"Кримська Свiтлиця" > #25 за 14.10.2011 > Тема "Душі криниця"
#25 за 14.10.2011
НА НЕСПАЛЕНИХ СТОР╤НКАХ
ТВОРЧ╤СТЬ НАШИХ ЧИТАЧ╤В
Доброго дня, шановна редакц╕╓ «Кримсько╖ св╕тлиц╕»! Надсилаю вам доб╕рку сво╖х в╕рш╕в, спод╕ваюсь, що зможете ╖х опубл╕кувати у вашому виданн╕. Я, Кушн╕р Тарас, народився 22 серпня 1981 року в м╕ст╕ Львов╕, працюю викладачем у Льв╕вському нац╕ональному ун╕верситет╕ ╕мен╕ ╤вана Франка. Публ╕кувався в журналах «Укра╖на», «Слобожанщина», «Укра╖нська культура», «Л╕тературний Черн╕г╕в», «Далекосх╕дна хвиля», «Склянка часу». У 2005 роц╕ вийшла моя книга поез╕й «Ел╕ксир для глузду», у 2011 — книга поез╕й «Скрип».
НА НЕСПАЛЕНИХ СТОР╤НКАХ
Той, у кого у грудях серце, В кого погляд, неначе птах, Не зупиниться. Буде першим На неспалених стор╕нках. У пожовклих потоках криги, В посин╕лих в╕д зим п╕сках. Не зупиниться. Знов в╕длига На неспалених стор╕нках. ╤ на скельц╕ ще блисне вогник У зрадливих чужих очах. Не зупиниться. Перед кожним На неспалених стор╕нках.
* * *
Др╕ма╓ м╕сто? Сонна прохолода Досв╕тн╕х вулиць? Прибраний проспект. ╤ знов на п╕вдн╕ нин╕ сонце в мод╕, Знов н╕ про що нудний малюю текст. Чуж╕ слова? ╤ передерт╕ фрази, В еп╕графах — нудота пантом╕м. А хочеш мати все? ╤ все одразу? То спалюй серце в пекл╕ на вогн╕. В полон╕ м╕ста? У в’язницях вулиць, В пожовклих кленах схована душа. Так хочеться у цьому м╕ст╕ БУТИ, Допоки не почу╓ш: «Прощавай».
* * *
Бетонний холод ст╕н, потр╕скан╕ карнизи? Чомусь др╕ма╓ Льв╕в, йому байдуж╕ кризи. Розплавлений асфальт, юрби шален╕ ритми, А ╕з газетних шпальт зл╕тають в безв╕сть крихти. Уривки сотень фраз, що вигор╕ли травнем. У Львов╕ чутно джаз у сут╕нках кав’ярень. ╤ дивний благов╕ст, ╕ музика оркестру. Йому ще сниться Л╕ст — нев’янучий маестро. Зупинка? Сон? Трамвай? Безмовн╕ канонади? А тут — дорога в рай — без осуду, без правди. У гост╕ прийде Льв╕в меланхол╕йним танцем. Неначе ув╕ сн╕, немов хлопчисько з ранцем.
Не стримуй, не сумуй в чудних алеях сквер╕в! Останн╕й чийсь маршрут м╕ж в╕чних льв╕вських лев╕в.
* * *
Зелене листя. Теплий дощ. Спок╕йно. ╤ тимчасово не ляка╓ смерть. Все буде знищене: вогонь, пов╕тря, твердь. Дмитро Корчинський Ну от ╕ все? Розстр╕лян╕ п╕ски? Пустельний в╕тер ще судомить пальц╕. Руша╓м за придуман╕ м╕стки, Маленький крок — м╕рило вс╕х дистанц╕й.
Ну от ╕ все? Затоптан╕ слова В п╕ски, в багнюку, в пил сумних ╕стор╕й. В пустел╕, може, виросте трава, В пустел╕, може, з’явиться ще море.
Ну от ╕ все? Вже не ляка╓ смерть, Не кл╕пнувши п╕д дулом автомата? Бо буде дощ? Планети круговерть Зупиниться? Та не сьогодн╕. Завтра.
Тарас КУШН╤Р
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 14.10.2011 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9483
|