Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2910)
З потоку життя (6084)
Душі криниця (3366)
Українці мої... (1440)
Резонанс (1461)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1647)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УРОКИ КРИМУ: ПОПРИ ТРАВМУ, МИ МА╢МО ЗНАЙТИ СИЛИ ДЛЯ РОЗВИТКУ
Виступ учасника Нестор╕всько╖ групи ╢вгена Гл╕бовицького у Кримському дом╕ п╕д час вечора,...


ОДИНОЧН╤ П╤КЕТИ В КРИМУ: ВИКЛИК ОКУПАНТАМ
Б╕льше 80 суд╕в у справах кримськотатарських патр╕от╕в провела в один день т.зв. "кримська влада"...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Поширюйте цього листа. Ма╓мо застоювати себе, св╕й Край. Хто, як не ми?


КОР╤ННЕ НАСЕЛЕННЯ ВИТ╤СНЯЮТЬ З КРИМУ
Про це йдеться в допов╕д╕ "Пол╕тичн╕ пересл╕дування в Рос╕╖": ш╕сть м╕сяц╕в 2017 року.


10 МАЛОВ╤ДОМИХ ФАКТ╤В ПРО КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ПРАПОР
Блакитний кол╕р прапора означа╓ чистоту, свободу ╕ чесн╕сть




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 07.10.2011 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#22 за 07.10.2011
ВАРТА НА КАСТЕЛ╤

Дай волю нашим спраглим до пригод туристам-мандр╕вникам, певен, вони залюбки перетворили б гору Кастель, що неподал╕к курортно╖ Алушти, у свою Мекку. Радше, легку природну «здобич» – враховуючи доступн╕сть (до ялтинсько╖ автотраси якихось п╕втора к╕лометра), неповторний ландшафт з видом на море, рел╕ктову червонокнижну рослинн╕сть, залишки кратера вулкана ╕, насамк╕нець, оповитий легендами форпост середньов╕чного княз╕вства Феодоро. А так обумовлене державними ╕нтересами антрополог╕чне навантаження на другу, п╕сля Аюдагу, за висотою гору кримського П╕вденного берега обмежилось лише пост╕йним перебуванням на н╕й окремо╖ рад╕олокац╕йно╖ роти ПС ЗС Укра╖ни.
У розташування п╕дрозд╕лу ми п╕дн╕мались вузькою асфальтованою дорогою, що зм╕йкою в’╓ться порослим л╕сом п╕вн╕чним схилом гори. За кермом авт╕вки – заступник командира з виховно╖ роботи кап╕тан Олександр Зайцев.
— Бачите темн╕ вертикальн╕ смуги на тому скельному виступ╕, — ор╕╓нту╓ мене оф╕цер. — За м╕сцевою легендою – це сл╕ди кров╕ останн╕х захисник╕в фортец╕ цариц╕ Феодоро (Кастель ╕з грецько╖ переклада╓ться як фортеця — авт.). Фортеця на гор╕ вважалась неприступною. Але в╕рних красун╕-цариц╕ зрадив один з ╖╖ зведених брат╕в. Юнак був палко у не╖ закоханий, але та не в╕дпов╕ла вза╓мн╕стю. Тод╕ з в╕дчаю вноч╕ в╕н в╕дчинив ворогам ворота фортец╕. Першою у бою загинула сама цариця. ╤сторики вважають, що ця давня легенда ма╓ п╕д собою реальне ╕сторичне п╕д╜рунтя. Хоча б тому, що княз╕вство Феодоро в Криму ╕снувало насправд╕, ╕ його м╕ста-фортец╕ на П╕вденнобережж╕ наприк╕нц╕ Х╤V стор╕ччя поступово впали п╕д натиском генуезц╕в.
А от таку соб╕ презентац╕ю класично╖ «точки» вартових неба влаштував для мене сам командир — майор Юр╕й Крепа. Очолю╓ в╕н роту, до реч╕, одну з кращих за вс╕ма показниками у Кримськ╕й рад╕отехн╕чн╕й бригад╕, з 2004 року. Бойова позиц╕я, командний пункт, автотехн╕ка, казарма, два одноповерхов╕ будиночки, лазня розм╕стились у «замаскован╕й» дубняком, грабиною, буком ╕ ял╕вцем с╕дловин╕ Кастел╕ (╖╖ площа близько 45 гектар╕в).
На територ╕╖, окр╕м вартового б╕ля вх╕дних вор╕т, жодно╖ живо╖ душ╕. Було чутно лише пташиний сп╕в – повний релакс, наче у якомусь приморському санатор╕╖. Найб╕льше ж враження, звичайно ж, справило величезне урвище на п╕вденному кра╖ гори. Воно майже повн╕стю устелене масивними гран╕тними уламками. Це ╕ ╓ згаданий вище кратер давно згаслого вулкана. За словами командира, на початку 50-х рок╕в минулого стол╕ття, коли Кастель почали облаштовувати для потреб сил ППО, горловину кратера потужним вибухом дещо завалили г╕рською породою. Над нею перекинуто стальний мостик, що веде безпосередньо до майданчика РЛС. Зв╕дси, себто з висоти 440 метр╕в (саме такою ╓ висота гори Кастель) добре прогляда╓ться на╖жачена хвилер╕зами пляжна смуга панс╕онат╕в Лазурного ╕ нав╕ть дал╕. Отож народ ус╕ ц╕ роки н╕жився ╕ н╕житься на мор╕ у буквальному сенс╕ п╕д пильним оком во╖н╕в-локаторник╕в роти «Алушта».
— Ми викону╓мо завдання з охорони пов╕тряних рубеж╕в кра╖ни у визначеному сектор╕ сво╓╖ зони рад╕олокац╕йно╖ ╕нформац╕╖, — розкрива╓ суть роботи за призначенням майор Юр╕й Крепа. — Чергу╓мо за граф╕ком, що визначений командиром пов╕тряного командування. Специф╕ка нашого п╕дрозд╕лу поляга╓ у тому, що у нас на озбро╓нн╕ станц╕я маловисотного виявлення 19Ж6. Вона здатна углед╕ти ц╕л╕, в яких ефективна в╕ддзеркалююча поверхня невелика, — винищувач╕ на низьких висотах, вертольоти, безп╕лотн╕ л╕тальн╕ апарати. Ми перекрива╓мо прост╕р у рад╕ус╕ близько 150 к╕лометр╕в. Тобто рад╕олокац╕йно ╕ в╕зуально ф╕ксу╓мо у ц╕й зон╕ геть ус╕ без винятку л╕тальн╕ апарати.
Виявля╓ться, з початком сезону в╕дпочинку на сонячному п╕востров╕ найчаст╕ше у поле зору локаторник╕в потрапляють приватн╕ вертольоти. Ус╕ ╖хн╕ характеристики так само негайно передаються оперативному черговому бригади. А там уже д╕ють в╕дпов╕дно до усталених вимог ╕ наказ╕в щодо використання пов╕тряного простору.
Заходимо з ротним у казарму. П╕д ╖╖ дахом компактно розм╕стились спальне прим╕щення строковик╕в (╖х тут всього 11, решта — контрактники), кухня, ╖дальня, канцеляр╕я, народознавча св╕тлиця, вс╕ побутов╕ прим╕щення. У них чисто ╕ затишно. Жодних проблем у п╕дрозд╕л╕ з теплом ╕ водою. Вода, прим╕ром, самопливом пода╓ться з г╕рського озера, а дал╕ пер╕одично закачу╓ться у накопичувальну 25-кубову ╓мн╕сть ╕ хлору╓ться.
Виявля╓ться, т╕льки у теплу пору року на гор╕ ледве не курортна св╕ж╕сть ╕ благодать. Узимку ж добряче дошкуляють холодн╕ в╕три з моря. ╥хн╕ пориви сягають 50 метр╕в на секунду. Такий в╕трюган здатен з╕рвати не лише легкий дашок на ╜анку одного з двох стареньких зб╕рно-щитових будиночк╕в, ДОС╕в, як ╖х за звичкою називають у рот╕. Вони в якихось десяти метрах в╕д казарми. Власне кажучи, це колишн╕ навчальн╕ класи п╕дрозд╕лу, переобладнан╕ вже у нов╕тн╕ часи п╕д службове житло для оф╕цер╕в ╕ в╕йськовослужбовц╕в за контрактом. В одному з таких ДОС╕в ╕з с╕м’╓ю розм╕стився ╕ сам командир роти, перебуваючи одночасно у житлов╕й черз╕ в С╕мферопольському гарн╕зон╕.
Узагал╕ ж за п╕дрозд╕лом числиться окреме житлове м╕стечко, в тому числ╕ двоповерховий кам’яний будинок внизу п╕д горою. Його мешканц╕ — виключно колишн╕ в╕йськовослужбовц╕ роти. Дехто з них, у кого вже д╕ти завели сво╖ с╕м’╖, встиг за останн╕ роки «приростити» службову житлову площу додатковими квадратними метрами, вдавшись до банального самобуду.
— Ран╕ше, — поясню╓ ситуац╕ю майор Юр╕й Крепа, — ╖м пропонувались квартири в ╢впатор╕╖, Джанко╖. Але люди не погодились на такий вар╕ант. Адже кожний пустив тут кор╕ння, знайшов пристойну роботу. Вони ладн╕ пере╖хати лише у найближч╕ м╕ста, скаж╕мо, Алушту, Ялту, де натом╕сть н╕чого нам не пропону╓ться. Ут╕м, головне питання в ╕ншому – дос╕ не ╕сну╓ нормального механ╕зму розрахунк╕в за комунальн╕ послуги, ту ж воду, електроенерг╕ю. В╕дставники фактично користуються нашими л╕м╕тами, хоча не проти самост╕йно сплачувати за комунальн╕ послуги. Для цього житло потр╕бно вивести ╕з статусу службового ╕ передати у комунальну власн╕сть селища Малий Маяк, в╕дтак перейти на пряме абонентське обслуговування. Селищна рада, у свою чергу, на сес╕╖ нещодавно ухвалила в╕дпов╕дне р╕шення про готовн╕сть прийняти м╕стечко. Разом з КЕВ С╕мферополя ми п╕дготували пропозиц╕╖ з цього приводу на адресу ГоловКЕУ...
Про справи службов╕ я посп╕лкувався з самими солдатами. Зокрема, молодою контрактницею з Сумщини старшим солдатом Мариною Кириченко. Вона на Кастел╕ вже два роки, за фахом – рад╕отелеграф╕ст. Проте весь цей час тимчасово викону╓ обов’язки начальника продскладу (п╕дпри╓мство «Артек-Союз» т╕льки завозить сюди продукти, а куховарять локаторники вже сам╕). Мешка╓ д╕вчина у вищезгаданому ДОС╕. З╕зна╓ться, що службою задоволена.
Не нар╕ка╓ на «кастельську» долю ╕ солдат Олександр Сазонов, призваний минуло╖ осен╕ ╕з Запор╕зько╖ област╕. Це при тому, що доводиться йому через добу заступати на бойове чергування (майже аналог╕чний щ╕льний граф╕к ╕ у оф╕цер╕в п╕дрозд╕лу).
— Це тому, що нас, ╕з минулор╕чного призову, мало, — констату╓ хлопець, — От прийдуть молод╕ б╕йц╕, навчимо ╖х, тод╕ будемо заступати на чергування р╕дше.
Щоправда, хлопець не приховував, що, як ╕ його ровесники, чека╓ — не дочека╓ться л╕та. Аби якогось вих╕дного «вирватись» на море. Таке в рад╕олокац╕йн╕й рот╕ «Алушта» хоча й нечасто, але все ж пер╕одично практику╓ться – п╕д кер╕вництвом оф╕цера строковик╕в орган╕зовано вивозять на морський пляж у Лазурне чи Алушту. До реч╕, т╕ пляж╕ закр╕плен╕ за п╕дрозд╕лом наказом начальника гарн╕зону.
А найближчими днями на Кастел╕ чекають м╕сцевих козак╕в ╕ дух╕вник╕в м╕сцево╖ ╓парх╕╖. Вони мають встановити й освятити у в╕йськовому м╕стечку пам’ятний хрест пресвятому Миколаю-святителю. Колись на гор╕ височ╕ла його свята обитель. М╕ж ╕ншим, деяк╕ джерела стверджують, що взагал╕, нав╕ть за час╕в ханства, на Кастел╕ було аж чотири християнськ╕ храми. Тож м╕сце це, намолене в╕ками, ма╓ особливу ауру.

Василь САДОВСЬКИЙ

На зн╕мках: л╕воруч — тихе «об╕йстя» роти локаторник╕в «Алушта» на гор╕ Кастель; угор╕ — старшина роти старший прапорщик Серг╕й Леонов служить на Кастел╕ найдовше.
Фото автора

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 07.10.2011 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9447

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков