Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2882)
З потоку життя (6054)
Душі криниця (3354)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1458)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1645)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
П╤ДЗЕМНИЙ БАТУРИН: МАЗЕПИНСЬК╤ ВАЛИ ТА СХОДИ В ТА╢МНИЦЮ
Археологи досл╕джують «глибинну» ╕стор╕ю Гетьмансько╖ столиц╕


МИ ВИЖИЛИ В ТОМУ ПЕКЛ╤, ЩОБ РОЗПОВ╤СТИ ПРАВДУ ЛЮДЯМ…
Вже дорослою людиною Ра╖с╕ Майстренко довелося почути спогади ╕нших людей. Тих киян, як╕,...


29 СЕРПНЯ – ЧЕТВЕРТА Р╤ЧНИЦЯ ╤ЛОВАЙСЬКО╥ ТРАГЕД╤╥
Насправд╕ пут╕нський «зелений коридор» став для наших в╕йськових справжньою дорогою...


ЖОРСТК╤ УРОКИ ДЛЯ КРИМУ В╤Д ГЕТЬМАНА ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО
Нещодавно в Харков╕ вийшла друком книга «Укра╖нська Держава – жорстк╕ уроки. Павло...


Алла ОСАДЧА. ФЕОДОС╤ЙСЬКА М╤СЬКА ОРГАН╤ЗАЦ╤Я СОЮЗУ УКРА╥НОК (1995-2014)
Лишилась ╓дина шпаринка – «Кримська св╕тлиця», ╕ я щиро вдячна ╖й за можлив╕сть...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 07.10.2011 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#22 за 07.10.2011
ГИНУЧИ, ВО╥НИ КИРПОНОСА ╤ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД РЯТУЮТЬ МОСКВУ
Фед╕р МОРГУН

(Уривок з книги «Стал╕нсько-г╕тлер╕вський геноцид укра╖нського народу»)
(Публ╕ку╓ться у в╕дпов╕дь на заяву Прем’╓р-м╕н╕стра РФ В. Пут╕на, що Рос╕я перемогла б у Велик╕й В╕тчизнян╕й в╕йн╕ ╕ без Укра╖ни...)

Подвигу во╖н╕в П╕вденно-Зах╕дного фронту, киян, полтавц╕в ╕ вс╕х учасник╕в найб╕льш гранд╕озно╖ битви Велико╖ В╕тчизняно╖ ╕ Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, як╕ з╕рвали бл╕цкриг вл╕тку 1941 року ╕ врятували Москву, присвячу╓ться.
* * *
(Продовження.
Поч. у № 18-19, 20-21).

Якби Кирпоносу ╕ Хрущову була надана можлив╕сть повного використання арм╕╖ Кон╓ва для атаки (разом з нашими танковими корпусами) арм╕й Клейста, то, поза всяким сумн╕вом, н╕мецько-фашистськ╕ в╕йська були б розгромлен╕ в прикордонних боях — ╕ в╕йна п╕шла б зовс╕м по-╕ншому.
Але Стал╕н в╕д╕брав у Кирпоноса арм╕ю Кон╓ва та корпус Рокосовського ╕ перекинув на Зах╕дний фронт до Смоленська. А що ╕з цього вийшло? В╕йська доставлялися туди багаточисельними зал╕зничними в╕йськовими ешелонами, як╕ н╕мецьк╕ штурмов╕ бомбардувальники знищували в дороз╕.
Таким чином, Стал╕н знекровив Кирпоноса ╕ н╕чим не допом╕г Зах╕дному фронту — в╕н п╕дставив наш╕ в╕йська п╕д н╕мецьк╕ бомби на обох напрямках (?!).
Я знав багатьох учасник╕в бо╖в у Зах╕дн╕й Укра╖н╕, котр╕ з╕ знанням справи стверджують, що коли б Кон╓в ╕ Рокосовський одержали команду атакувати зухвалих фашист╕в п╕д Бродами, то в╕йська Клейста були б розгромлен╕. Б╕льше того, наш╕ арм╕╖ могли б розпочати усп╕шний наступ на п╕вн╕чний зах╕д ╕ п╕вн╕ч, зайти в тил угруповання «Центр». Цей маневр, безумовно, врятував би наш Зах╕дний фронт, а н╕мц╕ зазнали б розгромно╖ поразки ще в липн╕ 1941 року. Наш╕ арм╕╖ змогли б зупинити г╕тлер╕вськ╕ в╕йська на територ╕╖ областей Зах╕дно╖ Укра╖ни, а пот╕м прорватися у Польщу ╕ зайти в глибокий тил н╕мецьк╕й груп╕ в╕йськ «Центр», що рвалася на Смоленськ, Вязьму ╕ Москву.
Командування вермахту такого вар╕анту боялося, як вогню, ╕ кидало в б╕й ус╕ сво╖ резерви, розраховуючи закр╕пити усп╕х, одержаний в╕д раптового нападу на св╕танку 22 червня.
У публ╕кац╕ях н╕мецьких генерал╕в, як╕ мен╕ випало читати, в╕дзначалася серйозна заклопотан╕сть у зв’язку з небаченими для них втратами техн╕ки й людей на Ки╖вському напрямку. Не на жарт захвилювалися генштаб ╕ сам фюрер, котрий п╕дганяв сво╖х генерал╕в уперед ╕ вперед. Та р╕шучих усп╕х╕в вони не мали на жодн╕й д╕лянц╕ цього фронту. Частини Червоно╖ Арм╕╖ билися за кожний населений ╕ опорний пункт, хоча й зазнавали величезних утрат, але в╕дходили орган╕зовано, п╕сля тяжких оборонних бо╖в. У н╕мецьких штабах в╕дверто говорили, що в противника, котрий д╕╓ проти групи арм╕й «П╕вдень», «в╕дчува╓ться тверде й енерг╕йне кер╕вництво», яке вм╕ло п╕дтягу╓ з глибини резерви й зрива╓ наступальну могутн╕сть г╕тлер╕вських в╕йськ. Клейсту та його генералам довелося пережити чимало тривожних дн╕в, втрачаючи у кровопролитних боях величезну к╕льк╕сть танк╕в, гармат ╕ п╕хоти, вони набагато п╕зн╕ше, н╕ж планували, захопили Льв╕в, Дубно, Броди та ╕нш╕ м╕ста.
Зак╕нчився липень — м╕сяць, у якому н╕мц╕ планували захопити столицю Укра╖ни, та ╖хн╕ плани не збулися. Наш╕ в╕йська зупинили ворога.
Кияни масово вийшли на спорудження оборонних об’╓кт╕в. Сотн╕ тисяч чолов╕к╕в ╕ ж╕нок рили протитанков╕ рови, копали окопи й транше╖, споруджували бл╕ндаж╕, розставляли р╕зн╕ надовбн╕ й перепони. Величезна к╕льк╕сть жител╕в м╕ста добровольцями записувались у лави во╖н╕в-захисник╕в, одержували гвинт╕вки й бо╓припаси, вчилися користуватися збро╓ю.
Столиця Укра╖ни, старовинний Ки╖в, — колиска трьох братн╕х слов’янських народ╕в, укотре вже за свою багатов╕кову ╕стор╕ю готувалася стояти на смерть перед наступаючим ворогом. Кияни знали, яких страшних во╓нних ╕ територ╕альних втрат зазнала кра╖на, що ворог — б╕ля ст╕н Лен╕нграда, оволод╕в М╕нськом, В╕льнюсом, Каунасом, Ригою, захопив близький укра╖нському серцю Смоленськ, ╕ добре розум╕ли, що саме тут, на берегах Дн╕пра, його потр╕бно зупинити. Кияни та в╕йська П╕вденно-Зах╕дного фронту також чудово розум╕ли, що погляди вс╕х народ╕в Радянського Союзу звернен╕ на них, як до останньо╖ над╕╖ все ж таки вистояти, зм╕нити х╕д под╕й ц╕╓╖ страшно╖ в╕йни. Ус╕ захисники Ки╓ва д╕яли вищою м╕рою в╕дпов╕дально, самов╕ддано й патр╕отично, не шкодуючи себе, робили все, аби кра╖на не потрапила в рабство.
Такого впертого опору Червоно╖ Арм╕╖ та укра╖нського народу г╕тлер╕вц╕ не чекали.
С. М╕тчелл, автор книги «Фельдмаршали Г╕тлера та ╖хн╕ битви», зазнача╓:
«Т╕льки за перш╕ ш╕сть дн╕в Клейсту довелося в╕дбити контратаки 9-го, 19-го механ╕зованих корпус╕в рос╕ян. Загалом 600 танк╕в Клейста протистояли 2400 радянських танк╕в, багато з яких техн╕чно мали перевагу над Т-III й Т-╤V — кращими танками Н╕меччини на той момент. ╤ все ж таки 30 червня досягли Львова, а 6 липня прорвали «л╕н╕ю Стал╕на», незважаючи на к╕лька контратак радянських в╕йськ. Житомир, розташований за 90 миль в╕д Ки╓ва, впав 10 липня п╕сля того, як перша танкова група Клейста в╕дбила атаки 4-го, 15-го, 16-го механ╕зованих корпус╕в Червоно╖ Арм╕╖. Того ж дня радянська 5-та арм╕я, п╕дсилена п╕дрозд╕лами 9-го, 19-го ╕ 22-го механ╕зованих корпус╕в, перер╕зала, наступаючи з п╕вденного боку прип’ятських бол╕т, головну комун╕кац╕ю, якою зд╕йснювалося постачання танково╖ групи.
Рейхенау, котрий сл╕дував за Клейстом з╕ сво╓ю п╕хотою, довелося вид╕лити крупне формування для очищення дороги. ╤ так тривало весь липень ╕ серпень. З 22 червня до 10 липня танкова група проходила за день лише 10 миль, а п╕сля 10 липня темпи ╖╖ просування ще б╕льше спов╕льнилися. Все це було зовс╕м не схоже на бл╕цкриг, на який Г╕тлер покладав так╕ над╕╖» (С. Митчелл. Фельдмаршалы Гитлера и их битвы. — Смоленск: Русич, 1998, с. 130).
Зг╕дно з планом «Барбаросса» група арм╕й «П╕вн╕ч» 15 липня повинна була вийти до Лен╕нграда, «Центр» — оволод╕ти Смоленськом, а «П╕вдень» — захопити Ки╖в.
Повторюю! При такому ход╕ наступу фашистських в╕йськ дал╕ планувалися: стр╕мкий пох╕д танк╕в Гудер╕ана на Москву, захоплення столиц╕ (не п╕зн╕ше вересня); в╕йська Рундштедта спрямовуються на Харк╕в, Донбас, Ростов, а там, як здавалося, рукою подати до Майкопу, Грозного ╕ Баку. Командуюч╕ групами «П╕вн╕ч» ╕ «Центр» генерал-фельдмаршали фон Ле╓б ╕ фон Бок доведен╕ завдання перевиконали: розгромили наш╕ прикордонн╕ арм╕╖, полонили понад м╕льйон червоноарм╕йц╕в, захопили понад 10 тисяч танк╕в, десятки тисяч гармат, знищили тисяч╕ л╕так╕в. Вийшли до Лен╕нграда ╕ захопили Смоленськ. А от на п╕вдн╕ Кирпонос по сут╕ з╕рвав ус╕ плани Г╕тлера: темпи просування на сх╕д були в 2-3 рази нижч╕ «планових», н╕якого полону, в╕дчайдушний оп╕р Червоно╖ Арм╕╖, велик╕ втрати агресора. До середини липня до Ки╓ва прорватися не вдалося.
Г╕тлер буквально скажен╕в в╕д величезних втрат, пов╕льного просування його в╕йськ по Укра╖н╕, в╕д в╕дсутност╕ тут полонених у перш╕ тижн╕ в╕йни.
У червн╕ та липн╕ н╕мц╕, хоча й т╕снили в╕йська Кирпоноса, але н╕де в кровопролитних боях не добилися пом╕тних переваг. Наш╕ в╕йська зазнавали великих втрат, але противник — не менших, а подекуди й б╕льших. Йому до серпня не вдалося накинути зашморг, загнати в котли й оточення наш╕ арм╕╖, як╕ з боями в╕дступали. Навпаки, п╕д Бродами, Перемишлем, Львовом, в ╕нших м╕сцях розхвален╕ танк╕сти Клейста й ╕нш╕ див╕з╕╖ н╕мц╕в сам╕ потрапляли в р╕зн╕ пастки й нав╕ть оточення, з яких виходили ц╕ною величезних втрат. Тож було в╕д чого шален╕ти Г╕тлеру й над чим подумати командуванню вермахту.
В╕йська групи арм╕й «Центр» 15 липня 1941 року захопили Смоленськ ╕ в багатьох м╕сцях форсували Дн╕про.
Оволод╕ння Смоленськом приводить г╕тлер╕вський генерал╕тет ╕ всю верх╕вку фашистсько╖ Н╕меччини у стан ейфор╕╖. Вони прагнуть опов╕стити увесь св╕т, що це м╕сто захоплене. Геббельс ╕з цього приводу збира╓ особливу прес-конференц╕ю, на як╕й посп╕ша╓ оголосити: «Смоленськ — це виламан╕ двер╕. Н╕мецька арм╕я в╕дкрила шлях углиб Рос╕╖. К╕нець в╕йни визначений наперед». Н╕мецьк╕ рад╕о, газети, к╕нохрон╕ка п╕дхоплюють пропагандистський штамп про виламан╕ двер╕ в Рос╕ю.
Танков╕ армади Гудер╕ана з повними баками пального, маючи його м╕сячний запас, а також достатню к╕льк╕сть бо╓припас╕в, знову завели мотори сво╖х сталевих потвор.
Нац╕лен╕ на перемогу, танк╕сти з нетерп╕нням чекали команди наступу на Москву. ╤ якби фельдмаршалу Рундштедту вдалося розгромити в╕йська Кирпоноса так, як це вдалося його колегам у Б╕лорус╕╖ ╕ Прибалтиц╕, в липн╕ взяти Ки╖в ╕ вийти на рубеж╕ Дн╕пра, то, поза всяким сумн╕вом, танк╕сти Гудер╕ана одержали б ту команду, котру вони з нетерп╕нням чекали, намагаючись якомога швидше побачити ст╕ни Московського Кремля. Вони сво╖м ремеслом волод╕ли й п╕дтвердили це багато раз╕в, спаплюживши гусеницями Польщу, Франц╕ю, Бельг╕ю, Голланд╕ю, Югослав╕ю, а тепер уже й наш╕ дороги аж до Смоленська.
Та бл╕цкриг не в╕дбувся, багатооб╕цяючий план «Барбаросса» провалився.
Цей смертельний для радянського народу план з╕рвали во╖ни частин Червоно╖ Арм╕╖ вс╕х фронт╕в — в╕д Балтики до Одеси. Але факти св╕дчать, що найзначн╕ших втрат ворог зазнав в╕д в╕йськ П╕вденно-Зах╕дного фронту, котрому, не жал╕ючи себе, допомагав увесь народ Укра╖ни, який дружно став на захист сво╓╖ земл╕.
Геро╖чна оборона Ки╓ва поставила перед Г╕тлером ╕ його генштабом важливе запитання: що робити? Чи можна продовжувати наступ на Москву, маючи на фланз╕ могутн╓ Ки╖вське угруповання Червоно╖ Арм╕╖, яке вже переконливо довело, що вм╕╓ не т╕льки оборонятися, а й контратакувати? Чи, можливо, сл╕д, зм╕нивши план «Барбаросса», в╕дм╕нити натиск на Московському напрямку, груп╕ арм╕й «Центр» перейти до оборони, в╕д╕брати у не╖ танков╕ див╕з╕╖ й корпуси Гудер╕ана, посилити ╖х ╕ншими мотомехан╕зованими артилер╕йськими частинами, розгорнути на п╕вдень ╕ почати могутн╕й наступ через Брянськ на Черн╕г╕в, Ромни, Прилуки, до Лохвиц╕ й Лубен в обх╕д Ки╓ва з п╕вн╕чного сходу ╕ сходу — ╕ загнати в╕йська Кирпоноса у величезний котел?

НАЙБ╤ЛЬША БИТВА ДРУГО╥ СВ╤ТОВО╥ В╤ЙНИ М╤Ж КИ╢ВОМ ╤ ЛУБНАМИ ОБЕЗЗБРОЮ╢ Г╤ТЛЕРА НА МОСКОВСЬКОМУ НАПРЯМКУ
У ставц╕ Г╕тлера думки розд╕лилися. Деяк╕ генерали ╕ сам фюрер вважали, що на даному етап╕, коли бл╕цкриг загальмував, треба зд╕йснити перегрупування в╕йськ, розгромити арм╕╖ Кирпоноса й оволод╕ти Ки╓вом. Фельдмаршал фон Бок, а особливо генерал-полковник Гудер╕ан категорично наполягали на ще б╕льш р╕шучому наступ╕ на столицю Радянського Союзу.
Головне командування сухопутно╖ арм╕╖ вс╕ма способами намагалося, використовуючи активну п╕дтримку Йодля, переконати Г╕тлера в помилковост╕ його думки. В оперативному зведенн╕ в╕д 10 серпня Йодль досить ясно переконував, що «пор╕вняно з найважлив╕шою метою — захопленням Москви — уся решта довол╕ заманливих оперативних можливостей сус╕дн╕х груп арм╕й в╕дступа╓ на задн╕й план». В╕н пропонував у к╕нц╕ серпня зд╕йснити загальний наступ на Москву, маючи польов╕ арм╕╖ в центр╕, а танков╕ групи — на крилах.
Головне командування п╕дкреслювало, що бо╓здатн╕сть рухомих в╕йськ допуска╓ ╖х введення т╕льки у вир╕шальний момент операц╕╖, ╕ вказувало, що для продовження операц╕й група арм╕й «Центр», враховуючи кл╕матичн╕ умови, ма╓ в розпорядженн╕ т╕льки два м╕сяц╕: вересень ╕ жовтень. Зусилля групи сл╕д спрямувати на досягнення лише ц╕╓╖ мети. Вс╕ ╕нш╕ частков╕ завдання, що не мають вир╕шального тактичного значення, не повинн╕ були в╕двертати увагу в╕д головного. «В противному раз╕, — говорилося у пропозиц╕╖, — у групи арм╕й «Центр» може не вистачити сил ╕ часу на те, щоб ╕ще цього року знищити основну частину живо╖ сили противника, а це повинно бути головною метою верховного командування».
Маршал Якубовський, колишн╕й заступник м╕н╕стра оборони СРСР ╕ депутат Верховно╖ Ради СРСР в╕д Полтавсько╖ област╕, нав╕в мен╕ ц╕кавий факт, який розпов╕в йому один ╕з во╓начальник╕в Н╕мецько╖ Демократично╖ Республ╕ки, котрий служив п╕д час в╕йни у штаб╕ Гудер╕ана. Гудер╕ан, цей бог танк╕в, н╕би нав╕ть заявив фон Боку, що за жодних обставин в╕н сво╖ машини з Московського напрямку не зн╕ме. Про це стало в╕домо Г╕тлеру.
Фюрер знав не т╕льки про висок╕ д╕лов╕ якост╕ цього обдарованого знавця ╕ фах╕вця сво╓╖ справи, але й про його норовист╕сть ╕ здатн╕сть не виконувати наказ╕в, доц╕льн╕сть яких не под╕ляв. У зв’язку з цим Гудер╕ан був викликаний до Г╕тлера, який намагався переконати свого головного танк╕ста негайно кинути вс╕ сво╖ сили на п╕вдень. Та й тут генерал дотримувався свого переконання ╕ намагався навести докази. Фюрер д╕йшов до ╕стерики. Кричав, тупот╕в ногами, погрожував розжалуванням ╕ зняттям ╕з посади. Гудер╕ан довго й терпляче вислуховував ц╕ погрози й поступився лише тод╕, коли в ╕стеричному крику господаря пролунало: «Я ж тебе значно п╕дсилю за рахунок ╕нших в╕йськових з’╓днань. Переконаний, що ти зможеш швидше й краще за ╕нших зд╕йснити цей пох╕д на п╕вдень, а пот╕м знову одержиш Московський напрямок». П╕сля цього Гудер╕ан поступився ╕ запевнив фюрера, що поставлене завдання викона╓.

(Продовження в наступному номер╕).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 07.10.2011 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9452

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков