдиної правди. У кожного — своя правда.
— Як режисер-постановник, Ви призначили себе на роль скульптора Федона. У Вас є досвід акторської роботи? Якщо так, то в яких театрах Ви виступали як актор, які ролі грали?
— У 80-ті роки я працював у Житомирському музично-драматичному театрі завідувачем літературної частини, паралельно з цим мене призначали асистентом режисера та на ролі. Я грав у «Ярославі Мудрому» І. Кочерги сина Ярослава — Володимира, у казці О. Іловайського «Дід Мороз та Санта Клаус» — Санту Клауса, у «Соборі Паризької богоматері» — Розбійника. До речі, інсценізація цього відомого твору В. Гюго була написана видатним українським артистом і режисером Гнатом Юрою, одним із засновників Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка.
— «Оргія» була написана на початку XX сторіччя. Чим вона  буде цікава сучасним глядачам?
— Актуальністю проблем, філософською спрямованістю та видовищністю. У виставі буде зайнята балетна трупа театру. Артисти виконають вражаючу балетну увертюру «Імперія», продемонструють пластичну виразність у сцені «Римська оргія» (балетмейстер — заслужений діяч мистецтв АРК, лауреат премії АРК О. Бикова). Цікаво задумано оформлення вистави за кольоровою гамою — перехід від сонячних кольорів до тривожного пейзажу (художник-постановник Г. Легута). Звернуть увагу глядачі і на костюми, які несуть не тільки достовірність, а й поетичність. У виставі прозвучить музика Ш. Гуно та А. Хачатуряна.
Леся Українка в цій п’єсі не дає конкретних настанов. Вистава матиме дискусійний характер. Це також повинно зацікавити глядачів.
Прем’єра вистави відбудеться 24 лютого.

Інтерв’ю підготувала
Світлана ЧОЛКА,
керівник літературно-драматургічної частини театру, заслужений працівник культури АРК

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #5 за 03.02.2012 > Тема "Душі криниця"