Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2910)
З потоку життя (6084)
Душі криниця (3366)
Українці мої... (1440)
Резонанс (1461)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1647)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТРИВОЖНЕ В╤ДЛУННЯ ╤ЧН╤
...слово “збер╕галися” тут явно нев╕дпов╕дне. Адже тримали ╖х здеб╕льшого п╕д...


ПРАГНЕННЯ СПРАВЕДЛИВОСТ╤
там, де вбивають в╕ру у справедливий суд, рано чи п╕зно приходить суд Л╕нча.


ЕРОСТАМ╤Н ╤ ПЕРСПЕКТИВИ УКРА╥НСЬКО╥ ЗАЛ╤ЗНИЦ╤
Мо', пора вибиратися з то╖ багнюки, доки ще зовс╕м не п╕зно? Вибиратися та вказати нашим щурам ╖х...


ЯК "КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ" ЦЬКУ╢ ГЕРО╥В ╤ ДИСКРЕДИТУ╢ УКРА╥НСЬКУ ПРЕСУ
18 вересня у виданн╕ Детектор Мед╕а було опубл╕коване ╕нтерв'ю пан╕ Олени Холоденко з в╕домими...


УКРА╥НА ПОКАЗУ╢ США, ЩО НЕ ХОЧЕ ЗАХИЩАТИ СВОЮ ТЕРИТОР╤Ю
"У Ки╓в╕ мають швидко визначитися з╕ стратег╕╓ю в Азовському мор╕"




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 28.10.2011 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#30 за 28.10.2011
«ВСЕ ЙДЕ ПО ПЛАНУ. А ПЛАНИ ЗНА╢МО Т╤ЛЬКИ МИ…»

Надумала якось моя подруга, яка живе за кордоном, поздоровити мене з певною датою й вислати зв╕дти подарунок. Показала у камеру скайпу гарненьк╕ коробочки з парфумами й запевнила, що вже за тиждень вся ця краса буде у мене вдома. Мовляв, у не╖ вже ╓ досв╕д в╕дправлення, бандеролька доходить р╕вно за тиждень й не б╕льше, бо вона ж за це платить. А в т╕й кра╖н╕, де вона мешка╓, оплачена послуга ╕ ╓ гарант╕╓ю ╖╖ якост╕. А як же ╕накше?
Минув тиждень, уже зак╕нчувався другий, а бандероль все не надходила. Поштова скринька була переповнена чим завгодно: рекламою в╕кон, дверей, швидк╕сного ╕нтернету, масажу, газетою «Кур’╓р» з т╕╓ю ж таки рекламою тощо. Я ретельно переглядала всю цю кореспонденц╕ю у пошуках оч╕куваного пов╕домлення, та все марно.
Зазвичай, я не несу всю цю макулатуру до квартири, а просто кидаю в урну, яку завбачливо поставила в кутку консь╓ржка чи, може, прибиральниця. Так чинять вс╕ мешканц╕ нашого будинку. Проте цього разу, у роздумах про наш ц╕кавий серв╕с, я понесла цю рекламну кореспонденц╕ю додому й склала на полицю шафи: ╕нколи я власноруч солю оселедц╕…
Сталося так, що одного дня я таки почала д╕ставати цей «п╕дручний матер╕ал», складен╕ папери упали, пап╕рець з рекламою комп’ютерно╖ мереж╕ Elite-NET перевернувся ╕ я побачила пов╕домлення на довгооч╕кувану бандероль, датоване ще 5 жовтня.
На календар╕ вже було 11-те, я поквапилася до поштового в╕дд╕лення, вираховуючи на ходу, через ск╕льки дн╕в мою незатребувану кореспонденц╕ю мали би в╕дправити назад адресатов╕: ╕сну╓ таке правило. А позаяк я вже давно збиралася в╕дправити на р╕дну Полтавщину невеличку посилочку, то заодно прихопила й ту р╕ч ╕з собою, загорнувши, як мен╕ здалося, над╕йно й у поштовому стил╕.
Того дня я таки отримала сво╖ парфуми: три маленьк╕ коробочки благополучно «до╖хали» у товстенькому пористому конверт╕ р╕вно за тиждень, як ╕ об╕цяла подруга. У в╕дд╕л╕ доставки ц╕кавлюся, хто ж над╕слав мен╕ таке чудернацьке пов╕домлення, й моя поштарка з╕зна╓ться, що це зробила вона. Чому на реклам╕ ╕нтернету? Бо в нас, каже, нема╓ н╕ бланк╕в, н╕ нав╕ть простого паперу. Я об╕цяю залишити для не╖ трохи паперу у консь╓ржки й прошу б╕льше н╕коли так не робити. Тим б╕льше, що на адрес╕ ч╕тко вказаний м╕й телефон.
Мен╕ подоба╓ться наша завжди прив╕тна поштарка, я не хочу на не╖ скаржитися й покидаю в╕дд╕л доставки з миром, крокуючи до в╕дд╕лу в╕дправки.
Тут я д╕знаюся, що в мо╖й упаковц╕ в╕дправляти р╕ч заборонено, а маленьких посилочних коробочок зараз нема╓, зате ╓ найб╕льш╕ — за 10 грн. 80 коп╕йок. Хто не ма╓ уявлення про м╕стк╕сть найб╕льшо╖ посилочно╖ картонно╖ коробки, скажу одразу: туди можна висипати в╕дро яблук ╕, дума╓ться, вона ще буде не повна. Але що робити, беру цей «вагон», кидаю на дно маленький пакуночок ╕ шукаю посилочний бланк, аби його заповнити. Мен╕ подають бланк поштового переказу: «Бланк╕в для посилки на пошт╕ нема╓», — пов╕домля╓ оператор ╕ вказу╓ пальцем, де ╕ як написати адресу на поштовому переказ╕. Плутаючись, я все-таки впоралася ╕з завданням та заплатила за пересилку разом з коробкою аж 32 гривн╕, трохи б╕льше в╕д вартост╕ реч╕, яку я мала переслати. Перед╕ мною н╕хто не вибачився за незручност╕. Того дня мо╖ моральн╕ й матер╕альн╕ збитки, схоже, н╕кого не ц╕кавили. Тод╕ й прийшло р╕шення взяти ╕нтерв’ю у директора Севастопольсько╖ дирекц╕╖ Укра╖нського державного п╕дпри╓мства поштового зв’язку «Укрпошта» Дмитра Мельника.
Чиновник зустр╕в мене прив╕тно, був готовий в╕дпов╕сти на мо╖ запитання, а розпочав розмову з дов╕дки про д╕яльн╕сть п╕дпри╓мства, яким керу╓ вже понад три роки:
— Севастопольська дирекц╕я ╓ ф╕л╕╓ю Укра╖нського державного п╕дпри╓мства «Укрпошта». Сфера його д╕яльност╕ поширю╓ться у межах адм╕н╕стративних кордон╕в Севастополя, регламенту╓ться законами Укра╖ни й, зокрема, Законом «Про поштовий зв’язок». Севастопольська дирекц╕я — найменша в Укра╖н╕, але за як╕стю обслуговування ми — на другому м╕сц╕ серед рег╕он╕в, — пов╕домив чиновник, вказавши жестом на Кубок, яким нагороджене п╕дпри╓мство.
У 56 в╕дд╕леннях зв’язку Севастополя зад╕яно 650 прац╕вник╕в. Мережа в╕дд╕лень не зм╕нювалася давно. Сьогодн╕ ми нада╓мо 50 вид╕в послуг. Серед них головн╕: доставка та опрацювання лист╕в, пакет╕в, бандеролей, доставка пер╕одичних видань зг╕дно з передплатою, реал╕зац╕я пер╕одичних видань, прийняття комунальних платеж╕в, доставка та виплата пенс╕й тощо.
— Яка зароб╕тна плата, скаж╕мо, у прац╕вника, що доставля╓ кореспонденц╕ю до осель севастопольц╕в?
— У поштаря першого класу м╕сячна зароб╕тна плата склада╓ 1600 гривень.
— Тарифи за поштов╕ послуги давно п╕двищувалися?
— Саме з сьогодн╕шнього дня, а до цього останн╕й раз — у 2008 роц╕.
— Криза торкнулася п╕дпри╓мства?
— Ще й як! Це вилилося у жорстку оптим╕зац╕ю, так тепер називають скорочення. В середньому за три роки ми скоротили 10% прац╕вник╕в. Це пов’язано з╕ зниженням обсяг╕в передплати. Така тенденц╕я спостер╕га╓ться по вс╕й Укра╖н╕. Криза вдарила, насамперед, по передплатнику. Обсяги передплати знижуються щороку в межах 20%.
— Задля чого прац╕вники поштових в╕дд╕лень ще торгують супутн╕ми товарами: милом, кремом, зубною пастою тощо. Адже, в╕двол╕каючись в╕д основно╖ роботи, вони св╕домо створюють черги?
— Ми п╕шли на такий крок, бо у селах не завжди поруч магазини, де все це можна купити. Под╕бна торг╕вля ╕сну╓ й у Севастопол╕, але так╕ послуги з кожним роком втрачають сенс ╕ в╕дпадають сам╕ собою. Хоча, кажуть, що у ╓вропейських в╕дд╕леннях зв’язку також торгують жуйками та ╕ншим.
Пошта в Укра╖н╕ сьогодн╕ пережива╓ занепад. Нав╕ть мешканц╕ с╕л, котр╕ не так часто послуговуються моб╕льним телефоном чи ╕нтернетом, пишуть менше одного листа за р╕к.
Якщо пор╕внювати обсяги письмово╖ кореспонденц╕╖ в Укра╖н╕ ╕ Н╕меччин╕, то сп╕вв╕дношення буде 1 до 70 — не на нашу користь. Знову ж таки причину сл╕д шукати в культур╕ ╕ традиц╕ях того народу — надсилати письмов╕ запрошення, поздоровлення поштою зам╕сть телефонних дзв╕нк╕в, скаж╕мо, як у нас. В╕дправити СМС-ку з нагоди дня народження там вважа╓ться моветоном.
— Хто забезпечу╓ севастопольськ╕ в╕дд╕лення бланками та пакувальними матер╕алами?
— На сьогодн╕шн╕й день ц╕ функц╕╖ взяла на себе Генеральна дирекц╕я «Укрпошти», всю продукц╕ю ми отриму╓мо з Ки╓ва.
— Регулярно отриму╓те, бланк╕в вистача╓?
— Ми живемо в режим╕ планово╖ економ╕ки, у нас ╓ ф╕нансовий план, план витрат, ╕ коли виника╓ додатковий попит, скаж╕мо, через зб╕льшення послуг, то деяк╕ перебо╖ бувають. Але загалом ми забезпечен╕.
— А як зараз?
— Все нормально. На початку року деяк╕ проблеми були, але сьогодн╕ вже все добре.
— Ран╕ше, пам’ята╓ться, можна було загорнути вдома певну р╕ч, чи покласти ╖╖ в коробку й обшити тканиною. Така упаковка годилася, вимагали, щоб т╕льки кутики торбинки були загорнут╕ й зашит╕ всередину. А тепер треба купити вашу картонну коробку, яка часто втрич╕ б╕льша, н╕ж потр╕бно, й кошту╓ б╕льше 10 гривень. Чи скаржаться на це городяни?
— Уяв╕ть соб╕, що ми сьогодн╕ обслугову╓мо до 50 тисяч пенс╕онер╕в. За чисельн╕стю це основн╕ наш╕ кл╕╓нти.
В╕дпов╕дь чиновника — досить красномовна. Тобто вс╕ недол╕ки обслуговування можна списати на пенс╕онер╕в. Це та категор╕я беззахисних городян, як╕, на думку директора, готов╕ скаржитися на що завгодно, бо прийшла стар╕сть. Тут я, нарешт╕, не витримую лукавства кер╕вника й починаю його запитувати, що в╕н робить з численною рекламною продукц╕╓ю, яка потрапля╓ до поштових скриньок. «Я ╖╖ просто викидаю», — каже пан Мельник. Його в╕дпов╕дь ц╕лком в╕дверта й св╕дчить про адекватну повед╕нку нормально╖ людини. Проте, вчинивши саме так, я ледве не позбулася подарунка.
Почувши мою розпов╕дь, чиновник, запевня╓: ╓ у них ╕ бланки, ╕ пап╕р, а винен так званий «людський фактор». Хтось забув написати заявку, раптом зак╕нчилися бланки, та й громадяни беруть ╖х завжди б╕льше, н╕ж потр╕бно. В╕н ще запитав, чи бачила я, як вигляда╓ справжн╕й бланк пов╕домлення. Я змушена з╕знатися, що не бачила жодного разу (з усього видно, що «людський фактор» ц╕╓╖ проблеми з’явився давно ╕ надовго), але ран╕ше хоч приносили шматочки газетного паперу з написаним «в╕д руки». Пов╕домлення ж на зворот╕ бланку рекламно╖ продукц╕╖, що нав╕ть в╕ддалено не належить пошт╕, мен╕ принесли вперше.
Моральн╕ збитки в╕д тако╖ роботи п╕дпри╓мство готове покрити, якщо скривджений споживач подасть до суду ╕ йому вдасться той суд виграти.
«Мы должны с вами понимать, что причина возникновения такого морального ущерба — вещь опосредованная. Реально извещение вам написали? Давайте так рассуждать: почта выполняет миссию. Мы получили посылку и написали извещение. На чем — это уже второй вопрос. Вам положили в ящик, а вы не обратили внимания…», — перекону╓ мене п. Мельник. На цих словах в╕н комусь телефону╓ й наказу╓ терм╕ново принести обговорюван╕ нами бланки.
Наша бес╕да тривала ще досить довго, але на ст╕л чиновнику так н╕хто н╕чого й не поклав. Схоже, ╖х давно вже нема╓, ╕ той самий «людський фактор» ряту╓ ситуац╕ю, як може.
Треба в╕ддати належне, розпов╕дь про поштове пов╕домлення, написане на зворот╕ рекламного бланку комп’ютерно╖ мереж╕ Elite-NET, чиновник витримав мужньо, ще й звинуватив мене в неуважност╕, забувши, що сам, за його ж словами, так╕ пап╕рц╕ викида╓ одразу. Подальша розпов╕дь про те, як мен╕ продавали величезну пакувальну коробку зам╕сть маленько╖ й надали зам╕сть супров╕дного бланку для посилки бланк на поштовий переказ, знервувала Дмитра В╕кторовича до краю й в╕н перейшов на п╕двищений тон: «И что, все это будет в газете? Кто главный редактор? А вы знаете, что без моего разрешения ничего публиковать нельзя?!»
Пр╕звища головного редактора «КС» я не приховувала, а в╕дтак д╕зналася, що п. Мельник, будучи директором Кримсько╖ дирекц╕╖ п╕дпри╓мства «Укрпошта», вже мав службов╕ стосунки з редакц╕╓ю.
Кульм╕нац╕╓ю нашо╖ розмови з чиновним паном стало його прохання вимкнути диктофон. Чому не вимкнути? Без проблем. Тим б╕льше, що ми вже майже все з’ясували. Чим можна ще здивувати журнал╕ста, який за один день отримав у поштовому в╕дд╕ленн╕ ст╕льки вражень, що вистачило майже на газетну полосу? Проте я недооц╕нила бувалого чиновника. Переконавшись, що я таки вимкнула диктофон, в╕н дов╕рливо всм╕хнувся й додав: «Скажу вам откровенно, вы, конечно же, имели право отправить свою бандероль, упакованную собственноручно, но нам же надо выполнять план».
Як виявилося, я допомагала зарплатнею журнал╕ста виконувати план цьому панов╕, купивши з п╕вк╕ло непотр╕бного мен╕ картону за 10 грн. 80 коп╕йок. А як же впоратися з таким завданням (додати до його плану) т╕й бабус╕, що отриму╓ 800 гривень на ц╕лий м╕сяць?
Одразу пригадався випадок, коли на черговому бриф╕нгу один з колишн╕х градоначальник╕в похвалився журнал╕стам: «Когда меня спрашивают: как дела? Я всегда говорю — все идет по плану. Но планы знаем только мы…»
Зухвало? Мабуть, так. Але хоч не просив вимкнути диктофони.
Дума╓ться, саме таке «планування» й створю╓ тисяч╕ проблем, з якими перес╕чн╕ громадяни стикаються на кожному кроц╕.

Л╕д╕я СТЕПКО
м. Севастополь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 28.10.2011 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9526

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков