"Кримська Свiтлиця" > #50 за 30.12.2011 > Тема "Українці мої..."
#50 за 30.12.2011
РОЗСТР╤ЛЯНИЙ САД
Постат╕
ДО 120-Р╤ЧЧЯ В╤Д ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВИДАТНОГО УКРА╥НСЬКОГО ВЧЕНОГО-САД╤ВНИКА ТА ОРГАН╤ЗАТОРА В╤ТЧИЗНЯНО╥ НАУКИ, ПРОФЕСОРА ВОЛОДИМИРА СИМИРЕНКА (Продовження. Поч. у № 47-49)
Професору Володимиру Симиренку за к╕лька рок╕в вдалося в╕дродити славу ╕ науково-виробничу базу батьк╕вського Помолог╕чного розсадника. Кр╕м досл╕дно╖ станц╕╖, учений створив на Платонов╕м хутор╕ ще ╕ Центральний помолог╕чний розсадник. В╕н д╕яв також п╕д його безпосередн╕м кер╕вництвом. Неймов╕рних зусиль науковий колектив станц╕╖ доклав до в╕дродження та збереження з╕брано╖ ще батьком Помолог╕чно╖ колекц╕╖. Науковц╕ станц╕╖ продовжили розпочате Левком Симиренком виробничо-б╕олог╕чне вивчення сорт╕в плодових, гор╕хопл╕дних та яг╕дних культур. Результати цих досл╕джень систематично друкувалися в наукових працях Мл╕╖всько╖ станц╕╖ сад╕вництва. Сам професор Володимир Симиренко вже в 1930 роц╕ випустив помолог╕чну монограф╕ю «Плодов╕ асортименти Укра╖ни». Видрукувати б╕льш повну помолог╕чну працю вчений не встиг, завадив арешт. Машинописний рукопис зазначено╖ прац╕ в╕д знищення енкаведистами врятували дружина та донька ученого. Ш╕стнадцятир╕чна д╕вчина у 1944 роц╕ пронесла у сво╓му клунку через всю ╢вропу ╕ перевезла об’╓мний рукопис аж до Канади. Двохтомну працю батька пан╕ Тетяна Симиренко, громадянка Канади, п╕сля здобуття Укра╖ною незалежност╕ привезла в Укра╖ну ╕ впродовж 1995-1996 рр. видала власним коштом. Сьогодн╕ ця праця ╓ величезним помолог╕чним надбанням Укра╖ни. Колектив науковц╕в, керований В. Л. Симиренком, фактично в╕дродив з ру╖ни промислове розсадництво, яке колись було одн╕╓ю з головних галузей симиренк╕вського господарства. У колишньому Радянському Союз╕ упродовж 20-30 рок╕в не було жодно╖ науково╖ установи, яка б на ╓вропейському р╕вн╕ займалась промисловим розсадництвом. Фактично Помолог╕чний розсадник Левка Симиренка та Мл╕╖вська станц╕я сад╕вництва розробили ╕ впровадили у розсадницьку практику кра╖ни головн╕ елементи сучасно╖ технолог╕╖ вирощування саджанц╕в в╕д пос╕ву нас╕ння, п╕дбору п╕дщеп, метод╕в щеплення, формування крони та догляду за саджанцями. Пров╕дне м╕сце симиренк╕вська наукова школа в╕дводила карликовим п╕дщепам як головному елементу ╕нтенсиф╕кац╕╖ сад╕вництва, сорто-п╕дщепним комб╕нац╕ям, зимовому щепленню та формуванню крони саджанц╕в. Професор Володимир Симиренко з урахуванням багатол╕тнього досв╕ду Помолог╕чного розсадника та з використанням нов╕тн╕х розробок досл╕дно╖ станц╕╖ наприк╕нц╕ 20-х рок╕в п╕дготував ╕ видрукував монограф╕ю з промислового розсадництва. Через ╖╖ вилучення з б╕бл╕отек та знищення п╕сля 1933 року про не╖ сьогодн╕ не знають нав╕ть фах╕вц╕. Ознайомлення з прим╕рником прац╕, подарованим донькою ученого, засв╕дчу╓, що вона лиша╓ться актуальною ╕ для сучасного розсадництва. Економ╕чн╕ збитки в╕тчизняного сад╕вництва в╕д приховування ц╕╓╖ визначно╖ прац╕ укра╖нського вченого не п╕длягають п╕драхункам. Вони — колосальн╕. Наявн╕сть на Мл╕╖вськ╕й станц╕╖ св╕тово╖ колекц╕╖ плодових культур, започатковано╖ ще Левком Симиренком, глибоке та всеб╕чне вивчення виробничо-б╕олог╕чних властивостей найкращих сорт╕в дозволяло установ╕ активно впливати на сортову пол╕тику у промислових насадженнях та оновлювати сортимент ╕снуючих сад╕в. Симиренк╕вська наукова установа, спираючись на досв╕д Помолог╕чного розсадника та використовуючи його науковий доробок, першою на теренах Радянського Союзу порушила питання щодо зонального вивчення сорт╕в плодових культур. З ╕н╕ц╕ативи професора Володимира Симиренка, якого п╕дтримали науковц╕ не лише Мл╕╖всько╖ станц╕╖, але й ус╕╓╖ Укра╖ни, в наш╕й кра╖н╕ запроваджу╓ться ╕нститут Помолог╕чно╖ книги, тобто державного сортовивчення або сортовипробування. Як показало життя, цей крок був революц╕йним не лише для укра╖нського сад╕вництва, але й сад╕вництва всього Союзу. В╕н дозволив розпочати широкомасштабне оновлення сортименту як промислових насаджень, так й ╕ндив╕дуальних сад╕в. Мл╕╖вська досл╕дна станц╕я завдяки Помолог╕чн╕й книз╕ провела ╕нвентаризац╕ю сортового генофонду промислових сад╕в. Було визначено найб╕льш адаптован╕ до природно-кл╕матичних район╕в та помолог╕чно достов╕рн╕ сорти. Лише з добре апробованих та здорових дерев помолог╕чно достов╕рних сорт╕в дозволялось брати живц╕ ╕ використовувати ╖х для вирощування садивного матер╕алу. Це дозволило створювати високопродуктивн╕, здоров╕ й довгол╕тн╕ промислов╕ насадження. Досв╕д мл╕╖вських науковц╕в та укра╖нських сад╕вник╕в узяв на озбро╓ння нав╕ть вавиловський ╕нститут рослинництва в Лен╕нград╕ при створенн╕ зонально╖ досл╕дно╖ мереж╕ та запровадженн╕ в кра╖н╕ ╤нституту сортовипробування вс╕х с╕льськогосподарських культур. Добре вивчена св╕това колекц╕я плодових культур дозволила науковцям Мл╕╖всько╖ досл╕дно╖ станц╕╖ з ╕н╕ц╕ативи професора Володимира Симиренка, Левка Ро, Макса Грюнера та Матв╕я Щербини розпочати селекц╕йну роботу. Володимир Левкович пам’ятав батьк╕вську настанову про те, що не лише ╕нтродукц╕я, сортовивчення, але й селекц╕я ╓ базисом сортооновлення промислових насаджень та ╕ндив╕дуальних сад╕в. Цей новий для досл╕дно╖ станц╕╖ напрямок став пров╕дним у подальш╕й робот╕ станц╕╖. Саме завдяки селекц╕йн╕й робот╕ Мл╕╖вська наукова школа у наступних десятил╕ттях зробила величезний прорив у сортооновленн╕ промислових сад╕в та яг╕дник╕в не лише в Пол╕сс╕, але й в ╕нших районах Укра╖ни. Нагада╓мо, що соратникам Володимира Симиренка професорам Л. Ро, Ю. Цехм╕стренку та М. Никоненку, незважаючи на його ф╕зичне знищення та вчинений у 30-40-х роках минулого стол╕ття погром симиренк╕всько╖ науково╖ школи, ще за життя кремл╕вського тирана за ун╕кальний сорт яблун╕ «Слава Переможцям» була присуджена Стал╕нська (Державна) прем╕я. П╕зн╕ше тако╖ чест╕ та високо╖ оц╕нки не удостоювався жоден новий сорт плодових культур ╕ жоден в╕тчизняний селекц╕онер. Багатющий г╕бридний фонд плодових ╕ яг╕дних культур, створений на Мл╕╖вськ╕й станц╕╖ п╕д кер╕вництвом професора Володимира Симиренка, ще й сьогодн╕ для сучасних селекц╕онер╕в ╓ невичерпною криницею, з яко╖ вони упродовж к╕лькох десятил╕ть черпали ╕ черпають все нов╕ й нов╕ помолог╕чн╕ перлини. Не втратили сво╓╖ актуальност╕ для сучасних сад╕вник╕в безц╕нн╕ науков╕ прац╕ Мл╕╖всько╖ садстанц╕╖, опубл╕кован╕ наприк╕нц╕ 20-х – на початку 30-х рок╕в фундаментальн╕ прац╕ зав╕дувача в╕дд╕лу плод╕вництва станц╕╖ у 1924-1929 рр. професора Л. Ро з питань б╕олог╕╖ та селекц╕╖ плодових культур ув╕йшли до золото╖ скарбниц╕ в╕тчизняного сад╕вництва. Селекц╕йна робота на Мл╕╖вськ╕й станц╕╖ за час╕в директорства професора Володимира Симиренка була поставлена на р╕вн╕ ╓вропейських та св╕тових досягнень. На противагу м╕чур╕нськ╕й школ╕ у Козлов╕ вона базувалась не на ╕нту╖ц╕╖ селекц╕онера чи то на знахарств╕, а на генетичн╕й основ╕. Науков╕ лаборатор╕╖ Мл╕╖всько╖ станц╕╖, особливо з селекц╕╖ та ф╕з╕олог╕╖, агрох╕м╕╖, захисту рослин та техн╕чно╖ переробки, були оснащен╕ найнов╕шим ╓вропейським обладнанням. Воно сповна використовувалось у наукових досл╕дженнях. Саме через це науков╕ прац╕ Мл╕╖всько╖ станц╕╖ високо ц╕нувались як у Союз╕, так ╕ за кордоном. Ус╕ вони анотувалися англ╕йською мовою. До б╕бл╕отеки станц╕╖ за традиц╕╓ю, заведеною ще Левком Платоновичем, надходило б╕льш╕сть заруб╕жних монограф╕й та часопис╕в. Проте селекц╕йн╕ здобутки, зональне сортовивчення плодових культур, опрацювання нових сучасних засад помолог╕╖ як науки, реформування розсадництва були не ╓диним результатом багатющо╖ д╕яльност╕ ун╕кально╖ симиренк╕всько╖ науково╖ школи. Мл╕╖вська досл╕дна станц╕я сад╕вництва в кра╖н╕ стала п╕онером не лише зонального породного, а й сортового районування плодових культур в Укра╖н╕. На п╕дстав╕ ретельно╖ агрометеоролог╕чно╖ оц╕нки територ╕╖ Укра╖ни та глибокого вивчення б╕олог╕чних особливостей плодових культур та основних найб╕льш ц╕нних сорт╕в мл╕╖вськ╕ науковц╕ провели зональне районування територ╕╖ Укра╖ни та визначили найб╕льш адаптован╕, найпродуктивн╕ш╕ сорти плодових культур. Авторами ц╕╓╖ революц╕йно╖, нав╕ть для сучасно╖ науки, еколог╕чно╖ концепц╕╖ розвитку в╕тчизняного промислового плод╕вництва були професори Володимир Симиренко та агрометеоролог В. П. Попов. Останн╕й, п╕сля розгрому симиренк╕всько╖ науково╖ установи, працював тривалий час у Ки╖вському ун╕верситет╕ ╕м. Тараса Шевченка. Вироблене мл╕╖вськими вченими зональне породне та сортове районування плодових культур було розглянуто ╕ схвалено Першою Всеукра╖нською нарадою з питань плод╕вництва. До реч╕, за час╕в кер╕вництва станц╕╓ю професором Володимиром Симиренком, на н╕й було проведено ц╕лу низку як всеукра╖нських, так ╕ всесоюзних науково-методичних та науково-практичних конференц╕й. Еколог╕чну концепц╕ю розвитку в╕тчизняного сад╕вництва Володимир Симиренко встиг опубл╕кувати, ще перебуваючи на посад╕ директора досл╕дно╖ станц╕╖. У видавництв╕ «Радянський селянин» у 1930 роц╕ в Харков╕ вийшла його фундаментальна праця «Плодов╕ асортименти Укра╖ни». На жаль, ╖╖ через три роки вилучать ╕з книгозб╕рень ╕ знищать. Тому для к╕лькох покол╕нь в╕тчизняних науковц╕в вона була ╕ лиша╓ться нев╕домою. Мало знають про цю визначну симиренк╕вську працю ╕ сучасн╕ сад╕вники. Тому ╓ необх╕дн╕сть хоч поб╕жно зупинитись на ╖╖ головних засадах. Уже наприк╕нц╕ 20-х рок╕в укра╖нськ╕ вчен╕ ч╕тко визначили, в яких зонах Укра╖ни мало розвиватися високотворче промислове плод╕вництво. Для нашо╖ зони науковц╕ запропонували ╕ найперспективн╕ш╕ сорти плодових культур. Безумовно, час та сучасний ринок внесли ╕стотн╕ корективи до цього перел╕ку. Але методолог╕чн╕ засади зонального районування територ╕╖, проведен╕ в Укра╖н╕ в 20-т╕ роки минулого стол╕ття п╕д кер╕вництвом професора Володимира Симиренка, не втратили значення ╕ для сьогодення. Досить ц╕нними ╓ агрометеоролог╕чн╕ об╜рунтування меж╕ поширення промислово╖ культури яблун╕, груш╕, черешн╕, абрикоса, персика. Вони практично й донин╕ лишаються без зм╕н. Мл╕╖вськ╕ науковц╕ в 20-т╕ роки наст╕льки глибоко вивчили агрометеоролог╕чн╕ показники в р╕зних природно-кл╕матичних зонах нашо╖ кра╖ни, що визначили нав╕ть оптимальн╕ ╕ граничн╕ меж╕ поширення окремих промислових сорт╕в, наприклад, черешн╕ Франц-Йосиф та груш╕ Кюре. Спираючись не на ╕нту╖тивн╕ передбачення, а використовуючи величезний масив агрометеоролог╕чних даних та всеб╕чне вивчення б╕олог╕чних особливостей сорт╕в, симиренк╕вська наукова школа визначила значення окремих плодових пор╕д ╕ сорт╕в для Укра╖ни. У сво╖й репресован╕й прац╕ «Плодов╕ асортименти Укра╖ни», вилучен╕й п╕сля 1933 року з ус╕х б╕бл╕отек, Володимир Симиренко пророче зазначив: «Природн╕ й економ╕чн╕ властивост╕ Укра╖ни висувають на перше м╕сце промислову культуру яблун╕ зимових десертних сорт╕в, а в п╕вн╕чн╕й частин╕ — м╕сцевих укра╖нських сорт╕в. Тому культура яблун╕ повинна, в першу чергу, бути основою всього промислового плод╕вництва». Учений не без п╕дстав вважав: «Сорти груш п╕зн╕х, ос╕нн╕х та зимових терм╕н╕в дозр╕вання можна культивувати лише в межах небагатьох природно-╕сторичних район╕в Укра╖ни, а саме: у Наддн╕стрянщин╕, почасти В╕нницькому, Мар╕упольському районах, а також на К╕ровоградщин╕, Херсонщин╕ та Мел╕топольщин╕». Крим Володимир Левкович св╕домо оминув, оск╕льки це була територ╕я Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. До того ж, ун╕кальн╕сть природно-кл╕матичних умов п╕вострова для вирощування десертних сорт╕в груш була переконливо доведена ще Л. П. Симиренком. Промислову культуру сливи, особливо сорт╕в, придатних для виготовлення ун╕кального чорносливу, на думку професора Володимира Симиренка, необх╕дно зосередити у В╕нницькому, Полтавському ╕ Харк╕вському рег╕онах. У п╕вденних районах, особливо поблизу зал╕зниць, на думку вченого, необх╕дно зосередити вирощування десертних сорт╕в сливи. Бурхливий розвиток промислово╖ культури персика мл╕╖вськ╕ науковц╕ передбачали, кр╕м Криму, ще й у п╕вденних областях Укра╖ни. Посилаючись на багатол╕тн╕й досв╕д мел╕топольського л╕каря й сад╕вника Андр╕я Кервацького та враховуючи рекомендац╕╖ свого батька, Володимир Симиренко як перспективний район для промислових культур черешн╕ та абрикоса, визначив Мел╕топольщину ╕ Херсонщину. Симиренк╕вська наукова школа зробила найвагом╕ший науковий та практичний внесок у формування в кра╖н╕ потужних центр╕в промислового плод╕вництва. Вже у 20-30-х роках минулого стол╕ття, кр╕м Криму, вони сформувалися на Ки╖вщин╕, Под╕лл╕, Придн╕стров’╖, на Мел╕топольщин╕ та П╕вн╕чному Причорномор’╖, у Придн╕пров’╖, на Харк╕вщин╕ та Полтавщин╕.
Володимир Симиренко з двоюр╕дним братом Олексою на Платоновому хутор╕ (О. О. Симиренко нар. у 1899 р., арештований НКВС 24 листопада 1937 р., страчений у 1938 р.)
(Продовження в наступному номер╕)
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 30.12.2011 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9783
|