"Кримська Свiтлиця" > #18 за 23.09.2011 > Тема "Урок української"
#18 за 23.09.2011
ПАТР╤ОТАМИ НЕ НАРОДЖУЮТЬСЯ, НИМИ СТАЮТЬ
У прес╕ багато писалося про давн╕ ╕ нин╕шн╕ спроби актив╕ст╕в «Студентського братства» повернути Укра╖н╕ ╖╖ маяки. Нещодавно я д╕знався, що високу активн╕сть у Криму проявили хлопц╕ й д╕вчата з «Учн╕вського братства», п╕дростаюча зм╕на студентства. Звичайно, дуже хот╕лося посп╕лкуватися з учасниками гучно╖ акц╕╖. Така нагода трапилася – я познайомився з двома льв╕вськими старшокласниками: В╕тал╕╓м ╤вановим та Уляною Ковальчук. Про под╕╖ на мис╕ Сарич В╕тал╕й розпов╕да╓ спок╕йно, н╕би досв╕дчений спецназ╕вець, який робив свою звичну, повсякденну роботу. - П╕д час под╕й я виконував функц╕╖ начальника штабу акц╕╖, в╕дпов╕дав ╕ за людей, ╕ за техн╕чне забезпечення. Першу акц╕ю ми провели в день при╖зду, в╕дразу ж попрямували на мис Сарич. Там перел╕зли через колючий др╕т ╕ ногами зруйнували бруствер окопа, якого на територ╕╖ маяка взагал╕ не повинно бути. Адже це потенц╕йна «вогнева точка»! Проти кого, ц╕каво? Пот╕м ми з╕рвали табличку з контрольного посту морсько╖ п╕хоти. Цей пост незаконний. Дал╕ п╕шли до маяка ╕ зайняли таку позиц╕ю, щоб нас було непросто зв╕дти вигнати. До нас в╕дразу п╕д╕йшли рос╕йськ╕ морськ╕ п╕хотинц╕. Намагалися якось спровокувати, але прямих образ не було, загалом це були адекватн╕ люди. Мовляв, з молоддю воювати не будемо… Тод╕ рос╕йське командування послало до нас з десяток оф╕цер╕в. Ц╕ вже, виконуючи наказ, стягнули нас з маяка за ноги. Тримаючи за руки (щоб не втекли), повели до рубки чергового по маяку. ╤ все ж одному з наших хлопц╕в вдалося вирватися з рос╕йського «полону» ╕ заб╕гти до будинку, де мешка╓ доглядач маяка з укра╖нського боку Юр╕й Лащенко. Рос╕яни довго вагалися, перш н╕ж викликати м╕л╕ц╕ю (╖╖ ж принципово не допускали на маяк багато рок╕в!), але таки викликали. Через п╕вгодини нас забрали укра╖нськ╕ м╕л╕ц╕онери. Таким чином, ми сво╖ми д╕ями спровокували прецедент… Якщо, врешт╕-решт, на територ╕ю маяка пустили м╕л╕ц╕ю, то колись змушен╕ будуть пустити ╕ виконавч╕ служби, щоб повернути його Укра╖н╕. Хочу уточнити, що нами займалися оф╕цери частини № 49385. Вона спец╕ал╕зу╓ться на окупац╕╖ маяк╕в – в╕д мису Тарханкут до мису Аю-Даг ╕ дал╕, аж до Херсонщини, де таким чином створюються маленьк╕ окупац╕йн╕ «анклави». А ще займаються незаконною суборендою. Уяв╕ть соб╕, збирають грош╕ з мешканц╕в квартир тих будинк╕в, як╕ виявилися на «окупован╕й» ними територ╕╖! Такий ось сво╓р╕дний рос╕йський в╕йськово-морський «рекет»… Прикро, що н╕ держава, н╕ м╕сцеве населення не чинять активного спротиву. Щоправда, завжди з теплотою згадую стареньку ж╕нку з Севастополя, яка по м╕сту пересувалася з паличкою, бо перенесла ╕нсульт. Але, почувши про нашу акц╕ю, захот╕ла зустр╕тися. Пот╕м нав╕ть запросила до себе додому, сказавши: «Ход╕ть, д╕ти, до мене, будемо разом боротися за правду ╕ справедлив╕сть». Виявилося, що ╖хня родина зазнала великих знущань з боку радянсько╖ влади: багато людей було репресовано, п╕сля Голодомору 1932-1933 рок╕в залишилися в живих т╕льки вона ╕ мама… Розмовляла з нами гарною укра╖нською мовою, бо родом десь ╕з Полтавщини. До реч╕, ╖й вдалося нав╕ть отримати компенсац╕ю за в╕д╕брану п╕д час розкуркулення хату. Наполеглива ж╕ночка! Таких ми ц╕ну╓мо незалежно в╕д в╕ку, бо в душ╕ вони завжди молод╕, завжди залишаються б╕йцями… Поки ми розмовляли з В╕тал╕╓м, Уляна заварювала нам м╕цний чай. Бачу, що д╕вчина хоче при╓днатися до розмови. Вона ж там була разом з хлопцями, д╕лила з ними вс╕ труднощ╕, ризикувала... Чи не рано ╖й брати участь у таких акц╕ях? Проте Уляна заперечу╓: - Вважаю, що н╕ хлопц╕в, н╕ д╕вчат не варто утримувати в сторон╕ в╕д пол╕тики. Як би там не було, але частина школяр╕в таки ц╕кавиться глобальними проблемами. Чим ран╕ше ╖х долучити до справи, тим ран╕ше з них виростуть активн╕ люди, л╕дери… Чомусь дехто вважа╓, що студенти в╕дпов╕дальн╕ш╕, н╕ж учн╕ середн╕х шк╕л. Але я з цим не згодна: хто в╕дпов╕дальний за сво╓ю натурою, той ╕ в чотирнадцять рок╕в в╕дпов╕дальний, а хто н╕, той ╕ в тридцять залишиться пасивним ╕ байдужим до всього. Н╕, чим ран╕ше, тим краще! Адже «Учн╕вське братство» займа╓ться багатьма важливими справами: ми не лише сприя╓мо захисту ╕ зм╕цненню нац╕онального суверен╕тету Укра╖ни, але й прагнемо захищати навколишн╓ середовище шляхом громадських перев╕рок, рейд╕в. Тому нам ╕ досв╕д потр╕бен, ╕ певний авторитет. А де його здобудеш, як не п╕д час таких акц╕й? А щодо ризику, то не треба й переб╕льшувати загроз. Ми ходили по Севастополю у вишиванках, люди вп╕знавали нас ╕ питали: «То це ви штурмували маяки?» Весь Севастополь знав, що Студентське ╕ Учн╕вське братства проводять акц╕ю. ╤ люди з симпат╕╓ю ставилися до нас. Може, й не вс╕, але б╕льш╕сть. Дехто, щоправда, казав: «А чи варто таке робити? Що ви, д╕ти, зробите проти морських п╕хотинц╕в?» Але й так╕ люди ставилися до нас ╕з розум╕нням, принаймн╕ не ображали. Чесно кажучи, я трохи розчарована в наш╕й держав╕, не такою вона повинна бути… Хочеться щось зм╕нити ╕, бажано, швидше, бо не будемо ж ми к╕лька десятил╕ть чекати на чергового «хорошого» президента, який усе зробить за нас. Нема часу чекати. Треба навколо себе творити здорове середовище. Хай не вс╕ люди, як╕ живуть поруч ╕з нами, ╓ ╕деальними, але з-пом╕ж них треба наполегливо вибирати чесних, активних, небайдужих людей, дисципл╕нованих, з сильною волею… До нашо╖ розмови знову при╓дну╓ться В╕тал╕й: - Я вважаю, що серед учн╕всько╖ молод╕ ╓ приблизно третина активних людей. А за потреби можна «розворушити», захопити якоюсь ╕де╓ю б╕льш╕сть класу. У мо╓му клас╕ з 29 учн╕в 19 долучилися до активно╖ роботи. Тут просто важливо щось почати робити самим. Ось ми проводили зустр╕ч╕ з ветеранами ОУН-УПА, зустр╕чалися з в’язнями стал╕нських тюрем ╕ табор╕в. ╤ це набагато ц╕кав╕ше, н╕ж якби нам про ту чи ╕ншу под╕ю розпов╕дали вчител╕. Адже викладач╕ не знають багатьох деталей… Та й учн╕ на уроках не завжди уважно слухають. Це дуже важливо психолог╕чно - слухати саме учасник╕в под╕й. Якщо так╕ зустр╕ч╕ проводити регулярно, то значну частину шк╕льно╖ молод╕ можна виховати патр╕отами. ╤ тод╕ таких орган╕зац╕й, як наше «Учн╕вське братство», буде багато. ╤ неминуче зм╕ниться на краще наша держава.
Серг╕й ЛАЩЕНКО
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 23.09.2011 > Тема "Урок української"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9382
|