Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3165)
З потоку життя (6380)
Душі криниця (3499)
Українці мої... (1463)
Резонанс (1498)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1670)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПЕРЕВ╤ЗНИК МР╤Й
«╤гор Павлюк. Перев╕зник мр╕й: Книга л╕рики. – Харк╕в: Майдан, 2019. – 352...


ДО ТР╤ЙЦ╤ Л╤ТА НЕ БУВА╢...
На 50-тий день п╕сля Великодня християни в╕дзначають величне свято З╕слання Святого Духа на...


НЕ БУТИ ВШЕСТЮ В СЕРЕДУ...
Свято Вознес╕ння Господнього в╕дзнача╓мо на сороковий день п╕сля Великодня.


З КОШИКОМ НА ПОЛЮВАННЯ
«З кошиком на полювання» - друга книжка поез╕й для д╕тей укра╖нсько╖ письменниц╕ з...


В╤ТА╢МО, КРИМЧАНОЧКИ!
Нагородження в╕дбулося у символ╕чному м╕сц╕ – б╕ля пам’ятника Тарасу Шевченку в Ялт╕.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 03.02.2012 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 03.02.2012
СПАСИБ╤ ЗА ДРУЖБУ, ЗА КНИГИ!

Книжкова полиця

У «Кримсько╖ св╕тлиц╕» — давня, м╕цна ╕ над╕йна творча дружба з в╕домим укра╖нським письменником, академ╕ком Нац╕онально╖ академ╕╖ наук Укра╖ни ╤ваном Михайловичем Дзюбою. Як не дивно, а почалася вона зв╕дтод╕, коли ще т╕льки-но тривала невпинна ╕ наполеглива робота ╕н╕ц╕ативно╖ групи щодо створення в Криму укра╖номовно╖ газети.
Громадянським укра╖нським орган╕зац╕ям Криму, людям, як╕ входили до ╕н╕ц╕ативно╖ групи, доводилося писати листи в р╕зн╕ урядов╕ установи, ╖здити на прийоми до ки╖вських чиновник╕в, бо сво╖, кримськ╕, й слухати не хот╕ли, доводити, що укра╖номовна газета в Криму конче потр╕бна. Адже на п╕востров╕ за оф╕ц╕йними даними прожива╓ понад 700 тисяч укра╖нц╕в, а за неоф╕ц╕йними, на наше глибоке переконання, значно б╕льше.
Доводилося звертатися й до М╕н╕стерства культури Укра╖ни, оч╕льником якого на той час був ╤ван Михайлович Дзюба – в╕домий письменник, оборонець р╕дно╖ нац╕онально╖ духовност╕ – мови, культури, л╕тератури… ╤ван Михайлович ус╕ляко сприяв тому, аби в Криму, всупереч спротиву недоброзичливц╕в, усе ж таки виходила укра╖номовна газета.
╤ коли 31 грудня 1992 року побачив св╕т перший номер «Кримсько╖ св╕тлиц╕», в н╕й, на перш╕й стор╕нц╕, з-пом╕ж прив╕тань в╕д Олеся Гончара, Секретар╕ату Ради Сп╕лки письменник╕в Укра╖ни, Народного Руху Укра╖ни, газети «Л╕тературна Укра╖на» була й в╕тальна урядова телеграма м╕н╕стра культури Укра╖ни ╤вана Дзюби. У н╕й, зокрема, говорилося: «В╕таю колектив з великою под╕╓ю в культурному житт╕ Укра╖ни – заснуванням першо╖ газети укра╖нською мовою в Криму. Газета «Кримська св╕тлиця» ма╓ стати осередком кращих традиц╕й укра╖нсько╖ журнал╕стики. Бажаю творчих усп╕х╕в, натхнення, доброго здоров’я».
Як один ╕з числа сп╕взасновник╕в газети скажу, що серед тих небагатьох ╕дейних натхненник╕в, як╕ доклали чималих зусиль, аби в Криму з’явилася укра╖номовна газета, був ╕ в╕н, тод╕шн╕й м╕н╕стр культури недавно проголошено╖ незалежно╖ Укра╖ни, ╤ван Михайлович Дзюба.
Це великою м╕рою завдяки його розум╕нню значення появи в Криму серед багатьох рос╕йськомовних засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖ укра╖номовного видання, завдяки його наполегливост╕ й посл╕довност╕ у в╕дстоюванн╕ наших нац╕ональних ╕нтерес╕в з’явилася на св╕т Божий «Кримська св╕тлиця» — поки що ╓дина у сво╓му род╕ загально-пол╕тична ╕ л╕тературно-художня газета укра╖нц╕в Криму.
Ось уже протягом майже двадцяти рок╕в вона в╕д╕гра╓ колосальну об’╓днуючу роль не лише укра╖нсько╖ громади Криму, а й ╕нших нац╕ональних громад, котр╕ вбачають сво╓ нин╕шн╓ ╕ майбутн╓ з Укра╖ною, яким не чуж╕ ╕ не байдуж╕ принципи укра╖нсько╖ ╕де╖.
╤ ус╕ ц╕ роки становлення, творчого розвою, соц╕ально-економ╕чних скрут ╕ ус╕ляких негаразд╕в, так званих «чорних смуг», з якими, траплялося, виходила газета, письменник ╤ван Дзюба не випускав з╕ свого поля зору усього того, чим жила газета. В╕н завжди з╕ сво╖м добрим словом був поруч, був ╕ залиша╓ться одним з незрадливих шанувальник╕в ╕ пост╕йним автором «Кримсько╖ св╕тлиц╕», за що ми, колектив редакц╕╖, дуже йому вдячн╕.
Чимало газетних публ╕кац╕й письменника-академ╕ка ╤вана Дзюби на захист р╕дно╖ мови, його гострих полем╕чних статей з супротивниками нашого нац╕онального в╕дродження з’явилося за ц╕ роки на стор╕нках «Кримсько╖ св╕тлиц╕».
Та не лише сво╖ статт╕ презенту╓ ╤ван Дзюба для «Кримсько╖ св╕тлиц╕», а й час в╕д часу надсила╓ сво╖ нов╕ книги. Т╕льки останн╕м часом ми отримали в╕д ╤вана Михайловича дев’ятисотстор╕нковий том його мемуар╕в «Спогади ╕ роздуми на ф╕н╕шн╕й прям╕й», написаних у 2002-2006 роках.
Книга склада╓ться з двох частин. Перша частина – це розпов╕дь про сво╓ дитинство, про шк╕льн╕ й студентськ╕ роки, про с╕м’ю, родич╕в, сус╕д╕в…
Друга частина спогад╕в в╕дтворю╓ сусп╕льно активний пер╕од життя автора: в╕д 1960-х рок╕в ╕ до наших дн╕в.
Цю книгу мемуаристики ╤вана Дзюби я читав як захоплюючий роман. Мен╕ було ц╕каво, як ╕з с╕льського хлопчика з укра╖нсько╖ Донеччини виростав майбутн╕й письменник, як формувався св╕тогляд ц╕╓╖ неперес╕чно╖ особистост╕, як з асп╕ранта виростав майбутн╕й академ╕к, лауреат Державно╖ прем╕╖ ╕м. Т. Г. Шевченка, Герой Укра╖ни ╤ван Михайлович Дзюба. Багато знайомих ╕мен письменник╕в та л╕тературних под╕й, про як╕ я чув, як кажуть, лиш кра╓м вуха, поверхово – трохи з преси, трохи щось в╕д за╖жджих ки╖вських письменник╕в, поставало перед╕ мною з╕ стор╕нок ц╕╓╖ чесно╖ книги на повен зр╕ст – ╕ про поет╕в-«ш╕стдесятник╕в», ╕ про книгу «╤нтернац╕онал╕зм чи русиф╕кац╕я» та тих под╕й, що виникали довкола не╖… А ще про ц╕кав╕ еп╕зоди з л╕тературно-мистецького життя та багато чого ╕ншого. Особливо мене вразили т╕ стор╕нки книги, в яких письменник докладно розпов╕да╓ про сво╖ тюремн╕ понев╕ряння, пов’язан╕ з появою його книги «╤нтернац╕онал╕зм чи русиф╕кац╕я». По-людськи було шкода письменника, на якого чинили психолог╕чний тиск у тюремному ╕золятор╕, але ж ╕ вражала його ст╕йк╕сть у в╕дстоюванн╕ сво╖х переконань.
Книга, як уже зазначалось, сол╕дна ╕ за обсягом, ╕ за сво╖м зм╕стом – з не╖ можна черпати й черпати багато ц╕кавого. А ще ╤ван Михайлович над╕слав нам сво╖ книги, котр╕ нещодавно побачили св╕т у ки╖вських видавництвах ╕ до нас у Крим вони навряд чи д╕йдуть… Це, насамперед, книга «Нагн╕тання мороку: в╕д чорносотенц╕в початку ХХ стол╕ття до укра╖нофоб╕в початку ХХ╤» (про зм╕ст статей ц╕╓╖ книги говорить уже сам ╖╖ заголовок), та книгу «Кавказ» Тараса Шевченка на тл╕ непроминального минулого», котру письменник присвятив до 150-х роковин смерт╕ Тараса Шевченка. В анотац╕╖ до цього видання говориться: «Поему «Кавказ» написано восени 1845 року. В ╕стор╕╖ л╕тератури небагато знайдеться приклад╕в, щоб поетичний тв╕р понад п╕втора стол╕ття не втрачав сво╓╖ актуальност╕, болючост╕ й морально╖ гостроти. Чому саме кавказький рефлекс став н╕би нев╕д’╓мною частиною пол╕тичного ╕ духовного життя Рос╕╖? На це запитання прагне в╕дпов╕сти в╕домий укра╖нський письменник, академ╕к НАНУ ╤ван Дзюба, спираючись на ╕сторичн╕ джерела, пор╕внюючи погляди рос╕йських л╕тератор╕в ╕ Тараса Шевченка на кавказьк╕ лиход╕йства ╕мпер╕╖. Книга почина╓ться поемою «Кавказ» мовою ориг╕налу ╕ в переклад╕ рос╕йською мовою. Передмову до першого видання написав в╕домий правозахисник Серг╕й Ковальов. Друге видання доповнено передмовою ╤вана Дзюби».
Над╕слав письменник ╕ книгу «╤ван Павло ╤╤. Римський триптих».
«Римський триптих» — останн╓ з прижитт╓вих видань поез╕й Кароля Войтили – Папи ╤вана Павла ╤╤. Це вже поез╕╖ власне «ватиканського» пер╕оду його життя, вони не входили до попередн╕х зб╕рок. У «Римському триптиху» Кароля Войтили – Папи ╤вана Павла ╤╤ високою м╕рою явлено характерн╕ для його поез╕й сконцентрован╕сть думки ╕ щ╕льн╕сть вислову, прозора глибина символ╕ки. Видання подане трьома мовами – укра╖нською, рос╕йською ╕ польською. Передмову до нього написав ╤ван Дзюба.
╤ ще одну книгу над╕слав «Кримськ╕й св╕тлиц╕» ╤ван Михайлович, котра ма╓ назву «╢ поети для епох». Як ви вже здогадалися у назву книги винесено рядок з в╕домого в╕рша нашо╖ талановито╖ поетеси Л╕ни Костенко: «…Ще не було епохи для поет╕в, але були поети для епох!» «У ц╕й книз╕, — як зазначено в анотац╕╖, — з╕йшлися дв╕ ун╕кальн╕ творч╕ особистост╕, чи╖ ╕мена уже давно промовляють сам╕ за себе. Натхненний есей ╤вана Дзюби про творч╕сть Л╕ни Костенко суголосний бес╕д╕ з поетесою, в як╕й вона уперше так щиро й вичерпно розпов╕да╓ про сво╓ життя у Слов╕». Книга побачила св╕т у ки╖вському видавництв╕ «Либ╕дь» 2011 року.
Уже з перел╕ку цих книг видно, яку величезну роботу виконав письменник ╤ван Дзюба лише останн╕м часом. Побажа╓мо ж йому подальшо╖ натхненно╖ ╕ творчо╖ прац╕ на рад╕сть ус╕м нам, на благо нашо╖ нац╕онально╖ л╕тератури.
Спасиб╕ Вам, ╤ване Михайловичу, за Ваш╕ книги, як╕ Ви створили ╕ над╕слали нам у дарунок, спасиб╕ за моральну п╕дтримку «Кримсько╖ св╕тлиц╕» в ус╕ часи, за Вашу пам’ять про нас, укра╖нц╕в Криму, за щиру дружбу з нашою газетою. Здоров’я Вам та ус╕ляких гаразд╕в! Будемо чекати на Ваш╕ нов╕ книги!

Данило КОНОНЕНКО ╕ «КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ»!

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 03.02.2012 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9912

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков