Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 14.10.2011 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#25 за 14.10.2011
Б╤ЛОРУСЬКА ╤ДЕНТИЧН╤СТЬ – ВИПРОБУВАННЯ НА М╤ЦН╤СТЬ

Нещодавно, прогулюючись Львовом, пом╕тив групу людей, як╕ фотографувалися б╕ля пам’ятника М╕цкевичу. Спочатку подумав, що поляки, але, п╕д╕йшовши, почув б╕лоруську мову. Отже, сябри! Осв╕чен╕, нац╕онально св╕дом╕ б╕лоруси також вважають М╕цкевича «сво╖м», адже той народився на Гродненщин╕, а це б╕лоруська етн╕чна територ╕я. Саме ця обставина визначила ╕ тему нашого сп╕лкування. Про слабку ╕ сильну ╕дентичн╕сть, про «в╕ддавання» сво╓╖ ел╕ти ╕ншим, сильн╕шим народам.
П╕д час розмови звернув увагу на те, що один високий б╕лявий хлопець жваво ╕ досить добре розмовля╓ б╕лоруською. Запитав, зв╕дки в╕н – виявилося, що «сх╕дняк», мешканець В╕тебщини. Звати — Ал╓сь Пушк╕н, за фахом ╕ за станом душ╕ – художник. Для б╕лорус╕в В╕тебщина – це все одно, що наша Луганщина. Та й пр╕звище «Пушк╕н» класично б╕лоруським не назвеш. Проте н╕ перша, н╕ друга обставини не стали на завад╕ Ал╓сю, коли в╕н вир╕шив скр╕зь ╕ завжди розмовляти б╕лоруською. Тепер в╕н — не лише художник, але й активний громадський д╕яч. Живе в р╕дному сел╕ Бобр п╕д Оршею ╕ ╓ там чи не ╓диним охоронцем б╕лоруськост╕.
– Ви зна╓те, що 8 серпня 1514 року п╕д Оршею в╕дбулася велика битва? – пита╓ Ал╓сь. – Навалу московит╕в тод╕ зупинили в╕йська Великого княз╕вства Литовського, керован╕ Костянтином Острозьким. Зрозум╕ло, що для б╕лорус╕в це визначна дата. Як для укра╖нц╕в Жовт╕ Води чи Конотоп. З 1992 року на оршанському пол╕ регулярно проводиться бард╕вський фестиваль. Заснував його Андр╕й Мельн╕чук – бард з Орш╕. Саме в╕н ╕ сп╕ва╓ завжди п╕д час в╕дкриття фестивалю: «Слався, Орша! Слався, князь Острозький!» У кращ╕ роки на цьому пол╕ приймали присягу б╕лоруськ╕ оф╕цери. ╤ в 1992, ╕ в 1993, ╕ в 1994 роках свято було фактично всенародним, туди нав╕ть п╕двозили людей на автобусах, були ятки, де можна було купити продукти. Це було в роки правл╕ння Шушкевича. Пот╕м святкувати стали все скромн╕ше, аж поки в 2008 роц╕ «бацька» не заборонив його зовс╕м. Зроблено все, щоб п╕д Оршу не ╖здили барди, щоб поголос п╕шов, мовляв, людей там заарештовують… Я й справд╕ в╕дсид╕в 10 д╕б за те, що не захот╕в забиратися геть з оршанського поля 8 серпня 2008 року. Одне слово, зроблено все для того, щоб дата поступово забувалася, а свято марг╕нал╕зувалося. Поле нав╕ть розорали та зас╕яли травою… Але ми все одно будемо ╖здити туди, щоб традиц╕я не переривалася. А стосовно В╕тебщини, то це й справд╕ наш «Сх╕д», але зробили його таким штучно. Як в╕д Укра╖ни фактично в╕д╕рвали частину Воронежчини, Ростовщини ╕ Кубань, так ╕ у нас в╕д╕брали зах╕дну частину Смоленщини разом ╕з Смоленськом. На карт╕ Б╕лорусько╖ Народно╖ Республ╕ки Смоленськ ще був «нашим» м╕стом. Бо до БНР було включено вс╕ земл╕, де населення на той час ще «гомон╕ло» б╕лоруською. Я колись вивчав словник смоленських ╕ брянських говор╕в. Переконався, що там дуже багато б╕лоруських сл╕в ╕ вислов╕в…
До розмови при╓дну╓ться Юрась Каретн╕ков, також в╕дома людина в Б╕лорус╕ – в╕н ╓ л╕дером «Правого альянсу»:
– Мо╓ пр╕звище ╓ начебто рос╕йським, але насправд╕ це суто «смолянське» пр╕звище. М╕й д╕д ╕ прад╕д вважали себе «смоляками», бо тод╕ ще не було яскраво виражено╖ б╕лорусько╖ ╕дентичност╕. Але вс╕м було зрозум╕ло, що «смоляк» – це не москаль. Мова тих м╕сцин була виразно б╕лоруською, ╕ п╕сн╕ також. Ви, напевно, зна╓те, що Олександр Твардовський, автор поеми «Василь Тьорк╕н», на фронт╕ дружив саме з укра╖нцями. ╤ п╕сн╕ вони сп╕вали разом, в один голос: Твардовський — б╕лоруською, а його побратими — укра╖нською. У нас ╓ багато народних п╕сень з однаковими мелод╕ями, а звучання сл╕в трохи в╕др╕зня╓ться, р╕вно наст╕льки, наск╕льки р╕зняться наш╕ мови. А зв╕дки Твардовський м╕г знати б╕лоруськ╕ п╕сн╕? Знав ╖х змалку, бо народився в╕н на хутор╕ Заг╕р’я Смоленсько╖ област╕. До реч╕, коли була проголошена БНР, то саме «смоляки» були найрадикальн╕шими, найпосл╕довн╕шими борцями. Якщо д╕яч╕в Гомельщини, центрально╖ Б╕лорус╕ влаштовувала автоном╕я у склад╕ Рос╕╖, то смоляки ╕ в╕ленц╕ були непохитними: т╕льки незалежн╕сть! Спрацювала «окра╖нна» психолог╕я, люди з окра╖н завжди почуваються б╕льш загроженими, тому й прагнуть захиститися державним статусом. А якщо його нема╓, то якоюсь активною д╕яльн╕стю. В╕ленщина теж перех╕дний рег╕он – поряд поляки, литовц╕… А у вас х╕ба не так? Згадайте, ск╕льки патр╕от╕в народилося саме на Донбас╕.
Ал╓сь Пушк╕н дода╓:
– Прикро, що слабш╕ нац╕╖ поступово можуть втрачати сво╖ «окра╖ни» через асим╕ляц╕ю. У 30-т╕ роки вважали себе б╕лорусами приблизно 400 тисяч кор╕нних мешканц╕в Смоленщини. А тепер лише невеличкий в╕дсоток… ╤ це переважно вих╕дц╕ та недавн╕ переселенц╕ з Б╕лорус╕. У мене також ╓ родич╕, як╕ пере╖хали до Смоленська, покинувши село Бобр. Там у них вже народилося тро╓ д╕тей... Ще знаю три родини, як╕ там живуть. Моя сестра точно запишеться б╕лорускою п╕д час перепису, а ось ким в╕дчуватимуть себе д╕ти, коли виростуть?
Юрась Каретн╕ков теж ма╓ що сказати з цього приводу, бо перехоплю╓ ╕н╕ц╕ативу:
– Ц╕ м╕гранти з «одержавлено╖» частини б╕лоруського етн╕чного масиву теоретично могли б нести на Смоленщину вищу нац╕ональну св╕дом╕сть, але ╓ фактори, як╕ треба пост╕йно враховувати. По-перше, Смоленщина ╓ депресивним рег╕оном, людськ╕ ресурси зв╕дти традиц╕йно «висмокту╓» Москва. Проте ╓ певна компенсац╕я з нашого боку: у зв’язку з економ╕чною кризою великий сегмент б╕лоруського б╕знесу перебира╓ться до Смоленська ╕ Брянська. ╤ якби мовно-культурна ситуац╕я у сам╕й Б╕лорус╕ була нормальною, то ╕сторична «б╕лоруськ╕сть» зах╕дно╖ частини цих областей п╕дтримувалася б м╕грантами. Але ситуац╕я в держав╕ сам╕ зна╓те яка… Тому усп╕хи дуже спорадичн╕. Скаж╕мо, один м╕й приятель навча╓ться у Смоленську. Там в╕н познайомився з м╕сцевою д╕вчиною ╕ розмовля╓ з нею лише б╕лоруською. Вона абсолютно все розум╕╓, що р╕дко трапля╓ться з етн╕чними рос╕янами – все-таки наш╕ мови трохи в╕др╕зняються. А у ╖╖ р╕дному м╕стечку Рудн╕ слово «собака» дос╕ чолов╕чого роду – як в б╕лоруськ╕й мов╕. Зда╓ться, так ╕ у вас, укра╖нц╕в? ╤ цибулю руднянц╕ називають «цибулею», а не «луком». ╤ народн╕ п╕сн╕ там сп╕вають лише б╕лоруськ╕, а не рос╕йськ╕. Але ця д╕вчина н╕коли не сказала б, що вона — б╕лоруска. Проте коли м╕й приятель назива╓ ╖╖ «б╕лорусочкою», вона зовс╕м не заперечу╓… Це один з прояв╕в ослаблено╖ ╕дентичност╕ – вже нема сили активно боротися за «сво╓», але ще ╓ толерантн╕сть до нього. Нещодавно я побував у Одес╕ на виступ╕ б╕лоруського гурту «Ляп╕с Труб╓цкой». Програма лише на 20-25% була б╕лоруськомовною, але справу довершили глядач╕. Я здивувався, коли побачив у зал╕ п’ять нац╕ональних б╕ло-червоно-б╕лих стяг╕в! ╥х ╕з собою принесли м╕сцев╕ б╕лоруси, а може, й укра╖нц╕. Аура в зал╕ була стов╕дсотково б╕лоруською! Вс╕, буквально вс╕ п╕дсп╕вували, коли гурт засп╕вав св╕й суперх╕т «В╕льна Б╕лорусь». Пот╕м я розмовляв з людьми, як╕ прийшли на концерт, ╕ приблизно п╕драхував, що мо╖х земляк╕в там було максимум 10%. Ще близько 20% складали при╖ждж╕ рос╕яни, в╕дпочиваюч╕. Решту 70% — м╕сцев╕ укра╖нц╕-одесити. Можливо, це й не точний «зр╕з» одеського соц╕уму, але ц╕лком зрозум╕ло, що на «Ляп╕са Труб╓цкого» йшли переважно св╕дом╕, про╓вропейськи налаштован╕ одеськ╕ укра╖нц╕ ╕з загроженою ╕дентичн╕стю. Вони розум╕ли нас ╕ сп╕вчували нам, тому була така чудова атмосфера, такий дух сол╕дарност╕!
На завершення розмови Ал╓сь Пушк╕н сказав:
– Ось чому нам так важливо мати це поле п╕д Оршею, а посеред нього хрест з написом: «Слава героям аршанскай перамог╕!», бо це символ б╕лоруськост╕. ╤ ми н╕коли не погодимося ╕з забороною там збиратися ╕ святкувати. Зна╓те, в Орш╕ ╓ непоганий пам’ятник «катюшам» — саме зв╕дти вони дали св╕й перший залп п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. ╤ нам, св╕домим б╕лорусам, нав╕ть на думку не спало б його зносити... Але оск╕льки ми незалежна держава, то ма╓мо право святкувати перемоги над ус╕ма загарбниками – як зах╕дними, так ╕ сх╕дними.

Розмовляв Серг╕й ЛАЩЕНКО

А ЯК╤ СИМВОЛИ УКРА╥НСЬКОСТ╤ МИ МОЖЕМО НАЗВАТИ В КРИМУ?

Пам’ятники Шевченку в С╕мферопол╕, Севастопол╕? Пам’ятник ╕ музей Лес╕ Укра╖нки в Ялт╕? Музей вишивки ╕мен╕ В╕ри Ро╖к? Укра╖нська г╕мназ╕я у С╕мферопол╕?
Шановн╕ читач╕! Назв╕ть, а ще краще — над╕шл╕ть фотограф╕╖ таких символ╕в ╕ напиш╕ть, чому ви вважа╓те ╖х укра╖нськими оберегами Криму? Як саме допомагають вони вам почуватися тут, в автоном╕╖, укра╖нцями?

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 14.10.2011 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9477

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков