Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3132)
З потоку життя (6348)
Душі криниця (3489)
Українці мої... (1461)
Резонанс (1491)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1666)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НЦ╤ ЗАДЕКЛАРУВАЛИ ПОНАД 83 М╤ЛЬЯРДИ ДОХОД╤В ЗА Р╤К
Про це пов╕домля╓ прес-служба Державно╖ ф╕скально╖ служби.


РОЗПАЛЮВАННЯ ВОРОЖНЕЧ╤: ПРОКУРАТУРА КРИМУ В╤ДКРИЛА СПРАВУ ЧЕРЕЗ П╤ДРУЧНИК «╤СТОР╤Я КРИМУ»
Про це пов╕домля╓ прокуратура Автономно╖ Республ╕ки Крим.


ЩОБ ПАМ’ЯТАЛИ…
В╕дзначення переможц╕в цього конкурсу у ки╖вському театр╕ на Подол╕ в╕дбулося, можна сказати, на...


Washington Post: ВИГАДКА РОС╤╥ ПРО АНТИСЕМ╤ТСЬКУУКРА ╥НУ З «ФАШИСТАМИ» РОЗВАЛЮ╢ТЬСЯ НА ОЧАХ
На початку червня новообраний президент Володимир Зеленський об╕йме свою посаду. ╤ того ж дня...


У КИ╢В╤ ПРЕЗЕНТУЮТЬ СТР╤ЧКУ ПРО ДЕПОРТАЦ╤Ю КРИМСЬКИХ ТАТАР «1944»
Прем’╓ра документального ф╕льму про депортац╕ю кримських татар “1944” у столиц╕...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 03.02.2012 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 03.02.2012
МОВНА СИТУАЦ╤Я В ЛАТВ╤╥ ОЧИМА УКРА╥НЦ╤В

Мова про мову

П╕сля ╕нтерв’ю з Юр╕╓м Садловським, кер╕вником Центру балтистики у Львов╕ («КС» в╕д 23 грудня 2011 року), читач╕ нав╕ть телефонували мен╕:  невже ╕ справд╕ у Латв╕╖ ╓ проблеми саме з латиською мовою? За зб╕гом обставин сталося так, що п╕сля розмови з паном Садловським у мене в╕дбулася не менш ц╕кава зустр╕ч з╕ студентами, як╕ побували в Латв╕╖ у листопад╕ минулого року. Для об’╓ктивност╕ варто подати ╖хню точку зору. Вона, загалом, оптим╕стичн╕ша, н╕ж точка зору пана Юр╕я, адже туристи традиц╕йно сприймають кра╖ну у рожевих тонах — на в╕дм╕ну в╕д людей, як╕ прожили там багато рок╕в.
Оля Завальона, студентка 5 курсу факультету м╕жнародних в╕дносин Льв╕вського нац╕онального ун╕верситету:
— Латв╕я надзвичайно гарна кра╖на, нам вона дуже сподобалася! Населення не багато — трохи б╕льше двох м╕льйон╕в, але люди наст╕льки культурн╕ ╕ прив╕тн╕, що авторитет ц╕╓╖ невелико╖ держави мимовол╕ зроста╓. Принаймн╕, з точки зору турист╕в. Коли ми були в ц╕й республ╕ц╕, пост╕йно накрапав дощ, стояли густ╕ тумани, але Рига попри все виглядала казково чар╕вною. Пот╕м нас запросили в м╕сто См╕лтене — це приблизно на 100 к╕лометр╕в сх╕дн╕ше Риги. Отже, побачили ╕ «глибинку». Скр╕зь ми про╖жджали досить акуратн╕ м╕стечка, всюди прибрано, чисто, а дороги на порядок кращ╕, н╕ж в Укра╖н╕… ╤ ще звернули увагу: в Латв╕╖ дуже багато л╕с╕в! ╤ надзвичайно гарна арх╕тектура — все це гармон╕йно по╓дну╓ться. Кида╓ться у в╕ч╕, що в них багато патр╕отично налаштованих людей, як╕ нац╕лен╕ на розбудову Латв╕╖. Може, й справд╕, ╓ б╕дн╕ ╕ не задоволен╕ життям, але так╕ мають можлив╕сть працювати в ╢вроп╕, сумних ╕ нещасних людей на вулицях ми практично не зустр╕чали.

Мар’яна Венцек, викладачка Льв╕всько╖ л╕нгв╕стично╖ г╕мназ╕╖:
— Мен╕ пощастило побувати в Риз╕ трохи ран╕ше, у вересн╕ — з нагоди святкування 100-р╕ччя укра╖нсько╖ д╕аспори в Латв╕╖. Туди, як почесн╕ гост╕, були запрошен╕ два колективи з╕ Львова: капела бандурист╕в «Галичанка» ╕ зразковий театр «Каприз». Д╕ти показали сво╓ ум╕ння, латиш╕ сприймали ╖х дуже добре, а наш╕ юн╕ виконавц╕ дуже т╕шилися тим, наск╕льки старе м╕сто в Риз╕ нагаду╓ центральну частину Львова.  А стосовно мови, то хоч ╕ кажуть, що латиш╕в у столиц╕ лише 30 %, але мен╕ здалося, що латисько╖ мови на вулицях не менш, як 50 %. Звичайно, позиц╕╖ рос╕йсько╖ досить сильн╕, в Риз╕ колись була нав╕ть вулиця «Рос╕йська», на н╕й здавна жили рос╕йськ╕ купц╕, — под╕бно до того, як у Львов╕ жили в╕рмени ╕ ╓ вулиця «В╕рменська». Нин╕шня статистика, справд╕, — не надто оптим╕стична, в╕дм╕нн╕сть пор╕вняно з радянськими часами поляга╓ в тому, що укра╖нц╕ вже значною м╕рою в╕дсепарувалися в╕д рос╕ян, у них уже ╓ своя школа, своя греко-католицька церква, сво╖ громадськ╕ орган╕зац╕╖… ╤ мен╕ зда╓ться, що внасл╕док цього вони трохи толерантн╕ш╕ в╕д рос╕ян. Останн╕, за сво╓ю давньою ╕мперською звичкою, не обтяжують себе вивченням мов кор╕нних народ╕в. Якось ми ╖хали в автобус╕, ╕ у нас в╕дбулася розмова з м╕сцевими рос╕янами. Коли вони д╕зналися, що ми у льв╕вському Центр╕ балтистики вивча╓мо латиську мову, то дуже здивувалися. Обговорювали м╕ж собою: «И зачем это им? Мы здесь живем, и нам латышский не нужен, а они там, во Львове, его учат…» Ми розпов╕дали про те, як нам подоба╓ться латиська культура, ╕ цим н╕би п╕дтримували позиц╕╖ латиш╕в. Переконалися: це вплива╓ на рос╕ян! ╥м н╕би передалося наше п╕днесення, вони побачили, що можна, виявля╓ться, шанувати сво╓, р╕дне, але й до мови латиш╕в ставитися з повагою.

Наталя Ковальчук, студентка 5 курсу факультету м╕жнародних в╕дносин ЛНУ:
— Кер╕вник нашого Центру балтистики попереджав, що в Латв╕╖ багато рос╕йськомовного населення, ╕ вс╕ до нас говоритимуть рос╕йською. Насправд╕ ж рос╕йську на вулицях ми чули не дуже часто. Принаймн╕, р╕дше, н╕ж латиську… Багато людей волод╕ють двома мовами. Латиш╕ спок╕йно переходять на рос╕йську, коли у них щось запитують ц╕╓ю мовою. Мен╕ здалося, що стосунки м╕ж двома мовними групами досить цив╕л╕зован╕. Одна рос╕йськомовна д╕вчина розпов╕дала, що у них мала бути контрольна з б╕олог╕╖. Вчиться вона в рос╕йськ╕й школ╕, але того разу вчителька сказала, що контрольна буде латиською. Ну, ╕ н╕чого страшного: написала моя знайома — як це й вимагалося — латиською. Тобто, це не було для не╖ великою проблемою. До реч╕, я не пом╕тила, щоб молод╕ латиш╕ вживали слова: «т╕па», «кароч╓», «пр╕кольно», «д╕скат╓ка», — як╕ нер╕дко можна почути в╕д укра╖нц╕в Львова. Щоправда, зауважила: вони досить часто кажуть: «о’кей». Отже, молод╕ латиш╕, скор╕ше, схильн╕ до англ╕зац╕╖, ан╕ж до русиф╕кац╕╖... Наш р╕вень сп╕лкування латиською був, може, й недостатньо високим, тому ми переходили час в╕д часу на англ╕йську. ╤ я пом╕тила, що латиш╕ нею сп╕лкуються практично в╕льно. Але розум╕ють ╕ рос╕йську. Звичайно, латиш╕ — невелика нац╕я, ╕ вони свого часу страждали в╕д русиф╕кац╕╖. Але в Укра╖н╕ ╓ рег╕они, де ц╕ процеси зайшли набагато дал╕. Якось я була в Криму ╕ захот╕ла купити в магазин╕ сол╕ й цукру. Так ╕ сказала: «Дайте, будь ласка, цукру та сол╕…» Була здивована, коли продавщиця сказала: «Я не понимаю вас…» Зауважте: «с╕ль» ╕ «соль» звучить так под╕бно… Мен╕ зда╓ться, вона принципово не хот╕ла мене зрозум╕ти… Однак не буду кидати т╕нь на вс╕х кримчан; одна господиня, в яко╖ я жила в ╢впатор╕╖, просила мене не переходити на рос╕йську ╕ розмовляти з нею лише укра╖нською.

Галина Швець, випускниця геолог╕чного факультету ЛНУ:
— Юр╕й Садловський стверджу╓, що Ки╖в ма╓ шанс заговорити укра╖нською швидше, н╕ж Рига заговорить латиською… Не знаю як щодо Ки╓ва, але коли ми були в Донецьку, то одного разу почули про себе в╕д м╕сцевих: «Смотрите, поляки приехали…» ╤ ще запам’ятався випадок. Ми ╖хали в потяз╕, ╕ маленька д╕вчинка, яку звали Л╕дою, охоче бавилася з мо╖ми д╕тьми. Коли над╕йшов час перекусити, я сказала: «Д╕ти, ╖сти! Скаж╕ть Л╕д╕, що ви йдете об╕дати!» ╤ це мале дитинча, таке см╕шне, в окуляриках, каже: «А мама ваша на каком языке говорит — на английском?» Ми з чолов╕ком були шокован╕, а це ж ╕деться нав╕ть не про Крим, а про Донбас — рег╕он, де паспортн╕ укра╖нц╕ чисельно переважають. Н╕, загалом мовна ситуац╕я в Латв╕╖ краща… В м╕ському транспорт╕ ми випадково з╕ткнулися ╕з земляками: ╖хали дв╕ бабус╕-укра╖нки з внучатами ╕ розпов╕ли, що здавали латиську, коли отримували громадянство. ╤ вони здали ╖╖! Чому ж рос╕яни цього не роблять? Не виходить знати мову досконало, то вивч╕ть хоча б на 50 в╕дсотк╕в, все одно це краще, н╕ж конфронтац╕я… Мен╕ зда╓ться, що ╕ латиш╕ толерантно ставилися б до рос╕йсько╖, якби вона не претендувала на якесь л╕дерство ╕ не намагалася б п╕дм╕нити собою державну мову. А у частини рос╕йськомовного населення так╕ нам╕ри, зв╕сно, ╓.

Петро С╕чко, випускник Прикарпатського нац╕онального ун╕верситету (╤вано-Франк╕вськ), ╕сторик, внук в╕домого пол╕тв’язня Петра С╕чка:
— Латиську я вчу вже другий р╕к. Ще планую вивчити литовську та естонську. Вперше я побував у Латв╕╖ 2004 року, у мене там родич╕. Так ось, можу сказати, що двоюр╕дн╕ брат ╕ сестра, хоч ╕ укра╖нц╕, але латиською волод╕ють добре. Принаймн╕, краще, н╕ж я. Хоча п╕сля навчання у льв╕вському Центр╕ балтистики я м╕г в╕льно сп╕лкуватися на вулицях Риги латиською. ╤ мушу сказати, що переважно перехож╕ в╕дпов╕дали мен╕ ц╕╓ю ж мовою. Але брат ╕ сестра живуть там пост╕йно ╕ тому ╖хн╕й р╕вень знань латисько╖ набагато вищий. Мен╕ зда╓ться, що все залежить в╕д в╕ково╖ групи жител╕в Риги. Якщо рос╕йськомовн╕ люди старшого покол╕ння не волод╕ють державною ╕ тому мають певн╕ проблеми, то ╖хн╕ нащадки поступово ╕нтегруються в латиську сп╕льноту. Побували ми ╕ в Укра╖нському культурному центр╕, яким керу╓ Ольга Берегова. У наших земляк╕в, зда╓ться, нема╓ особливих проблем з мовою. Х╕ба що у старших…

╤ ось саме тут, для б╕льшо╖ об’╓ктивност╕, подамо точку зору кор╕нно╖ мешканки Риги. Над╕я Болонна зак╕нчила ╓дину в Латв╕╖ укра╖нську середню школу. ╥╖ мама — рос╕янка, а тато — укра╖нець, галичанин. Зараз вона насолоджу╓ться Львовом, гостю╓ тут у сво╖х родич╕в. Отже, слово Над╕╖:
— Я народилася в Риз╕ ╕ жила там увесь цей час. Тому з упевнен╕стю можу сказати, що майже все рос╕йськомовне населення (принаймн╕, не менше 97 %) лояльно ставиться до державного статусу латисько╖ мови. Причому, це стосу╓ться як молод╕, так ╕ людей старшого покол╕ння. Громадян, як╕ негативно ставляться до латисько╖, не б╕льше трьох в╕дсотк╕в. Що стосу╓ться людей «радянського гарту», то й вони не проти латисько╖. Просто вони хочуть додатково отримувати ╕нформац╕ю ще й рос╕йською. Якщо скр╕зь луна╓ лише латиська, то важко отримати елементарну консультац╕ю в державних установах, аптеках, банках тощо. Ситуац╕я дещо ускладню╓ться тим, що на зм╕ну старшому покол╕нню приходить молодь, яка не вивча╓ рос╕йсько╖ — зв╕дси й проблеми… Л╕тн╕ рос╕йськомовн╕ люди в Латв╕╖ ╕нформац╕йно обмежен╕. ╤ це сумно…
*   *   *
Як бачимо, подан╕ точки зору таки дещо в╕др╕зняються. Звичайно, одна справа при╖хати до кра╖ни на дек╕лька дн╕в, ╕нша — жити там пост╕йно. До того ж, укра╖нц╕ Латв╕╖ хоч ╕ отримали можлив╕сть поступово повертатися до сво╖х корен╕в, все ж дос╕ ╓ частинкою рос╕йськомовного населення. Якщо молод╕ не мають проблем з державною мовою, то, принаймн╕, сп╕вчувають сво╖м д╕дусям ╕ бабусям. З  ╕ншого боку, можлив╕сть «отримувати ╕нформац╕ю паралельно ще й рос╕йською» означало б не що ╕нше, як фактичне запровадження друго╖ державно╖ мови…  Не сумн╕ва╓мося, що громадяни Латв╕╖ сам╕ впораються з╕ сво╖ми мовними проблемами. Наше ж завдання — об’╓ктивно ╕нформувати «св╕тличан» про стан справ у ц╕й кра╖н╕. Зазначимо лише, що ознайомленню з Латв╕╓ю дуже сприя╓ льв╕вський Центр балтистики. ╤ що особливо при╓мно: серед його викладач╕в ╕ студент╕в уже ╓ наш╕ передплатники!

Серг╕й ЛАЩЕНКО

Зл╕ва направо: Наталка Ковальчук, Галина Швець, Мар’яна Венцек

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 03.02.2012 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9895

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков