Версiя для друку Обговорити в форумi

Всеукраїнський дитячий фестиваль «Україна-сад», що відбувся у Києві  12-14 жовтня, відкрила зразкова театральна студія «Світанок» Кримського республіканського центру дитячої та юнацької творчості виставою «Платонів хутір» про життя  Левка Платоновича Симиренка. Постановку здійснила керівник студії «Світанок», заслужений працівник культури України Алла Петрова.
Ініціаторами фестивалю «Україна-сад»  стали Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України та Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді. У фестивалі взяли участь творчі об’єднання садівничого профілю з усіх регіонів України.
Три дні на базі Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді проходили презентації виставок —досягнень юних садівників, майстер-класи  провідних садівників України, а також  захист науково-дослідницьких робіт юннатів у таких секціях, як «Плодівництво», «Ягідництво» та «Розсадництво». До учасників фестивалю надійшло вітання від міністра освіти і науки, молоді та спорту України Д. Табачника, в якому було зазначено, що учасники фестивалю — це творці нової генерації, і саме від них залежить майбутнє нашої держави. «Впевнений, що завдяки вашій любові до рідної землі та набутим вмінням і навичкам із садівництва наша Україна незабаром розквітне, як весняний сад», — зауважив міністр.
Під час проведення фестивалю «Україна-сад» для керівників делегацій пройшли симиренківські читання «Сучасний стан та перспективи садівництва в Україні». З ініціативи директора Кримського республіканського еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Ольги Бродської на урочисте відкриття фестивалю організатори запросили зразкову театральну студію «Світанок» КРЦДЮТ під керівництвом заслуженого працівника культури України Алли Петрової, щоб фестиваль юних садівників відкрився виставою за поемою А. Михайлевського «Платонів хутір». Ще у 2004 році цю поему запропонував студійцям відомий симиренкознавець, академік, голова Кримської філії Наукового товариства ім. Т. Шевченка Петро Вольвач. Цьогорічна постановка — це вже друге прочитання поеми студійцями. У виставі «Платонів хутір» задіяні хлопці та дівчата старшої групи «Світанку», а також випускники студії — студентка Національної академії вокалу Олеся Онопрієнко та студент Київського театрального коледжу театру і кіно Кирило Сузанський.
Урочисте відкриття фестивалю «Україна-сад» проходило в актовій залі Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, яку було оформлено виставками досягнень юних садівників — а це полуниці, виноград, яблука. Як продовження юннатських виставок прозвучала пісня «Яблуневий рік» на слова та музику Віктора Качули у виконанні Юлії Качули. «Так вродили яблука, що й досі яблуневий кажуть про той рік, зарівняла господиня-осінь яблуками батьківський поріг», — саме з цих слів розпочалася вистава «Платонів хутір», а далі дія розвивається і ми бачимо вирубаний сад на Платоновому хуторі — «навіть птиці немає де сісти». Перед очима глядачів — юних садівників постає історія життя, творчості і смерті Л. П. Симиренка. І кожне слово, вимовлене зі сцени юними сімферопольськими акторами, сприймалося залою із хвилюванням, як заповіт Л. Симиренка —розбудувати «Україну-сад»: «...як віддасть і сади Україна, то дияволу душу віддасть».
Після завершення вистави до кримських юних акторів та до керівника «Світанку» Алли Петрової від імені усіх керівників делегацій та від працівників Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді звернулась заступник директора Тетяна Вербицька зі словами подяки: «Хочу висловити вам велику вдячність за те, що ви робите. Своєю виставою «Платонів хутір», своєю грою ви змушуєте думати, переживати, страждати. Ви змогли доторкнутись до самої глибини душі і серця. Впевнена, що у цій залі немає жодної людини, яку б ви не зачепили за живе. Всі учасники фестивалю перейнялися вашою грою, перейнялися історією життя великого українського садівника Левка Симиренка. Думаю, що всі присутні ще довго будуть згадувати день відкриття фестивалю — день, коли кримські школярі відкрили для них ще одну невідому сторінку садівничої України. Сподіваюся, що після вашої вистави юні садівники ще активніше будуть займатись своєю улюбленою справою. Бажаємо вам, Алло Володимирівно, і вашим вихованцям здоров’я, щастя, наснаги, щоб усі ваші мрії здійснилися. І так хочеться побажати всім нам, щоб те, що ми побачили сьогодні зі сцени, ніколи не повторилося в сучасному житті. Нехай ті страшні часи ніколи не повертаються. Сьогодні саме з вашою допомогою ми доторкнулися до святині, до життя Л. П. Симиренка. Низький Вам за це уклін!»
А керівник «Світанку» Алла Петрова у відповідь на щирі побажання зазначила: «Я рада, що наші студійці так само, як і юні садівники, проводять дослідницьку роботу в мистецтві, у слові. Ми відкриваємо забуті імена героїв нашої держави, відкриваємо їх як для себе, так і для глядача. Гадаю, що режисерське рішення вистави «Платонів хутір» вдало доповнював чарівний голос Юлії Качули, яка піснею «Яблуневий рік» через усю виставу нагадувала глядачам про цінність батьківського саду, родинного гнізда. А голос Олесі Онопрієнко, яка виконала «Пісню про маму», ніби підтримував головного героя у найважчі хвилини його життя і примушував знайти в собі сили, щоб продовжувати  боротись за український сад, за Україну. Я вдячна всім учасникам, адже їм довелось за дуже короткий термін освоїти досить складний драматичний матеріал. Відкривати Всеукраїнський дитячий фестиваль «Україна-сад» — місія відповідальна і хвилююча. І ми не підвели Міністерство освіти і науки, молоді та спорту АРК, котре в нас повірило і посприяло нашій поїздці до Києва».
Те, що студійці зробили свою справу майстерно, підтвердив глядач. Тиша, напруга, сльози на очах юних садівників, учасників фестивалю були найвищою оцінкою майстерного виконання світанківцями вистави «Платонів хутір». Учасники фестивалю стоячи вітали сімферопольських юних акторів. А це означає, що юні садівники повезуть додому не тільки дипломи, грамоти, але й гарний настрій та позитивний емоційний заряд, який кримчани подарували усій Україні.           

Олександр ПОЛЬЧЕНКО

Петро Вольвач розповідає юним артистам про трагічну долю родини Симиренків

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #27 за 21.10.2011 > Тема "З потоку життя"