Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3670)
З потоку життя (6890)
Душі криниця (3703)
Українці мої... (1509)
Резонанс (1604)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1756)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЙОГО НАЗИВАЛИ «СТР╤ЛЕЦЬКИМ БОЯНОМ»…
С╕човий рух в Галичин╕ був позначений неабияким сплеском народно╖ творчост╕, саме в цей пер╕од...


ПРИСВЯТИВ ЖИТТЯ ТЕАТРОВ╤
Хрестомат╕йний автор, знайомий нам з╕ шк╕льних п╕дручник╕в – ╤ван Карпенко-Карий, нин╕...


УКРА╥НСЬКИЙ МОЙСЕЙ – МИТРОПОЛИТ ШЕПТИЦЬКИЙ
Духовна велич укра╖нського Мойсея – митрополита Шептицького – безц╕нний дар нашого...


НЕ СТАЛО ВАДИМА РО╥КА…
11 вересня п╕шов з життя Вадим Михайлович Ро╖к, син кримсько╖ укра╖нсько╖ вищивальниц╕-геро╖н╕...


МИРОСЛАВ МАМЧАК: ПАМ'ЯТ╤ ВАЛЕР╤Я ГРОМЦЕВА
7 вересня 2020 року в соц╕альних мережах поширилася зв╕стка, що у ╕зра╖льському м╕ст╕ Хайфа помер...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 02.12.2011 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 02.12.2011
Академ╕к Петро Кононенко: «Багатол╕тня, справд╕ подвижницька праця заслугову╓ велико╖ шани та високо╖ оц╕нки...»

На славу Укра╖ни

НАЦ╤ОНАЛЬН╤Й АКАДЕМ╤╥ НАУК УКРА╥НИ
НАЦ╤ОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ДОСЛ╤ДНИЙ ╤НСТИТУТ УКРА╥НОЗНАВСТВА ТА ВСЕСВ╤ТНЬО╥ ╤СТОР╤╥ П╤ДТРИМУ╢ ПОДАННЯ ╤НСТИТУТУ ПОМОЛОГ╤╥ ╤МЕН╤ Л. П. СИМИРЕНКА НААН УКРА╥НИ ЩОДО ПРИСУДЖЕННЯ В╤ДОМОМУ ВЧЕНОМУ-САД╤ВНИКУ, АГРОЕКОЛОГУ, ╤СТОРИКУ АГРАРНО╥ НАУКИ, СИМИРЕНКОЗНАВЦЮ ВОЛЬВАЧУ ПЕТРУ ВАСИЛЬОВИЧУ ПРЕМ╤╥ ╤МЕН╤ Л. П. СИМИРЕНКА НАН УКРА╥НИ

Симиренкознавч╕ досл╕дження доктора ф╕лософ╕╖ в галуз╕ б╕олог╕╖, академ╕ка УЕАН, д╕йсного члена НТШ, заслуженого д╕яча науки ╕ техн╕ки АР Крим Петра Вольвача добре в╕дом╕ не лише в нашому ╤нститут╕, але й в Укра╖н╕, далекому та близькому заруб╕жж╕. Його багатол╕тня подвижницька праця на симиренкознавч╕й нив╕ дозволила повернути у в╕тчизняну ╕стор╕ю, науку та культуру величезну й багатогранну творчу спадщину одн╕╓╖ з найб╕льш потужних ╕ яскравих укра╖нських родин – Симиренк╕в. У добу стал╕нського тотал╕таризму ╖╖, як ╕ тисяч╕ ╕нших укра╖нських родин, на довг╕ роки було вилучено з в╕тчизняно╖ ╕стор╕╖ та нав╕ть стерто з людсько╖ пам’ят╕.
Сво╖ досл╕дження з ╕стор╕╖ ун╕кально╖ родини Симиренк╕в Петро Вольвач почав ще у студентськ╕ роки. В╕н присвятив ц╕й подвижницьк╕й справ╕ понад 50 рок╕в. Але найб╕льш пл╕дними роками виявилися останн╕ два десятил╕ття.
П╕сля проголошення незалежност╕ Укра╖ни з’явилась ун╕кальна можлив╕сть вперше п╕сля тривало╖ доби принизливо╖ бездержавност╕ неупереджено та очима укра╖нського народу поглянути на власну ╕стор╕ю, ╕ належним чином пошанувати визначних д╕яч╕в укра╖нсько╖ науки, ╕стор╕╖ та культури. В укра╖нську етнокультуру нин╕ повертаються не лише десятки тисяч видатних нац╕ональних д╕яч╕в, але й тисяч╕ знакових для нашого народу родин. Саме завдяки ╖м та ╖хн╕й подвижницьк╕й, жертовн╕й, геро╖чн╕й прац╕ збереглася укра╖нська нац╕я, а сьогодн╕ в╕дроджу╓ться Укра╖нська держава.
Кримський досл╕дник Петро Вольвач у сво╖х фундаментальних наукових працях «Л. П. Симиренко» (Москва, 1984), «Серед п╕ск╕в за шляхом Муравським» (Мел╕тополь, 2005), «Пров╕сник» у двох книгах (Мел╕тополь, 2007-2008), «Л. П. Симиренко – фундатор укра╖нського промислового сад╕вництва» у трьох книгах (С╕мферополь, 2002-2004), «Л. П. Симиренко ╕ Крим» (С╕мферополь, 2005) та у численних публ╕кац╕ях у в╕тчизняних ╕ заруб╕жних виданнях переконливо дов╕в, що серед славетних укра╖нських родин одне з найпочесн╕ших м╕сць в ╕стор╕╖ Укра╖ни пос╕да╓ родина Симиренк╕в.
Упродовж ХIХ–ХХ стол╕ть з ц╕╓ю родиною найт╕сн╕ше пов’язане не лише нац╕ональне в╕дродження, але й розвиток укра╖нсько╖ економ╕ки, торг╕вл╕, цукрово╖ промисловост╕, машинобудування, суднобудування, буряк╕вництва та промислового сад╕вництва. Як справедливо стверджу╓ досл╕дник, не було жодно╖ д╕лянки як у царин╕ економ╕ки, так ╕ на теренах науки, культури та духовност╕, в яких би Симиренки не лишили глибокий сл╕д.
Коштом одного з кер╕вник╕в славетно╖ торгово-промислово╖ ф╕рми «Брати Яхненки ╕ Симиренко» Платона Симиренка зд╕йснено останн╓ прижитт╓ве видання «Кобзаря» Тараса Шевченка. Симиренки в╕дкрили укра╖нськ╕ школи та училище сад╕вництва, видали перший «Буквар» укра╖нською мовою для нед╕льних шк╕л.
Упродовж майже 50 рок╕в (з початку 70 рок╕в ХIХ стол╕ття до 1913 року) ╕нший представник славетного симиренк╕вського роду, визначний п╕дпри╓мець та ╕нженер, великий меценат Василь Федорович Симиренко п╕дтримував пересл╕дувану царатом укра╖нську науку, л╕тературу та культуру, вид╕ляючи щор╕чно десятину (10 в╕дсотк╕в) в╕д сво╖х великих статк╕в. В╕н ф╕нансував ╕сторичн╕ досл╕дження, археолог╕чн╕, етнограф╕чн╕ та фольклорн╕ експедиц╕╖, ф╕нансував д╕яльн╕сть театральних труп, видання укра╖номовних газет та часопис╕в, виплачував стипенд╕╖ науковцям, л╕тераторам, сприяв д╕яльност╕ нац╕онально-патр╕отичних громадських орган╕зац╕й та пол╕тичних парт╕й. Сьогодн╕ не лише широкий читацький загал, але й фахов╕ науковц╕ мають щасливу можлив╕сть дов╕датися про все це з фундаментальних видань та з численних публ╕кац╕й авторитетного досл╕дника ╕ популяризатора творчо╖ спадщини родини Симиренк╕в Петра Вольвача.
Симиренкознавець в╕дкрива╓ перед сучасниками нев╕дом╕ та вта╓мничен╕ причини знищення царською владою першо╖ потужно╖ укра╖нсько╖ торгово-промислово╖ ф╕рми «Брати Яхненки ╕ Симиренко». Вона першою прорвала багатол╕тню економ╕чну блокаду тотал╕тарно╖ ╕мперсько╖ Рос╕╖ товарам укра╖нських виробник╕в до ╢вропи та на св╕тов╕ ринки. Цукор-п╕сок та раф╕над ╕ високояк╕сна пастила, виготовлен╕ на цукрових заводах укра╖нських п╕дпри╓мц╕в, з середини ХIХ стол╕ття заполонили ╓вропейськ╕ ринки.
Симиренки та Яхненки оп╕кувалися добробутом та соц╕альним захистом роб╕тник╕в ╕ службовц╕в, надавали допомогу б╕дним та голодуючим, дбали про осв╕ту д╕тей роб╕тник╕в р╕дною мовою, ф╕нансово п╕дтримували укра╖нську культуру, надавали прихисток пересл╕дуваним д╕ячам нац╕онального в╕дродження ╕ народницького руху. Ще й сьогодн╕ мало хто зна╓, що автор славетного Г╕мну Укра╖ни Павло Чубинський працював службовцем на Симиренк╕вських заводах.
Знайомство Тараса Шевченка з ф╕рмою укра╖нських п╕дпри╓мц╕в п╕д час останньо╖ подорож╕ в Укра╖ну стало для нього справжн╕м в╕дкриттям та потряс╕нням. Адже Симиренки та Яхненки ще в середин╕ ХIХ стол╕ття у рабовласницько-феодальн╕й Рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖ створили ун╕кальне економ╕чне диво. Вони не лише опрацювали модель народного кап╕тал╕зму з людським обличчям, але й вт╕лили ╖╖ у життя.
Величезн╕ економ╕чн╕ та соц╕альн╕ здобутки потужно╖ ф╕рми укра╖нських п╕дпри╓мц╕в п╕дривали п╕двалини самодержавства ╕ виявились загрозливими для ╕снування Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖. Гн╕здом укра╖ноф╕льства та малорос╕йського сепаратизму називала пол╕ц╕я у сво╖х та╓мних донесеннях до Санкт-Петербурга Симиренк╕вську ф╕рму. Кримський симиренкознавець Петро Вольвач на п╕дстав╕ ран╕ше малов╕домих документальних матер╕ал╕в переконливо доводить, що саме ц╕ звинувачення та пол╕цейськ╕ доноси стали головною причиною знищення симиренк╕всько-яхненк╕вського промислового, економ╕чного та соц╕ального дива.
Не менш важливим для в╕тчизняно╖ ╕сторично╖ науки та укра╖нознавства ╓ також досл╕дження Петра Вольвача революц╕йно-народницького руху в Укра╖н╕ у 70-80-т╕ роки ХIХ стол╕ття та участ╕ у ньому майбутнього всесв╕тньо в╕домого укра╖нського вченого-сад╕вника та помолога Левка Симиренка. Симиренк╕вська садиба «Платон╕в хут╕р» п╕д Городищем на Черкащин╕ у той час була сво╓р╕дним штабом укра╖нського крила ц╕╓╖ пол╕тично╖ сили. Нац╕онально-революц╕йний рух укра╖нсько╖ молод╕ виявився таким же небезпечним для Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖, як ╕ д╕яльн╕сть само╖ ф╕рми «Брати Яхненки ╕ Симиренко». Саме звинувачення у належност╕ до укра╖ноф╕льського крила народницького руху наприк╕нц╕ 70-х рок╕в ХIХ стол╕ття дозволило пол╕ц╕╖ кинути за ╜рати сотн╕ кращих представник╕в укра╖нсько╖ студентсько╖ та г╕мназ╕йно╖ молод╕.
Тож окрас╕ Новорос╕йського (нин╕ Одеського) ун╕верситету, кандидату природничих наук Левку Симиренку не довелося розпочинати свою наукову д╕яльн╕сть у досл╕дних установах та престижних ун╕верситетських лаборатор╕ях. Невдовз╕ п╕сля зак╕нчення ун╕верситету його арештували та кинули до Лук’ян╕всько╖ в’язниц╕. А пот╕м страшними етапними шляхами в╕дправили до Красноярська. В останн╕ роки заслання подружжя Симиренк╕в (Левка Платоновича та Альдону Грушевську – в╕дому польську революц╕онерку) за активну участь у революц╕йному рус╕ пол╕тичних засланц╕в вислали в найв╕ддален╕ший та найб╕льш невпорядкований куточок Сх╕дного Сиб╕ру — м╕стечко Балаганськ ╤ркутсько╖ губерн╕╖.
Симиренкознавець Петро Вольвач в╕дшукав малов╕домий для сучасник╕в факт знайомства у Нижньому Новгород╕ двох пол╕тичних засланц╕в — Левка Симиренка та Володимира Короленка, як╕ у р╕зних сферах д╕яльност╕ п╕зн╕ше прославлять в╕тчизняну науку та л╕тературу. П╕д час в’язнично╖ експедиц╕╖ по Волз╕ та Кам╕ вони обо╓ очолювали парт╕╖ пол╕тичних арештант╕в: Левко Симиренко — Мценську, а Володимир Короленко — Вишн╓-Волоцьку.
Завдяки досл╕дженням кримського науковця Петра Вольвача сьогодн╕ широкий читацький загал в Укра╖н╕ добре по╕нформований про сиб╕рський пер╕од життя та д╕яльност╕ Левка Симиренка. Симиренкознавець переконливо доводить, що саме укра╖нський вчений, перебуваючи в Сиб╕ру у статус╕ пол╕тичного засланця, став основоположником сиб╕рського сад╕вництва та започаткував оранжерейну культуру овоч╕вництва ╕ субтроп╕чних рослин. Левко Симиренко об╜рунтував та впровадив у сад╕вничу практику Сиб╕ру сланку культуру сад╕вництва. Цей напрямок п╕зн╕ше продовжили л╕кар В. М. Крутовський та професор-зоолог Томського ун╕верситету М. Ф. Кащенко, майбутн╕й академ╕к Укра╖нсько╖ академ╕╖ наук та орган╕затор славетного ботан╕чного саду у Ки╓в╕.
Загальнонац╕ональне та св╕тове визнання здобула титан╕чна праця Л. П. Симиренка з╕ створення у сво╖й родинн╕й садиб╕ «Платон╕в хут╕р» найб╕льшо╖ в ╢вроп╕ колекц╕╖ плодових, яг╕дних, декоративних культур та винограду, яка нараховувала б╕льше трьох тисяч сорт╕в. Створений колишн╕м пол╕тв’язнем Помолог╕чний розсадник на Черкащин╕ став першою науковою установою тогочасно╖ Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖. Завдяки йому промислов╕ сади не лише в Укра╖н╕, але й у багатьох губерн╕ях Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ збагатилися новими високопродуктивними сортами св╕тово╖ селекц╕╖. Б╕льш╕сть ╕з них ╕ донин╕ ╓ пров╕дними у багатьох кра╖нах колишнього Союзу.
Укра╖нськ╕ вчен╕ Левко та Володимир Симиренки причетн╕ до створення розгалужено╖ мереж╕ науково-досл╕дних сад╕вничих установ на теренах Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ та у республ╕ках колишнього Радянського Союзу. Зокрема, з ╖хньо╖ ╕н╕ц╕ативи та активно╖ участ╕ виникли досл╕дн╕ станц╕╖ у Криму, в багатьох областях Укра╖ни, Молдов╕, Середн╕й Аз╕╖, Закавказз╕, Прибалтиц╕ та у Рос╕йськ╕й Федерац╕╖.
Сьогодн╕ мало хто з науковц╕в зна╓, що нав╕ть сам╕ терм╕ни: промислове сад╕вництво, промисловий сад та промисловий сорт, на яких базу╓ться сучасне сад╕вництво св╕ту, у науковий та практичний об╕г вв╕в ген╕альний укра╖нський вчений-сад╕вник та помолог Л. П. Симиренко. Досл╕дження кримського науковця Петра Вольвача внеску всесв╕тньов╕домого вченого Левка Симиренка не лише у в╕тчизняне, а й у св╕тове сад╕вництво наст╕льки глибок╕ ╕ фундаментальн╕, що за його працями можна вивчати ╕стор╕ю в╕тчизняного сад╕вництва.
Особливе м╕сце у творч╕й лаборатор╕╖ симиренкознавця пос╕да╓ популяризац╕я творчо╖ спадщини ген╕╖в укра╖нсько╖ сад╕вничо╖ науки Левка та Володимира Симиренк╕в. Досл╕дник повернув ╕з забуття не лише замовчуван╕ у радянськ╕ часи ╕мена славетних в╕тчизняних учених-сад╕вник╕в, але й перевидав та видав багато ╖хн╕х наукових праць. Зокрема, книги: «М╕сцев╕ стародавн╕ сорти плодових культур Криму» (1996 р.), перший та другий томи фундаментально╖ прац╕ Л. П. Симиренка «Кримське промислове плод╕вництво» (2001, 2008 р.), «Часткове сортознавство плодових ╕ яг╕дних рослин» (1995-1996 р.) професора В. Л. Симиренка, низку власних наукових монограф╕й. Десятки наукових конференц╕й у Криму та в Укра╖н╕, проведених з ╕н╕ц╕ативи симиренкознавця, численн╕ науков╕ публ╕кац╕╖ в авторитетних в╕тчизняних та заруб╕жних виданнях, пост╕йн╕ рад╕о- та телепередач╕ сприяли популяризац╕╖ Симиренк╕всько╖ спадщини.
Сьогодн╕ про д╕яльн╕сть Симиренк╕в знають ╕ говорять не лише у школах, але й у вищих навчальних закладах Укра╖ни. ╤мена представник╕в славетного Симиренк╕вського роду включен╕ в ус╕ в╕тчизнян╕ п╕дручники з ╕стор╕╖, економ╕ки, цукрово╖ промисловост╕, суднобудування, рослинництва та сад╕вництва. З використанням матер╕ал╕в досл╕джень Петра Вольвача про Симиренк╕в створено к╕лька документальних ф╕льм╕в, написан╕ художн╕ твори, поеми та в╕рш╕. Зокрема, вони використан╕ у документальному сер╕ал╕ Натал╕ Соп╕т «Гра дол╕», у поем╕ «Платон╕в хут╕р» одеського поета Антона Михайлевського та однойменн╕й театральн╕й вистав╕ кримсько╖ дитячо╖ студ╕╖ «Св╕танок» (художн╕й кер╕вник — заслужений прац╕вник культури Укра╖ни Алла Петрова). Ця вистава стала лауреатом багатьох м╕жнародних конкурс╕в. При багатотисячному з╕бранн╕ черкащан вона демонструвалася у 2005 роц╕ в родинн╕й садиб╕ «Платон╕в хут╕р» п╕д час вшанування 150-л╕ття в╕д дня народження Л. П. Симиренка. З тр╕умфом пройшла симиренк╕вська вистава кримських студ╕йц╕в ╕ на Всеукра╖нському фестивал╕ «Укра╖нський сад» у вересн╕ 2011 року в Ки╓в╕.
Велико╖ шани та високо╖ оц╕нки заслугову╓ багатол╕тня, справд╕ подвижницька праця Петра Вольвача з ув╕чнення пам’ят╕ видатно╖ укра╖нсько╖ родини Симиренк╕в та ╖╖ знакових представник╕в.
Сп╕льно з адм╕н╕страц╕╓ю та громадськ╕стю Черкащини ╕ науковцями вс╕╓╖ Укра╖ни кримський симиренкознавець Петро Вольвач брав безпосередню участь у створенн╕ музею «Родина Симиренк╕в», у в╕дродженн╕ та реконструкц╕╖ Свято-Тро╖цько╖ родинно╖ церкви та родинного цвинтаря довкола не╖. Ця д╕яльн╕сть кримського досл╕дника високо поц╕нована адм╕н╕страц╕╓ю Черкащини та кер╕вництвом УПЦ Ки╖вського Патр╕архату. Його нагороджено Почесною грамотою та медаллю за заслуги перед Черкащиною ╕ орденом Арх╕стратига Миха╖ла.
Академ╕к Петро Вольвач ╕н╕ц╕ював ще у 2002 роц╕ ухвалення Постанови Верховно╖ Ради Укра╖ни про вшанування «Великих укра╖нських вчених-сад╕вник╕в Л. П. Симиренка та В. Л. Симиренка». У 2005 роц╕ наукова громадськ╕сть Укра╖ни та св╕ту широко в╕дзначала ╕н╕ц╕йоване науковцем вшанування 150-р╕ччя в╕д дня народження  Л. П. Симиренка. А цього року наша держава ╕ наукова громадськ╕сть св╕ту, за клопотанням симиренкознавця, будуть вшановувати 120-л╕ття в╕д дня народження професора Володимира Симиренка, знищеного у стал╕нсько-бер╕╖вських кат╕внях у 1938 роц╕.
З ╕н╕ц╕ативи Петра Вольвача делегац╕я Городищенського району та науковц╕в ╤нституту помолог╕╖ ╕м. Л. П. Симиренка в 2009 роц╕ в╕дв╕дала Рос╕йську Федерац╕ю, де в урочищ╕ Солянка п╕д Курськом зак╕нчилось життя ген╕ального вченого, професора Володимира Симиренка. Землю з Братсько╖ могили передали до Музею родини Симиренк╕в на Платонов╕м хутор╕, а на родинному цвинтар╕ довкола Свято-Тро╖цько╖ церкви, поблизу батьк╕всько╖ могили, зд╕йснили в╕ртуальне поховання невинно уб╕╓нного.
Петро Вольвач ╕н╕ц╕ював встановлення мемор╕альних дощок Левку Симиренку на прим╕щенн╕ Салгирсько╖ помолого-сад╕вничо╖ станц╕╖ у м. С╕мферопол╕ (нин╕ Ботан╕чний сад Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ В. Вернадського) та пам’ятно╖ дошки Володимиру Симиренку у м. Обоян╕ Курсько╖ област╕ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Разом з донькою професора Володимира Симиренка п. Тетяною Симиренко (громадянкою Канади) в╕н брав активну участь у в╕дкритт╕ мемор╕альних дощок Василю Симиренку та Володимиру Симиренку в Ки╓в╕. З його ╕н╕ц╕ативи ╕менами представник╕в Симиренк╕вського роду назван╕ вулиц╕ у м. Львов╕, Ки╓в╕, С╕мферопол╕, Черкасах та Городищ╕.
П╕дсумовуючи все вищезазначене, ╓ вс╕ п╕дстави стверджувати, що багатол╕тня подвижницька праця Петра Вольвача посприяла створенню у в╕тчизнян╕й науц╕ нового напрямку — симиренкознавства. Воно ╓ нев╕д’╓мною складовою частиною комплексно╖ багатогранно╖ науки — укра╖нознавства, яку впродовж останн╕х десятил╕ть усп╕шно розвива╓ наш ╤нститут.
Вважа╓мо доц╕льним п╕дтримати Подання ╤нституту помолог╕╖ ╕мен╕ Л. П. Симиренка НААУ та к╕лькох д╕йсних член╕в НАН Укра╖ни щодо присудження П. В. Вольвачу прем╕╖ ╕мен╕ Л. П. Симиренка Нац╕онально╖ академ╕╖ наук Укра╖ни.

Петро КОНОНЕНКО,
директор Нац╕онального науково-досл╕дного ╕нституту укра╖нознавства та всесв╕тньо╖ ╕стор╕╖, доктор ф╕лолог╕чних наук,
професор, академ╕к М╕жнародно╖ слов’янсько╖ академ╕╖ наук,
академ╕к АН ВШ та АПН, лауреат М╕жнародно╖ прем╕╖ ╕мен╕ Й. Г. Гердера

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 02.12.2011 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9680

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков