Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3670)
З потоку життя (6890)
Душі криниця (3703)
Українці мої... (1509)
Резонанс (1604)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1756)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПЕТРО КУХАРЧУК: ЗАМОРОЗЬ
Присвячую мо╖й перш╕й вчительц╕ Греченюк Ганн╕ Васил╕вн╕, вчительц╕ укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури...


З ПОКРОВИ ПОЧИНА╢ТЬСЯ ЗИМА
У цей день уперше запалювали у печах, щоб «роз╕гр╕ти ╖х на зиму».


«СЕРЦЕ Д╤ТЯМ В╤ДДАЮ!..»
Попереду у Натал╕╖ К╕чун-Лемех нов╕ плани, нов╕ творч╕ ╕де╖. Дай Бог ╖х зреал╕зувати!


ЖУРАВЛИН╤ КЛЮЧ╤
Жовтень холодний - оч╕куй тако╖ ж зими.


ФЕОДОРА ОС╤НЬ П╤ДТИНА╢...
24 вересня — свято преподобно╖ Феодори.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 02.12.2011 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 02.12.2011
СВ╤Т СТВОРЕНИЙ П╤СНЕЮ!

Джерела

Люди сп╕вали завжди. Цей Божий дар да╓ться нам ус╕м в╕д народження, якщо не в╕рити ╕стор╕ям про ведмед╕в, що наступають на вуха деяким немовлятам.
«П╕д час сп╕ву наша душа ста╓ на м╕сце», — каже засновник «Школи укра╖нського бельканто» Павло Тютюнник. В╕н вважа╓, що сп╕вати може кожен, варто лише навчитися в╕дкривати душу, як в╕кно…
Нещодавно хор Будинку культури «Севастопольський» з передм╕стя, що ма╓ назву Сахарна Гол╕вка, в╕дсвяткував сво╓ 40-р╕ччя. Керу╓ хором заслужений прац╕вник культури Укра╖ни Олександр Мезеря.

В ансамбл╕ п╕сн╕ й танцю В╕йськово-Морських Сил ЗС Укра╖ни в╕н – баян╕ст, а в Будинку культури – художн╕й кер╕вник. Народився у 1957 роц╕ на Луганщин╕, музичну осв╕ту здобував у Одес╕, а до Севастополя д╕стався через службу у Чорноморському флот╕ – ще за радянських час╕в.
До Будинку культури «Севастопольський» Олександр Олександрович зав╕тав 13 рок╕в тому, майже випадково: в╕д колег-музикант╕в почув, що там можна придбати для ансамблю п╕сн╕ й танцю ВМС висококласний баян. Директор Будинку культури, спостер╕гаючи, як в╕н вправно випробову╓ ╕нструмент, запропонувала сп╕впрацю. Розм╕рковував недовго: грошей мистецькому люду бракувало в ус╕ часи. Залишився й не жалку╓. Умови для занять хору в Будинку культури — просто в╕дм╕нн╕. Як т╕льки вда╓ться директору, ╢льм╕р╕ Джамсуд╕н╕вн╕ Кот в умовах скорочення штат╕в п╕дтримувати такий ╕деальний порядок у прим╕щеннях. Тепло, затишно, кв╕ти до стел╕, золотав╕ рибки: нав╕ть т╕н╕ кризи не видно.
У розмов╕ з╕ мною Олександр Олександрович припуска╓ться думки, що в хор╕ чи поза його межами, люди у цьому кра╖ сп╕вали завжди. Так було й до революц╕╖, й п╕сля не╖, х╕ба що за радянських час╕в ╖м прищеплювали смак до змагань. У радгосп╕ «Севастопольський» протягом десятил╕ть доярки змагалися у сп╕в╕ з виноградарями, механ╕заторами чи землеробами, а 40 рок╕в тому об’╓дналися у хор. В╕дтод╕ й святкують його роковини.
Колектив ма╓ добру школу: ним в╕д самого початку керував Борис Богол╓пов, заслужений артист Укра╖ни, заслужений д╕яч мистецтв Рос╕╖. У 1982 роц╕ хор отримав звання Народного.
Сьогодн╕ радгоспу, у класичному вигляд╕, вже нема╓, залишилися окрем╕ др╕бн╕ господарства, зате хор збер╕гся. У його склад╕ – люди найр╕зноман╕тн╕ших профес╕й: б╕бл╕отекар, медсестра, вихователька дитсадка, електрик, зварювальник, буд╕вельник, тепличниця, оператор очисних споруд й нав╕ть стр╕лець во╓н╕зовано╖ охорони (ВОХР). «Серед хорист╕в ╓ ж╕нка, — каже п. Мезеря, — у яко╖ 9 д╕тей. Й вона дв╕ч╕ на тиждень викрою╓ час для хорового сп╕ву».
Хор назива╓ться «Слов’яни». Але якщо сп╕ваки одягають укра╖нськ╕ стро╖ й сп╕вають: «В╕д Ки╓ва до Лубень…», «╥хали козаченьки…» тощо, то це вже творчий колектив – «В╕зерунки».
Чи сперечаються через репертуар? Ще й як! — каже п. Мезеря. Зачинщики, з укра╖нц╕в, раптом починають обурюватися: ск╕льки можна сп╕вати рос╕йських п╕сень? Пора оновлювати укра╖нський репертуар! Рос╕яни навпаки б╕дкаються, що вс╕ рос╕йськ╕ п╕сн╕ вже сп╕ван╕-пересп╕ван╕, треба розучувати щось нове. З укра╖нц╕в Олександр Олександрович згаду╓ в╕нничанина Михайла Катернозу. Надзвичайно профес╕йний та колоритний сп╕вак, але й посперечатися – майстер.
Художн╕й кер╕вник переконаний: треба дотримуватися ч╕ткого паритету. Бо як можна допустити, щоб укра╖нська частина колективу п╕шла, чи навпаки – рос╕йська. Люди — складн╕ ╕стоти, а творч╕ люди — тим б╕льше.
Колектив — лауреат ╤ та ╤╤ Всеукра╖нських фестивал╕в народно╖ творчост╕, Всеукра╖нського фестивалю «Наша п╕сня – наша доля», м╕жнародного конкурсу «Самородки», фестивалю «Пасхальные перезвоны» тощо. Без нього не обходиться жодне м╕ське свято: Дн╕ слов’янсько╖ писемност╕, що проходять на територ╕╖ Херсонесу, 11 рок╕в посп╕ль колектив бере участь у свят╕ «Пою тебе, мой Севастополь», «Играй гармонь» та ╕нших.
╢ й проблеми: в╕дсутн╕сть молод╕, недостатн╓ ф╕нансове забезпечення, труднощ╕ у придбанн╕ костюм╕в. Щодо притоку молод╕, то, на думку О. Мезер╕, дещо недопрацьову╓ загальноосв╕тня школа. Що ж до ф╕нанс╕в, то тут ще складн╕ше.
До голосу треба докричатися, мовлять ╕тал╕йц╕. Хористи з Будинку культури «Севастопольський» до голосу докричалися, а до чиновник╕в поки що н╕. Проте нав╕ть за таких умов колектив живе, творить, розвива╓ться, стверджуючи ╕снуючу думку, що св╕т – створений п╕снею.

Л╕д╕я СТЕПКО
м. Севастополь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 02.12.2011 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9681

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков