Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3382)
З потоку життя (6597)
Душі криниця (3569)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1518)
Урок української (993)
"Білі плями" історії (1688)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У РОСТОВ╤ КРИМСЬКОМУ ТАТАРИНУ ДАЛИ 17 РОК╤В КОЛОН╤╥ СУВОРОГО РЕЖИМУ
В╕дбулося заключне судове зас╕дання у «справ╕ Енвера Сейтосманова».


У КАЗАХСТАН╤ ХУДОЖНИК ПРИЙШОВ ДО ПОСОЛЬСТВА УКРА╥НИ ВИБАЧАТИСЯ ЗА ЗАЯВУ ТОКА╢ВА ПРО КРИМ – ЙОМУ НЕ ДОЗВОЛИЛА ОХОРОНА
Практично в╕дразу його схопили сп╕вроб╕тники спец╕ал╕зовано╖ служби охорони, як╕ вирвали з його...


СПЕЦСЛУЖБИ РФ ВЛАШТУВАЛИ АНТИУКРА╥НСЬКИЙ «КРУГЛИЙ СТ╤Л» П╤Д ЧАС ФОРУМУ ООН
Про це пов╕домив на сво╖й стор╕нц╕ у Facebook громадський ╕ пол╕тичний д╕яч, колишн╕й пост╕йний...


ЖУРНАЛ╤СТИ ОПУБЛ╤КУВАЛИ РОЗСЛ╤ДУВАННЯ ПРО Б╤ЗНЕС, ЩО ПРАЦЮ╢ В КРИМУ В ОБХ╤Д САНКЦ╤Й
Команда журнал╕ст╕в-розсл╕дувач╕в телеканалу "Настоящее время" ╕ про╓кту "Мун╕ципальний сканер"...


КНИГИ ВИДАВНИЦТВА «ДН╤ПРО» ╢ В КОЖН╤Й Б╤БЛ╤ОТЕЦ╤ – В╤Д С╤ЛЬСЬКО╥ ДО АКАДЕМ╤ЧНО╥
28 листопада в ки╖вському Музе╖ книги ╕ друкарства Укра╖ни в╕дкрилась виставка «Ой...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 16.12.2011 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 16.12.2011
КВ╤ТКА НА КАМЕН╤

В╕домо, що укра╖нський письменник Михайло Коцюбинський на рубеж╕ Х╤Х–ХХ стол╕ть дв╕ч╕ побував у Криму в склад╕ фольклорно╖ ком╕с╕╖. У Бахчисара╖, селах чорноморського П╕вденнобережжя в╕н вивчав життя ╕ побут м╕сцевого населення, намагаючись зрозум╕ти насамперед його нац╕ональний св╕тогляд, рел╕г╕йн╕ в╕рування, св╕тосприймання ╕ св╕тов╕дчуття, звича╖ ╕ традиц╕╖, радощ╕ ╕ турботи, спод╕вання ╕ мр╕╖. Результатом цих досл╕джень п╕сля повернення в р╕дний Черн╕г╕в стало написання трьох художн╕х твор╕в кримського циклу: опов╕дання «П╕д м╕наретами», нарису «В путах шайтана» та акварел╕ «На камен╕».
Еп╕зоди, взят╕ з життя кримських татар, письменник опису╓ до др╕бних подробиць такими живописними мазками художност╕, що вони здаються реальними кадрами документального ф╕льму. Нещодавно було зд╕йснено ╖хн╓ нове перевидання, але на цей раз до укра╖нсько╖ мови ориг╕налу додано кримськотатарський вар╕ант у переклад╕ в╕домого кримськотатарського поета, заслуженого д╕яча мистецтв Укра╖ни Юнуса Кандима. Його дружина, зав╕дувач редакц╕йно-видавничого в╕дд╕лу Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру Сабр╕╓ Кандимова на презентац╕╖ нового двомовного видання книги М. Коцюбинського «П╕д м╕наретами» у Республ╕канськ╕й кримськотатарськ╕й б╕бл╕отец╕ ╕м. ╤. Гаспринського сказала, що цей переклад десять рок╕в пролежав в арх╕вах поета, якого не стало в 2005 роц╕, ╕ т╕льки в нин╕шньому роц╕ його було видано тиражем три тисяч╕ прим╕рник╕в на замовлення Державного ком╕тету телебачення ╕ рад╕омовлення Укра╖ни за програмою «Укра╖нська книга» у с╕мферопольському видавництв╕ «Тавр╕я».
М. Коцюбинський орган╕чно входить у внутр╕шн╕й св╕т ╕ншого народу, написав у передмов╕ «Його зброя — любов ╕ в╕ра» Юнус Кандим. Уникаючи детал╕зац╕╖, тобто методу фотограф╕чного в╕дображення, автор штрих за штрихом почина╓ розкривати внутр╕шн╕й св╕т цього далекого йому народу, мови, св╕тогляду, св╕тосприймання, музики ╕ кол╕рно╖ гами в ус╕х в╕дт╕нках ╕ колорит╕. Через дол╕ простих людей автор порушу╓ глобальн╕ проблеми, для яких не ╕сну╓ географ╕чних, геопол╕тичних чи вузько нац╕ональних кордон╕в, да╓ тверду, а м╕сцями — гостру оц╕нку класовим ╕ соц╕альним явищам, типам ╕ характерам зображуваних персонаж╕в.
В опов╕данн╕ «П╕д м╕наретами» М. Коцюбинський розпов╕да╓ про становище мусульман у Бахчисара╖, ╖хню занедбан╕сть ╕ темноту, жертвою яких стало кохання М╕р’╓м ╕ Рустема. Захитались основи старо╖ в╕ри, однак, щоб вони впали п╕д новим словом, головн╕ д╕йов╕ особи закликають людей до осв╕ти та ╓вропейсько╖ культури.
Траг╕чно обрива╓ться життя молодо╖ татарсько╖ ж╕нки Фатьми — геро╖н╕ акварел╕ «На камен╕», яка, протестуючи проти нелюбого ╖й чолов╕ка Мемета, вт╕ка╓ в╕д нього в гори з молодим веслярем Ал╕. Втративши р╕вновагу на краю скел╕, вона пада╓ в море, а Ал╕ гине в╕д ножа ╖╖ розгн╕ваного чолов╕ка.
Без згоди дочки Емене обговорю╓ батько ╖╖ майбутн╓ з р╕зником овець Мустафою за сюжетом нарису «В путах шайтана». А д╕вчина в цей момент носить у серц╕ ╕деал зовс╕м ╕ншого хлопця — красеня-пров╕дника Септара, хоч не см╕╓ й очей на нього звести. Ввечер╕ у свято Байраму старш╕ ╕ молодш╕ чолов╕ки села б╕ля п╕дн╕жжя гори Аюдаг збираються поблизу ст╕н генуезько╖ башти, де у закопчен╕й димом розколин╕, як у дупл╕ велико╖ деревини, вариться на розжарених вуг╕ллях кава. П╕д╕бгавши за сх╕дним звича╓м ноги, вони обговорюють на камен╕ навколо вогню способи зароб╕тк╕в ╕ бариш╕в на земл╕ та на мор╕, як жити дал╕ в╕дт╕сненим у гори решткам татар та чи стежкою правди «ходять» ╖хн╕ слова.
Еп╕зоди з життя кримських татар М. Коцюбинський наповню╓ н╕жним ароматом художност╕, а в м╕ркуваннях персонаж╕в про життя краю загострю╓ увагу на проблемах, що розхитують основи кор╕нного народу. Написан╕ пером майстра етюди створюють засобами художньо╖ пластики ╕ гармон╕╖ неповторний диптих ун╕кально╖, неповторно╖ природи Криму та самобутньо╖ культури кримських татар, в як╕й переплелися ╖хн╕ рад╕сть ╕ б╕ль.
На презентац╕╖ книги було продемонстровано ф╕льм про життя ╕ творч╕сть Ю. Кандима, його науково-досл╕дницьку роботу в галузях л╕тературо- ╕ мовознавства, лексики та б╕бл╕ограф╕╖, переклади твор╕в укра╖нських, рос╕йських, азербайджанських ╕ турецьких письменник╕в. В╕н багато зробив для зм╕цнення укра╖нсько-кримськотатарських культурних ╕ л╕тературних зв’язк╕в.
«Нарешт╕ набрав на машинц╕ опов╕дання М. Коцюбинського «П╕д м╕наретами». Чудове опов╕дання! — написав Ю. Кандим у сво╓му щоденнику 1 с╕чня 1998 року. — Було б дуже добре, якби «Йилдиз» (журнал «З╕рка») його надрукував. Треба в╕дредагувати ╕ набрати опов╕дання «На камен╕». Чомусь в╕д Миколи М╕рошниченка (ки╖вський поет ╕ перекладач — прим. автора) нема╓ в╕дпов╕д╕ на лист. Швидше б в╕н над╕слав адресу будинку-музею М. Коцюбинського в Черн╕гов╕. Хочу туди з’╖здити. Потр╕бно кожен рядок опов╕дань М. Коцюбинського, присвячених Криму ╕ кримським татарам, перекласти кримськотатарською мовою. Було б непогано видати ╖х окремою книгою. Це необх╕дно. Народ духовно потребу╓ таких твор╕в».
Виданням зб╕рника «П╕д м╕наретами» реал╕зовано цей задум Ю. Кандима, який ╓ внеском не лише в укра╖нську та кримськотатарську л╕тературу, а й у св╕тову. Його друз╕, учн╕ та колеги — професор, доктор ф╕лолог╕чних наук, зав╕дувач кафедри укра╖нсько╖ л╕тератури Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. Вернадського В╕ктор Гуменюк, письменник ╕ видавець Валер╕й Басиров, кримськотатарський поет, зав╕дувач в╕дд╕лу кримськотатарсько╖ газети «Яни дюнья» («Новий св╕т») Сейран Сулейман та ╕нш╕ висловили спод╕вання, що будуть знайден╕ кошти на видання другим томом ще одного перекладеного Ю. Кандимом кримськотатарською мовою твору М. Коцюбинського — «Фата моргана». Так╕ двомовн╕ л╕тературн╕ проекти, як сп╕льна духовна спадщина, сприяють розширенню д╕алогу м╕ж культурами укра╖нського та кримськотатарського народ╕в, ╖х вза╓морозум╕нню, вза╓мопроникненню та вза╓мозбагаченню.

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 16.12.2011 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9729

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков